HomeРазноеЗолота осінь вірш: Вірші про осінь

Золота осінь вірш: Вірші про осінь

Содержание

Вірші про осінь

Жіночий журнал JIJOUR пропонує Вашій увазі тематичну добірку віршів присвячених осені. Осінь — одна з чотирьох пір року, яка дуже часто в поезії асоціюється з сумом, оскільки літнє тепло йде і наближаються зимові холоди, блакитне небо стає сірим, а всі люди занурюються у свої думки і роздуми, таким чином створюючи шедеври поезії — осінні вірші про золоту осінь.

Осінні вірші про золоту осінь

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках,
На доріжки й трави,
Падають листочки
Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє-чисте.

Метушні немає,
Тиша й прохолода –
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.

К. Перелісна

ДОЩОВА ОСІНЬ

Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.

Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.

Та вернулися тумани,
Задощило в небесах,-
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках».

І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі,
Що найбільша насолода –
Це коли ідуть дощі.

А.Качан

ОСІНЬ

Коли вона загляне в сад —
Наллється соком виноград,
І різні яблука ренет
Солодкі стануть, наче мед.
Коли огляне баштани —
Надмуться гордо кавуни,
І запишається в хустках
Товста капуста на грядках.
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках —
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!
І ми її уклінно просим: —
Заходь у гості, щедра осінь!

І. Кульська

ОСІНЬ

Непомітно з’явилася осінь –
День коротшим стає щодоби.
Глянь, берізки – уже златокосі,
І в дубів багряніють чуби.

Вже у теплі краї відлетіли
Сонцелюби – дзвінкі журавлі,
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі.

В. Бичко

ОСІНЬ

Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світе, та не гріє
Сонце золоте.

Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.

Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.

Хоч би де замріла
Квіточка одна;
Тільки й червоніє,
Що горобина.

Здалека під небом,
В вирій летучі,
Голосно курличуть
Журавлів ключі.

Я. Щоголів

ОСІНЬ

Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились —
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в’ялі
До землі припали.
Наче під листочком
Вітер догоря.

К. Перелісна

ОСІНЬ

Сумує жовтень в нашому саду.
Поодцвітали мальви сніжно-білі,
Хмелі перебродили у меду,
І журавлі полинули у вирій.

Вже не сміються ластівки малі.
Не золотіє мак духмяним цвітом.
А яблуні — заплакані й сумні…
Вони не скоро знов побачать літо.

Все листопади вдаль перенесли…
Бузкова тиша. Сад тривожно-синій
Смородина ще в залишках золи.
А на гілках цвіте холодний іній.

Н. Донець

ОСІНЬ

Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!

КОРОЛЕВА ОСІНЬ

Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.

Н. Замрія

ОСІНЬ

Сіла осінь на порозі,
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла.

Вітром двері відчинила:
— Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
— Через рік мене чекайте!

Л. Новикова

ОСІНЬ

Осінню дмухнуло,—
Висохли квіточки,
Хмуро, безпритульно
Глянули садочки.
Жовкне і травиця.
Така її доля,
Хіба зелениться
Хлібець серед поля.
Хмара небо криє,
Сонечко не блисне,
Вітер вовком виє,
Дощ потоком висне.
Швидко погнав води
Струмок бистрохвильний;
Пташка від негоди
Подалася в вирій.

П. Грабовський

БАРВИСТА ОСІНЬ

Осінній дощик дрібно плаче,
І листячко жовтогаряче
З дерев поволі опадає,
Лиш клен рудий горить-палає.

Дарує нам барвиста осінь
Буяння фарб і неба просинь:
Ранкові прохолодні роси,
Верби старої жовті коси,

Багрянець лісу світанковий,
Пташиний щебет загадковий
І павутиння візерунки —
Це щедрі осені дарунки.

Т. Корольова

ОСІННІ ТАНЦІ

Вітер взяв сопілку в руки:
— Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?
Захиталися жоржини:
— Може, й ми!
Тільки ти нас над землею підійми!
— Шкода часу,— вітер каже,—
Підіймать!
Видно, вам не доведеться танцювать!
Тут як зірвуться листочки із дубка,
Із вербички, із берези,
Із кленка,— хто червоний, хто жовтавий,
Хто рудий, а хто трішечки зелений —
Молодий.
Як закрутяться у танці
Угорі! І низенько над землею,
У дворі. Вітер кинувся за ними:
— Ой, ду-ду!
От хто вміє танцювати
до ладу!

К. Перелісна

ОСІНЬ

… Осінь на узліссі
Фарби розбавляла,
Пензликом легенько
Листя фарбувала.

Вже руда ліщина,
Пожовтіли клени.
В пурпурі осіннім
Тільки дуб зелений.

Утішає ясен:
— Не сумуй за літом!
Геть усі діброви
В золото одіто.

П. Осадчук

ЯК ГАРНО В ЛІСІ ВОСЕНИ!

Як гарно в лісі восени!
Кленову гілочку торкни —
Вона здригається, бринить,
Немов струни сталева нить.
Жовтіють граби і дуби,
Вкривають листячком гриби,
Кущі, галявини, плаї,
Сліди малесенькі твої.
Навкруг завія золота —
Багряне листя обліта.
Сміється сіверко: «Лови!»,
Зірвавши шапку з голови.
І ти за шапкою біжиш
У цей малюночок, у вірш,
В дитинства сонячного світ,
А мама дивиться услід.

Н. Стефурак

ОСІНЬ

Ніби притомилося сонечко привітне:
У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.
Журавлі курличуть: летимо у вирій.
Пропливає осінь на хмарині синій.

Б. Чалий

ОСІНЬ, НАША ОСІНЬ

Осінь наша, осінь —
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина,
Бабиного літа
Довгі, білі коси…
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.
Та не тільки славна
За свою ти вроду —
Урожай іздавна
Ти несеш народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!

М. Познанська

ЗОЛОТА ОСІНЬ

Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.

О. Бродський

ЛИСТОПАД

Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.

А. Житкевич

ОСІННІЙ ПАРК

Вже побагряніло
Листячко на клені,
Але на вербиці
Ще воно зелене.

На каштані листя
З жовтою каймою.
Йду осіннім парком
Тихою ходою.

Таких фарб немає
Влітку, ні зимою.
Недаремно осінь
Зветься золотою.

О. Війтик-Ющук

ДАРИ ОСЕНІ

Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.

Г. Шевчук

ОСІНЬ

Знову я дивлюсь в віконце:
Он за ліс заходить сонце.
В лісі ходить хитрий лис…
«Мамо, що це, подивись?

Вчора ліс ще був зеленим
А сьогодні… онде клени
Червоніють, мов вітрила,
І берізка пожовтіла».

«Як красиво, — каже мама, —
Це віконце — наче рама,
А від сонця подарунок —
Панни Осені малюнок».

О. Роговенко

ХОДИТЬ ОСІНЬ

Загорнулися в тумани
Запечалені світанки,
Ходить осінь по стежинах,
Губить літа витинанки.

Розфарбовує осики,
Розлива свою журбу,
Взувши жовті черевики,
Іде прясти під вербу.

Золотими ниточками
Вишива сорочки кленам
І засмаглими руками
Листя струшує зелене.

На долоні розсипає
Срібні роси-намистини,
В довгі коси заплітає
Оксамитові жоржини.

Л. Новикова

Осінь — золота красуня — Свято осені у школі © Надія Красоткіна

Осінь — золота красуня
Свято осені

Мета: вчити бачити красу землі восени. Розвивати почуття захоплення, вміння милуватися осінніми пейзажами. Виховувати бережне ставлення до природи.


Оленка. Доброго дня, дівчатка. Куди це ви йдете?

Даринка. А ми зібралися до лісу. Як гарно там, адже осінь прийшла!

Іринка. Ми хочемо помилуватися осінньою красою, назбирати листочків, поспостерігати за природою, прислухатися до її шелесту.

Іванка. І до звуків осінніх прислухатися, і горішків нарвати, і грибів назбирати повні кошики.

Дівчата. Ходімо з нами, не пошкодуєш.

Іринка. Сьогодні день теплий, сонячний.

Даринка. А осінь справді чарівна, дивовижна і гарна. Ось лише поглянь. Скрізь переважають дивні теплі кольори — рудий, червоний, жовтий, помаранчевий…

Іванка. А скільки різних відтінків, що й словами не передати! То як, ідеш з нами?

Іринка. Ходи, не пожалкуєш. У лісі ми ще й концерт влаштуємо. Я вже придумала, як ми це зробимо.

Оленка. Я хочу з вами, але треба у мами дозволу запитати. Зачекаєте? Я миттю!

Даринка. Звичайно, запитай у мами, а ми зачекаємо. Біжи, не затримуйся.


Даринка


Кудись побігло літечко

Чи в вирій попливло.

Давно зібрали житечко

Й тепла, як й не було.

У небі стало тихо,

Пташок уже нема.

Звірятам не до сміху.

Бо прийде в край зима.

Та сонце ще сміється.

То вітрик налетить.

А жовтий лист зірветься

Та й в небо полетить.

Повсюди так красиво —

Все в золоті блищить!

Це осінь пустотлива

Дарує дивну мить.

Іринка. Справді, так швидко промайнуло літечко, і настала осінь. Це гарна пора року, але літечко все ж таки краще.

Іванка. Я з тобою не згідна, тому що осінь більше люблю. Знаєте, кожна пора року по-своєму приваблива. А все ж таки осінь найкраща.

Даринка. А мені подобаються всі пори року, тому що кожна з них має свою красу. А ось і Оленка біжить.

Оленка. Йдемо, дівчата. Моя бабуся щойно сказала, що ми можемо потрапити в осінню казку, якщо, звичайно, пощастить.

Іринка. Як я люблю казку! Це було б справді чудово потрапити в казку!

Іванка. І я хочу в казку.

Даринка. І я. А давайте будемо до всього придивлятися, прислухатися, то, може, і потрапимо у світ казки…


Іванко. А де дівчата, хто знає? Вони казали, що також підуть до лісу.

Андрій. Мабуть, уже пішли. Моя мама бачила Іринку з Даринкою, вони кудись бігли.

Артем. А з ними Іванка, може, й Оленка… То вони вже пішли, я їх знаю. Вони, коли щось задумають, то обов’язково зроблять. Тоді і ми йдемо в ліс, там їх і зустрінемо. От і погуляємо разом, листочки зберемо, горіхи…

Хлопці. Ходімо…


Чарівниця. Які гарні ці дітки! Вони дуже люблять природу, вміють берегти дерева і квіти, хочуть знати все про свою землю. Ці дівчатка і хлопчики знають, що людина приходить у цей світ, щоб творити добро. А поки вони ще зовсім маленькі, тому я їх обов’язково заведу в казку, щоб вони побачили і відчули, усім серцем неповторну красу рідного краю. І хай навік прикиплять серденьком до чарівного світу природи.

Любі хлопчики і дівчатка, сьогодні ми обов’язково побуваємо в осінній казці.


Іванко. А ось і дівчата!

Іванка. А ви казали, що будете в лісі першими!

Артем. А ми також давно у лісі.

Іринка. Так ми вам і повірили. У вас ще й досі кошики порожні.

Андрій. А у вас хіба повні? Ми збирали лише листячко.

Даринка. А Оленці її бабуся казала, що якщо бути дуже уважними та добрими, то і в казку можна потрапити.

Іванко. А як?

Оленка. Сама не знаю, так бабуся сказала.

Артем. А що треба зробити не сказала?

Оленка. Ні, казала треба вірити в казку. А ще захоплюватися природою, нічого не нищити, не ламати і не палити.

Андрій. Це ми й самі знаємо. Нічого не ламаємо, а тим більше вогнищ не розводимо. І красу бачити уміємо. А от щоб у справжню казку потрапити, то це — неможливо! Це твоя бабуся просто так сказала.

Даринка. А знаєте, що я пропоную? Давайте самі собі казку створимо!

Усі. А як?

Даринка. Організуємо концерт. Бо ж про осінь ми стільки віршів, загадок, прислів’їв, різних прикмет знаємо.

Іванко. А що, можна. Тоді всі розсідайтесь на пеньочках і колодках, де кому зручніше, та й почнемо.

Іринка. З чого почнемо?

Артем. Може, з прикмет про осінь чи з осінніх свят? Бо ж сьогодні свято Покрова. А кому щось відомо про це свято?

Іринка. Я не знаю.

Даринка. І я не знаю.


Чарівниця. А я знаю. І розповім вам про все, що вас цікавить. Хочете?

Діти. Так, хочемо. Але хто ви?

Чарівниця. Я — Чарівниця. Люблю усіх людей, особливо дітей, я люблю цю землю, люблю все, що є на ній. Добрим людям завжди допомагаю, коли в цьому є потреба. А ви, бачу, добрі та розумні, тому я допоможу вам потрапити в казку, бо знаю, що ви дуже прагнете цього. Ось ви уже і в казці, бо я також із казки прийшла до вас. Нехай сьогодні у вас буде справжнє свято — казкове, незвичайне, чарівне. І про Покрову я вам розповім. Погляньте, діти, вся земля встелена опалим листям. Це осінь землю, наче покривалом, вкрила, щоб вона не замерзла взимку. Восени дівчата поспішали вийти заміж, покрити свою голову хусткою, як колись велося. Хлопці засилали сватів. А дівчата просили: «Покрівонько, Покрівонько, покрий мені голівоньку, хоч хусткою, хоч онучею, бо дівкою вже надокучило». А ще існує давня легенда. Це свято народилося в Греції. В 903 році на Візантію напали араби. В той час багато людей зібралося в храмі у передмісті Царгорода. Вони почули страшну звістку і стали щиро просити Матір Божу, щоб вона врятувала їх. Їхню щиру молитву почула Пресвята Матір, зняла з голови священнодійне покривало і накрила ним усіх присутніх. Ворог не побачив цієї церкви, а звістка про цей вчинок облетіла всю країну і надала людям сили у перемозі над ворогом. Відтоді свято, що його відзначають 14 жовтня, називають Покровою. Існують і прикмети про це свято. Пригадайте, які прикмети про осінь ви знаєте.

Маргарита. Яка погода на Покрову, така й зима буде.

Настуся. Якщо до цього дня не опаде листя з вишень — на теплу зиму, а осиплеться — на сувору.

Андрій. Якщо в цей день сніг не покрив землю, то не покриє і в листопаді та в грудні.

Микола. Як по Покрові, то й по теплові. Минула Покрова — з’їла полудник корова.

Чарівниця. Молодці, знаєте прикмети на Покрову. А далі слухайте музику. Заплющіть очі і прислухайтеся, казка продовжується.


Осінь. Доброго дня, мої любі. Я — Осінь. А прийшла до вас, щоб сьогодні відчули казку, що її ви так любите. Погляньте навкруги: все довкілля казкове, чарівне. Яких тільки кольорів нема у природі! І всі вони теплі, гарячі, насичені. А це тому, що все літечко листя вбирало в себе сонячне проміння і тепло, а тепер, у холодну пору, віддає його нам, щоб веселіше було на серці. І хоча у природі стало тихо, лише шелестить листячко, проте бринить мелодія у високому небі. І я вам спробую її відтворити.


Осінь. А тепер, діти, розкажіть мені вірші, я дуже люблю їх слухати.

Дитина 1


З акварелями приходить диво-осінь

І малює-розмальовує усе.

В небо кине чисту-чисту просинь

І хмаринки білі принесе.

В жовте розмальовує листочки

І червоне на деревах де-не-де.

Бурим пофарбує всі дубочки,

Та й зелену фарбу розведе,

Щоб була світліша і темніша

На траві й між листячком вгорі.

Щоб було довкілля ще гарніше,

І цікаво стало дітворі.

Кольори чарівні і відтінки.

Клени золотом на сонечку блищать.

А в повітрі срібні павутинки

Бабиного літечка летять.

Дитина 2


Відлетіли пташки, відлетіли

У далекі і теплі краї.

Нам порожні гніздечка лишили

Й пісеньки всі найкращі свої.

Ті пісні в наших думах тісняться

І в серцях ніжно-ніжно бринять.

Журавлі і лелеки нам сняться,

Й ластівки, що у небі дзвенять.

А тепер в небі тихо так стало,

Й вітерець не шелесне ніде.

У природі так літечка мало…

В рідний край знову осінь іде…

Дитина 3


Усе цікаве для людини,

Бо все в природі місце має.

Та є всьому свої причини,

А без причини не буває.

Високо сонечко стояло —

Було спекотне літо-диво.

Усе в природі достигало:

Черешні, вишні, груші й сливи.

Як сонце нижче опустилось —

День зменшився і довша нічка.

В природі зразу все змінилось:

Пожовкло листя, темна річка.

Птахи у вирій відлетіли,

Їх пісня в небі не лунає.

Гаї й лісочки посмутніли,

І часто дощик накрапає.

Усе зібрали, що достигло.

Є усього велика сила!

У вирій літечко побігло.

На зміну осінь прилетіла.

Дитина 4


В час осінній є дивні секрети —

Все у золоті: ліс і гаї.

Творить осінь чарівні букети —

Лиш збери їх у ручки свої.

Ось дубовий листок, тут — кленовий,

Листя золотом дивним горить.

Ще ромашку — й букет пречудовий

В нас у кожного вийде за мить.

У ліщини попросим горішки,

Ягідок у калини нарвем.

Додамо ще фантазії трішки

І додому букет принесем

Дивовижний, чарівний, прекрасний —

В нім осіння прощальна краса.

Бо ж і день, неповторний і ясний,

Ще й виблискує сріблом роса.

Дитина 5


Піднімалось сонечко поволі —

У свою дорогу нелегку.

Посиділо трішки на тополі

Та й спустилось спати за ріку.

Тут і сутінки нараз повибігали

Та розсілись чинно по кутках.

У садки, в ліси понаповзали,

Залягли в деревах і в кущах.

А за сутінками йшла казкова нічка,

Повний місяць в небо випливав.

І закуталась туманом білим річка.

Та спросоння сад старий зітхав.

Осінь. Дякую, діти. А ще пісеньку про осінь ви знаєте? Заспівайте мені, будь ласка.


Художник. Я художник, придивляюся до краси осіннього пейзажу. А осінь така чарівна, така гарна, що сповнює серце добром. Але, що це? Я потрапив у казку? Невже це сон? Чи це справді казка?

Осінь. Так, це казка. Ми й тебе запрошуємо до нас, адже ти художник і вмієш по-особливому бачити красу природи, вмієш передати її характер і настрій. Заходь до нас, ми тобі покажемо справжні чудеса.

Художник. Щиро дякую! Я щасливий, що разом з дітьми побуваю у казці.

Осінь. А діти так гарно розповідали про осінь і називали чарівні осінні кольори, що до нас зараз завітають живі осінні дерева.


Клен


Я землю в спеку закривав густим гіллям.

Щоб сонечко її не опалило.

А зараз листячко я з радістю віддам,

Щоб землю-матінку воно зігріло.

От листя жовтим сонечком летить

І килимом всю землю покриває.

Але до того хоч єдину мить

Хай з вітерцем у вальсі покружляє.

Дуб


По осені коричневим я став

І листя не збираюся скидати.

Землі я щедро жолуді віддав,

А в листі цілу зиму буду спати.

Ось жолуді звірятка запасуть,

Щоб голод не настав й було що їсти.

В свої хатинки, в нірки принесуть,

І взимку потихеньку будуть гризти.

Тополя


Росту у полі я — зелена тополина.

І над дорогою стоять тополі в ряд.

Гніздо своє мостила там пташина

І вивела малих лелеченят.

Та птаство вже у вирій полетіло.

Лелечий клекіт вітром віднесло.

Гніздо лелече під дощем зчорніло,

Кудись поділись радість і тепло.

Верба


Верба схилилась низько над водою,

Гілля в воді… Та й влітку так було.

Та зараз все наповнилось журбою,

Бо це вже осінь.Літечко пройшло.

Пожовкле листя дерево скидає.

Удалечінь воно поволеньки пливе.

А людську душу сум і жаль проймає,

Але пейзаж чарівний ще живе.

Каштан


Каштан рудий плоди свої скидає

І чути їх веселий перестук.

А дітвора каштанчики збирає

І хоче більше взяти їх до рук.

Але вони гладенькі й вислизають

Та й котяться в усі кінці від них.

А діти їх збирають і збирають

І весело дзвенить дитячий сміх.

Горобина


Горобина струнка й така чарівна,

Приваблюють усіх її плоди.

В червоному намисті, мов царівна,

Тож помилуйся нею, підійди.

Горобина хорошу душу має,

У світ вона несе своє тепло.

Пташок зимою щедро пригощає.

Щоб голодно пташині не було.

Берізка


В парку, в лісі, в полі, під горою

Дивовижне дерево росте.

Стовбур в неї з білою корою.

Це берізка. Знаєш ти про те?

А гілля, немов дівочі коси,

Пишні, довгі, жовті — непрості.

Миють їх вночі холодні роси,

Вітер чеше коси золоті.

Груша


І про себе я сказати мушу,

Бо вже осінь стала на порі.

Люблять в Україні люди грушу,

Садять грушу в кожному дворі.

Бо ж плоди вона солодкі має.

Дуже соковиті та смачні.

Й про велику користь кожен знає,

Тож грушки їдять всі день при дні.

Художник. Я вражений багатством барв, красою дерев у нашім краї і хотів би зібрати чарівний осінній букет та залишити собі на згадку про диво-осінь.

Осінь. Це можливо. Підійди до кожного живого деревця, візьми гілочку і склади букет.


Художник


Осене, красунечко, осене чарівна,

Ти вдяглася в золото, наче та царівна.

Всі ми закохалися у пейзажі-диво.

Хоч і сумно трішечки, але ж так красиво!

Всюди барви осені теплі і чудові.

І ліси приваблюють різнокольорові.

А в повітрі пахощі із полів і саду,

Все з городів звезено, складено до ладу

У льохах, у засіках, в хаті і в сараї.

На столах у кожного пишні короваї.

Тож спасибі, осене, за дари чудові.

Будемо ми з хлібом всі ситі та здорові.

Осінь. Дякую за добрі слова. Але без людської щоденної праці не було б стільки дарунків. Бо ж правильно народ підмітив, що без труда нема плода.

Учень


Ось жовтий лист із дерева летить

І землю всю вкриває.

А з хмари дощик дріботить

Й довкілля поливає.

Красуня-осінь по землі іде

І чари нам дарує.

Та за собою сум чомусь веде,

І дощик ось сумує.

Учениця


Сумує все, бо вже тепла немає.

Осінні квіти щедро одцвіли.

А темна хмара небо затуляє

Ось бачиш, знову дощики пройшли.

Учень


Пора осіння, гарна і мінлива,

То дощ, то сонце світиться вгорі.

А от і знов набігла хмара сива

Й додому треба бігти дітворі.

А дітям ще побігати охота,

Бо ж так гарненько листячко летить.

Та й у садочку є усім робота,

Бо ж грушка ще то тут, то там висить.

Учениця


Чудова осінь! І така чарівна!

У золоті дерева всі стоять.

І трішки сумно, якось ніби дивно.

Що всі листочки з дерева злетять.

Ліси й садочки стануть зовсім голі,

А золото під ноги упаде…

На землю сутінки спускаються поволі,

А золота й не видно вже ніде.

Учень


От небо знову стало волошкове.

Така краса і простір угорі!

А різнотрав’я, ніжне і шовкове,

І так приємно восени мені.

Люблю я все: і ліс, і поле, й небо,

І від краси аж серце завмира.

А пахощі які! Усе, як треба,

Сумна і дивна осені пора…


Небо. А що ж про мене нічого не кажете? Я — Небо! Від мого стану і краса, і сум, і радість, і щастя.


Чарівне небо в різну пору

І полюбляють мене скрізь.

Ти підніми голівку вгору

В бездонне небо подивись.

Воно міняється щомиті:

В нім незабудок ніжний цвіт,

То цвіт у нім волошок в житі,

А то, немов усе горить.

То колір моря в нім синіє,

То біла хмарка там пливе.

А іноді воно сіріє

І сердиться, немов живе.

То дощиком воно проллється,

Бо хмара грізна в нім пливе.

А то — відразу засміється

І в нім веселка оживе.

Художник. А й справді, небо прекрасне в будь-яку пору. Воно посилає нам радість і щастя, а іноді сіє тривогу і страх, але все одно завжди чарівне. А восени небо бездонне, синє, блакитне. Як можна не захоплюватися ним?

А зараз діти пісню про дощик заспівають.


Чарівниця. Ось ви і побували в казці. Чи сподобалося вам?

Діти. Так!

Чарівниця. А тепер настав час прощатися з казкою і повертатися додому, бо вдома батьки вас чекають. Та й свято ж сьогодні. Вдома святковий стіл накриють. Треба поспішати. Давайте попрощаємося з Осінню, Небом, художником, який побував з нами у казці.

Учитель. А тепер час і про дари осені згадати, бо ж вона подарувала їх стільки, що всіх відразу і не пригадаєш. Спробуємо деякі назвати.

Загадки

  • Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква)
  • Сидить Марушка в сорока кожушках. (Капуста)
  • Ні чоловік, ні звір, а вуса має. (Ячмінь)
  • Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля)
  • Під землею пташка кубло звила, яєць нанесла. (Картопля)
  • Товстий Гнат, при землі не знать. (Буряк)
  • Повна діжка жита п’ятачком накрита. (Мак)
  • Має шкур сім, витискає сльози всім. (Цибуля)
  • Є шапка, але голови нема. Є нога, але без черевика. (Гриб)

Учитель. Молодці, всі загадки відгадали, а тепер погляньте на наш чудовий стіл. Тут є різні овочі і фрукти. Потім ми всі поласуємо ними.

А зараз всі разом складемо вірш про красуню осінь. Вам треба самостійно дібрати у риму останнє слово другого рядочка.


У вирій літечко побігло,

В садах, в городах все … (достигло).

Зібрали люди урожай,

Щоб мати в хаті… (коровай).

Бо й хліб, й до хліба треба мати,

Щоб ситно… (перезимувати).

В коморі повно щоб було,

А в хаті спокій і… (тепло).

Пташки покинули гніздечка.

Знялись в теплесенькі… (містечка).

Усі у вирій полетіли.

Ліси й садочки … (пожовтіли).

Поменшав день, у небі тиша,

І прохолодно нічка … (дише).

Частіше вітер дме сердито,

І стало трішки … (сумовито).

Хоч вдень ще сонце припікає,

Та нічка холодом (проймає).

Якщо у чистім небі просинь —

Це золота красуня… (осінь).

Уся у жовтому царівна —

Казкова, гарна і… (чарівна).

Як небо хмара затягає,

То часто дощик … (накрапає).

І непривабливо довкола,

Бо вся земля і мокра, й … (гола).

А вітер знову повіває,

З дерев пожовклий лист … (знімає).

А лист останній упаде,

Тоді уже й зима … (прийде).

А поки осінь догоряє,

Остання квітка … (доцвітає).

І от уже прийшла Покрова

Та й з’їла полудень … (корова).

Поменшав день і довша нічка,

Вже потемніла наша … (річка).

А як Покровонька пройде,

Тепло з собою … (забере).

І стане сумно надворі —

Це пізня осінь … (на порі).

Вірші про осінь

ОСІНЬ

Сіла осінь на порозі,

Довгі коси розплела,

Спілі яблука на возі

До бабусі привезла.

Вітром  двері відчинила:

— Дари з воза забирайте!

Павутинкою злетіла:

— Через рік мене чекайте!
Л. Новикова

ЧАКЛУНКА

Осінь фарби готувала,

У відерця наливала.

Змішувала, чаклувала,

Потім все розфарбувала.

Придивіться, все довкола

Стало різнокольоровим!
Н. Замрія

ОСІНЬ
Нині осінь нас чарує,

Неповторна, чарівна,

Різні барви нам дарує

І дивує нас вона.

Виглядає так казково

Восени і парк, і гай,

Розмаїттям кольоровим

Прикрашає осінь край!



ОСІНЬ


Ніби притомилося сонечко привітне:

У траві пожовклій молочай не квітне.

Облетіло літо листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.

Журавлі курличуть: летимо у вирій.

Пропливає осінь на хмарині синій.
Б. Чалий

КОРОЛЕВА ОСІНЬ

Королева Осінь

Всіх до столу просить.

Всіх без винятку частує

Й для Зими запас готує.
Н. Замрія

ЛІСОМ ОСІНЬ ПОХОДИЛА

Лісом осінь походила —

Все навкруг позолотила.

Залишила лиш ялинку

Їжачкові на хатинку.
Г. Шевчук

ЛІСОВА КОЛИСКА

Стежка, озеро, стіжок –

Все у падолисті,

І в гніздечку для пташок

Задрімав сухий листок,

Наче у колисці.
В. Скомаровський

ОСІННІЙ ПАРК

Вже побагряніло

Листячко на клені,

Але на вербиці

Ще воно зелене.

На каштані листя

З жовтою каймою.

Йду осіннім парком

Тихою ходою.

Таких фарб немає

Влітку, ні зимою.

Недаремно осінь

Зветься золотою.
О. Війтик-Ющук

КАШТАНОПАД

Ось червоний

Впав листок,

А за ним

Каштанчик – скок!

Жовтий лист

На землю ліг,

Слідом знов

Каштанчик – плиг!

День за днем

Таке підряд –

Падолист,

Каштанопад.
Г. Маніва

ОСІНЬ

… Осінь на узліссі

Фарби розбавляла,

Пензликом легенько

Листя фарбувала.

Вже руда ліщина,

Пожовтіли клени.

В пурпурі осіннім

Тільки дуб зелений.

Утішає ясен:

— Не сумуй за літом!

Геть усі діброви

В золото одіто.
П. Осадчук

ШЕПІТ, ШЕЛЕСТ, ШЕРЕХ ЛИСТЯ

Шепіт, шелест, шерех листя…

Ходить осінь золотиста,

Жовтокоса, багряниста,

З тихим шумом падолисту.

Шелест, шурхіт по діброві…

Стиха осінь колискові

Шепче нам про неба просинь.

Шепче осінь. Шепче осінь…
Т. Корольова

ДОЩОВА ОСІНЬ

Водить осінь хороводи

То із листя, то з дощів.

На прогулянку виходять

Парасолі і плащі.

Там розмову парасолі

Із плащами завели:

«Ах, як довго у неволі,

У темниці ми були.

Та вернулися тумани,

Задощило в небесах,-

І ми знову у пошані,

Знов нас носять на руках».

І прийшли тоді до згоди

Парасолі і плащі,

Що найбільша насолода –

Це коли ідуть дощі.
А.Качан

ОСІННІ ТАНЦІ

Вітер взяв сопілку в руки:

— Ду-ду-ду!

Хто зі мною потанцює

У саду?

Захиталися жоржини:

— Може, й ми!

Тільки ти нас над землею підійми!

— Шкода часу,— вітер каже,—

Підіймать!

Видно, вам не доведеться танцювать!

Тут як зірвуться листочки із дубка,

Із вербички, із берези,

Із кленка,— хто червоний, хто жовтавий,

Хто рудий, а хто трішечки зелений —

Молодий.

Як закрутяться у танці

Угорі! І низенько над землею,

У дворі. Вітер кинувся за ними:

— Ой, ду-ду!

От хто вміє танцювати

до ладу!
К. Перелісна

ДАРИ  ОСЕНІ

Восени врожай збирають

На городах і в садках.

Груші, яблука звисають

На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька

Під пеньком знайшла грибок.

Ухопила — та хутенько

Заховала в теремок.
Г. Шевчук

ЩО НА СПИНЦІ В ЇЖАЧКА?

Що несе на спинці

Спритний їжачок?

Він несе на спинці

Золотий листок.

Що несе на спинці

В дощик і сльоту?

Він несе на спинці

Осінь золоту.
Г. Усач

ВОВК ОСІННЬОЮ ПОРОЮ

Вовк осінньою порою

Примостився під сосною –

Шиє валянки вовчисько,

Бурмотить: «Зима вже близько.

Шубу теплу власну маю,

Лапи в валянки сховаю.

Ще пошию рукавиці

Вовченятам і вовчиці».
М.  Тарасич

ОСІНЬ

Листячко дубове,

Листячко кленове

Жовкне і спадає

Тихо із гілок.

Вітер позіхає,

В купу їх згортає

Попід білу хату

Та на моріжок.

Айстри похилились,

Ніби потомились —

Сонечка немає,

Спатоньки пора!

А красольки в’ялі

До землі припали.

Наче під листочком

Вітер догоря.
К. Перелісна

ЛИСТОПАД

Осінь, осінь, листопад,

Жовте листя стелить сад,

За моря в краї далекі

Відлетіли вже лелеки.

Хмари небо затягли,

Вітер віє з-за гори,

Ходить осінь листопадом,

Жовте листя стелить садом.
А. Житкевич

ОСІНЬ

Осінь, ліс зашелестів,

Опадає листя.

Ліс накинув кожушок

Золотистий.

Відлітають вже птахи,

І пісень не чути

Забуваються стежки

В ліс забутий.
М. Трохим

ОСІНЬ

Знову я дивлюсь в віконце:

Он за ліс заходить сонце.

В лісі ходить хитрий лис…

«Мамо, що це, подивись?

Вчора ліс ще був зеленим

А сьогодні… онде клени

Червоніють, мов вітрила,

І берізка пожовтіла».

«Як красиво, — каже мама, —

Це віконце — наче рама,

А від сонця подарунок —

Панни Осені малюнок».
О.  Роговенко

ОСІНЬ

Непомітно з’явилася осінь –

День коротшим стає щодоби.

Глянь, берізки – уже златокосі,

І в дубів багряніють чуби.

Вже у теплі краї відлетіли

Сонцелюби – дзвінкі журавлі,

Не страшні їм тепер заметілі

На далекій південній землі.
В. Бичко

КЛЕНОВІ ЛИСТКИ

Осінь, осінь… Лист жовтіє.

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя.

Діти ті листки збирають,

У книжки їх закладають.

Наче човники, рікою

Їх пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті —

Червонясті, золотисті.
І. Блажкевич

БАРВИСТА ОСІНЬ

Осінній дощик дрібно плаче,

І листячко жовтогаряче

З дерев поволі опадає,

Лиш клен рудий горить-палає.

Дарує нам барвиста осінь

Буяння фарб і неба просинь:

Ранкові прохолодні роси,

Верби старої жовті коси,

Багрянець лісу світанковий,

Пташиний щебет загадковий

І павутиння візерунки —

Це щедрі осені дарунки.
Т. Корольова

ЗОЛОТА ОСІНЬ

Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі,

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.

І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов до нас прийшла пора.
О. Бродський

ОСІНЬ

Коли вона загляне в сад —

Наллється соком виноград,

І різні яблука ренет

Солодкі стануть, наче мед.

Коли огляне баштани —

Надмуться гордо кавуни,

І запишається в хустках

Товста капуста на грядках.

Як помандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках —

Все розмалює на путі,

Берези стануть золоті!

І ми її уклінно просим: —

Заходь у гості, щедра осінь!
І. Кульська

ОСІННЯ ЛІЧИЛКА

Одна — велика диня,

А он два буряки,

Три баклажани сині,

Чотири  огірки.

А далі теж не пусто:

Червоних п’ять  перчин,

Шість качанів капусти,

Солодких сім морквин.

Ще далі поглядімо,

Що осінь принесла,

Анумо полічімо

Останні три числа:

Це — помідорів вісім

Та дев’ять  картоплин,

А у вінку повисли

Аж десять цибулин.
А. Королів

ОСІНЬ

Осінню дмухнуло,—

Висохли квіточки,

Хмуро, безпритульно

Глянули садочки.

Жовкне і травиця.

Така її доля,

Хіба зелениться

Хлібець серед поля.

Хмара небо криє,

Сонечко не блисне,

Вітер вовком виє,

Дощ потоком висне.

Швидко погнав води

Струмок бистрохвильний;

Пташка від негоди

Подалася в вирій.
П. Грабовський

ОСІННІЙ ДОЩИК

Пожовтіло листячко

На кленочку,

Почорніли айстроньки

У садочку.

Заховалось сонечко,

Не видати,

Сипле вітер дощиком

Кругом хати.

Стукотить і грюкає

У віконця:

«А що?.. Вам не весело

Тут без сонця?».

Такий вітер капосний,

Сам гуляє,

А дітей на вулицю

Не пускає.
К. Перелісна

ОСІННЯ ВИШИВАНКА

Вишивають гладдю журавлі

Дощового неба скатертину.

Вітерець безжально до землі

Нахилив пожовклу горобину.

Оселився дощик на гіллі,

Облітає айстра пелюстками,

Вишивають небо журавлі

Чорними і білими нитками.
Б. Сахно

ОСІНЬ, НАША ОСІНЬ

Осінь наша, осінь —

Золота година,

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина,

Бабиного літа

Довгі, білі коси…

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь.

Та не тільки славна

За свою ти вроду —

Урожай іздавна

Ти несеш народу:

Щедра і дорідна,

Пахнеш ти медами,

Славиш край наш рідний

Зерном і плодами!
М. Познанська

ХОДИТЬ ОСІНЬ

Загорнулися в тумани

Запечалені світанки,

Ходить осінь по стежинах,

Губить літа витинанки.

Розфарбовує осики,

Розлива свою журбу,

Взувши жовті черевики,

Іде прясти під вербу.

Золотими ниточками

Вишива сорочки кленам

І засмаглими руками

Листя струшує зелене.

На долоні   розсипає

Срібні роси-намистини,

В довгі коси заплітає

Оксамитові   жоржини.
Л. Новикова

ПОТЕМНІЛИ КРОНИ СОСОН

Потемніли крони сосон,

Тихо сіються дощі,

Оголила темна осінь

І дерева, і кущі.

І тепер здаля помітні

Гнізд воронячих шапки,

Зникли птахи перелітні –

Гуси, іволги, шпаки.

У гіллі синиця тенька,

Лущить зерна цілий день,

І від білочки опеньки

Поховалися за пень.
В. Скомаровський

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках,

На доріжки й трави,

Падають листочки

Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо

Килим кольористий,

Віти напівголі

Й небо синє-чисте.

Метушні немає,

Тиша й прохолода –

Осінь золотая

Тихо-ніжно ходить.
К. Перелісна

ОСІННЄ

Жовте листя. Сіре небо.

Яблука червоні.

Заховавсь пташиний щебет

У моїй долоні.

Попелясті павутини…

Очевидно, осінь

Просочилась по краплині

У серпневі роси.

Бродить вітер по алеях,

Носить запах диму.

Вітер губиться в ідеях:

Як зустріти зиму?

В сон поринули городи,

Яблука зірвали.

І зелене вийшло з моди,

Сіре модним стало.

Небо, тихе і похмуре,

Мокне у калюжі.

Чоловік задуму курить,

Згадуючи ружі.

Та нехай і згасла зелень,

Хай і зблякла просинь, —

Не печалься, рідна земле:

В тебе славна й осінь!
Л. Павленко

ЗАЖУРИЛАСЬ БДЖІЛКА

Зажурилась бджілка…

Що робити має,

Бо у полі жовкнуть квіти,

Де медок збирає.

Де медок збирала, —

Де вона гуляла,

Там ті квіти, ясні квіти

Осінь притоптала.

І зима надійде,

Вкриє гори й доли,

Хто заплаче за квітками,

Як не тії бджоли.
В Ґренджа-Донський

ОСІНЬ

Висне небо синє,

Синє, та не те;

Світе, та не гріє

Сонце золоте.

Оголилось поле

Од серпа й коси;

Ніде приліпитись

Крапельці роси.

Темная діброва

Стихла і мовчить;

Листя пожовтіле

З дерева летить.

Хоч би де замріла

Квіточка одна;

Тільки й червоніє,

Що горобина.

Здалека під небом,

В вирій летучі,

Голосно курличуть

Журавлів ключі.
Я. Щоголів

БІЛОЧКА ВОСЕНИ

На гіллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

Так їх тулить на сосні

І міркує: а нехай-но

Ще побудуть тут мені!

Поки дні іще хороші,

Поки є іще тепло,

А як випадуть пороші,

Заберу їх у дупло.

Буде холодно на дворі,

Сніг посиплеться з дубів,

Буде в мене у коморі

Ціла в’язочка грибів!

Але білочці не спиться.

Дятел стукає: тук-тук!

Щоб не вкрала їх лисиця

Або хитрий бурундук.
Л. Костенко

ЯК ГАРНО В ЛІСІ ВОСЕНИ!

Як гарно в лісі восени!

Кленову гілочку торкни —

Вона здригається, бринить,

Немов струни сталева нить.

Жовтіють граби і дуби,

Вкривають листячком гриби,

Кущі, галявини, плаї,

Сліди малесенькі твої.

Навкруг завія золота —

Багряне листя обліта.

Сміється сіверко: «Лови!»,

Зірвавши шапку з голови.

І ти за шапкою біжиш

У цей малюночок, у вірш,

В дитинства сонячного світ,

А мама дивиться услід.
Н.  Стефурак

ОСІНЬ

Трав м’які вершечки

Зжовкли на покосі.

Вже тонкі вервечки

Посукала осінь,

І на них гойдає

Хмар важкі колиски

Тихо опадає

Листя із берізки.

Небо прохололе

Сіє дрібно мжичку.

Щоб родило поле

Жито і пшеничку.
Ф. Петров

ЖОВТЕНЬ

Тихо осінь ходить гаєм.

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

Стала наче молода.

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта…
Н. Приходько

ОСІНЬ

Сумує жовтень в нашому саду.

Поодцвітали мальви сніжно-білі,

Хмелі перебродили у меду,

І журавлі полинули у вирій.

Вже не сміються ластівки малі.

Не золотіє мак духмяним цвітом.

А яблуні — заплакані й сумні…

Вони не скоро знов побачать літо.

Все листопади вдаль перенесли…

Бузкова тиша. Сад тривожно-синій

Смородина ще в залишках золи.

А на гілках цвіте холодний іній.
Н. Донець


ОСІННІ КЛОПОТИ

На городі осінь мила

Нам гостинці залишила.

Зажурилась баба Ната:

— Як же вчасно все зібрати?!

Зберемося разом, друзі, —

Допоможемо бабусі!

Баранець з ягням удвох

Обмолочують горох.

Свинка й козлик залюбки

В льох складають бурячки.

ОСІННІ ВІЗЕРУНКИ

Осінь килим ткала з листя —

Візерунки золотисті

З червонястими квітками

Та барвистими стьожками.

Осінь килим вишивала,

Ниточок пішло чимало —

Листя клена і калини,

Дуба, ясеня, ожини,

А між ними горобина —

Наче полум’я горить!

Осінь ткала з листя килим.

Де-не-де щось зеленіло,

Зверху смуга срібно-біла —

Зранку паморозь блищить…
Ю. Ференцева

ОСІНЬ
Прийшла до лісу осінь,

Торкнулась верховіть:

—  Вже годі вам, дерева,

Як влітку, зеленіть! —

А Ірочка прибігла,

Поглянула на ліс:

—  Ой, що ж ти робиш, осінь,

Усе змінила скрізь!

Усе зелене стало

Сухе та жовте враз,

Заждала б трохи, осінь,

Не йшла б іще до нас. —

А осінь усміхнулась:

— Прийшла моя пора,

Учитись скоро піде

До школи дітвора!

А те, що після літа

Змінились сад і ліс,

Не так вже і погано:

Піди і подивись! —

Пішла Іринка в хащі,

А зарості густі

Зробились фіалкові,

Червоні й золоті!

Пішла тоді Іринка

В садочок до ріки,

А там уже достигли

І груші, і сливки.

І хоч нема в садочку

Зеленої трави,

Там яблука рум’яні

Аж просяться: зірви!

В лісах — краса осіння,

В садах — рясні плоди…

Це дуже добре, осінь,

Що ти прийшла сюди!
І. Муратов

ЛИСТОК
Наче в нашому саду

Літа й не бувало, —

Я під вишнями іду,

Листя геть опало.

Голі вишні і бузок

В тихому підтинні.

Он лише один листок

Звис на павутинні.

Зачепився нашвидку

За гіллячку нижню.

Видно, боляче листку

Покидати вишню.

Я візьму його мерщій,

Занесу до хати.

Він у читанці моїй

Буде зимувати.
В. Швець

ЛЕЛЕКИ
Ходять лелеки по лузі,

Ходять лелеки у тузі:

Завтра у вирій далекий

Будуть летіти лелеки.

Шкода їм кидати літо.

В рідному краї, а треба,

Треба у вирій летіти:

Он уже осінь у небі.

Ой, уже осінь усюди

Сіє туманами мжичку!

Скоро вже холодно буде:

Жаби ховаються в річку.

Завтра ранесенько-рано,

Сонце лиш сходити стане,

В сизім осіннім тумані

Клекіт лелечий розтане.
М. Познанська

ПОБЛИЗУ ОСІНЬ
Покрились золотом ліси,

Трава пожухла і зів’яла…

Такої дивної краси

Я навесні не зустрічала.

Такого й влітку не було,

Хоч колосилося колосся,

Це чудо статися могло

Лише коли поблизу Осінь.
В.  Чикало 

 

ХИТРИЙ ЛИС ФАРБУЄ ЛІС
Хитрий лис на верховині

Носить фарби у майстрині

Лис, покуль зима настане

Ліс фарбує у багряне.

На дива дивитись скорі

Звірі збіглися у дворі:

 — Лис фарбує ліс! – Дивиться!

Не торка ялиць одних:

Хитрий він, тому й боїться

Поколотися об них.
В. Лучук


* * *

Барвиста осінь намалює небо синім,

Таким прозорим і ясним, мов скло,

І полетить в небеснім верховинні

Ключ журавлів, шукаючи тепло.

І позолота упаде з її палітри,

І зачарує ліс, і луг, і зелен-гай,

І пісня листя під сопілку вітру

Заколисав милий серцю край.
В. Чикало

Помоги другим! Жми

< Предыдущая   Следующая >

15 затишних віршів про осінь від українських поетів – Bookmarin

15 затишних віршів про осінь від українських поетів

Яскрава і затишна, романтична і журлива, щедра і мінлива. Осінь. Невичерпне джерело поетичного натхнення. Певне, у доробку кожного поета знайдеться хоч один вірш про цю неповторну пору. Сьогодні у поетичній добірці – вірші з присмаком яблук, різнобарв’ям айстр та жоржин, ошатністю дерев, шурхотом опалого листя та стукотом дощу. Ділюся з вами улюбленими віршами від майстрів слова. Хай осінь буде натхненною!

вірші про осінь

вірші про осінь

***
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

(Ліна Костенко)

***
Осінь — у барвистому намисті.
Як циганка — з бубоном в руці.
Поцілунок — чистий і вогнистий
на моїй зоставила щоці.

Не забуду: вчора в бубон била,
танцювала, дика і палка,
і, немов на картах, ворожила
на кленових зоряних листках.
Я платив грошима їй немало,
потім серце вийняв — і віддав,
і вона мені тебе вгадала
так, як я того і забажав.

Де циганка? Де відьомські коси
у стрічках, квітках і дукачах?..
Так, тебе наворожила осінь
на кленових зоряних листках…

(Євген Гуцало)

***
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче кошик серед трав – нема мелодій.

(Ліна Костенко)

вірші про осінь

вірші про осінь

Осінній вогонь

В повітрі павутиння прозоро зависа,
Летить тонке, задумливо і легко.
А осені вогонь горить і не згаса
І відліта кудись, немов лелека.

Легенько обліта кульбабкою земля,
І золоті дими струмують від оселі.
А листя кружеля, а листя кружеля,
Неначе малюки на каруселі.

Летить кудись печаль, зника в густій імлі,
Крилом змахнувши легко на прощання.
І ніг моїх уже не втримати землі,
Бо, може, це моя печаль остання.

(Надія Кир’ян)

***
Пишу листи на акварелях осені
І з вітром відпускаю у політ.
Стара верба над берегами босими
Пряде клубок печалі журавлів.

Ще пам’ять не цілована морозом,
Ще джерело в прадавній хащі б’є.
По парасолі крапельками Морзе
Далекий Хтось привіт передає.

(Наталка Позняк)

***
Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко.
Ані докору з уст. Нам лишається довга сльота.

В керамічному глечику – кілька засохлих ромашок.
Екібана від літа, довершена і проста.

Півгодини дощу, півгодини ясного неба.
Вогко дихає камінь бароко і рококо.
Нагулятися містом, потім піти до себе,
Відігрітись на кухні, запарити молоко.

Підійти до вікна і дивитись, як дужий вітер
Нагинає дерева і листя в саду мете.
І про щось промовчати, торкнувши засохлі квіти.
І про щось говорити: про вітер, про листя, про те,

Що ця осінь така, як чудна перезріла панна –
То дарує вам усміх, то хусточку мочить слізьми.

А в долоні від літа – хіба що суха екібана.
І щодень по пелюстці її обриваємо ми.

(Мар’яна Савка)

українська поезія про осінь

українська поезія про осінь

***
Ми вийдем з тобою на листя опале,
Де синє повітря, як сиві опали,
Ми станем з тобою, як олень і ланя,
Вслухатися в лісу бентежне волання.
Очиститься подих і голос від диму,
Я пісню з тобою високо нестиму,
Трава нам заграє, і вітер затрубить,
І постріл мисливця нас раптом розбудить…

(Дмитро Павличко)

***
Ще холонуть слова
У твоїх нерозкритих конвертах,
І дорога розлук
Наше “ми” не вертає назад.
Я – хвилина твоя.
Ще повторює пам’ять уперто.
Тільки ти поверни,
Поверни мені той листопад.

Хай тепер, як тоді,
По алеях Дубового гаю
Міріади листин
Як стривожені птахи летять.
Я не кличу тебе,
У минуле стежок не питаю.
Тільки ти поверни,
Поверни мені той листопад.

Твої доторки рук,
Твій цілунок найперший, несмілий.
І найкращі слова.
Ні. Не зміг би я іншій віддать,
Але є ще одне, що належить одному мені лиш,
Тож прошу, поверни,
Поверни мені той листопад.

(Анатолій Рекубрацький)

***
Запахла осінь в’ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, —
І свіжі айстри над піском рум’яним
Зорюють за одчиненим вікном.

У травах коник, як зелений гном,
На скрипку грає. І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?

Бери сакви, і рідний дім покинь,
І пий холодну, мовчазну глибінь
На взліссях, де медово спіють дині!

Учися чистоти і простоти
І, стоптуючи килим золотий,
Забудь про вежі темної гордині.

(Максим Рильський)

вірші про осінь

вірші про осінь

***
Ти прийшов саме в час, коли визріли зорі і сливи
І печаль світова обійняла руками роки.
Ти був схожим на дощ і минув, як минає злива.
Сива ніч, як черниця, молилась крізь тишу й віки.
Знову золото осінь розмінює на мідяки.
І кульгаві вітри, наче пси, розбрелись по дорогах.
Доторк часу, холодний, як доторк чужої руки –
Неминучості знак, сипле листя пожовкле під ноги.

(Тетяна Рибар)

***

Ця осінь – кленова й каштанова
І міріадово зоряна,
І срібно – дощево – туманова,
І вітром розбурхано – зорана,
І віршами, віршами, віршами,
Як листям багряним засипана,
Такими словами розкішними,
Як золотом вишита, вишита…
Ця осінь чуттєво нестримана,
Така суперечливо лагідна.
Такими піснями оспівана!
Такими цілунками зваблена!
Ця осінь горить листопадами,
І згадками тішить звичайними.
А смуток гірчить нерозгадано…
Якими здивуєш нас тайнами?

(Віра Олеш)

вірші про осінь

вірші про осінь

***
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.

(Володимир Сосюра)

***
Шипшина важко віддає плоди…
Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: – Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.
І просто осінь щоб була красива.

(Ліна Костенко)

вірші про осінь

вірші про осінь

***
Рветься осінь руками кривавими
до далекого сонечка любого;
кров на шатах препишних шаріється,
оксамит і парчу залива.
Так для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє,
все, що є на сім світі найкращого,
все зібрала на пишний убір.
Але дні все коротшають, міняться,
гляне сонечко й знову захмариться…
Журить осінь-сухітниця сонечко,
бо нема в ній весняних надій.
Рветься осінь. Терни невидимії
їй все тіло поранили, змучили,
а вона розпачливо всміхається:
“Сонце, сонечко, глянь, я сміюсь!”
Заховалось за горами сонечко,
з гір повіяло холодом, вогкістю,
сиві хмари на небо насунули,
“Ось я йду!” – обізвалась зима.
Осінь шарпнула шати кривавії,
аж до ніг їй упали, розсипавшись,
непокрита, нічим не захищена,
застогнала: “Іди, бо вже час…”

(Леся Українка)

***
Дихає прозора прохолода,
Верболіз закутався в туман.
З лісу, з поля, з сивого болота
Тихо підкрадається зима.
Краснобоке літечко зів’яло,
Яблуком скотилось за поріг.
Листя золоте нечутно впало
Килимом пухким до наших ніг.
На ромашках відцвіли росини,
Відсюрчали коні-стрибунці.
Перелітний птах у небі синім –
Мов сльозинка тепла на щоці.
На ланах із ранку і до ночі
Крають землю гострі лемеші.
Не зів’яло літечко, бо хоче
Залишитись у моїй душі.

(Віктор Геращенко)

***
Іще не сніг і навіть ще не іній,
ще чути в полі голос череди.
Здригнувся заєць — ліс такий осінній,
куди не ступиш, все щось шарудить!
Чи, може, це спинається грибочок?
Чи, може, це скрадається хижак?
То пролетить березовий листочок,
То пробіжить невидимий їжак…

(Ліна Костенко)

вірші про осінь

вірші про осінь

Можливо, вас також зацікавить добірка проникливих віршів про любов та поезія про зиму. Також пропоную до вашої уваги повну добірку віршів за програмою ЗНО з української літератури.

Борис Пастернак Золота осінь — Вірші в перекладі

Осінь. Казка. Замок  див,

Огляду відкрита сфера.

Ліс. Просіки.  Даль шляхів,

Що вдивляються в озера.

 

Як на виставці картин:

Зали, зали, зали, зали

Ясенів, в’язів, осин

В позолоті небувалій.

 

Липи обід золотий —

Як вінець на нареченій.

Лик берези – світ ясний

Під фатою, нескінченний.

 

Не дістати до землі –

Під листом  в канавах, ямах,

В жовтих кленах флігелі,

В золота відтінку рамах.

 

Де дерева на зорі

В вересні стоять попарно,

І  в них  захід на корі

Залишає слід янтарний.

 

Де у яр ступнути годі,

Щоб відомо всім не стало:

Так бушує, як в негоду,

Під ногами лист опалий.

 

Відгук де в кінці  алей

Біля  спуску залунає,

І зорі вишневий клей

Згустком стигне в небокраї.

 

Осінь. Давнини житло,

Пам’ять літ у нім витає,

Де скарбів всіх каталог

Холоднечі перст гортає.

 

……………………………………………………….

ЗОЛОТАЯ ОСЕНЬ

Осень. Сказочный чертог,

Всем открытый для обзора.

Просеки лесных дорог,

Заглядевшихся в озера.

 

Как на выставке картин:

Залы, залы, залы, залы

Вязов, ясеней, осин

В позолоте небывалой.

 

Липы обруч золотой —

Как венец на новобрачной.

Лик березы — под фатой

Подвенечной и прозрачной.

 

Погребенная земля

Под листвой в канавах, ямах.

В желтых кленах флигеля,

Словно в золоченых рамах.

 

Где деревья в сентябре

На заре стоят попарно,

И закат на их коре

Оставляет след янтарный.

 

Где нельзя ступить в овраг,

Чтоб не стало всем известно:

Так бушует, что ни шаг,

Под ногами лист древесный.

 

Где звучит в конце аллей

Эхо у крутого спуска

И зари вишневый клей

Застывает в виде сгустка.

 

Осень. Древний уголок

Старых книг, одежд, оружья,

Где сокровищ каталог

Перелистывает стужа.

Красиві вірші про осінь українською мовою

Осінь – пора поетів та романтиків! То коли ж насолоджуватися красивими римованими рядками, як не восени?

Редакція сайту «Твій світ» зібрала найкращі вірші про осінь, які насправді торкнуться вашої душі.

***
А завтра нас усіх чекає осінь –
Красива, фантастична, золота!
І вересневі ранки – теплі, босі,
І вечори, й холодна ніч густа…

І кава ароматна на світанні,
І неба ясно-синя височінь…
Нехай ця осінь втілює бажання,
Тож відпускайте мрії в далечінь!

Вікторія Чорній

***
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим!

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино…
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

Ліна Костенко

***
І дощ, і ранок, і осіння мряка,
І трішки сумно, що нема тепла…
Це на прощання вересень заплакав,
Бо осінь його далі повела…

Вікторія Чорній

***
Зібравши в кошик зорепади,
У глечик сонячне тепло,
Через оливкові левади
Русяве літо побрело.

Іще на згадку запалило
Лампадки яблук золотих.
Курилось осені кадило
Між кедрів темних і густих.

Легкий посріблений серпанок
Осяяв вересня чоло,
У тишу приспаних альтанок
Сухого листя намело.

І на грибній пахучій юшці
Настояв ліс легкий ефір,
Дріма на ситцевій подушці
Медове сонце поміж гір.

І вже змирилася природа
З осіннім шепотом журним,
Та досі сниться літня врода
Вагітним яблунькам рясним.

Наталя Данилюк

***
Вечір. Сутінки. Темніє,
Жовтень листям шурхотить…
Тільки осінь так уміє:
Ось він день – і ніч за мить…

Ніби вчора було літо,
А тепер – в повітрі дим…
Закружляв нас долі вітер,
тільки б встигнути за ним…

Вікторія Чорній

***
Зриває жовтень вересневі маски,
Та холод за вікном, а не в душі!
Бо створювати миті, наче з казки,
Допомагає кава, і вірші…

Вікторія Чорній

***
Що за диво — осіння палітра!
Сум і радість в пейзажі звучить.
Онде квітка остання розквітла,
Павутинка в повітрі летить.
Листя золотом щирим палає
Під промінням осіннім палким.
Вітерець між гілками зітхає,
Зачарований дивом таким.
Ну, а небо — безмежне і синє
Заворожує серце умить.
Подих вітру — і листя осіннє
Все летить, все летить і летить…

Надія Красоткіна

Спрос на золото упал до 11-летнего минимума — World Gold Council — RT Business News

В своем последнем отчете Всемирный совет по золоту (WGC) заявил, что золото потеряло свой блеск для инвесторов и центральных банков в третьем квартале, поскольку пандемия коронавируса повлияла на глобальный интерес к драгоценному металлу.

Спрос на золото упал на 10 процентов с начала года и упал до 892,3 тонны в период июль-сентябрь, согласно данным WGC. В отчете указывается, что это самый низкий квартальный показатель с 2009 года, который объясняется влиянием вспышки Covid-19 на инвесторов и потребителей.

Также на rt.com
Российские инвесторы предпочитают криптовалюту золоту — World Gold Council

Тем временем центральные банки начали использовать свои запасы золота, поскольку правительства пытаются нейтрализовать воздействие вируса. По данным WGC, чистые продажи, в основном за счет Узбекистана и Турции, составили 12 тонн за третий квартал, что стало первым таким шагом с 2010 года. Ожидается, что банки возобновят закупку золота до конца года, но более медленными темпами, чем в 2018 и 2019 годах.

Подробнее

«Неопределенность повысилась из-за пандемии, что побудило многих инвесторов, в том числе центральные банки, искать активы, которые позволят диверсифицировать и защитить стоимость их портфелей во время кризиса», — говорится в отчете . По словам ведущего аналитика WGC, Луиз-Стрит, продажи были осуществлены банками, которые пытались извлечь выгоду из высокой цены на золото «в то время, когда они испытывают финансовые затруднения.

Однако инвестиционный спрос помог перевесить слабость в других сферах, отметила она, добавив, что это помогло поднять цены на золото до рекордных максимумов в начале этого года. В августе золотые слитки достигли своего исторического максимума — более 2075 долларов за унцию. Впоследствии он потерял часть прибыли, упав на Comex до текущего уровня ниже 1900 долларов за унцию.

Инвестиционный спрос на слитки и монеты подскочил почти на 50 процентов по сравнению с аналогичным периодом прошлого года до 222,1 тонны в третьем квартале. Другой инвестиционный инструмент, биржевые золотые фонды (ETF), также имел квартальный приток.Они подняли глобальные запасы обеспеченных золотом ETF до нового рекорда в 3 880 тонн.

«Не менее обнадеживает то, что роль золота как убежища для розничных инвесторов проявляется в этом квартале, поскольку люди продолжают искать стабильности на нестабильных рынках», — заявила Street.

Чтобы узнать больше об экономике и финансах, посетите бизнес-раздел RT.

Золото ЦЕНА сегодня | График спотовых цен на золото | Текущая цена золота за унцию

Золото, драгоценный металл, в основном встречается в сплавах и лишь изредка в чистом виде.Благодаря своим физическим свойствам он устойчив к воздействию воздуха, влаги, тепла и многих растворителей. Золото также имеет высокую плотность. Золото считается надежным вложением средств и очень популярно как средство защиты во время кризиса. Его высокая стоимость, его редкость и уникальность делают золото надежным финансовым вложением, которое также выдерживает инфляцию. (подробнее)

Золото добывали в Египте еще в 2000 году до нашей эры. а первые золотые монеты были отчеканены в 50 г. до н. э. в Риме. Это показывает, что люди всегда восхищались золотом, его редкостью, прочностью и красотой.

Благодаря своим свойствам золото также является одним из важнейших промышленных сырьевых материалов. Желтый драгоценный металл легко обрабатывается и проводит электричество и тепло. Из-за своей превосходной проводимости золото особенно широко используется в электротехнической промышленности. Золото также используется в стоматологической технике около 3000 лет. Однако чаще всего золото используется в ювелирной промышленности. На это направление бизнеса приходится около 75 процентов добытого золота. За исключением Антарктики, где добыча запрещена в соответствии с международными правилами, драгоценный металл добывают на всех континентах.Южная Африка с долей рынка в 16 процентов является крупнейшим производителем золота.

Мировые запасы золота постоянно увеличивались в последние десятилетия и в настоящее время находятся на самом высоком уровне. Это также связано с тем, что золото, в отличие от другого сырья, практически не поддается разрушению и не расходуется. В результате мировое количество золота неуклонно растет. Самые большие запасы золота находятся в США (около 8,133 метрических тонн / 287 миллионов унций). Второе место по величине запасов золота занимает Германия (3417 метрических тонн / 120 миллионов унций), за ней следует Международный валютный фонд с 3217 метрическими тоннами / 113 миллионами унций.Далее идет Франция (2 586 метрических тонн / 91 миллион унций). Цена на золото в последние годы практически резко выросла. После того, как в марте 2008 года цена на золото впервые перешагнула отметку в 1000 долларов США за унцию, к концу 2011 года она уже достигла 1600 долларов США за унцию.

Инвестиции в золото рассматриваются как безопасная гавань и устойчивые к кризисам капиталовложения. В желтый драгоценный металл можно инвестировать как в виде ценных бумаг, так и путем физической покупки.Золото в физическом виде можно купить в банках, у торговцев монетами и драгоценными металлами в виде слитков или инвестиционных монет. Однако хранение золота в банках обычно сопряжено со значительными расходами, которые не возникают при торговле ценными бумагами. Однако, если золото торгуется посредством покупки, физически депонированной в форме ценных бумаг, необходимо оплатить комиссию за торговлю или на фондовый рынок. Можно инвестировать в драгоценный металл на бирже или через брокеров в виде золотых сертификатов, золотых фондов или золотых ETF без получения физического золота.Другой формой инвестирования в золото является Xetra-Gold, ссуда без номинальной стоимости, деноминированная в золотых запасах. Ее можно купить на бирже и передать так же, как и акцию.

Наиболее важными торговыми площадками для торговли золотом являются Цюрих, Лондон, Нью-Йорк и Гонконг. Наиболее важными фондовыми биржами являются Нью-Йоркская товарная биржа (COMEX), Чикагская торговая палата, Euronext / LIFFE, Лондонский рынок драгоценных металлов, Токийская товарная биржа, Bolsa der Mercadorias e Futuros и Корейская фьючерсная биржа.Цена

золота | Цена золота за унцию

Goldprice.com — это место, где вы можете получить отраслевую информацию и лучшие инструменты для определения текущих спотовых цен на золото, серебро, платину и палладий. Наши графики цен на золото предоставляют точные данные о ценах и позволяют исследовать валюты из 37 разных стран с 8 вариантами весов измерения. Мы предлагаем анализ и экспертные заключения, которые помогут вам узнать цену золота сегодня и подготовить вас к будущим покупкам и инвестициям.

Инвестируйте в золото сегодня

Покупка золота в качестве инвестиции имеет смысл.Золото использовалось в качестве средства обмена в течение 5000 лет, и, в отличие от большинства бумажных валют, его стоимость никогда не снижалась до нуля. Фактически, за последние 100 лет цена на золото выросла.

Вот четыре причины инвестировать в золото сегодня

1. Золото имеет уникальную ценность. Золото — это физические деньги. Это не похоже на доллар США, который выпускается и поддерживается правительством США, что делает его уязвимым для рыночных колебаний. Золото имеет непосредственную покупательную способность как валюта, что делает его уникальным.Владение золотыми слитками считается средством защиты, когда доллар США падает или мировые рынки становятся нестабильными и нестабильными. Традиционно стоимость золота повышается, когда доллар падает.

2. Золото исторически стабильно — физическое золото имеет одинаковую ценность и стандартный вес во всем мире, что создает жизнеспособный вариант для легкой покупки, продажи или обмена. Хотя вы можете покупать золото во многих валютах и ​​весах, золотая промышленность признает стандарт для этого веса. Эта всемирная стандартизация делает покупку золотых слитков и других драгоценных металлов надежным процессом.

3. Предложение золота ограничено — количество золота на Земле ограничено, и золото также не возобновляется. Золото нельзя напечатать как деньги, а это значит, что после того, как все золото добыто и продано, его больше не будет. Добыча золота может быть дорогостоящей деятельностью, поэтому, если горнодобывающие компании решат, что добыча нецелесообразна с финансовой точки зрения, предложение будет отставать от спроса. Вся эта редкость, включая низкий уровень открытия нового золота, делает золото еще более ценным, особенно в качестве долгосрочного вложения.

4. Золото доступно для покупки — Покупка и продажа золота в качестве индивидуального инвестора стала проще и доступнее. Золотые и серебряные слитки весом в 1 унцию являются отличной отправной точкой для покупки меньшего количества слитков с большим разнообразием. Золотые и серебряные монеты в одну тройскую унцию созданы с уникальным дизайном и выпущены ограниченным тиражом, которые идеально подходят для сбора, вручения подарков и передачи близким. Эти монеты также продаются дробными партиями; еще один отличный способ вложить небольшие деньги или создать широкую коллекцию.И, конечно же, есть возможность купить более крупные, изысканно оформленные золотые и серебряные слитки 10 или 100 унций, если вы предпочитаете сразу больший объем.

Будущее золота

На самом деле будущее золота довольно светлое. С развитием технологий новые отрасли промышленности используют золото в электронике, мобильных телефонах, солнечной энергии и даже в медицине; стоимость золота должна продолжать расти. Любому инвестору будет выгодно обращать внимание на ежедневные спотовые цены на золото, чтобы совершать разумные покупки и удерживать золото в долгосрочной перспективе.

отчетов Gold для личного пользования — Глобальная инициатива по хронической обструктивной болезни легких

2020 GOLD Reports

Глобальная стратегия профилактики, диагностики и лечения ХОБЛ 2020 г.

Документ о научно обоснованной стратегии диагностики, ведения и профилактики ХОБЛ с цитатами из научной литературы.

ЗОЛОТОЙ отчет 2020 — Скачать для личного пользования
ЗОЛОТОЙ отчет 2020 — Купите один отчет
2019 GOLD Report — GOLD Store для заказа массовых отчетов и авторских прав

Глобальная стратегия на 2020 год — главный отчет GOLD — купить книгу

2020 GOLD Карманное руководство

Краткое справочное руководство для врачей и медсестер с ключевой информацией о ведении пациентов и обучении.Список литературы для 2020 Pocket Guide

Карманное руководство GOLD 2020 — Загрузить для личного пользования
Карманный справочник GOLD 2020 — покупка одного отчета

2020 GOLD Pocket Guide — купить книгу

Набор обучающих слайдов GOLD

Набор слайдов PowerPoint, в котором кратко излагаются цели, документы и рекомендации GOLD из обновленного отчета GOLD за 2020 г., а также справочная информация о ХОБЛ и бремени этого заболевания.

Скачать набор обучающих слайдов GOLD

Сводка изменений

Сводка основных внесенных изменений

Środki Czystości, Моющие средства | Producent Chemii Gospodarczej Gold Drop

Wypełnij ankietę

Меню

  • Gold Drop
    • O firmie
    • Aktualności
    • Jakość i ochrona środowiska
    • 900owiska

      900dowiska

      000 Polityka «

  • Produkty
    • Gold Drop
    • Origen
    • Floor Professional
    • Eco Line
    • Window Plus
    • Gold Cytrus
    • Dix
    • Dix Professional
    • Ługa
    • Booster
    • Gold
    • Gold
    • Primauto
    • Attis
    • Kremy do rąk
    • Akcesoria
  • Inspiracje i edukacja
  • Osiągnięcia
    • Nagrody dla produktów
    • Nagrody
    • Nagrody dla firma 9010 anych składników, Katalog GD, Zdjęcia produktów
  • Gdzie kupić?
  • Sklep online
  • Kontakt
    • Sieć dystrybucji
    • Zostań partnerem handlowym
  • Języki
    • Polski
    • Angielski
    • Niemiecki
    • Drop11 9099 Niemiecki

      Drop99 9099 Niemiecki

      Gold99 Фирма

    • Aktualności
    • Jakość i ochrona środowiska
    • Polityka jakości i środowiska
    • Kampania «Dix Professional»
    • Kampania «Origen»

    000

  • Produkty2
      o сейчас!

      Gold Drop
      Produkty czyszcząco dezynfekujące oraz antybakteryjne

      Nowość!

      Origen - Produkty hipoalergiczne (posiadają certyfikaty SWAN i AA)

      Origen
      Продукты гипоаллергенные (позиция сертификатов SWAN i AA)

      Nowość!

      Floor Professional - Płyny i mleczka do pielęgnacji podłóg drewnianych i paneli

      Floor Professional
      Płyny i mleczka do pielęgnacji podłóg drewnianych i paneli

      Eco Line - Ekologiczne Środki czyszczące

      Eco Line
      Ekologiczne Środki czyszczące

      Window Plus
      Pelęgnacji dotrusy
      Pelęgnacji
      Płyczia mycia naczyń

      Dix - Koncentraty do naczyń, środki czyszczące do kuchni i łazienki, środki do toalet

      Dix
      Koncentraty do naczyń, środki czyszczce do kuchni i łazienki, środki do toalet

      Dix Professional - Preparaty specjalistyczne

      Dix Professional

      Ługa - Krochmal Ługa - Krochmal Ługa - Krochmal Ługa - Krochmal Ługa - Krochmal Boost 7 9027 Ługa - Krochmal Ługa - Krochmal Ługa - Krochmal Ługa - Krochmal prania oraz płukania

      Floor - Płyny do pielęgnacji podłóg i czyszczenia dywanów

      Этаж
      Płyny do pielęgnacji podłóg i czyszczenia dywanów

      Gold Wax - Środki do pielęgnacji mebli

      Gold Wax
      rodki do pielęgnacji mebli

Центерра Голд

Перейти к основному содержанию

  • Свяжитесь с нами
  • Подписаться
  • Заявление об ограничении ответственности
  • Политика конфиденциальности
  • Глоссарий
  • Kitco
  • СЕДАР
  • Всемирный совет по золоту

  • Дом
  • Корпоративный
    • Краткая информация
    • Центерра Ценности
    • Стратегия и цели
    • Директора и менеджмент
    • Корпоративное управление
      • Документы акционеров
      • Полномочия Правления и Уставы комитетов
      • Отзывы акционеров
      • Этический кодекс
      • Процедура рассмотрения жалоб

.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *