HomeРазноеВересень чому так назвали: Чому вересень має таку назву

Вересень чому так назвали: Чому вересень має таку назву

Содержание

Чому вересень має таку назву

Друже, чи замислювався Ти над тим, чому вересень так називається? Ні? Саме час дізнатися! Сьогодні я розповім Тобі, звідки походить назва першого гінця осені та як називають вересень за рубежем. Обіцяю здивувати!

13
52 т.


Якщо дні
стали коротшими, за вікном накрапає
дощик, а з дерев облітає перше жовте
листя, будь певен — у гості завітав
дев’ятий місяць року — вересень. А чи
знаєш Ти, чому його так назвали?


Осінній місяць - Вересень, фото 1

Чому вересень назвали
вереснем?


Назва дев’ятого
місяця року пов’язана з
вересом
— вічнозеленою рослиною, широко
розповсюдженою на Поліссі. Пахучі
суцвіття вересу розпускаються в серпні
й цвітуть аж до кінця жовтня. Проте
найпишніше рожево-бузкові квіти вкривають
піщані пагорби, торф’яники та соснові
бори саме у вересні.


Осінній місяць - Вересень, фото 2

Як називають вересень в інших країнах?


Так, як і
українці, назву першого місяця осені
тісно пов’язують з вересом і наші
сусіди-слов’яни.
Білоруси
називають його «верасєнь», поляки
— «вжесєнь». У перекладі
з латинської
мови вересень означає «місяць цвітіння
вересу», а
з литовської
— «місяць вересу».


Та більшість
європейських народів

використовують латинську назву
«септембер», що в перекладі означає
«сьомий». Не дивно, адже ще у Древньому
Римі вересень і справді був сьомим
місяцем року.


Справа у
тому, що
у римлян новий
рік
починався з березня.
Тож навіть, коли літочислення змінилося
з юліанського на григоріанське, назву
лишили старою.


Осінній місяць - Вересень, фото 3


А
як називають вересень
у
Китаї,
знаєш? Вивчити
всі назви місяців китайською зовсім не
складно, потрібно лише попереду ієрогліфа
yuè (月),
що означає «місяць», поставити його
порядковий номер.


Тож якщо
січень перший місяць у році, китайську
цифру 1 — yi (一)
доповнюємо ієрогліфом (月).
Виходить (一月),
тобто січень. Вересень
— дев’ятий, він буде називатися jiǔyuè
(九月).


Осінній місяць - Вересень, фото 4

Давні назви вересня


Сучасна назва
вересня стала загальноприйнятою в нашій
країні не так давно — лише на початку
ХХ століття. А раніше у кожному регіоні
панували свої, домашні назви.
У давньоруській мові
вересень офіційно називався «руєн»,
в народі ж його нарекли «ревуном».
І не дарма, адже саме
на початку осені починали ревти лосі
та олені, влаштовуючи шлюбні герці.


Осінній місяць - Вересень, фото 5


Схожа варіація
назви вересня і досі збереглася
у
сербів
(«руян»). А в
чеській мові
зберігся
термін «рієн» — щоправда, стосується
він жовтня.


Поряд з
«руєнем» активно вживалася назва
«зарев».
Вчені переконані, що всі ці наклички
так чи інакше пов’язані з жовтим
кольором, бо ж саме цієї пори починає
жовтіти листя.


Осінній місяць - Вересень, фото 6


У книгах
часів Київської Русі

зустрічається назва «вареснєць».
Деякі дослідники вважають, що вона
пов’язана з першими осінніми заморозками,
що трапляються у вересні, та все ж
ймовірніше тут йдеться про верес.


Осінній місяць - Вересень, фото 7

Як називають вересень у різних куточках
України


На Заході
нашої держави
вересень
здавна називали
«сівень»
та «маїк»,
що пов’язано з масовою сівбою збіжжя
і «маянням» (сходом) озимини.


На Поліссі
вересень часто називають «бабиним
літом»
. Така назва
пов’язана із роботою на полях та городах,
яку цієї пори жінки закінчували та могли
нарешті зітхнути з полегшенням (як і Ти
після останнього дзвоника☺).


Осінній місяць - Вересень, фото 8


Відома в
Україні і назва
«покрійний»
— від свята Покрови,
яке за старим стилем випадає на 1 жовтня.
На той час листя вже рясно покриває
землю. Не дарма кажуть, що з вересня
листя на дереві не тримається.


Осінній місяць - Вересень, фото 9


Читай також:

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чому вересень так називаються

Моє життя, звісно очікувано, але для мене напрочуд непередбачувано змінилося два роки тому. Нічого страшного – просто синочок пішов до школи. А до школи постійно треба щось шукати, постійно пояснювати і роз’яснювати. Інтернет перериваю, наче екскаватор.

Сьогодні було потрібно пояснити дитині чому у осінніх місяців такі назви? Ну звісно, з жовтнем і листопадом проблем не було. Про вересень здогадалась. Але все одно вирішила погуглити. Знайшла чудовий матеріал «Місяцелік» Василя Скуратівського (1939-2005). Прочитала із задоволенням — для себе відкрила багато нового. Малий сміявся над старими назвами – було весело.

Крім пояснення назв місяців, сюди ж включила прислів’я та народні прикмети пов’язані з певними днями (часто церковними святами).

Думаю, цей матріал згодиться багатьом. Успіхів вам у навчанні.

ВЕРЕСЕНЬ

Назва першого гінця осені пов’язана з вересом — рослиною, вельми поширеною на всьому ареалі Полісся. Цей вічнозелений кущ квітує з серпня і до кінця жовтня. Але найпишніше рожево-бузкове суцвіття вкриває соснові бори, торф’яники та піщані пагорби саме у вересні.

Отже, на думку філологів, назва початкового місяця осені безпосередньо пов’язана з буйним цвітінням вересу. Це ж спостерігаємо і в інших слов’янських народів: у білорусів — «верасєнь», поляків — «вжесєнь»; в перекладі з литовської мови вересень означає «місяць вересу», в латиській — «місяць цвітіння вересу».

Сучасна назва вересня в нашому календарі закріпилася відносно недавно — на початку нинішнього (ХХ ст. – прим. ред.) століття. До цього в кожному регіоні були свої «домашні» наклички. В давньоруській мові зустрічаємо «офіційну» назву «руєн», а по-народному — «ревун». Подібні терміни і дотепер збереглися в сербів («руян») та чехів «рієн» (щоправда, останній стосується жовтня).

Паралельно з «руєном» уживалася й інша назва — «зарев». Ті й ті наклички, за твердженням мовознавців, походять од жовтого кольору (саме о цій порі починає жовтіти листя) та «руєнієм» оленів і лосів, котрі влаштовували шлюбні герці.

Книжна мова періоду Київської Русі фіксує також назву «варєснець». Дехто вважає, що його походження пов’язане з першими заморозками, які характерні для вересня. Одначе це твердження малоймовірне. Вочевидь у даному випадку мова йде також про верес.

На західноукраїнських землях відомі назви «маїк» (починають «маятися», тобто зеленіти ранні сходи озимини) і «сівень» — пора масового висівання збіжжя.

Назву вересня — «бабське (бабине) літо» — мені пощастило зафіксувати в розмовній мові на північно-західному Поліссі. (Пов’язана вона з роботою, котру жінки закінчували на полях і городах – прим. ред.) Ще одна назва вересня — «покрійний». Вона походить од свята Покрови, котре випадає на 1 жовтня за старим стилем. Під цю пору земля вже покривається листям. Адже з вересня, як мовиться в прислів’ї, листя на дереві не тримається. Проте переважна більшість європейських мов послуговуються латинською назвою «септембр», що означає «сьомий».

У Давньому Римі він і справді був сьомим. Адже річне літочислення починалося з березня. Прийнявши новий, так званий григоріанський календар, в якому новоріччя було перенесене на січень, місяценазву залишили старою, себто юліанською.

Із середини вересня відлітають у вирій птахи. Наші пращури, побачивши в небі ключ журавлів, приказували: «Із чужої сторононьки повертайтесь додомоньку!» При цьому годилося загорнути в хустину грудочку землі й тримати її до весни. Помітивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, ту грудочку одразу закопували в полі чи городі. Це означало, що весна буде щедрою і буйною.

ПРИСЛІВ’Я ПРО ВЕРЕСЕНЬ

Вересень — рум’янець року.

Вересень без перевесла.

Садок у вересні, що кожух у січні.

Вересень весіллями багатий. Вересень каже: «Посієш жито на поспіх — воно вродить на посміх».

Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.

Вересень лінивцем буває — руки в кишені всаджає.

Вереско вхопив чересло.

Верещить вересень, що вже осінь.

Від вересня вогонь і в полі, і в хаті.

Зимній вереско зняв перевесло.

Вересень студений, але ситий.

Як вересніє, то й дощик сіє.

У вересні одна ягода і та гірка — горобина.

Серпень страву готує, а вересень подає її до столу.

У вересні хліб хоч глевкий, але м’який, нехай і ноздрюватий, аби на столі йому лежати.

НАРОДНИЙ ПРОГНОСТИК НА ВЕРЕСЕНЬ

1 вересня (Андрія Стратилата). За повір’ям, цей день має бути теплим, хоч і казали при цьому: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак бралися до копання буряків, бо вже починало спадати листя з ліщини.

3 вересня ( Тадея). «На Тадея селянин не журився — в хаті хлібець завівся».

4 вересня (Боголіпа). Повинні з’явитися перші осінні приморозки, котрі сприяють початкові павутинольоту.

Якщо павутиння прилипає до рослин — на тепло. Мало павутиння — до сухої осені.

5 вересня (Лупи). На Гуцульщині в цей день відзначали свято вовків; крім доїння овець та корів, інших робіт,

пов’язаних з тваринництвом, намагалися не виконувати. З цього часу починає облітати листя з осик. Якщо падолист лягає горілиць — на холодну зиму, а долілиць — зима буде теплою. Пізній падолист — на суху осінь.

6 вересня (Євтихія). Дощовий день — погожа осінь і щедрий урожай наступного року.

7 вересня (Варфоломія). Закінчується врожай білих грибів і починається ранній посів озимини. Прийшов Варфоломій — жито на зиму сій. Суша на Варфоломія — гострої зими є надія.

10 вересня (Мусія). Пора завершення збирання конопель і перевезення снопів до стаєнь. Починається дубовий падолист. Якщо ж листя ще міцно тримається, то зима буде люта.

11 вересня (Усікновення, головосіки Іоанна Хрестителя). У цей день не працювали, особливо не сікли ножем чи сокирою всякий круглий овоч, котрий нагадує голову,— капусту, буряк, картоплю. їли лише пісні страви, а дехто й взагалі говів. Картоплю варили лише в мундирах, пекли гарбузи, а хліб лише відламували. Це період останніх гроз. Як чути грім, то має бути довга і тепла осінь. Поліщуки з цього дня збиралися на полювання вовків.

14 вересня (Семена, Симеона Стовпника). Початок справжньої осені, а отже, й Нового року, з прийняттям християнства на Київській Русі. Хлібороби вважали за святий обов’язок обсіятися озиминою. «Як посієш мене на Семена, — казало Семена, Симеона Стовпника жито,— то все будеш мати із мене, а як посієш по Покрові (14.10), то будеш виводити по корові». З цього дня починалося «старе бабине літо» (закінчувалося 21 вересня) і, отже, остаточно.відлітали ластівки. Як стверджує повір’я, на Семена начебто чорти «міряють міркою горобців і беруть з них данину по чверті; ті, що в мірці — лишаються їм, а котрі зверху — відпускаються на волю». Тому, мовляв, так мало їх стає біля людських жител. І дійсно, під цю пору гороб’ячих гуртів помітно меншає; очевидно, це пов’язано з міграційними процесами. На Семена ясно — осінь буде погожою і теплою. Після Семена вже дозволялося йти у свати. Проте справляти весілля починали лише через місяць — від Покрови. Цей період у народі називали «весільним переджнив’ям». Тому вересень вважається щедрим не тільки на врожай,— він уже готував багатий стіл для весільних обрядів у жовтневу пору.

18 вересня (Захарія та Лисавети). Середній строк жовтіння горобинового листя. За цим днем прогнозували, якою буде зима. Рано пожовтіло листя на горобині — рання осінь і рання та холодна зима.

19 вересня (Михайла Чудотворця). Намагалися не працювати, бо хто порушить закон, того неодмінно настигне лихо. Про це існує безліч переказів. У зв’язку з цим від Михайла починали справляти храмові свята, а отже, й варити питний мед («медовуху») і влаштовувати «кануни», тобто громадське розпродування медівки. Тому й казали: «До Михайла й толока файна».

21 вересня (Друга Пречиста, різдво Богородиці). Пасічники в цей день остаточно втеплювали на зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили стрижку. Прийшла Пречиста — на дереві чисто, а прийде Покрова — на дереві голо.

23 вересня (Минодори). Дивляться, якщо багато вродило горобини — осінь заплаче дощами, а зима — морозами. Вітер північно-західний — зима буде люта, і південно-східний — тепла.

24 вересня (Федора). Осіннє рівнодення. Початок затяжних дощів. Всякому літові приходить кінець.

26 вересня (Корнелія Сотника). Природа лаштується до зимової сплячки. Як Корнелій скаже, так зима, покаже.

27 вересня (Воздвиження, Здвиження). Вважається, що в цей день остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листя і залізає в землю, щоб перебути зиму. Але перед тим має відбутися рада, на якій зобов’язаний відзвітуватися за свої вчинки кожен плазун. Ті, хто не порушив протягом року даної обітниці, мають право спочивати до наступного Руфа — 21 квітня, коли гаддя знову вилізає із землі; натомість такі, що вжалили людей або тварин, не мають права на спочинок, бо їх «не бере земля», а відтак нечестивців проганяють геть; це особливо небезпечне гаддя — воно кидається під колеса, нападає на людей. Тому, вірячи в таку легенду, дітям забороняли ходити до лісу, щоб не зустрітися з «шатунами», а також не провалитись у яму, де мають зимувати плазуни. Якщо хтось провалиться, то буде цілу зиму лизати з ними «гадючий камінь». Таких чи подібних легенд в народі існувало безліч. Певною мірою вони виховували в дітей любов до природи, до всього живого, що оточує нас. На Закарпатті Здвиження було останнім днем заготівлі горіхів («бо залишилися лише нечервиві») та яблук, котрі тримали на зиму. З цього дня починають відлітати дикі гуси. Свитку на Здвиження скидай, а кожух одівай. Хто не обсіявся до Чесного Хреста (так у народі називали це свято), той не варт собачого хвоста.

Цікаво для дітей: чому вересень так називається

лісВиявляється, назва 9 українського місяця року приховує багато цікавинок і навіть таємниць. Наш сайт Mamabook розповість, чому вересень має таку назву.

Вересень, бо верес

Назва першого осіннього місяця походить з Полісся. Тут широко розповсюджена вічнозелена лікувальна рослина верес. Цвісти гарними фіолетовими квіточками верес починає в кінці серпня, а закінчить аж у кінці жовтня. Проте буйство вересового цвіту припадає саме на вересень. У цей період поліські лісові торф’яники, пагорби гарно вкриті квітучими килимками з вересу.

верес

Верес

 

А як називали вересень наші предки?

Сучасна назва вересня в нашому календарі закріпилася лише  на початку ХХ століття. До цього в кожному регіоні України були свої місцеві прізвиська.  Наприклад, в давньоруській мові зустрічаємо назву «зарев» або «ревун» (руєн). Перша походить від жовтого кольору, адже саме у вересні починає жовтіти листя. А що символізує друга назва?  Це звуки лісових тварин – на початку осені починали голосно ревти лосі та олені, влаштовуючи шлюбні герці.

лось

У книжках часів Київської Русі збереглася назва «вареснєць». Вона пов’язана з першими осінніми заморозками, що розпочинаютьсяу вересні, та все ж ймовірніше тут також йдеться про верес.

На Заході України вересень здавна називали «сівень» і «маїк», що пов’язано з масовою сівбою збіжжя і «маянням» (сходом) озимини.

Відома в Україні і назва «покрійний» місяць — від свята Покрови, яке за старим стилем випадає на 1 жовтня. На той час ли

Какой месяц называют вересень 🚩 Разное

Вересень — украинское название первого осеннего месяца, который в русском языке принято именовать сентябрем.
Ударение в этом необычном для русского уха слове принято ставить на первый слог. При этом среди жителей Украины достаточно распространены и другие варианты произношения этого названия — «верасень» и «вресень», которые имеют определенный географический ареал распространения.

Существует несколько основных версий происхождения этого названия, принятых среди специалистов в области украинского языкознания. Так, по одной из них название «вересень» имеет весьма длительную историю происхождения, которая восходит корнями к периоду Киевской Руси и использует в своем корне древнеславянское слово «врещи». Современная интерпретация этого слова этимологами предполагает, что по своему содержанию оно аналогично слову «молотить», то есть определенным образом обрабатывать колос зерновой культуры, например, пшеницы, ржи или овса. В результате такой обработки из колоса выбивались зерна, которые затем следовало смолоть и использовать в качестве муки.

Другая версия происхождения этого названия связано со словом «вереск» — названием вечнозеленого кустарника, распространенного во многих областях Украины. Именно на сентябрь приходится период цветения этого растения, которое к тому же является хорошим медоносом, то есть активно используется в пчеловодстве для получения меда. Дело в том, что вереск цветет в тот период, когда другие растения, при помощи которых пчеловоды получают мед, уже преимущественно отцвели. Поэтому достаточно часто мед, собираемый в сентябре, делается на основе использования только верескового медоноса, поэтому носит название «верескового».

Названия, схожие с термином «вересень», используются для обозначения сентября также в других славянских языках. Однако при этом они имеют свою специфику, в том числе в произношении. Так, например, в белорусском языке его принято называть «верасень», в польском — wrzesień. В некоторых регионах России в местных диалектах до сих пор используется созвучное этому слову наименование «велесень», которым также обозначают первый месяц осени.

Примечательно, что и названия других осенних месяцев в украинском языке тесно связаны с различными природным явлениями. Так, для обозначения октября применяется название «жовтень», которое происходит от украинского произношения глагола «желтеть» и отражает период увядания листвы, а ноябрь в этом языке принято называть «листопад».

Название месяцев на украинском языке, история их возникновения и календаря

Месяца на украинском языке произносятся по-особенному. Их названия практически не видоизменились со времен древних славян. Каждый месяц украинского календаря – это природное явление, определенный вид деятельности человека либо характер погоды, свойственный тому или иному времени года. Наши предки на основе длительных наблюдений и исторически сложившихся примет имели свой календарь.

Как звучат месяца на украинском языке и их перевод на русский язык

Украинский календарь, как и русский, состоит из 12 месяцев с идентичным количеством дней в них. Названия месяцев на украинском языке непохожи на произношения по-русски, так как русский календарь позаимствовал латинские названия, а украинский язык использует традиционные славянские формулировки.

Украинские наименования по-русски:

  • январь — сичень;
  • февраль — лютый;
  • март — березень;
  • апрель — квитень;
  • май — травень;
  • июнь — червень;
  • июль — липень;
  • август — серпень;
  • сентябрь – вересень;
  • октябрь — жовтень;
  • ноябрь – листопад;
  • декабрь — грудень.

Этимология каждого месяца украинского календаря

Зима – пора года, начинающаяся небольшими заморозками и заканчивающаяся лютыми морозами, не желающими уступать место весенней оттепели, но постепенно уходящие на нет. Наименования зимних месяцев у древних славян имели следующее значение:

  1. Грудень предположительно имеет такое название из-за того, что для декабря характерно смерзание земли в комья или груды, образовывающиеся после осенних дождей. Они в значительной степени затрудняли передвижение повозок по дорогам. В грудне земля была в груднях повсюду.
  2. Сичень называется так, потому что мороз в январе сильный, секущий, а еще в январе люди постепенно начинали готовиться к весне, рассекая замерзшую землю, очищая ее от веток. То есть осуществлялась «Сича» – землеугодный процесс.
  3. Лютый обозначает то, что в феврале лютуют сильные морозы, отчего люди верили,в нежелание зимы уступать место весне.

Весна – это пора года, начинающаяся сокодвижением и заканчивающаяся буянием трав. Весенние месяцы древние славяне ассоциировали со следующими погодными и природными явлениями:

  1. Березень говорит сам за себя – в марте набухают почки у березы. Происходит наименование месяца от слова «березол», которое в древние времена означало промысел, заключающийся в заготовке березового пепла, необходимого для того, чтобы изготавливать стекло. Такие мероприятия приходились на время оттепели в марте.
  2. Квитень происходит от слова «Квитка» (цветок), то есть в апреле все зацветает. Это название закрепилось в XVI веке.
  3. Травень называется так благодаря бурному росту в мае густой травы, набирающей силу, становящейся сочно-зеленой и густой в мае. К этому времени отцветают первые подснежники и все остальные цветы-пионеры, земля покрывается свежей душистой травой. Наименование «травень» имеет именно такое значение. Получил он свое название еще во времена Киевской Руси.

Лето – период года, сопровождающийся рождением всего живого, его ростом вплоть до сбора урожая. Происходящие в природе процессы летом также находили свои отголоски в наименованиях летних месяцев:

  1. Червень называется так из-за того, что в июне появляются червяки на плодах, раньше в это время рождалось красное насекомое червец, которое было источником красной краски для людей, а также слово «червоный» могло лечь в основу наименования этого месяца.
  2. Липень имеет такое название благодаря тому, что в июле цветет липа и начинается время медосбора.
  3. Серпень получил свое наименование благодаря тому, что в августе серпом убирали урожай пшеницы с полей.

В названиях осенних месяцев украинского календаря также заложен глубокий смысл. В этот период происходит цветение вечнозеленого вереска, пожелтение и постепенный листопад вплоть до первых заморозков. Все процессы отражены в названиях:

  1. Вересень получил название от приземистого кустарника вереск, созревающего в сентябре. Такое название родом из Полесья, которое и является родиной знаменитого в те времена медоносного растения — вереска.
  2. Жовтень – одно из самых прозрачных названий месяцев календаря. Именно в октябре активно начинают желтеть листики на деревьях.
  3. Листопад говорит о том, что в ноябре уже усиленно опадают листья с деревьев и стоит ждать зимних холодов после обильного листопада.

Месяца на украинском

Правописание

В украинском языке существуют правила склонения названий месяцев года. Наименования, окончания которых на -ень, в сочетании с датой пишутся с окончанием -ня. Нужно учитывать то, что, буква «е» на конце слова не пишется. Например, дата 2 апреля на украинском языке звучит как 2 квитня. При необходимости написания с указанием на какое-либо событие, нужно ставить окончание «і». Например, словосочетание «в декабре» на украинский язык переводится как «в грудні».

Видео

Из этого видео вы узнаете об истории названия месяцев.

Почему сентябрь называется сентябрем? Как сентябрь называют в других странах. Интересные факты о сентябре

Дорогой друг, размышлял ли Ты когда-нибудь над тем, почему сентябрь назвали именно так? Нет? Самое время узнать! Сегодня я расскажу Тебе, откуда происходит название первого гонца осени и как называют сентябрь за рубежом. Обещаю удивить!

13
52 т.

Если дни стали короче,
за окном моросит дождик, а с деревьев
облетают первые желтые листья, значит
в гости пожаловал девятый месяц года —
сентябрь. А знаешь ли Ты, почему его так
назвали?

Осень - фото сентября, 1

Почему сентябрь
назвали сентябрем?

Название девятого
месяца года («вересня») в Украине
связывают с вереском
— вечнозеленым растением, широко
распространенным на Полесье. Пахучие
соцветия вереска распускаются в августе
и цветут до конца октября. Однако пышнее
всего розово-сиреневые цветы покрывают
песчаные холмы, торфяники и сосновые
боры именно в сентябре («у
вересні»).

Осень - фото сентября, 2

Русское название
«сентябрь»
произошло от латинского
«septem», что означает «семь»,
то есть седьмой месяц в году. Неудивительно,
ведь еще в Древнем Риме сентябрь был
седьмым месяцем года.

Все дело
в том, что у римлян до реформы Цезаря
новый год начинался с марта. Поэтому
даже когда календарь изменили с юлианского
на григорианский, название оставили
старым. Вот так и в Древней Руси по
традиции, пришедшей из Древнего Рима,
сентябрь первоначально тоже
был седьмым месяцем. А из
ХV в. до знаменитого
указа Петра I (1699) в
Русском государстве сентябрь и вовсе
был первым месяцем года.

Осень - фото сентября, 3

Как называют сентябрь в других странах?

Так, как и украинцы,
название первого месяца осени тесно
связывают с вереском и наши соседи-славяне.
Белорусы называют его «верасень»,
поляки
— «вжесень». В переводе с
латинского языка «вересень» означает
«месяц цветения вереска», а с литовского
— «месяц вереска».

Но большинство
европейских народов
используют
латинское название «септембер»,
что, как я уже говорил, в переводе означает
«седьмой».

Осень - фото сентября, 4

А как называют
сентябрь в Китае,
знаешь? Изучить названия месяцев на
китайском совсем не сложно, нужно только
впереди иероглифа yuè (月),
что означает «месяц», поставить его
порядковый номер.

Итак, если
январь первый месяц в году, китайскую
цифру 1 — yi (一)
дополняем иероглифом (月).
Получается (一月),
то есть январь. Сентябрь – девятый, он
называется jiǔyuè
(九月),
так как (九)
— это девять.

Осень - фото сентября, 5

Древние названия сентября

Современное название
сентября стало общепринятым не так
давно. Праславяне называли этот
месяц versьnь. Но параллельно в каждом
регионе господствовали свои, домашние
названия. В древнерусском языке
сентябрь официально назывался «руень»
(руень — растение, из которого получали
оранжево-красный краситель).

В народе же его назвали
«ревуном». И не зря, ведь именно в
начале осени начинали реветь лоси и
олени, устраивая брачные схватки.

Осень - фото сентября, 6

Похожая вариация
названия сентября до сих пор сохранилась
у сербов («руян»). А в чешском языке
сохранился термин «риен» — правда,
касается он октября.

Наряду с термином
«руень» на територии Украины активно
употреблялось название «зарев». Ученые убеждены, что все эти прозвища
сентября так или иначе связаны с желтым
цветом, так как именно в это время
начинает желтеть листья.

Осень - фото сентября, 7

В книгах времен
Киевской Руси встречается название
«вареснець». Некоторые
исследователи считают, что оно связано
с первыми осенними заморозками, которые
случаются в сентябре, и все же, вероятнее
всего, речь идет о вереске.

Осень - фото сентября, 8

Как называют сентябрь в разных уголках
Украины

На Западе нашей
страны сентябрь издавна называли
«сивень» и «маик», что связано
с массовым посевом зерна и «маянием»
(всходом) озимых.

На Полесье сентябрь
часто называют «бабьим летом». Такое
название связано с работой на полях и
огородах, которую в это время женщины
заканчивали и могли наконец вздохнуть
с облегчением (как и Ты после последнего
звонка 🙂 ).

Осень - фото сентября, 9

Известно в Украине и
название «покрійний»
— от праздника Покрова,
которое по старому стилю выпадает на 1
октября. К тому времени листья щедро
укрывают землю. Не
зря говорят, что с сентября листья на
деревьях не держатся.

Осень - фото сентября, 10

Читай также:

Заметили орфографическую ошибку? Выделите её мышкой и нажмите Ctrl+Enter

Вересень — это… Что такое Вересень?

  • вересень — сня, ч. Назва дев ятого місяця календарного року …   Український тлумачний словник

  • вересень — [ве/реисеин ] с(‘)н а, ор. снеим, м. (ў) с(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

  • вересень — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Вересень (гимназия) — У этого термина существуют и другие значения, см. Вересень …   Википедия

  • ХЧУВК «Вересень» — Вид на забор с граффити и гимназию ХЧУВК «Вересень» (ранее гимназия «Вересень», расшифровывается как Харьковский частный учебно воспитательный комплекс «Вересень», иногда добавляют ещё ХО Харьковской области) одна из частных гимназий города… …   Википедия

  • ХЧУВК «Вересень» — Вид на забор с граффити и гимназию ХЧУВК «Вересень» (ранее гимназия «Вересень», расшифровывается как Харьковский частный учебно воспитательный комплекс «Вересень», иногда добавляют ещё ХО Харьковской области) одна из частных гимназий города… …   Википедия

  • ХЧУВК «Вересень» — (ранее гимназия «Вересень», расшифровывается как Харьковский частный учебно воспитательный комплекс «Вересень», иногда добавляют ещё ХО Харьковской области) одна из частных гимназий города Харькова.В гимназии учатся около… …   Википедия

  • Тревожный месяц вересень (фильм) — Тревожный месяц вересень Жанр военный фильм драма …   Википедия

  • ТРЕВОЖНЫЙ МЕСЯЦ ВЕРЕСЕНЬ — «ТРЕВОЖНЫЙ МЕСЯЦ ВЕРЕСЕНЬ», СССР, киностудия им. А. Довженко, 1975, цв., 95 мин. Военно патриотический фильм. По повести Виктора Смирнова. Сентябрь 1944 года. В освобожденное от фашистов село в украинском полесье возвращается фронтовой разведчик… …   Энциклопедия кино

  • септеврій — вересень …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Почему их называют S’mores?

    «Сегодняшнее чудо дня» было вдохновлено Сью из Хиллсвилля, штат Вирджиния. Sue Wonders , « Как s’mores получил свое название? ”Спасибо за ЧУДО с нами, Сью!

    Сверчки щебечут. Огонь потрескивает. Зефир кричит из упаковки, умоляя, чтобы его поджарили до золотисто-коричневого цвета. Ну, может и нет… но мы знаем, что вы так думаете!

    Ни один кемпинг не будет полным, если не зажарить зефир на открытом огне, чтобы это вкусное угощение стало привычным для всех отдыхающих: s’mores! Готовы ли вы окунуться в вкус шоколада и зефира?

    A s’more — это традиционная закуска для кемпинга, популярная среди детей и их родителей на протяжении многих лет.Несмотря на то, что со временем появилось много различных сортов сморе, в основном это бутерброд из жареного зефира и шоколада между крекерами из Грэма.

    Сморы обычно готовятся у костра. Зефир поджаривается на огне, пока он не станет липким. Затем крекеры из Грэма с кусочками шоколадного батончика используются, чтобы сэндвич с жареным зефиром с липким вкусом. Многие дети смешивают смесь вместе, чтобы жар от зефира растопил шоколад.

    Это сладкое, теплое, липкое и вкусное угощение всегда оставляет у детей желание большего.Собственно, наверное, так они и получили свое название. Считается, что S’more является сокращением фразы «еще немного», например «Я хочу еще немного этих s’mores!»

    Никто точно не знает, кто изобрел s’more. Однако первый опубликованный рецепт «некоторых нравов» был в публикации 1927 года под названием Tramping and Trailing with the Girl Scouts . Лоретта Скотт Крю, которая сделала их для девочек-скаутов у костра, получила признание за рецепт.

    Таким образом, хотя мы не знаем наверняка, были ли девушки-скауты первыми, кто ввел «некоторые нравы», никто другой не утверждал, что их изобрели.Мы также не знаем, когда это название было сокращено до «s’more», поскольку рецепты «некоторых нравов» появлялись в публикациях Girl Scout по крайней мере до 1971 года.

    Если у вас нет доступа к костру, вы всегда можете готовьте s’mores дома на кухне. Конечно, большая часть удовольствия от приготовления s’mores — это жарка зефира на открытом огне. Просто будь

    .

    Стихи Корана о насилии

    Насилие

    Действительно ли Коран содержит более сотни стихов, санкционирующих насилие?

    Коран содержит не менее 109 стихов,
    говорят о войне с неверующими, обычно на основании их статуса немусульман. Некоторые из них довольно наглядны, с командами отрубать головы и
    пальцами и убивайте неверных, где бы они ни прятались.Мусульмане, которые делают
    не вступать в бой
    назвал «лицемерами» и предупредил, что Аллах пошлет их
    в ад, если они не присоединятся к бойне.

    В отличие от почти всех
    Старый
    Аяты завещания насилия, большинство аятов насилия в Коране
    открыты, что означает, что они не обязательно ограничены историческим контекстом
    содержится в
    окружающий текст (хотя многие мусульмане думают о них именно так).Они часть вечного,
    неизменным словом Аллаха и столь же актуальным или подлежащим толкованию, как и все остальное в
    Коран.

    Контекст отрывков с насилием более неоднозначен, чем можно было бы ожидать от
    совершенная книга от любящего Бога. Большинство современных мусульман делают личный выбор толкования своего священного
    книги призыв к оружию в соответствии с их собственными моральными предубеждениями об оправданных
    насилие.Апологеты ислама удовлетворяют эти предпочтения весьма незначительно.
    аргументы, которые приукрашивают исторический факт и обычно не выдерживают
    внимательное изучение. Тем не менее, важно отметить, что проблема в , а не в .
    плохие люди, но плохая идеология
    .

    К сожалению, очень мало стихов о терпимости и мире.
    уравновесить тех, кто призывает к борьбе с неверующими
    и покоряются до тех пор, пока они не примут унижение, не обратятся в ислам или не станут
    убит.Собственное военное наследие Мухаммеда, наряду с замечательным акцентом на
    насилие, обнаруженное в Коране, оставило след крови и слез через мировую историю.

    Коран

    Коран (2: 244)
    «Тогда сражайтесь за Аллаха и знайте, что Аллах слышит и знает
    все ».
    (См. также: Ответ апологетам)

    Коран (2: 216)
    « Вам прописан файтинг , а он вам не нравится.Но это
    возможно, что вам не нравится то, что хорошо для вас, и что вы любите вещь
    что плохо для тебя. Но Аллах знает, а вы не знаете «.
    Не
    только этот стих устанавливает, что насилие может быть добродетельным, но он также
    противоречит мифу о том, что боевые действия предназначены только для самообороны, поскольку
    в то время аудитория явно не подвергалась нападкам. Из хадисов мы
    знайте, что этот стих был передан в то время, когда Мухаммед на самом деле пытался побудить свой народ к

    совершать набеги на торговые караваны в поисках добычи.(См. Также: Ответ апологетам)

    Коран (3:56)
    «А тех, кто отвергает веру, я накажу их ужасной агонией в
    в этом мире и в будущей жизни, и им некому будет помочь ».
    (См. также: Ответ апологетам)

    Коран (3: 151)
    «Скоро Мы вызовем ужас в сердца неверующих, за это
    они присоединились к сподвижникам Аллаха, для которых Он не послал никакой власти ».

    Это прямо говорит о политеистах, но также включает христиан, поскольку они верят в Троицу.
    (то есть то, что Мухаммад ошибочно считал «союзником Аллаха»). (См. Также: Ответ апологетам)

    Коран (4:74)
    «Пусть сражаются на пути Аллаха те, кто продают жизнь этого мира за
    другой. Кто сражается на пути Аллаха, будь он убит или победит,
    ему Мы дадим огромную награду.»
    Мученики ислама
    в отличие от первых христиан, которых смиренно вели на бойню. Эти мусульмане
    погибают в бою, пытаясь причинить смерть и разрушение
    дело Аллаха. Это теологическая основа сегодняшних террористов-смертников. (См. Также: Ответ апологетам)

    Коран (4:76)
    «Те, кто веруют, сражаются за Аллаха, а те, кто не веруют, сражаются за дело
    Тагут (Сатана и др.). Так что сражайтесь с друзьями Шайтана (Сатаны) »
    Слово« сражаться »по-арабски происходит от qital , что означает физический бой.

    Коран (4:89)
    «Они хотят, чтобы вы отвергли Веру, как они, и таким образом
    на той же основе (как и они): Но не берите друзей из своих рядов, пока они не сбегут в
    путь Аллаха (Из того, что запрещено). Но если они превратятся в отступников, схватите
    их и убейте их, где бы вы их ни встретили; и (в любом случае) не брать друзей или
    помощники из своих рядов.»
    (См. Также: Ответ апологетам)

    Коран (4:95)
    «Не равны сидящие (дома) верующие, кроме тех,
    инвалиды (из-за травм, слепые или хромые и т. д.), и те, кто стремится
    трудно и сражаться в Аллаха своим имуществом и своими душами. Аллах
    предпочли в классах те, кто сражаются с их богатством и
    их жизнь выше тех, кто сидит (дома).Каждому Аллах обещал добро
    (Рай), но Аллах предпочел те, кто сражаются, выше тех,
    кто сидит (дома) у огромной награды «
    Это отрывок
    критикует «мирных» мусульман, которые не участвуют в насилии, позволяя
    они знают, что они менее достойны в глазах Аллаха. Это также
    разрушает современный миф о том, что «Джихад» не означает священную войну в
    Коран, но
    скорее духовная борьба.Мало того, что это арабское слово (муджахидуна) используется в этом
    отрывок, но это явно , а не , относящийся к чему-либо духовному, поскольку
    инвалиды получают освобождение. (Хадис раскрывает контекст
    отрывка в ответ на протест слепого, что он не может
    участвовать в джихаде, что не имело бы смысла, если бы это означало внутреннюю борьбу). (См. Также: Ответ апологетам)

    Коран (4: 101)
    «И когда вы (мусульмане) путешествуете по земле, на вас нет греха, если вы сократите свой намаз (молитву), если вы боитесь, что неверующие могут напасть на вас, воистину, неверующие всегда будут вам открывать врагов . « Простое неверие делает человека» открытым «врагом мусульман.

    .

    Отправить ответ

    avatar
      Подписаться  
    Уведомление о