HomeРазноеЕкологічна проблема: Проблеми екологічної освіти

Екологічна проблема: Проблеми екологічної освіти

Проблеми екологічної освіти


Вступ.


1. Стан екологічної освіти всіх рівнів.


2. Специфіка екологічної освіти.


Висновки.


Список використаної літератури.


Вступ


Ми свідомі того, що проблема екологічної освіти і виховання в Україні вкрай актуальна і має велике значення для сьогодення та майбутнього. Тому, враховуючи великий досвід громадських організацій, науковців і педагогів, необхідно об’єднати зусилля з досвідом установ системи освіти у розв’язанні проблем екологічної освіти та виховання в Україні.


Екологічна освіта та виховання – актуальна соціально-економічна та психолого-педагогічна проблема, змістом якої є формування розуміння сучасних екологічних проблем, виховання відповідальності за стан довкілля, оволодіння навичками етичної поведінки в природі. Такої мети можна досягти лише спільними зусиллями громадських організацій та державних установ.


Уряди мають надавати підтримку неформальному навчанню й освіті, оскільки наявність поінформованих громадян і обізнаних споживачів є найважливішим фактором реалізації заходів щодо забезпечення збалансованості через їхній вибір і дії, включаючи місцеві «порядки денні на ХХI століття».


Неформальне навчання і освіта, в тому числі програми підвищення поінформованості громадськості, мають бути націлені на забезпечення кращого розуміння зв’язків між соціально-економічними і екологічними проблемами на місцевому і глобальному рівнях, включаючи тимчасову перспективу. Спільноти, сім’я, засоби масової інформації та НУО є важливими суб’єктами діяльності, спрямованої на підвищення поінформованості громадськості.



1. Стан екологічної освіти всіх рівнів


Для прискорення процесу екологізації свідомості громадян країни необхідно запровадження комплексного та системного підходу до безперервної екологічної освіти через сім’ю, дитсадок, школу, вищі навчальні заклади у відповідності з прийнятою 19 лютого 2002 року Концепцією неперервної екологічної освіти в Україні. Система неперервної освіти передбачає на кожному з цих етапів логічний розвиток, поглиблення і доповнення екологічних знань.


Дошкільний вік започатковує неперервну екологічну освіту, закладає підґрунтя для формування особистості дошкільника, засвоєння в подальшому основ природничих наук у школі. Саме в цей період дитина вперше починає знайомитися з природним оточенням.


У навчальних планах підвищення кваліфікації всіх категорій працівників дошкільних закладів передбачено блок або спецкурс екологічних знань.


Наступною ланкою у системі неперервної екологічної освіти є школа, оскільки саме в шкільні роки формування особистості відбувається найінтенсивніше. Якісно нова освітня система в галузі навколишнього середовища передбачає формування особистості, здатної знаходити реальні шляхи виходу зі стану глибокої екологічної кризи, подолавши споживацьке ставлення до природи.


Сьогодні наслідки впливу діяльності людини на навколишнє середовище стають все відчутнішими, тому людство нарешті почало усвідомлювати неможливість власного існування без збереження природи у всьому її розмаїтті.


Однак, екологічна культура сучасного українського суспільства залишається низькою, і без підвищення її рівня неможливо сподіватися на позитивні зміни в навколишньому середовищі.


Загальновідомо, що поєднання навчання й виховання є важливим чинником у становленні громадянина. Саме неформальна освіта набагато повніше враховує знання та інтереси учнів, їхні пізнавальні й інтелектуальні можливості, дає змогу застосовувати здобуті знання, набуті уміння й навички у практичній діяльності з охорони навколишнього середовища. Важливим є те, що розширюються безпосередні контакти учнів з природою, і вони мають змогу побачити результати своєї праці. Це посилює активність учнів, утверджує усвідомлення природи як системи цінностей.


Традиційно, в усіх школах області, проводяться весняні та осінні театралізовані свята і фестивалі екологічного спрямування: «День Землі», «День зустрічі птахів», «Свято квітів», «Краса землі моєї України», «Всесвітній фестиваль птахів» (під егідою Міжнародної спілки охорони птахів).


В системі вищої школи проблема екологічної освіти перебуває в центрі уваги навчально-виховного процесу.


Співробітники кафедр екології і загальної екології та природокористування активно працюють проводячи науково — дослідні роботи з таких напрямків:


— дослідження в області моніторингу забруднюючих речовин, реєстру викидів та їх переносу на локальному і регіональному рівнях;


— вплив токсикантів на довкілля та їх еколого-токсилогічна оцінка;


— біоіндикаційні дослідження рівнів забруднень атмосфери;


— дослідження фізичних і хімічних показників накопичення забруднювачів в біологічних об’єктах середовища та рослинних організмах;


— спінселективні фотопроцеси в озоновому шарі.


У закладах післядипломної освіти педагогічних працівників особлива увага приділяється освіті керівників навчальних закладів, від яких залежить прийняття певних рішень.


З метою забезпечення практичного оволодіння сучасним змістом екологічних знань, ознайомлення з інноваційними прийомами екологізації предметів з основ наук, поетапним підходом щодо екологічного виховання школярів, оволодіння навичками визначення критеріїв екологічно вихованої особистості, а також відбору наукових методів для досягнення інтегрованих результатів у екологічній освіті школярів, до навчального плану підвищення кваліфікації вчителів базових дисциплін та інших категорій введено цикл лекцій з проблем екології. Цикл лекцій періодично змінюється. Організовано курсову перепідготовку вчителів, які викладають інтегрований предмет «Основи безпеки життєдіяльності людини»[1, c. 114-116].



2. Специфіка екологічної освіти


Формування екологічної культури особистості як мети екологічної освіти передбачає комплексний вплив на сфери свідомості: когнітивну, афективну, діяльну. Отже, екологічна освіта повинна включати загальнонаукові, морально-естетичні і практичні аспекти.


Специфіка екологічної освіти полягає в тому, що вона повинна базуватись на принципі “випереджуючого відображення”. Тобто у свідомості людини повинна відбуватись постійна оцінка можливих наслідків втручання у природу.


Специфіка екологічного виховання полягає у формуванні такого світоглядного становлення до цілісної суперсистеми “суспільство-природа”, яке базується на діяльній участі особистості в її розвитку.


Основними принципами екологічного виховання є принципи: матеріальної єдності світу, краєзнавчий, принцип комплексності, безперервності, патріотизму і т. і.


Провідним принципом екологічної освіти і виховання повинні “мислити глобально – діяти локально”.


Особливості змісту екологічної освіти школярів досить повно висвітлені в ряді праць (І.Д. Звєрєва, А.Н. Захлебного, І.Т. Суравєгіної та інших). Серед особливостей екологічної освіти необхідно відмітити наступні:


· її кінцевою метою є формування екологічної свідомості і громадянської позиції, а не тільки оволодіння певною сумою знань і вмінь;


· носієм екологічної свідомості, який детермінує вчинки є все населення країни, в ідеалі – планети, а не тільки певні групи людей;


· комплексний характер екологічної освіти і виховання означає його реалізацію засобами різноманітних предметів.


Звідси витікають і вимоги до організації екологічної освіти, яка повинна базуватись на ряді підходів:


· багаторівневої організації екологічної освіти від дошкільних закладів до закладів підвищення кваліфікації;


· екологізації навчальних предметів – екологічні аспекти присутні в усіх навчальних дисциплінах як обов’язковий компонент;


· запровадження інтегрованих узагальнюючих екологічних курсів у старших класах, вузах.


При цьому екологічну освіту потрібно розглядати як необхідний атрибут системи освітніх закладів.


Такий підхід до організації екологічної освіти продиктований в тому числі і комплексним характером екологічних проблем. Екологічні проблеми виступають тим змістовним “стержнем” інтеграції знань шкільних дисциплін. Не випадково В.І.Вернадський відмічав, що в майбутньому ми будемо об’єднуватись не за науками, а за проблемами. При розкритті суті екологічних проблем важливо опиратись на систему міждисциплінарних понять: навколишнє середовище, природні умови, ресурси, антропогенний чинник, забруднення, екологічна криза, екологічна катастрофа, моніторинг, охорона природи, екологічна культура, здоров’я[4, c. 19-20].


Суть екологічної освіти полягає в тому, щоб кожна людина могла усвідомити пріоритетні загальнолюдські цінності, щоб кожна людина знала про основні джерела порушення природної рівноваги, щоб кожна людина віддавала собі звіт за скоєне як перед самим собою, так і перед сім’єю, суспільством, державою в цілому. Все це виходить з того рівня загальнодержавної культури, яку закладено було освітою і вихованням, а саме від рівня екологічної культури.


Екокультура, в свою чергу, залежить від освіти, виховання і просвітництва [1]. Величезна роль при цьому надається саме екологічній освіті, що є основою національної безпеки країни, тому що направлена на забезпечення довгострокових інтересів суспільства. Необхідність екологічної освіти повинна сприйматися суспільством як фактор колективної безпеки [4]. Основним завданням екоосвіти є формування екологічної свідомості особистості і суспільства в цілому, почуття відповідальності у людині для вирішення екологічних проблем.


Екологічна освіта третього тисячоліття повинна стати необхідною складовою гармонійного, еколого безпечного розвитку. Підготовка громадян з високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості і культури, як складової системи національного і громадського виховання всіх верств населення України на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства і природи через гармонійне співіснування з нею повинна стати одним із головних важелів у вирішенні надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем нашої держави.


Пріоритетом може бути така екологічна освіта, яка готує тих, хто навчається, до вирішення соціальних та економічних проблем, які стоять перед суспільством на місцевому, національному та глобальному рівнях. Така позиція дасть можливість перебороти відчуження системи освіти від екологічних проблем сучасного світу. При цьому знання і вміння повинні підкріплюватися конкретними діями, що призведе до формування навичок особистого досвіду.


Екологічна освіта найбільш успішно може здійснюватися тільки безперервно на протязі всього життя людини і у відповідності з соціально-психологічними періодами розвитку особистості [1]. Створення такої системи екологічної освіти повинно бути законодавчо закріпленим в якості основи державної екологічної політики як конституційної норми.


Лише за умови безперервності екологічних освіти, виховання і просвітництва ми зможемо підвищити екологічну свідомість людей, згодом – перейти до більш конкретних заходів і засобів, забезпечивши шлях нашої держави до сталого розвитку. Тоді і знайдуться кошти на сучасні методи захисту довкілля від техногенного навантаження, а більшість екологічних катастроф і проблем можна буде передбачити і ліквідувати ще до їх виникнення, або на першій стадії розвитку.


Згідно “Концепції екологічної освіти в Україні” [7] складовими компонентами екологічної освіти є — екологічні знання, екологічне мислення, екологічний світогляд, екологічна етика.


Кожному компоненту відповідає певний рівень екологічної зрілості: від елементарних екологічних знань, уявлень дошкільного рівня до їх глибокого усвідомлення і практичної реалізації на всіх рівнях, особливо вищих. Умовно поділяють наступні узагальнені рівні екологічної зрілості — початковий (інформативно-підготовчий), основний (базово-світоглядний), вищий, профільно-фаховий (світоглядно-зрілий).


Особливу небезпеку становить розрив між екологічними знаннями та можливістю керівників підприємств приймати управлінські рішення, основані на недостатній освідомленості про екологічні наслідки господарської діяльності в конкретній місцевості, регіоні, країні, світі. За статистикою, 15% керівничої еліти світу приймає рішення, від яких залежить доля 85% ресурсів планети [3], по збереженню та відновленню чи забрудненню довкілля. Недостатність екологічних знань у всіх сферах суспільства лежить в основі більшої частини порушень природоохоронного законодавства і є причиною бездіяльності керівництва і неадекватної реакції населення [3].


Таким чином, саме за допомогою обов’язкового ведення, удосконалення і безперервності екологічної освіти можна передбачати і прогнозувати діяльність, упереджувально відноситися до своїх дій у природокористуванні, без чого не можна перебороти системну кризу, запобігати подальшому розвитку глобальних екопроблем і вийти на траєкторій стійкого розвитку.


Висновки


У найважливіших міжнародних документах останнього десятиріччя, присвяченим проблемам навколишнього середовища і гармонійного розвитку людства, велика увага приділяється екологічній культурі і свідомості, інформованості населення щодо екологічної ситуації у світі, регіоні, на місцях проживання, його обізнаності з можливими шляхами вирішення нагальних екологічних проблем.


В Україні глибоко усвідомлюють необхідність створення передумов для збалансування інтересів суспільства і можливостей природи, соціально-економічного розвитку й довкілля. Саме на цих постулатах базується Концепція переходу України до сталого розвитку.


Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля неможливо впроваджувати без становлення на сучасному рівні освіти та виховання громадян суспільства. Оскільки наше життя неможливо відокремити від навколишнього природного середовища, то потрібно, щоб освіта мала екологічне спрямування. Екологічна освіта має базуватися на принципах глобальності, високоморальності та систематичності.


Мета екологічної освіти в тому, щоб пробудити в усіх вікових групах населення занепокоєність станом природного середовища та поєднати екологічне мислення і екологічну поведінку з розумінням того, що все у світі взаємопов’язане, що певна дія людини викликає часом непередбачені наслідки впливу на природу. Таким чином, екологічна освіта стає способом життя людини на сучасному етапі її існування на Землі.



Список використаної літератури


1. Авраменко Н.Л. Екологія в системі освіти // Збірник наукових праць науково-методичної конференції “Людина та навколишнє середовище – проблеми безперервної екологічної освіти в вузах”. – Одеса: вид-во ОДАХ, 2000. – С.113.


2. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производственных сил: (теоретические и методические аспекты)/ Под ред. С.И.Дорогунцова. – К., ООО «Международное финансовое агенство», 1997. – 255с.


3. Грачев В.А., Егорова Л.В. Экологическая культура как важнейший элемент духовного возрождения // Материалы Международного екологического конгресса “Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности” / Под ред. Н.И. Иванова. – СПб.: Балт.гос.тех.ун-т, 2000. – 1 Т. – С.428-431.


4. Желібо Є.П., Авраменко Н.Л. Підвищення екологічної культури населення як складової стійкого розвитку держави// Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта — 2002”, — Том 2. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 19-20.


5. Концепція сталого розвитку України. – К., 1997. – 17с.


6. Наше общее будущее: Доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию. Перевод с англ.. – М.: Прогресс, 1989, — 376 с.


7. Про концепцію екологічної освіти в Україні// Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – № 7. – 2002. – С.3-23.


8. Реймерс Н.Ф. Экология: теория, законы, правила, принципы и гипотезы. – М.: Россия молодая, 1994. – 367 с.


9. Урсул А. Переход России у устойчивому развитию. Ноосферная стратегия. – М.: Ноосфера, 1998.– 500 с.

Екологія та екологічні проблеми в Україні














ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?












⇐ ПредыдущаяСтр 20 из 40Следующая ⇒

Слово «екологія» походить від грецьких осе­ля і вчення. Екологія — це наука про навко­лишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її жит­тя. Яка сьогодні екологічна ситуація в Україні? Як взаємодіють суспільство і природа в умовах НТР? Які способи і шляхи розв’язання найгостріших соціально-екологічних проблем в Україні?

Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, поява нових технологій, енергоджерел і матеріалів призвели до революційних змін у житті су­спільства. Людство вступило в епоху науково-техніч­ної революції, що посилило антропогенний вплив на при­роду. Цей вплив має суперечливий характер. У ньому переплітаються позитивні й негативні явища. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробниц­тва сприяють більш повному задоволенню потреб лю­дей, раціональному користуванню природними ресурса­ми, збільшенню виробництва продуктів харчування і т. ін. З іншого — забруднюється природне середовище, зни­щуються ліси, посилюється ерозія ґрунтів, випадають кислотні дощі, зменшується озоновий шар землі, по­гіршується стан здоров’я людей тощо.

Зростаючі потреби суспільства і виробництва обу­мовлюють подальше прискорення темпів науково-техніч­ного прогресу. Цілком зрозуміло, що чим вищий істо­ричний етап розвитку суспільства, тим більшою мірою стан природного середовища детермінується цілепокладаючою людською діяльністю. Поглиблення і роз­ширення масштабів такої діяльності можуть призвести до глобальних суперечностей у розвитку цивілізації, які можна подолати лише шляхом проведення докорінних змін у рамках розвитку самого суспільства.

Сучасна екологічна ситуація складалась стихійно в ході діяльності людей, спрямованої на задоволення їхніх потреб. Людина досягла висот сучасної цивілізації завдя­ки тому, що постійно змінювала природу у відповіднос­ті зі своїми цілями. Люди досягали цілей, на які розра­ховували, але одержували наслідки, яких не чекали.




Науково-технічна революція змінює стосунки люди­ни з природою, створює нові умови її існування, помітно впливає на спосіб її життя і праці. Використовуючи сучасні засоби виробництва, людство впливає на приро­ду в планетарному масштабі. Різке збільшення масшта­бів такого впливу загострило проблему передбачення наслідків людської діяльності. Екологічне прогнозуван­ня стало необхідною умовою оптимізації процесу взаємодії суспільства і природи. Тому важливо мати еколого-економічну оцінку науково-технічного прогресу. Ця су­перечливість пов’язана з нерівномірністю розвитку різ­них галузей виробництва, науки і техніки. Подальше вдосконалення техніки має здійснюватись із врахуванням її негативного впливу на стан природного середовища. В умовах структурної перебудови економіки України, заміни застарілої техніки і технології новими відкрива­ються широкі можливості для помітного зменшення не­гативного впливу виробничої діяльності на природу.

У сучасній екологічній ситуації важливо при оцінці економічної ефективності науково-технічного прогресу враховувати екологічні наслідки впровадження нової техніки, проводити комплексні еколого-економічні екс­пертизи нової техніки. Такій експертизі мають підляга­ти не тільки створені техніка і технології, а й технічні ідеї, розробки, проекти нових технічних засобів. Саме під цим кутом зору розглянемо стан навколишнього середовища в Україні.

Україна здобула статус незалежної держави і всту­пила в новий історичний період свого розвитку. За природними умовами вона є однією з багатих, країн світу, що дає підстави з оптимізмом дивитися у майбутнє. Територія України займає площу — 60 355 тис. га. Близь­ко 95% її території — рівнинна частина, а на долю гірських систем Карпат та Криму припадає лише 5%. Ліси займають 19% її території.

Разом з тим Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи. Чого варта лише одна ЧАЕС! Це — результат непродуманої і екологічно необґрунтованої господарської діяльності керівних структур колишнього СРСР. Адже економіка України формувалась без урахування об’єктивних по­треб та інтересів її народу, в той час як фінансування природоохоронних заходів здійснювалось за залишко­вим принципом. Внаслідок цього її економіка перена­сичена хімічними, металургійними та гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями і значним руйнівним впливом на навколишнє середовище.

Географічне положення України сприятливе у при­родно-ресурсному відношенні. За різноманітністю і багатством мінерально-сировинної бази Україна може забезпечити збалансований розвиток базових галузей промисловості і агропромислового комплексу. Україна виробляє близько 5% світового обсягу мінеральної си­ровини. На її території розвідано близько 8 тис. родо­вищ майже 90 видів корисних копалин. Потребують промислового освоєння такі нові види мінеральної си­ровини, як золото, поліметали, деякі рідкісні метали (літій, скандій та ін.), алуніти, флюорити, абразивна сировина, апатити, фосфорити, цеоліти. Багато родовищ заляга­ють у вигідних географічних і еколого-економічних умовах, що підвищує їхню цінність. За запасами окре­мих корисних копалин Україна випереджає такі розви­нуті країни, як США, Канаду, Англію, Німеччину та інші Це ставить її в ряд країн, які при дбайливому ставленні до своїх надр можуть в основному забезпечити свої по­треби за рахунок власної сировини і вийти для її реалізації на міжнародний рівень. Але для цього потрібні докорінні зміни в ставленні до мінерально-сировинної бази нашої країни.




У складному стані перебувають земельні ресурси та ґрунти України. Її земельний фонд (60,4 млн. га) ха­рактеризується високим рівнем освоєності. Розораність території становить 56%, чого немає в жодній країні світу. Для порівняння у США цей показник 27%, у Франції — 42%, у ФРН — 33%. В середньому на одно­го жителя. України припадає 0,81 га сільськогосподар­ських угідь і 0,65-та ріллі. Високий рівень розвитку продуктивних сил і сприятливі грунтово-кліматичні умо­ви для ведення сільського господарства обумовили інтен­сивне використання земель. Тільки 8% території краї­ни перебуває в природному стані. Це болота, озера, гірські масиви, покриті і непокриті лісом. В Україні всі придатні для інтенсивного землекористування території вже введені в різні сфери господарської діяльності.

Внаслідок екстенсивного розвитку сільського і лісового господарства, водних і хімічних меліорація відбу­вається інтенсивний розвиток ерозійних процесів, ущіль­нення орного шару грунту, зниження його родючості, ослаблення стійкості природних ландшафтів України. Стан ґрунтів у цілому досяг критичного і перебуває на межі виснаження. Це зумовлено тривалим екстенсив­ним використанням земельних угідь, і особливо ріллі. :цо не компенсувалося рівнозначними заходами з відтво­рення родючості ґрунтів. Внаслідок нераціонального і застосування засобів хімізації сільського господарства з ґрунтах накопичуються залишки мінеральних добрив і пестицидів.

Велике занепокоєння викликає стан водних ресурсів та способи їхнього використання. Це насамперед води рік, озер, боліт, ставків, водосховищ та підземні води. На півдні Україна омивається водами Чорного і Азовсько­го морів, В Україні протікає понад 22 тис. річок за­гальною довжиною більш як 170 тис. км. Основні за­паси води знаходяться в північній і північно-західній частині, а в південних областях води не вистачає. З метою більш надійного забезпечення водою маловод­них регіонів виконано значні роботи з регулювання стоку річрк, на яких створено 1087 водосховищ, зроблено близь­ко 28 тис. ставків, 7 великих каналів

Головними водокористувачами є: енергетика, мета­лургія, сільське господарство та комунальна сфера. Слід відзначити дуже неефективне використання води всіма галузями промисловості, чому сприяють застарілі тех­нології та відсутність обліку використання води.

Залишається гострою проблема забруднення повер­хневих та підземних вод переважно органічними речо­винами, сполуками азоту, фенолами, нафтопродуктами, а також важкими металами. В останні роки спостерігаєть­ся підвищення їхньої мінералізації, зростають зосере­дження хімічних підприємств. Загалом на території України нині діють 193 стабільні осередки забруднення підземних вод, експлуатуються 303 великі водозабори підземних вод, де якість води погіршується внапідок техногенного впливу.

Значна частка у забрудненні атмосфери належить транспорту. Так, понад 40% оксиду вуглецю, 45% вугле­водів і близько 30% окислів азоту від загальної кількості речовин потрапляють в атмосферу завдяки транспор­ту. Викиди автотранспорту в 90-ті роки становлять 38,5% від усього обсягу викидів забруднених речовин в Україні 3 метою їх зменшення потрібно використовувати альтернативні види пального з меншим вмістом свинцю, перевести дизельні автомобілі на використання газодизельних сумішей, що зменшує димність відпрацьованих газів та вміст у них токсичних сполук.

Значно погіршилась екологічна ситуація в Україні внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. При руйнації конструкції блока стався викид значної кількості радіо­нуклідів у навколишнє середовище. Основна маса радіо­активних елементів випала протягом 10 діб, хоча забруднення прилеглих територій тривало протягом місяця. Зміна метеорологічних умов протягом перших десяти днів після аварії, коли спостерігався найбільш інтенсивний викид, призвела до утворення трьох секторів забруднення:

західного (26—27 квітня), північного (28—29 квітня) і південного (30 квітня — 5 травня). З усіх викинутих із активної зони матеріалів йод, цезій, стронцій і плутоній у короткостроковому і довгостроковому плані визначили радіологічну обстановку в потерпілих районах.

Один із найпотужніших факторів, що впливають на радіологічну ситуацію в Україні є високоактивне за­бруднення території 30-кілометрової зони. За межами цієї території радіоактивного забруднення різного рівня (від 0,1 до 15 і вище кюрі/кв. км зазнали сільгосп­угіддя на площі-4,6 млн. га, що становить 12% загальної площі сільгоспугідь України. Починаючи з 1986 р., на забруднених територіях виконується комплекс агро­хімічних, агротехнічних і організаційних заходів щодо зниження надходження радіонуклідів у продукцію.

Ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС потребує знач­них матеріальних і фінансових ресурсів. Громадяни України мають Право на екологічну безпеку. Це право забезпечується комплексом юридичних, економічних, технологічних і гуманітарних чинників. Тому стратегія природокористування в Україні має бути однією з фун­даментальних складових процесу розбудови правової демократичної держави :; розвиненою ринковою еконо­мікою.

Народонаселення — передумова та суб’єкт історичного процесу

Поряд із природним середовищем суттєвим фактором розвитку суспільства є народонаселення. Цю сторону природи людини вивчає наука демографія (від гр. (народ і пишу)’ Вона досліджує дина­міку чисельності населення, міграцію, сім’ю, її склад і розвиток, народжуваність, смертність, зайнятість, про порції складу населення за віковими, статевими та інши­ми ознаками, вступ до шлюбу і розлучення тощо.

Об’єкт дослідження демографії демографічну система, до складу якої входять люди і демографічні відносини. Демографічні відносини, у свою чергу, — цс ті відносини, в які вступають люди у багатогранному процесі відтворення населення. Це суто робоче понят­тя. Воно означає створення сім’ї, народження, міграцію, шлюбні відносини, взаємовідносини між поколіннями тощо. Філософське бачення цієї системи сукупності відносин полягає у тому, що демографічна система, по-перше, внутрішньо спрямована на самозбереження, са­мовідтворення, і, по-друге, це — цілісність, динамічна система, яка змінюється з історичним розвитком су суспільства. Найважливіший показник стану народона­селення — народжуваність. Фахівці розрізняють такі коефіцієнти народжуваності:

1. Загальний коефіцієнт народжуваності. Він ви­значається кількістю народжених на певній території за визначений період, як правило за рік, із розрахунку на 1000 чоловік населення.

2. Спеціальний коефіцієнт народжуваності. Розра­ховується як відношення кількості народжених до кількості жінок дітородного віку.

3. Коефіцієнт шлюбної народжуваності. Показує кількість народжених із розрахунку на 1000 заміжніх жінок, тобто кількість дітей, народжених (за рік) тися­чею заміжніх жінок.

4. Сумарний коефіцієнт народжуваності показує середнє число дітей, народжених однією жінкою за весь період її життя. Це своєрідна характеристика покоління.

Природний приріст населення — різниця між кількістю народжених і померлих на дати території за певний період часу, здебільшого, як ми уже зазначали, за рік.

Поряд із коефіцієнтом народжуваності важливим показником стану демографічної системи є характерис­тика типу відтворення населення. Що таке відтворен­ня населення? Це постійне оновлення поколінь. Для того, щоб кількість населення не зменшувалась, за під­рахунками демографів, кожні 100 жінок (сімей) мають народити 260—270 дітей. Зрозуміло, мається на увазі 260 — 270 народжень протягом всього життя, а точніше, протягом репродуктивного (дітородного) періоду. Діто­родний період — це та частина життя жінки, протягом якої вона здатна народжувати дітей. Сьогодні прий­нято вважати, що цей вік становить від 15 до 50 років. Є випадки народження дітей і за цими віковими межа­ми, але вони поодинокі. Однак мало бути здатною чи здатним — чоловіків це стосується не менше — фізич­но народити дитину. Важливо, якою буде ця дитина: здоровою чи хворою, здатною до високого фізичного, інтелектуального і духовного розвитку чи ні. Суспіль­ство не може бути байдужим до цих питань. Добре ві­домо, що як у занадто ранньому, так і у пізньому віці матері збільшується кількість народжень із патологіч­ними відхиленнями. Це означає, що суспільство, держа­ва, політики, громадськість не можуть нехтувати такими питаннями, зобов’язані піклуватись про створення най­більш сприятливих умов для народження дітей саме у оптимальному віці.

Кожна сім’я, а до її складу входять чоловік і жінка, має народити як мінімум двоє дітей. Але треба врахо­вувати, що не всі народжені доростають до шлюбного віку, не всі вступають у шлюб, не у всіх сім’ях народжу­ються діти. Ось чому, за підрахунками демографів, має бути 260—270 народжень на 100 жінок. Якщо наро­джується більше 260—270 дітей на 100 жінок, має місце розширене відтворення населення. Менше — звужене. Залежно від рівня соціального захисту матері і дитини гранична межа між простим і звуженим відтворенням може становити 210 народжень на 100 жінок, або на 100 сімей.

Дослідниками суспільства, економістами, соціолога­ми, політиками часто використовується поняття демо­графічна ситуація. Це насамперед стан таких демо­графічних процесів, як народжуваність і смертність, вступ до шлюбу і розлучення (шлюбність), склад і розміщення населення на певній території V відповідний період часу тощо.

Демографічна політика — система спеціальних за­ходів, спрямованих на досягнення у майбутньому бажа­ного для суспільства типу або рівня відтворення насе­лення. Найбільш відчутно можна впливати на динаміку відтворення населення і на демографічну ситуацію че­рез регулювання або через вплив з боку держави на рівень народжуваності. Від чого залежить рівень на­роджуваності (у державі, у певному регіоні, населеному пункті)? Можна виділити десятки факторів. Ось най­важливіші серед них.

1. Демографічний — наявність відповідної пропорції співвідношення чоловіків і жінок на певній території.

2. Економічний — рівень економічного розвитку дер­жави, регіону, сім’ї.

3. Медичний рівень здоров’я чоловіків і жінок, наявність відповідних медичних закладів, генетичних консультацій тощо.

4. Соціальний — рівень і умови життя людей, наяв­ність системи охорони здоров’я населення, житла, дитя­чих дошкільних закладів, сім ‘ї, розвинутої інфраструк­тури суспільства

5. Правовий — рівень законодавчого захисту сім’ї, матері і дитини.

6. Психологічний — особливості.ставлення чоловіків і жінок — потенційних батьків до норми народжуваності у сім’ї з урахуванням особливостей їхньої психі­ки, ситуації в сім’ї.

7. Етичний — ставлення батьків до дітей, до кількості їх у сім’ї, на наявність чи відсутність допомоги з боку бабусь і дідусів у догляді та вихованні онуків, вирішен­ня інших питань, що спираються не тільки на ПОЧУТТЯ, а й на відповідні норми моралі

8. Екологічний — стан навколишнього середовища, який безпосередньо впливає на рівень народжуваності у тому чи іншому регіоні Особливо гостро її відчуває населення Київської, Житомирської, Чернігівської та інших областей України, які зазнали значного радіо­активного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986р

9. Тип культури, традиції. Добре відомо, що в Узбе­кистані, Туркменії, деяких інших країнах вважається нормою, коли у сім’ї народжується 6—8-10 дітей. Водночас у великих європейських містах, і зокрема в Києві, ця норма — одна—дві дитини.

Названі фактори не є однорядними або однопорядковими. Окремі з них мають інтегративний характер, наприклад, соціальний, психологічний, етичний, екологіч­ний. Вони взаємопов’язані, і розглядати їх окремо можна лише умовно.

В останні десятиріччя в Україні, як і в усьому циві­лізованому світі, спостерігається тенденція до зниження народжуваності. Характерно, що це відбувається пара­лельно з помолодшанням мам. У 1959—1960 роках найбільша кількість дітей, народжених жінками у віці від 20 до 34 років, у 1990 — від 15 до 29 років. Це дещо небезпечна тенденція для держави і для нації.

У чому вбачають причини зниження народжуваності демографи? З цього питання є кілька концепцій: 1) те­орія «перешкод»; 2) теорія зміни ціннісних орієнтацій; 3) теорія витіснення потреби у дітях; 4) інтегративна теорія або теорія народжуваності як адаптивної реакції сім’ї до всієї сукупності умов життя людей.

Можна із впевненістю говорити, що аварія на ЧАЕС у 1986 р. не заохочує киян, населення Київської, Жито­мирської і Чернігівської областей до збільшення кількості дітей у їхніх сім’ях. Такий же вплив мають розбалансоваиість економіки, постійне зростання цін, ни­зький рівень житлового будівництва, протистояння різних політичних сил в Україні, напружене міжнарод­не життя, тобто все, що істотно впливає на долю батьків і може вплинути на життя дитини.

Тому рівень народжуваності — це органічна харак­теристика стану життя суспільства, усіх його сторін.

Якісний стан населення

Важливою характеристикою демографічної системи є якісний стан населення. Насамперед, це стан здоров’я (фізичного, генетичного), освіта, кваліфікація населення тощо. А тому оптимальний тип відтворення населення забезпечується за допомогою демографічної політики, спрямованої на розширене відтворення уе тільки з точки зору кількісних показників, а й якісних характеристик.

Найголовніший показник якісного стану населення — стан здоров’я людей. У зв’язку з цим вся діяльність людства, зокрема держави, має бути зорієнтована на відтворення здорової, повноцінної людини.

Здавалося б, що проблема забезпечення високого якісного стану населення може бути вирішена шляхом створення умов для відтворення фізично здорового на­селення, отримання належної освіти, професії, відповід­ної кваліфікації тощо. Однак це не так. Є й інші підхо­ди. Так, існують концепції про високоякісні, культуротворчі раси (нації, класи, страти) й низькоякісні. При­хильники таких концепцій вбачають основне завдання держави у забезпеченні високого рівня відтворення саме «високоякісних» рас, націй, класів, стратів (оскільки тіль­ки вони можуть забезпечити прогрес людства) і стри­муванні відтворення неповноцінних рас і націй, недопу­щенні змішування різних рас і націй, щоб запобігти їхньо­му генетичному забрудненню. Сучасна наука запере­чує теорії расової нерівності як безпідставні, але вони мають своїх прихильників.

Ми бачимо, з якими труднощами іде реформування економіки і суспільного ладу в Україні, як заважає роз­будові України як незалежної держави протистояння різних політичних єн і Разом з тим необхідно віддати належне нашій державі Україна, за оцінками захід­них експертів, має гуманне і можливо найбільш доско­нале законодавство про національні меншини. Це свідчення того, що і парламент, і уряд, і найбільш впли­вові політичні сили визнають всі нації, раси (страти) в Україні рівними. І питання про забезпечення належно­го рівня якісного стану народонаселення вирішується за допомогою економічних, соціальних, правових, медичних та інших важелів, як того і вимагають принципи гуманізму. Мабуть, це теж яскраво свідчить про харак­терні риси українського народу, гуманність його тра­дицій, звичаїв, багатовікової культури.

Вище ми аналізували рівень народжуваності, його детермінанти. А тепер ми радимо вам трохи поміркува­ти над тим, як суспільство, держава турбуються про стан здоров’я народжених? Будуються лікарні, готуються лікарі, вдосконалюються методики лікування, будується житло, дитячі садки, школи. Звичайно, тут ще залишаєть­ся багато невирішених питань: наявність необхідного житла, рівень і якість медичного обслуговування, харчу­вання, оздоровлення, виховання дітей тощо. Над їх ви­рішенням необхідно працювати не одне десятиліття. Разом з тим, багато в чому така важлива справа як на­родження дитини поки що у нас, як і в багатьох інших країнах, залишається поза увагою суспільства, і зокрема держави. Ніхто у державі не планує і належним чином не жде народження конкретної дитини, окрім самої ма­тері, не розраховує бажаних чи можливих якостей очі­куваної людини (дитини). Державою майже нічого не робиться, щоб ця дитина народилась найкращою або, при­наймні, нормальною.

Ми далекі від ідеї поставити відтворення населення на однозначну, селекційне чітко сплановану — а це озна­чає жорстку основу, як уявляли собі цю сторону життя, наприклад, ще Платон, а пізніше Томас Мор, Томазо Кампанелла і багато інших. Безперечно, народження дитини має залишатись таїнством, недоторканим і вільним від будь-якого зовнішнього диктату. Але сьогодні держава, суспільство не можуть не турбуватись про стан здоров’я жінки, яка має народжувати дітей. Жінка має народжу­вати дітей у період найбільшого розквіту фізичних і духовних сил. Те ж стосується і чоловіків — потенцій­них батьків. Потрібно, щоб чоловік і жінка — батьки майбутньої дитини — були насамперед генетичне сумісні, а краще було б, якби вони були сумісні також психологіч­но, економічно, соціальне, за рівнем культури, знань, вихо­вання, емоційного розвитку. Навіть у фізично здорових чоловіка і жінки для народження здорової, найкращої дитини, мають бути відповідні умови і належний стан.

Тривалий час у розвитку людства, і зокрема в Укра­їні, ці питання вирішувались, так би мовити, самі собою, завдяки дотриманню людьми віками сформованих зви­чаїв, традицій, релігійних норм, усталеного способу жит­тя. Тепер, в умовах інтенсивної урбанізації, міграції, за­бруднення навколишнього середовища, поширення ма­сової культури, надзвичайно високої анонімності особи­стого життя людей, а тим більше молодих, все це самоплинно не вирішується. Навпаки, дуже часто пари схо­дяться випадково, вживають алкоголь, наркотики, курять; нерідко у шлюб вступають люди генетичне, економічно, психологічно несумісні, які майже на 100 відсотків не можуть бути батьками здорової дитини.

За таку байдужість до народження дітей суспіль­ство розплачується здоров’ям цих дітей, їхніми доля­ми. Саме тут причини зростання кількості народжених дітей з відхиленнями у фізичному і розумовому розвит­ку. Поки що тут іде відбір як на полі, що не оброб­ляється: що посіялось, те і виросло. А росте на такому полі, як відомо, головним чином бур’ян.

Звичайно, було б нерозумно думати, що це прості питання. Вони дуже складні, вимагають великих коштів, високого рівня організації життя суспільства, можна сказати, в усіх сферах. Але це не означає, що ними мож­на нехтувати або що вони ще не на часі.

У сучасних умовах суспільство не може не турбува­тись про стан здоров’я тих дітей, які мають народитись. Має вестися також відповідна просвітницька робота. Тільки при належній увазі до цих і багатьох інших пи­тань, пов’язаних із забезпеченням необхідних умов для народження і розвитку здорової дитини, можна з опти­мізмом дивитись у майбутнє.

Сім’я. Функції сім’ї

Один із найважливіших напрямків сучасної демог­рафічної політики — планування сім’ї. Пошуки опти­мальних засобів вирішення цієї проблеми ведуться ще з часів Платона. Але і сьогодні вона належним чином не вирішена. Що таке сім’я? Сім’я — це форма спілку­вання, писав Арістотель у своїй праці «Політика». Є досить багато її інших визначень. Ллє необхідно звер­нути увагу передусім на те, що її виникнення і розвиток зумовлені особливостями природи людини. Арістотель писав, що необхідність спонукає з’єднуватись попарно тих, хто не може існувати один без одного, — жінку і чоловіка — з метою продовження потомства, і це з’єднан­ня зумовлюється не свідомим рішенням, а залежить від природного прагнення, притаманного й іншим живим істотам і рослинам, залишити після себе іншу подібну собі істоту.

Сім’я — це одна з найважливіших форм організації життя людей, яка має фундаментальне значення як для індивіда, особистості, так і для суспільства. Сім’я — це така спільнота людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв’язки, на різноманітні відносини між чоло­віком і дружиною, батьками і дітьми, між самими дітьми, між іншими членами сім’ї, які живуть разом і спільно ведуть господарство. Широко відоме визначення сім’ї як економічної клітини чи осередку суспільст

Які екологічні проблеми планети вам відомі?

Основна і головна екологічна проблема людства на Землі — це ПОРУШЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ людини тварин і рослин. Всі живі організми так влаштовані, що вони тісно взаємодіють зі своєю звичною середовищем існування. Вони не можуть існувати поза цим середовищем.

Екологи виділяють шість основних екологічних проблем, що випливають з основної, названої вище, а також пропонують шляхи вирішення цих проблем людством.

1) Одна з головних проблем — забруднення повітряного середовища проживання.

В результаті цієї проблеми, а жоден живий організм не може існувати в безповітряному середовищі, йому необхідно дихання, гинуть представники тваринного і рослинного світу, а у людини з’являються різні важкі захворювання. Вирішити цю серйозну проблему можна за допомогою:

2) Збільшення озонових дір в атмосфері. Як відомо озоновий екран захищає все живе на Землі від ультрафіолетового випромінювання. Його руйнування призводить до тяжких наслідків — мутацій, онкозахворювань та ін. Причини руйнування озонового шару в атмосфері наступні:

Відповідно припинення впливу негативних факторів допоможе врятувати і захистити від руйнування озоновий екран в атмосфері.

3) Збільшення температури поверхні Землі, яке призводить до глобального потепління на планеті. Тільки за останнє сторіччя температура на планеті піднялася майже на один градус С. Головна причина цього явища пов’язана з істотним збільшенням вмісту вуглекислоти в повітрі, яке призвело до появи парникового ефекту:

Вирішити цю екологічну проблему можна, якщо людство зробить деякі заходи:

4) Випадання на землю систематично кислотних дощів.

До складу цих дощів входять не тільки кислоти і їх солі, але і важкі, токсичні для всього живого метали. Все це потрапляє в воду і грунт, повністю порушуючи екологію, викликаючи загибель або отруєння всього живого. Врятувати існуючий стан може тільки припинення надходження в атмосферу оксидів сірки і азоту.

5) Постійно відбувається забруднення промисловими чи іншими відходами грунту — місця існування рослин, тварин, мікроорганізмів, місця вирощування сільськогосподарських культур. До основних забруднень відносяться важкі метали, а також нафтопродукти, радіоактивні відходи, пестициди та ін.

Справитися з проблемою допоможе різке обмеження такого забруднення грунту.

6) Забруднення будь-яких водних джерел — океанів, морів, річок, озер, струмків. А адже вода — основа всього живого на землі. Є безліч причин, що сприяють цьому.

Причини забруднення водного середовища практично ті ж, що і причини забруднення атмосфери. Усунувши їх, ми очистимо наші водойми.

«Проблеми екології. Забруднення природи» |



Твір на тему: «Проблеми екології. Забруднення природи» 4.50/5 (90.09%) 117 голос[ов]

Екологічні проблеми є одними з найбільш серйозних проблем сучасного суспільства. Людина вкрай сильно залежить від середовища, в якому вона живе, від того, що її оточує. Людину, як відомо, оточує природа. У сучасному світі складається так, що людині стає тісно на цій Землі, тому вона починає шкодити різними способами нашій спільній природі. Наслідки цього можуть бути вкрай негативними для всіх нас. Тому світове співтовариство починає замислюватися про проблеми екології і можливостях вирішення цих проблем. Водночас вирішувати ці проблеми досить складно, адже вони зайшли вже занадто далеко.

Особливість проблем екології в тому, що вони мають як загальносвітовий, глобальний характер, так і регіональний характер. Якщо з глобальними проблемами світової екології все більш – менш зрозуміло, адже країни спільно намагаються ці проблеми вирішити, то з регіональними проблемами справа дещо складніша. Проблема в тому, що деякі держави, наприклад, наша спільна Україна, мають ряд інших проблем, які вимагають вирішення, наша влада не може приділяти достатньо багато уваги і коштів екології, тому що повинна вирішувати інші проблеми. Саме тому проблеми екології України як би стають неактуальними, а їх ефективне вирішення постійно відкладається в часі.

Водночас, незважаючи на пасивність держави у вирішенні проблем нашої екології, нам все одно необхідно їх досліджувати і привертати до них увагу. Однією з істотних проблем є проблеми забруднення води. Вода з наших кранів не проходить достатньої перевірки, може дуже шкодити здоров’ю людей. Проблема ця пов’язана з відсутність адекватних стандартів з очищення від новітніх забруднювачів. Точно так же продовжує ставати все більш забрудненим і повітря. Проблема ця пов’язана із збільшеною кількістю автомобілів і відсутністю достатньої кількості очисних споруд на підприємствах. Варто відзначити, що постійно скорочується рослинний і тваринний світ країни. В Україні розвинене браконьєрство, а деякі рослини і зовсім пропали з території нашої країни. Окремо варто згадати про ті страшні наслідки Чорнобильської катастрофи, з якими все ще продовжує стикатися наш народ. Величезна кількість людей продовжує хворіти на захворювання, викликані радіацією, навіть через більш ніж 27 років з часів жахливої ​​катастрофи.

Відповідальність за вирішення екологічних проблем лежить на державі в першу чергу, але кожен окремо взятий громадянин міг би почати покращувати екологію з себе, якби менше використовував автомобіль, не смітив в недозволених для цього місцях і не забруднював водойми. Поліпшити екологію непросто, але цим потрібно займатися, щоб не стало ще гірше.


Завантаження…




Схожі твори

  • Твір на тему: «Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України» Один у одного питаєм,

    Нащо нас мати привела?

    Чи для добра? Чи то для зла?

    (Тарас Шевченко)

    Я казала це вже неодноразово і продовжую це стверджувати: Тарас Григорович Шевченко […]
  • Твір на тему: «…Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…» В найважчі моменти в житті українського народу, в житті нашої держави, коли могутні, деспотично-жорстокі імперії розділили Україну між собою й методично знищували нашу волю, звичаї, дух […]
  • Твір на тему: «Навіщо людям читати книжки?» Напевно, кожен з нас бодай раз у житті чув це запитання чи в хвилини душевної слабкості сам над цим задумувався. Часто це буває, коли завтра в тебе урок з літератури, а гігантський твір на […]

Прокоментуйте…или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)

экологическая проблема Новости | Экологический XPRT

  • Воздух и климат
  • Питьевая вода
  • Экологического менеджмента
  • Здоровье и безопасность
  • Мониторинг и тестирование
  • Почва и грунтовые воды
  • Отходы и переработка
  • Вода и сточные воды
  • Мониторинг воды
  • Воздух и климат

  • Промышленная вентиляция
  • Контроль выбросов кислых газов
  • Обработка воздуха активированным углем
  • Обработка активированным углем
  • Аэробиология
  • Мониторинг аэрозолей
  • …и больше
  • Компании
  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Питьевая вода

  • Производство атмосферной воды
  • Бутилированная вода
  • Бытовая питьевая вода
  • Питьевая вода
  • Анализ питьевой воды
  • Хлорирование питьевой воды
  • …и больше
  • Компании
  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Экологического менеджмента

  • Моделирование воздуха
  • Отчетность о качестве воздуха
  • Водная экология
  • Археология
  • Соответствие асбесту
  • Удаление асбеста
  • …и больше
  • Компании
  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Здоровье и безопасность

  • Соответствие требованиям к несчастным случаям
  • Мониторинг аварий
  • Правила несчастных случаев
  • Случайный выпуск
  • Кислотные отходы
  • Акустическая эмиссия
  • …и больше
  • Компании
  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Мониторинг и тестирование

  • Абсорбциометры
  • Акселерометры
  • Мониторинг ацетонитрила
  • Мониторинг кислых газов
  • Акустический мониторинг
  • Акрилонитрил мониторинг
  • …и больше
  • Компании
  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Почва и грунтовые воды

  • Аэрогеофизический
  • Анаэробная биоремедиация
  • Мониторинг водоносных горизонтов
  • Водоносные горизонты
  • Археология
  • Шнековая дрель
  • …и больше
  • Компании
  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Отходы и переработка

  • Переработка кислоты
  • Кислотные отходы
  • Акустическая чистка
  • Аэробные отходы
  • Утилизация аэрозольных баллончиков
  • Переработка агрегатов
  • …и больше
  • Компании
  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Вода и сточные воды

  • Кислотная очистка сточных вод
  • Фильтрация с активированным углем
  • Обработка активированным углем
  • Обработка воды активированным углем
  • Активный ил
  • Мониторинг активного ила
  • …и больше
  • Компании
  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Мониторинг воды

  • Мониторинг активного ила
  • Трюмный мониторинг
  • Мониторинг биологической потребности в кислороде (БПК)
  • Мониторинг котловой воды
  • Химический мониторинг потребности в кислороде (ХПК)
  • Мониторинг диоксида хлора (CLO2)
  • …и больше
  • Компании
  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения

Меню

Просмотреть все каналы

  • Воздух и климат

  • Питьевая вода

  • Экологического менеджмента

  • Здоровье и безопасность

  • Мониторинг и тестирование

  • Почва и грунтовые воды

  • Отходы и переработка

  • Вода и сточные воды

  • Мониторинг воды

Воздух и климат

  • Промышленная вентиляция

  • Контроль выбросов кислых газов

  • Обработка воздуха активированным углем

  • Обработка активированным углем

  • Аэробиология

  • Мониторинг аэрозолей

  • … и больше

  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Компании
  • Новости
  • События
  • Статьи
  • Книги
  • Журналы
  • Ролики
  • Загрузки

Питьевая вода

  • Производство атмосферной воды

  • Бутилированная вода

  • Бытовая питьевая вода

  • Питьевая вода

  • Анализ питьевой воды

  • Хлорирование питьевой воды

  • … и больше

  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Компании
  • Новости
  • События
  • Статьи
  • Книги
  • Журналы
  • Ролики
  • Загрузки

Экологический менеджмент

  • Моделирование воздуха

  • Отчетность о качестве воздуха

  • Водная экология

  • Археология

  • Соответствие асбесту

  • Удаление асбеста

  • … и больше

  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Компании
  • Новости
  • События
  • Статьи
  • Книги
  • Журналы
  • Ролики
  • Загрузки

Здоровье и безопасность

  • Соответствие требованиям к несчастным случаям

  • Мониторинг аварий

  • Правила несчастных случаев

  • Случайный выпуск

  • Кислотные отходы

  • Акустическая эмиссия

  • … и больше

  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Компании
  • Новости
  • События
  • Статьи
  • Книги
  • Журналы
  • Ролики
  • Загрузки

Мониторинг и тестирование

  • Абсорбциометры

  • Акселерометры

  • Мониторинг ацетонитрила

  • Мониторинг кислых газов

  • Акустический мониторинг

  • Акрилонитрил мониторинг

  • … и больше

  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Компании
  • Новости
  • События
  • Статьи
  • Книги
  • Журналы
  • Ролики
  • Загрузки

Почвы и грунтовые воды

  • Аэрогеофизический

  • Анаэробная биоремедиация

  • Мониторинг водоносных горизонтов

  • Водоносные горизонты

  • Археология

  • Шнековая дрель

  • … и больше

  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Компании
  • Новости
  • События
  • Статьи
  • Книги
  • Журналы
  • Ролики
  • Загрузки

Отходы и переработка

  • Переработка кислоты

  • Кислотные отходы

  • Акустическая чистка

  • Аэробные отходы

  • Утилизация аэрозольных баллончиков

  • Переработка агрегатов

  • … и больше

  • Товары
  • Сервисы
  • Программного обеспечения
  • Обучение
  • Приложения
  • Компании
  • Новости
  • События
  • Статьи
  • Книги
  • Журналы
  • Видео

Экологические проблемы больших и малых городов

Окружающая среда и ее проблемы

Мы живем в чудесном мире.На протяжении тысячелетий Земля поддерживала все формы жизни людей, животных, птиц, рыб, насекомых и растений.

Но теперь люди убивают нашу планету.

Исчезли многие виды животных и птиц. Миллионы животных умирают каждый год из-за загрязнения человеком их естественных жилищ. Кроме того, с каждым годом люди вырубают больше деревьев, строят больше дорог и используют больше земли для ведения сельского хозяйства. Это оставляет меньше джунглей, полей и лесов для дикой природы.

Загородный воздух, когда-то чистый и свежий, теперь может загрязняться электростанциями и заводами. В некоторых наших реках сейчас нет рыбы. А в некоторых реках даже можно увидеть густую пену от химических отходов.

По всему миру исчезают леса. Люди вырубают деревья, потому что им нужны древесина и бумага или новые места для ферм и домов. Леса размером с Бельгию уничтожаются каждый год. Это международная катастрофа. Даже если посадить новые деревья, им понадобится много лет, чтобы вырасти.

Идите к морю, и вы увидите загрязнение вокруг себя. На пляжах много мусора. Часть его оставили люди, а часть принесла вода.

Загрязнение очень опасно для людей, дикой природы и окружающей среды.

Мы живем среди мусора и отходов, которые сами создали, испарения машин, выбрасываемые упаковки и т. Д. Люди не просто загрязняют окружающую среду. Они загрязняются сигаретами, алкоголем и нездоровой пищей.

Это одни из самых серьезных экологических проблем в мире. И притворяться, что их не существует, — бесполезно. Более того, они все время ухудшаются! Что будет, если мы не попробуем решить эти проблемы? Ученые сделали прогнозы, и они вызывают тревогу.

  1. Прочтите и переведите текст об экологических проблемах города.

Экологические проблемы больших и малых городов

То, что проблема защиты окружающей среды стала всеобщей проблемой, уже не секрет.От этого страдают как большие, так и маленькие поселки.

Очистка воздуха от загрязнений — одна из главных проблем современности. Загрязнение воздуха в городах продолжает увеличиваться в результате увеличения количества автомобилей. Выхлопные газы двигателей автомобилей содержат ряд загрязняющих веществ. В Токио такая серьезная проблема загрязнения воздуха, что кислород поставляется полицейским, которые направляют движение на оживленных перекрестках. Милан, Анкара, Мехико и Буэнос-Айрес сталкиваются с аналогичными проблемами.

Люди также обеспокоены опасностями, возникающими в результате массового выброса радиоактивных материалов из ядерного оружия, которое при широкомасштабном использовании может создать серьезную опасность для всего человечества. Еще одна проблема — аварии на атомных электростанциях. В 1978 году на атомной электростанции в Пенсильвании произошла серьезная авария, приведшая к частичному расплавлению ее радиоактивной активной зоны. В 1986 году на Чернобыльской атомной электростанции под Киевом произошел пожар и частичное таяние, что привело к значительному выбросу радиоактивных частиц.Большая часть северной и восточной Европы испытала сильные ядерные осадки. Сточные воды из вышедших из строя резервуаров являются источником органических загрязнителей. Промышленные предприятия, расположенные вдоль водных путей ниже по течению, являются источником ряда химических загрязнителей, некоторые из которых являются токсичными. Одна из форм загрязнения, характерная для индустриальных обществ, — это шум.

У малых городов такие же экологические проблемы. В частности, они также страдают от мусора и сельскохозяйственных экологических проблем, таких как, например, навоз крупного рогатого скота.

III. Обсудите следующие вопросы:

  1. Окружающая среда принадлежит в основном человеку?
  2. Ваши потребительские привычки разрушают среду обитания других видов?
  3. Считаете ли вы, что девелоперам должно быть разрешено строить большие отели и туристические комплексы в самых красивых местах вашей страны?
  4. Должен ли частный автомобилист платить больше за счет повышения дорожного налога, цен на бензин, платы за парковку и дорожных сборов?
  5. Следует ли запретить движение автомобилей в центр города, поселка и поселка?
  6. Вы за или против ядерной энергетики?
  7. Нужны ли в вашей стране более строгие законы для наказания шумных соседей или дискотек, на которых играет громкая музыка поздно вечером?
  8. Чисты ли моря, реки и / или озера вашей страны для купания?
  9. Какие государственные и частные кампании проводятся в вашей стране по защите и улучшению окружающей среды? Мотивированы ли эти кампании заботой о жизни и среде обитания других видов, помимо нас?

Дата: 22.04.2016; вид: 2857


Экологические проблемы Казахстана — скачать ppt

Презентация на тему: «Экологические проблемы Казахстана» — стенограмма презентации:

1

Экологические проблемы Казахстана

2

В Казахстане очень хрупкая окружающая среда
В Казахстане очень хрупкая окружающая среда.Территория республики состоит в основном из полупустынь и пустынь. В результате антропогенного давления практически на всей территории Казахстана нарушается естественная способность окружающей среды обеспечивать будущее экономическое и социальное развитие страны.

3

Экстенсивное развитие сельскохозяйственного производства оставило в наследство деградацию земель и обеднение ландшафтов, более 60% территории подвержено опустыниванию, что приводит к снижению плодородия почв и, как следствие, снижению продуктивности животноводства и растениеводство.

4

В Казахстане есть уникальные внутренние моря и озера, такие как Каспийское, Аральское, Балхашское, Зайсанское, Алакольское. В глазах одного поколения почти вдвое сократилась площадь Аральского моря. Интенсивное и нерациональное развитие орошаемого земледелия, а также регулирование стока в засушливых климатических условиях привело к дефициту воды в бассейнах малых и крупных рек, таких как Или, Сырдарья и других.

5

Подобная судьба ждет и озеро Балхаш
Подобная судьба ждет и озеро Балхаш. При потребности республики в воде 100 км3 в год существующий запас составляет 34,6 км3. По объему водоснабжения на душу населения Казахстан занимает последнее место среди стран СНГ.

6

Ежегодно в поверхностные водоемы сбрасывается более 200 миллионов загрязненных сточных вод.Более 3 тысяч. Загрязнение грунтовых вод имеет площадь от нескольких до сотен квадратных километров.

7

Большинство предприятий перерабатывающих и энергетических комплексов имеют несовершенные технологии, морально и физически изношенные, что увеличивает количество вредных выбросов. В начале 90-х годов почти 6 миллионов тонн загрязняющих веществ (50% — теплоэнергетика, металлургия — 20% черная, 13% — цветные металлы, 4% — химия и нефтехимия).

8

Нефтегазовая отрасль занимает первое место среди отраслей по объему инвестиций. Несмотря на это, на основных направлениях нефтегазодобычи и нефтепереработки — Атырауской и Мангистауской областях — работы ведутся с применением отсталых технологий, устаревшего оборудования, что приводит к авариям и утечкам нефти. В результате общая площадь нефтяного загрязнения в Западном Казахстане составляет 194 тысячи, а объем разлитой нефти — более 5 миллионов тонн.

9

В результате повышения уровня Каспийского моря было затоплено более 200 скважин и нефтяных месторождений, в том числе крупнейшее — Каламкас Караджанбас, что представляет угрозу не только биологическому разнообразию (в Каспийском море 90% мировых запасов осетровых, большое количество видов птиц, эндемик — каспийский тюлень), но и вся экосистема Каспийского моря. За последние 10 лет промысловый улов сократился в 10 раз.

10

Огромная территория Казахстана пострадала от деятельности военных полигонов и запусков космической техники. За период с 1949 по 1991 год на Семипалатинском ядерном полигоне было проведено 470 ядерных взрывов. Подсчитать количество погибших невозможно; количество облученных достигло полумиллиона человек. На территории бывшего Семипалатинского ядерного полигона радиоактивному загрязнению подвержено около 2 миллионов сельскохозяйственных угодий.

Проблемы окружающей среды

Экологические проблемы стали особенно острыми в современном мире, и охрана окружающей среды стала жизненной необходимостью для всех людей.

Наша планета в серьезной опасности. Одной из важнейших экологических проблем в современном мире является нехватка

чистой воды. Промышленное загрязнение сделало многие источники воды непригодными для питья.Реки, озера и даже моря стали ядовитыми. Тысячи рыб умирают каждый год в результате незаконного сброса отходов в реки предприятиями по всему миру.

Озеро Байкал — одно из крупнейших и красивейших озер мира. Он содержит богатое разнообразие рыб и растений, в том числе 1300 редких видов, которых нет больше нигде в мире. Однако их убивают огромные промышленные отходы, которые некоторые фабрики до сих пор сбрасывают в озеро каждый день. Несколько лет назад люди думали, что запасы чистой воды безграничны.Сейчас чистой воды не хватает, и мы начинаем уважать этот драгоценный ресурс. Мы должны беречь оставшуюся чистую воду для наших детей и внуков.

Загрязнение воздуха — еще одна важная проблема. В сотнях городов концентрация вредных веществ в воздухе более чем в десять раз превышает допустимый уровень. Ежедневно огромное количество заводов и фабрик выбрасывают в атмосферу больших городов множество вредных веществ. Резкое увеличение использования автомобилей в последней четверти 20 века привело к увеличению загрязнения воздуха нового типа.Загрязнение от заводов и автомобилей отравляет воздух, которым мы дышим, и является основной причиной парникового эффекта и кислотных дождей.

Кислотный дождь может нанести вред жизни в озерах и реках и уничтожить леса. Парниковый эффект также может иметь катастрофические последствия для нашей планеты. Он уже затрагивает несколько регионов мира из-за необычной погоды, вызывающей засухи или сильные штормы. Температура в мире повышается, а климат меняется. Снижение выбросов от крупных предприятий и выхлопных газов от транспортных средств может помочь решить эту проблему.Я считаю, что мы должны попытаться использовать альтернативные источники энергии, такие как солнечная энергия и энергия ветра, и спроектировать заводы и автомобили, работающие на электричестве, более чистом топливе, чем бензин.

Одна из самых тревожных экологических проблем — истощение озонового слоя, который защищает Землю от опасных ультрафиолетовых лучей солнца. Из-за озоновых дыр опасные лучи проходят через атмосферу, вызывая рак кожи и другие серьезные заболевания. Многие ученые думают, что эти озоновые дыры — результат загрязнения воздуха.

На мой взгляд, наиболее актуальной экологической проблемой сегодня является экологическая безопасность атомных станций. Ядерное загрязнение невозможно увидеть, но его последствия могут быть ужасными. Все мы знаем, насколько трагичны последствия чернобыльской катастрофы. Ядерные отходы также представляют опасность для жизни людей. Люди во всем мире протестуют против ядерных испытаний и ядерного оружия. Если мы не предпримем никаких действий, возможность глобальной ядерной катастрофы вполне реальна.

Конечно, нельзя не упомянуть такие животрепещущие проблемы , как уничтожение тропических лесов и животного мира, перенаселение и нехватка природных ресурсов.Список серьезных экологических проблем можно продолжить.

Короче говоря, люди разрушили окружающую среду, строя огромные города и электростанции, развивая промышленность, вырубая деревья и раскапывая горы. В погоне за новыми изобретениями и открытиями, а также за все большей и большей прибылью человек забыл о природе, и это привело его на грань экологической катастрофы.Незнание экологии может привести к дальнейшему разрушению природы и ухудшению условий жизни для всех живых существ.

1. Почему нашей планете грозит серьезная опасность? 2.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *