HomeРазноеЦінність життя: Життя людини — найвища цінність

Цінність життя: Життя людини — найвища цінність

Содержание

Життя людини — найвища цінність

Життя людини — найвища цінність

Мета: глибше ознайомити учнів з поняттям « життя»,» цінність»; допомогти з’ясувати такі питання: для чого людина живе на Землі, що зробити для того, щоб життя було гарним; виявити причини життєвих негараздів та шляхи їх усунення; вчити вихованців аналізувати свої вчинки, вчинки оточуючих.

Формувати високу мовну культуру, встановлювати тісні стосунки з рідними, однолітками.

Виховувати чесність, довіру, відвертість, людяність, етичні норми поведінки.

«Пам’ятай! Життя — це дар, великий дар.
І хто його не цінує, той цього дарунка не заслуговує».
(Леонардо да Вінчі)

Обладнання:

1)картки із висловами про сенс життя; пелюстки квітки;

2)епіграф на дошці.
— Життя – це краса, дивуйся йому.
— Життя – це пошук, шукай його.
— Життя – це мить насолоджуйся ним.
— Життя – це любов, люби його.
— Життя – це трагедія, переживи його.
— Життя – це гра , грай у нього.
— Життя – це боротьба, борись за нього.
— Життя лише одне, цінуй його.

Учитель. Ми не випадково почали наш захід і з цих рядків. З античних часів людство у своєму житті користується правилом, сформульованим філософом Піфагором: «Людина — міра всіх речей», а цінність людського життя — це найвища суспільна цінність. Людина — частина суспільства, вона має свої права та обов’язки. Основне право людини — це право на життя. Захист цього права — найважливіший пріоритет цивілізації.

Учитель. Сьогодні ми з вами поговоримо про цінності життя, подумаємо над питаннями:

— Для чого Живе людина на Землі?

— Що потрібно зробити, щоб життя було в радість?

— Які ідеали і цілі в житті можна вибрати?

1. Технологія «Мозковий штурм».

Ставиться проблема. На дошці записуються всі запропоновані варіанти рішення, обговорюються, вибираються кращі.
— Що для кожного з вас найцінніше в житті? (родина, здоров’я, щастя, гроші, друзі і т. д.)
Малюється сонце життя, вибираються основні поняття

Слово «життя» багатозначне. Воно охоплює різні сторони дійсності:

— суспільне, індивідуальне життя;

— матеріальне, духовне;

— щасливе, багате, праведне і т. д.

Життя людини неповторне і звичайне, радісне і смутне, повне переживань. Людей — мільйони, усі вони неповторні й несхожі. Вони, як зірки на небі, що горять незвичайним світлом. їхнє життя гірке, як полин, і солодке, як мед. Життя кожного — це дорога, якою тільки йому призначено пройти. І якою буде ця дорога залежить… Від кого?
«Не витрачай час на міркування про те, що і заради чого робиться, тому що життя — це спектакль (драма), план якого складений Богом і недоступний людському розумові»,- сказав Марк Аврелій. Але драма укладена не в неминучості долі для людини, а в силі або слабості характеру, здатності або нездатності реалізувати життєві можливості.

2. Технологія «Вільний мікрофон».

Кожен бажаючий швидко і чітко висловлює свою думку.

Обговорюються питання. Після кожного робиться висновок.

— Чи може кожна людина жити так, як хоче? Що для цього потрібно?

Висновок. Людина може жити так, як хоче, тобто запланувати своє життя, поставити мету, вибрати шлях для її реалізації. Усе залежить від її характеру, сили волі. Необхідно вміти переборювати труднощі, мало одного бажання.. Необхідна праця, боротьба, сила волі, щоб досягти чого-небудь.

— Чи справедливе твердження: «Моє життя, як хочу, так і живу»?

Висновок. Потрібно пам’ятати, що живеш серед інших людей, поважати їхнє право на життя.

— Що важче: будувати життя чи пристосовуватися до нього? Висновок. Простіше

пристосовуватися .

3. Робота в парах «Квітка щастя».

— Що потрібно для щасливого життя? Кожній парі дається по дві пелюстці (усього їх 12). Діти повинні обговорити і написати свою думку, тільки одну. Потім збирається квітка. Усі разом обговорюють, що вийшло. Учитель підводить учнів до думок про необхідність знань, здорового способу життя. Усі разом будують шкалу цінностей.

Висновок. Жити щасливо — мати повагу людей, здоров’я, любов, друзів; роботу і т. д.

4. Технологія «Захист ідеї».

Робота проводиться в парах або групах. Роздаються картки із висловленнями про значення, мету життя. 2-3 хвилини йде обговорення, потім учні зачитують висловлення, пояснюють, як їх розуміють.

Завдання

1. Світ належить оптимістам, песимісти — тільки глядачі. (Ф. Гізо)
2. Жити — це не означає дихати, це означає — діяти. (Ж.-Ж. Руссо).
3. Наше життя — це те, що ми думаємо про нього. (Марк Аврелій)
4. Ключ до життя — служіння людям. (Д. Джексон)
5. Найвища із книг — книга життя, яку не можна ні закрити, ні знову відкрити за своїм бажанням. (А. Ламартін)
6. ЖИТИ — означає не тільки задовольняти матеріальні запити організму, головне — розуміти свою людську необхідність. (Жуль Берн)
7. Людське життя — це найвища цінність, щастя можливе, але воно залежить від людини.
Праця — на користь інших людей, країни.
Боротьба — повинна мати гуманну мету.
Любов — не повинна бути егоїстичною.
Дружба — повинна бути чесною.

Людина повинна зрозуміти свою життєву мету, намітити шляхи її досягнення і йти до неї, поважаючи оточуючих, не залишаючи за собою руїни, тобто «за будь-яку ціну». Якщо є час, можна торкнутися проблеми: екологія, терор, війна.

Пошук сенсу життя, свого місця в ньому — дуже складна робота. Давайте і пробуємо виробити правила, яких ми будемо дотримуватись у житті. Адже потрібно завжди починати влаштовувати світ із себе: з життя в класі, у родині, спілкування з друзями, родичами, учителями, з власного відношення по своїх прав і обов’язків.
(У процесі обговорення виробляються загальні правила )

Правила

1. Адекватно приймати дійсність.
2. Приймати себе і навколишніх такими, як вони є. Поважати усіх.
3. В усіх і всьому шукати лише гарне.
4. Вірно Дружити, вибирати гідних друзів.
5. Розвивати почуття «добра» і «зла».
6. Думати не тільки про себе, але й про те, як іншим поруч з тобою.
7. Вести здоровий спосіб життя і фізичний, і духовний.
8. Турбуватися про навколишній світ (природу).
9. Нести відповідальність за всіх і все.
Підведення підсумків


— Що з почутого сьогодні вам запам’яталося?
— Що ви взяли для себе із сьогоднішнього заходу?
— Що сподобалося, що ні?
(Учитель пропонує намалювати на аркушиках оцінку уроку — один із трьох виразів обличчя: усміхнене, байдуже, скривджене; підняти і показати. Дякує усім за участь у роботі.)
Висновок: На сьогоднішньому уроці ми торкнулися дуже важливої теми – життя. І я впевнена, що ви дуже уважно слухали сьогоднішні висловлення про життя і все ж розповіли, що саме для вас означає термін життя. То ж давайте разом користуватися нашими правилами життя.

Життя людини — найвища цінність

Життя людини – найвища цінність

(морально-етична бесіда)

Мета: формувати усвідомлене розуміння поняття «життя», його унікальності, цінності, значущості для кожної особистості, спонукати учнів до роздумів над важливими життєвими проблемами; ставлення до власного життя та життя інших людей, як до найвищої цінності.

Найдорожче в людині – це життя.

Воно дається один раз, і прожити

його потрібно так, щоб не було нестерпно

боляче за безцільно прожиті роки

щоб не палила ганьба, за підленьке

і дріб’язкове минуле…

М.Островський

Найцінніше. що є у людини, — це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній – своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває тільки від народження до смерті, і його не можна прожити двічі.

Таємниця життя… вона хвилювала людей завжди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників,художників, учених і навіть пересічних людей – кожного, хто хоч раз замислювався над таємницею свого життя.

Один східний володар захотів пізнати всю історію людства. Мудрець приніс йому 500 томів. Зайнятий державними справами, цар відіслав його, наказавши викласти все це в більш стислій формі. Через 20 років мудрець повернувся. Історія людства займала тепер 50 томів, але цар був уже занадто старий, щоб подолати стільки товстих книг і знову відіслав мудреця. Пройшло ще 20 років, і постарілий, посивілий мудрець приніс володарю один-єдиний том, який вміщав всю . премудрість світу, яку той прагнув пізнати. Однак цар лежав на смертельному одрі і у нього не залишилося часу, щоб прочитати навіть одну цю книгу. Тоді мудрець виклав йому історію людства в одному рядку: людина народжується, старіє і помирає.

Тож для чого людина приходить у цей світ? Щоб помучитись, постраждати і безслідно піти у забуття? Який смисл у цьому всьому? В чому сенс життя?

Відповідь на ці, та багато інших запитань про цінність життя шукали люди у всі віки, у всі часи.

З античних часів людство користується правилом, сформульованим давньогрецьким ученим, філософом Протагором: «Людина є мірилом усіх речей, ап цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю».

Людина є частиною народу, держави, суспільства в цілому. І, як суспільна істота, вона має свої права й обов’язки.

Казка

Цар звірів Лев десь почув, що найсильнішою істотою на Землі є нібито Людина, й зажадав помірятися з нею силами. Йде Лев, а назустріч йому — дитина. «Ти людина?» – питає Лев. «Ні, я ще дитина і не скоро стану Людиною». Відпустив Лев дитину, пішов далі й устрів сивого діда. «Ти Людина?» – запитав він. «Ні, я колись був Людиною,а тепер старий дід». Відпустив Лев діда. Пішов далі й зустрів солдата. «Так, — відповів той, — Людина, а що ти від мене хочеш?» – «Давай силою поміряємося», — запропонував Лев. «Давай, — погодився солдат, — тільки ти відійди трохи назад, і ми з розгону кинемося один на одного». Лев відійшов, розігнався. а тим часом солдат зняв з плеча рушницю, прицілився, вистрілив… і вбив Лева. Він поборов царя звірів. Він – найсильніша істота на Землі, бо він – Людина.

*Чому вона нас вчить?

*Чим поборов солдат царя звірі?

Людина – найсильніша істота на Землі. Це відомо навіть дітям. Проте не тільки про це йдеться у казці, а й про інше: Людиною у повному розумінні слова треба стати, тобто досягти певного рівня фізичного та інтелектуального, морального і соціального стану, оволодіти певним видом діяльності, іншими словами, — ствердити себе як суб’єкта суспільного розвитку, господаря власної долі.

Основним правом людини є право на життя. Це одне з найважливіших і найвагоміших прав, яке сприяє здійсненню всіх інших прав і свобод. це право, яке не може оновлюватися чи відбиратися. тому захист прав на життя належить до найцінніших пріоритетів людської цивілізації.

Зазначу правові засади піклування держави про охорону життя, здоров’я громадян, що передбачені Конституцією України, де визначено, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека. У статті 27 Основного Закону України зазначено: «Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань». Невід’ємне право дитини на життя визначено також міжнародними документами, серед яких – Конвенція про права дитини. Положення цих та інших документів відображено в Законі України «Про охорону дитинства», у Національній програмі «Діти України», Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України.

Кожен повинен керуватися положенням цих документів, адже їх порушення, як свідчить історія, приводить до тяжких невиправданих наслідків.

Добре відомо, що найважчою і найбільш трагічною для українського народу була перша половина ХХ століття. Саме тоді відбулися дві найжорстокіші світові війни, які кривавим смерчем неслися українськими землями і забрали життя близько 12 мільйонів її жителів. Мільйони морів, масових репресій, насильного вивезення до Сибіру. Життя людини у той страшний час коштувало нічого. За жменю зібраних колосків, за п’ять хвилин запізнення на роботу, за необережно сказане слово, за відмову донести на свого ближнього людину, нерідко без суду й слідства позбавляли волі й навіть життя.

Минуле століття принесло на землі України й іншу трагедію – другу світову війну, яка для нашого народу назавжди стала Великою Вітчизняною. Не згасає пам’ять про тих, хто, не вагаючись, віддав своє життя в ім’я свободи і незалежності. Найвищим виявом гуманізму є жертовність в ім’я інших людей. Не можна не згадати наших односельчан, які загинули на фронтах Другої світової війни, пішли з життя молодими. Вони були романтиками, закоханими у рідну землю, у життя. Вони мріяли про майбутнє, молодість кликала їх у незвідане. Але прийшла біда — із почуттям відповідальності за долю держави, відчуття особистої причетності до долі народу вони ступили у безсмертя.

Відзначаючи велику любов і повагу до інших людей, героїзм і самопожертву в ім’я держави та її народу, не можна обійти увагою гіркі сторінки сучасної історії України, пов’язані з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Ми пам’ятаємо імена перших пожежників, які закрили своїми тілами понівечений вибухом реактор, врятувавши світ від загибелі. Пізніше тисячі людей із різних куточків Землі взяли участь у ліквідації наслідків аварії: вони не думали про себе, не вагалися, хоча у них був вибір – рятувати себе чи рятувати інших. Вони обрали порятунок планети, адже розуміли: перемогти стихію – значить врятувати життя на Землі; Ціною власного життя подарували нам радість сьогодення.

Юність – це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття – відкриваєте самих себе. а відкриття самого себе – найпрекрасніше, що може відчути людина. У цих пошуках – глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб виявити і розкрити їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і змогти оцінити. а це дасть можливість будувати, творити своє «Я».

Вдумаймося у слова славетного Леонардо да Вінчі, який повчав, що життя є великий дар, і хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує. А щоб цінувати життя, треба знати і розуміти своє місце в ньому. Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визначити, своє майбутнє. Та все ж, кожному під силу намітити власний шлях самотворення, кожному слід знати, що він спроможний підсилити в собі, а що відкинути, чи хоча б, пом’якшити.

Так! Треба жити кожним днем,

Не залишаючи на потім…

Що має буть – не обминем

В своїх стараннях і турботі.

Нам треба жити кожним днем,

Не ждать омріяної дати.

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім» може й не настати…

Життя – це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево. збудувати дім, виростити дитину.

Ось послухайте притчу.

Прийшов молодий парубок до мудрого діда та й запитав:

Відповів йому мудрий:

  • Якщо хочеш довго жити, посади сад; якщо хочеш, щоб тебе люди прославили, викопай криницю; якщо хочеш безсмертним бути – учи добру дітей.

Хвилина

Марія Яковчук

Запам’ятайте, наші діти,

Що мить безцінно дорога.

Що нам дано не просто жити –

Не просто так горить зоря.

Кожна утрачена хвилина —

Ой, як важлива у житті!

На жаль, не позбираєш днини

Отак змарновані в путі.

І, врешті-решт, життя – смугасте. За темною смугою невезінь, неприємностей, печалей обов’язково повинна бути світла смуга радості. І якби не було вжитті дощової погоди, ми б просто не вміли цінувати сонячних днів.

Не плач, коли життя жорстоке

Тобі стежину шле лиху,

Ще знайдеш щастя синьооке

На вкритім тернами шляху.

І не сумуй, коли яскраве

Для тебе сонце вмить зайде,

Ще прийде час – і зірка слави

смарагдом в душу упаде.

Життя – це поле щастя й муки,

Тому до труднощів звикай,

Та головне – безсило руки

Ніколи ти не опускай!

Істинне призначення людини – жити, а не існувати. (Джек Лондон).

Повноцінне життя. Яке воно? Насичене, бурхливе, невгамовне. Колись написався вірш:

Життя штормить, а я чекаю штилю,

Обридло борсатись в безодні шалу хвиль…

А потім дописалось:

Життя бурлить. той шквал не ущухає,

Поки життя штормить, доти воно триває!

Істинно так!»

Як байка, так і життя ціниться не за довжину, а за зміст. Буває людина прожила кілька десятків років, а що можна про неї сказати хорошого, який слід залишено? І буває досить складно відповісти на ці питання. Буває зовсім навпаки. Галуа прожив 21 рік, а його ім’я залишилось в історії математики зокрема. а російські поети Пушкін, Лермонтов! Їхні життя обірвались дуже рано, однак імена залишились у віках.

Пройти повністю свій «життєвий цикл», здійснити задумане в юності, передати естафету життя іншим, знаючи при цьому, що прожив його недаремно й зробив щось справжнє, що успадкують люди й згадають тебе. Звичайно, добре, коли людина живе довше, але, як вважав Леонардо да Вінчі, будь-яке гарно прожите життя, — є довге життя. Людина визнає, що цінує життя саме тому, що воно безкінечне.

Смисл життя – у твоїй необхідності жити. Вміти жити – це вміти аналізувати своє ставлення до життя й, якщо потрібно, змінювати його.

Життя має і світлі, і темні боки, завжди є щось добре і щось погане, піднесене і низьке, прекрасне і потворне. Тому не розумно бачити тільки одні сторони й не помічати інші, тобто сприймати все однобічно. Тільки враховуючи всю складність ы суперечливість життя, можна виробити правильне до нього ставлення. Загалом є досить прості істини, якими слід керуватися, щоб правильно ставитися до життя. Це, наприклад, уміти перетворювати свої мінуси на плюси; уміти бачити в житті не тільки погане, а й добре; намагатися відкрити у житті все найкраще, що у ньому є, й не давати надто важливого значення «дрібницям» життя; пам’ятати, що все швидкоплинне – і добре, і погане, тому слід насолоджуватися першим і не дуже засмучуватися другим; бути толерантним у стосунках із людьми.

Буде важко – кріпись,

Буде вітер – не гнись,

Боляче буде – не плач,

Очі в долоні не ховай.

Якщо грози – іди,

Якщо сльози – зітри,

Якщо страшно – тримайся,

Пам’ятай, що життя – це життя.

Пошук змісту життя – проблема складна! Нерідко вона складна1 Нерідко вона пов’язана з певними невдачами, розчаруваннями в собі і в людях. Але ми повинні керуватися життєвими цінностями. В анкеті зазначений перелік цінностей, біля яких ви повинні поставити цифру за рівнем значимості для вас. Наприклад: здоров’я, життєва мудрість, цікава робота, матеріально забезпечене життя, сімейне життя, щастя.

(Учні заповнюють анкету).

Бесіда з учнями

  • Як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно?

  • Що складніше і важливіше – будувати життя чи пристосовуватися до нього?

  • Чи хочеш ти стати видатною людиною, «зіркою», жити щасливо?

  • Для чого людина живе на Землі?

  • Що зробити для того, щоб наше життя було прекрасним?

Питання про сенс життя хвилює кожного, адже воно випливає із природи самої людини. Кожен має усвідомити цінність життя, цінність кожної його миті, знайти своє місце і призначення, адже, на жаль, чимало людей даремно розтрачують життя, живуть так, ніби у них попереду – безмежна вічність: для них нічого не варто згайнувати годину чи день.

Римський імператор Марк Аврелій, котрий жив у ІІ ст. до н.е., прославився не тільки тим, що був імператором і правив «вічним Римом», скільки своїми роздумами про життя, серед яких є й такий: «Живи так, немовби ти зараз повинен розпрощатися з життям, немовби час, залишений тобі, є несподіваним подарунком».

Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Було б, звичайно, нерозумно спеціально ризикувати життям тільки для того, щоб на повну силу відчути всю його чарівність, його справжній смак і сенс. Проте замислитися про цінність життя, коли воно майже все ще попереду, все-таки треба, щоб оцінити по-справжньому те, що ми маємо й більш дбайливо ставитися до цього безцінного скарбу.

А що життя?

І.Багрійчук

А що життя? По волі зупиняюсь,

Дивлюсь на неба зоряні мости

І без надії вкотре сподіваюсь

Сама собі на це відповісти.

А що ж життя – дарунок загадковий

Від забуття закоханих сердець

Чи просто так, малюнок випадковий,

Що залишив сполоханий митець?

То що життя – листочок поміж вітру,

То десь впаде, то лине в небеса,

Чи тільки тон великої палітри,

Що помирає й знову воскреса?

…І ось тепер народжений світанок

Мені шепнув: «Бувай, моє дитя!»

І залишив на гіллі на останок

Одне питання: «Що воно, життя?»

Життя – це шанс кожного. Доля прихильна до тих, хто здатний триматися на плаву, навіть потрапляючи у вир.

Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, громадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила тим, хто вступає на життєвий шлях. духовний заповіт, у якому сказано:

Життя – це шанс. Скористайся ним.

Життя – це краса. Милуйся нею…

Життя – це мрія. Здійсни її.

Життя – це виклик. Прийми його.

Життя – це обов’язок. Виконай його.

Життя — це цінність. Цінуй його.

Життя — це любов. Насолоджуйся нею.

Життя – це тайна. Пізнай її.

Життя – це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове.

Не марнуй його.

Це твоє життя. Борони його.

Життя неповторне й у кожного своє. Людина від природи має певні, притаманні тільки їй обдарування, вона наділена розумом, тому здатна творити свою долю, але для цього потрібно працювати над собою, формувати характер, волю, набувати хороші звички, різноманітні вміння і навички, вдосконалювати дух і тіло, мати активну життєву позицію.

Життя є дар Божий. Ми повинны берегти цей дар, як святиню. Нехай Господь пошле в серця наші радість, душевний мир, здоров’я, успіх у добрих ділах і добробут! Будемо ж постійно молитися, щоб він воскресив наші душі і дарував нам любов, яка є основою земного і вічного життя!

Життя і ми

Інна Дзіньовська

А час біжить. Куди? Ніхто не знає.

Чому про це не думаємо ми?

Й життя кудись швиденько пропливає,

А нам здається, що даремно прожили.

Не можем свою долю ми змінити,

Але під силу нам покращати життя,

Ми можемо навчитися любити

І не тримати в собі ніжні почуття.

Ми можем дарувати свою ласку,

В підтримку слово вимовить чи два,

Дитині розказати щиру казку,

Щоб сни прекрасні бачила вона.

Усім потрібно завжди пам’ятати:

Не вічні в цьому світі, люди, ми,

Нам необхідно інших поважати,

Щоби не жити, як колись жили.

Любіть себе, та не безмежно,

Не бійтесь правди, хоч яка гірка,

Робіть що хочете, та обережно,

І не лякайтесь сліз, що як ріка.

Життя – це подарунок для людини

Це шанс безсмертним спробувати стать,

Це найдорожчий скарб, єдиний,

Який не можна ні нащо обмінять.

Цінність життя | | Журнал «Зарубіжна література в школах України»

Автор: Ігнатюк Валерія, учениця 10-го класу, школи НВК №7, м.Хмельницький
Захоплення: читання (улюблені книги: Дж.Голсуорсі «Сага про Форсайтів», Г.Флобер «Пані Боварі»), малювання пейзажів та в’язання шпицями.
Куратор: Біла Ольга Андріївна

Життя в кожного різне. В когось щасливе, безтурботне: впевненість у наступному дні, безхмарна молодість, спокійна старість. В когось, як люди кажуть, «чорна смуга»: незгоди, жорстокість, морок. Є й ті, в кого життя постійно змінюється: то дармово усміхається фортуна, то не таланить ні в чому. Як стверджує народна мудрість: «Щастя з нещастям на одних санях їздять». Адже дуже часто люди не розуміють в чому полягає їх щастя, не усвідомлюючи, що воно, насправді, зовсім поруч.
Кожен із нас протягом свого життя намагається віднайти істинне щастя, зрозуміти сенс життя. Неодноразово ми ставимо собі запитання: «Чому ми прийшли у цей світ?». Натомість лише не багатьом вдається дізнатися відповідь на це запитання.
Цінність життя – проблема, яка хвилює кожного. Чому ж ця проблема є важливою на даний момент?
Сьогодні не лише деякі представники молоді, а й досвідчені люди не розуміють цінність власного життя, ризикуючи добробутом, здоров’ям та й, загалом, життям. На мою думку, така поведінка демонструє те, що ці люди просто ніколи не знали горя, адже ті, що на власному досвіді або на досвіді близьких людей відчули швидкоплинність та жорстоку непередбачуваність життя, ніколи не будуть ним ризикувати.
Такий досвід отримали головні героїні новели О.Генрі «Останній листок»: бідні художниці Сью та Джонсі, які приїхали до Нью-Йорка з провінції та найняли спільну студію. Все було добре, допоки Джонсі не захворіла на пневмонію. Дівчина втратила жагу до життя. Вона лише годинами дивилася у вікно на плющ та рахувала листя, бо їй здавалося, що, коли впаде останній листок, вона помре. ЇЇ подруга Сью робила все можливе, щоб життя врятувати Джонсі, проте їй нічого не вдавалося. Навіть лікар підсумував: «У неї один шанс із десяти. І він полягає у тому, щоб вона хотіла жити…Ваша маленька подруга вже вирішила, що ніколи не одужає». Проте, незважаючи на сумні прогнози, життя дівчини врятував бідний художник Берман. Він намалював листок плюща,прикріпивши його до куща, але, потрапивши під дощ під час цієї роботи, чоловік захворів на пневмонію і помер.
Пожертвувавши власним життям, чоловік дав дівчині віру в себе, пробудив надію на одужання, змусив полюбити життя. Він знав ціну власного життя і вважав за потрібне зректися його заради життя молодої дівчини.
Я вважаю, що Берман здійснив героїчний вчинок вартий поваги та шани. Він є взірцем любові, яка допомагає кожному у будь-яких обставинах.
На уроках зарубіжної літератури ми вивчали багато творів, у яких розповідалося про цінність життя людини. Це твори Ф.Достоєвського «Злочин і кара», М.Шолохова «Доля людини», Дж.Лондона «Жага до життя». Проте саме твір О.Генрі «Останній листок» залишив помітний слід у моєму житті. Новела змусила мене поміркувати над цінністю мого власного життя та життя близьких мені людей. Я усвідомила те, що з кожним може статися горе, проте ми повинні берегти один одного і в будь-якому випадку допомагати, коли хтось цього потребує. Нам слід цінувати кожну мить нашого життя і прагнути бути кращими тому, що від цього може залежати доля оточуючих. На мою думку, новела не залишить нікого байдужим і змусить задуматися та переосмислити свої вчинки, переглянути наше ставлення до життя та до людей, які нас оточують.
Зрештою, у житті можуть траплятися моменти, коли людина припиняє вірити в краще, втрачає інтерес до життя та вважає кращим померти та позбутися страждань. Проте в такі миті потрібно пам’ятати про своїх рідних і близьких людей, які завжди будуть любити і турбуватися всупереч негараздам та розчаруванням. Їх турбота і любов здатна знищити розпач та повернути бажання жити.
Отже, цінність життя полягає у тому, що людина мусить бути потрібною, адже навіть, по-суті, не значний вчинок може відіграти вагому роль у житті не лише в її власній долі, а й у долі оточуючих людей.

ЦІННІСТЬ І НЕПОВТОРНІСТЬ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ. (Урок)

Тема:ЦІННІСТЬ І НЕПОВТОРНІСТЬ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Мета: пояснити учням, у чому полягає цінність людського життя і здоров’я; формувати уявлення про безпеку, небезпеку та безпеку життєдіяльності людини; виховувати прагнення піклуватися про своє здоров’я.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II . АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Одного мудреця запитали: «Що є для людини найбільш цінним і важливим: багатство чи слава»? Поміркувавши, мудрець відповів: «Ані багатство, ані слава не роблять людину щасливою. Здоровий жебрак щасливіший за хворого короля».

Як ви зрозуміли слова мудреця і чи згодні ви із ним? (Висловлювання учнів.)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про цінність людського життя і здоров’я та правила безпечної поведінки.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слухання й обговорення притчі

Я хочу ознайомити вас з однією притчею. Нехай кожен із вас спробує самостійно продовжити речення, яке є назвою цієї притчі.

ЖИТТЯ ЛЮДИНИ — ЦЕ НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ

В одного батька було двоє синів. І ось настав час, коли кожен з них мав піти власною дорогою. Покликав їх батько до себе і каже:

«Віддаю я вам усе своє багатство. Кожному даю коштовності, землі та все, що є на цих землях. Розпоряджайтеся ними, примножуйте та пам’ятайте мою настанову: найвища цінність — це життя людини. Обіцяйте мені, що будете берегти життя як найдорожчий скарб». Сини пообіцяли та й розійшлися своїми дорогами.

Старший син, прийшовши у свої землі, одразу найняв собі найкращу охорону та велику кількість прислуги. Звелів побудувати найміцніший палац і не зводити з нього очей ані вдень, ані вночі, щоб його дорогоцінному життю нічого не загрожувало. Слуги приносили йому найкращу їжу та напої, виконували всі його забаганки. Відокремився він від усього світу, щоб ніяка хвороба чи тривожна звістка не турбували його життя — батькові ж обіцяв.

Молодший син тим часом обходив свої землі. Однак невдовзі побачив велике скупчення людей, що збиралися воювати між собою. Він запитав у них: «Навіщо ви розв’язуєте свої проблеми насиллям? Ви ж маєте змогу все обговорити та домовитись». «А ми про це ніколи не думали. Бійкою все вирішували наші батьки, діди і прадіди, тому й ми так робимо. А й справді, чому не домовитись?». Війна скінчилася, навіть не розпочавшись, а вдячні матері та жінки кинулися до ніг молодшого сина, дякуючи за збережене життя їхніх синів і чоловіків.

Попрямував він далі. Незабаром його очам відкрилася жахлива картина. Змарнілі, обідрані люди жебракували на дорозі, ведучи за собою малих, немічних, голодних дітей. «Що змусило вас так жити?» — запитав їх юнак. І люди розповіли, як жили вони колись у прекрасному місті, поряд з яким була повновода ріка, зеленів чудовий ліс, повний різноманітної живності. Та сталося так, що для своїх потреб люди вирубали всі дерева. Кудись зникла вся живність, мисливці вже нічого не приносили з полювання. Згодом пересохла й річка, що витікала десь із лісу. На місто весь час обрушувався буревій, родючі землі перетворились на пустирі. Не стало ані їжі, ані води. Прекрасне місто почало перетворюватися на пустелю, в якій люди не змогли б жити. «Спробуймо всі разом відродити ліс і річку, та і все місто!» — вигукнув молодший син. За його прикладом люди почали насаджувати дерева, пізніше туди повернулися тварини і птахи. Десь у глибині лісу задзюрчав струмок, поступово перетворюючись на річку, переповнену рибою. Ожила природа навколо міста, щедро обдаровуючи всіх своїми плодами. Повернулося до людей життя, не боялися вони вже за майбутнє своїх дітей.

З того часу на цих землях усі живуть у мирі, любові, достатку, бо молодший син й інших навчив батьківської мудрості.

Докотилася звістка про долю синів до самого батька. «Лише один з моїх синочків правильно зрозумів мою настанову»,— із жалем промовив він.

А люди й досі в тих землях пам’ятають про життя одного із синів, ще й своїм дітям переказують, а про життя іншого й згадки не лишилося.

Про кого йшлося у притчі? (Про двох синів та їхнього батька.)

Кого ж із синів люди й досі пам’ятають, а про кого і згадки не лишилось? Чому? (Пам’ятають молодшого, бо він присвятив своє життя іншим людям.)

Як ви вважаєте, чиє життя можна назвати найціннішим скарбом?

А яку цінність має життя старшого сина? Чому?

На кого ви б хотіли бути схожими?

Що для цього необхідно?

Продовжіть речення: «Життя людини найцінніший скарб, якщо…».

Серед життєвих цінностей сучасної людини перше місце посідає цінність життя і здоров’я. Найцінніше, що є у людини,— це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичайне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі. Життя — неповторне. Найдорожчий, безцінний скарб, що має людина,— це здоров’я. Без нього немає повноцінного, радісного, щасливого життя.

2. Фізкультхвилинка

Дружно в ліс ми всі пішли,

Скільки тут грибів знайшли!

В кошики ми їх збирали,

Доки повними не стали.

Ще й побігали там трішки.

Натомили свої ніжки.

Поверталися бадьорі,

А про це вже знали в школі.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Практична робота «Як діяти в небезпечній ситуації»

Зараз ми вестимемо розмову про вашу безпеку. Адже складних життєвих ситуацій неможливо уникнути. Не вийде завжди і скрізь бути під наглядом батьків, які оберігають вас. Життя так

улаштоване, що ви стикаєтеся з обставинами, у яких вам доводиться ухвалювати рішення самостійно, і від того, що ви вирішите, залежить ваша безпека.

На класній дошці написані правила безпечної поведінки.

— Запам’ятай свою адресу і номер телефону.

— Розкажи про свої проблеми дорослому.

— Розкажи про те, що з тобою сталося.

Учням для аналізу пропонуються такі ситуації:

· На майданчику у дворі до вас підійшла жінка і запропонувала купити тобі і твоїй подружці морозиво, а потім додала: «Давай не розповідатимемо твоїй мамі, що ми купили морозиво»! Як ви вчините?

· Ваш сусід пообіцяв купити вам подарунок, але попросив нікому в сім’ї про це не розповідати. Як ви вчините?

· Матуся сказала: «Давай купимо бабусі подарунок, але не скажемо їй про нього до її дня народження». Як ви вчините?

· Дехто запропонує вам перестати бути вашим другом, якщо ви розкажете, чим ви займаєтеся. Як ви вчините?

Усім подобаються сюрпризи або подарунки. Це викликає радість, гарний настрій. Цікаво зберігати в таємниці секрети про підготовлений сюрприз або подарунок.

Сюрпризи і подарунки — хороші секрети.

Але іноді люди говорять вам, що треба зберігати в таємниці секрет, який примушує почуватися незручно.

Іноді люди можуть змусити вас пообіцяти ніколи не розкривати подібний секрет. Лякають вас, кажучи, що якщо ви не збережете таємницю, станеться щось нехороше.

Це — погані секрети.

Складіть і запишіть власні правила щодо збереження секретів, тільки не забудьте, що лише в чесних секретах потрібно тримати слово. Коли секрет поганий, це правило його не стосується.

Погані секрети зберігати у таємниці не потрібно. І саме таку поведінку вважають безпечною.

Після того, як діти запишуть складені правила, можна обговорити їх у класі і вирішити, які із них дійсно відповідають безпечній поведінці.

2. Робота над прислів’ям

Народна мудрість каже: «Без здоров’я немає щастя. І найбільше в світі багатство — це здоров’я».

Як ви розумієте цю мудрість? (Відповіді учнів.)

Дійсно, здоров’я — всьому голова. Коли людина здорова, то вона дужа, весела, красива, сильна, витривала, смілива, тому що вона прекрасно почувається і може наполегливо працювати, навчатись, може робити те, що їй до душі, займатись улюбленою справою. А коли щось болить, то сили немає, радості — також, бо всі думки про одне — як позбутися болю. Отже, бажаю всім доброго здоров’я! Будете здорові — будете щасливі й радісні.

А як же берегти своє здоров’я? (Висловлювання учнів.)

Берегти своє здоров’я означає вести здоровий і активний спосіб життя: робити зарядку, ходити в походи, займатися посильною фізичною працею, відвідувати спортивні секції, любити і дотримувати чистоти, тому що чистота — запорука здоров’я. А ще — виробляти добрі, корисні звички, позбавлятися та уникати поганих, шкідливих.

Хай кожен з вас запам’ятає,

Що без здоров’я щастя не буває!

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

Що таке безпека?

Що таке небезпека?

Що таке безпека життєдіяльності?

Учні по черзі продовжують речення: «Життя і здоров’я людини — найцінніший скарб, тому що…».

V ІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Цінність — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ці́нність — будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, час, гроші, здоров’я тощо, заради якого вона живе. Вивченню людських цінностей присвячений розділ філософії аксіологія, який підрозділяється на етичну й естетичну аксіологію. Сучасні емпіричні дослідження людських цінностей охоплює теорія цінності.

Цінність — властивість того чи іншого предмета, явища задовольняти потреби, бажання, інтереси соціального суб’єкта (індивіда, групи людей суспільства)[1].

Цінності духовні — це також соціально схвалювані уявлення більшості людей про те, що таке добро, справедливість, патріотизм, любов, дружба тощо.

За результатами «Світового обстеження цінностей», що проводиться під керівництвом Рональда Інґлегарта, цінності людей зазнають поступових змін під впливом поліпшення матеріальних умов життя.

Система цінностей — поняття, теорії цінностей, яке означає сукупність складених людських думок про значення в їхньому житті речей та явищ, зустрічаючих в природі і суспільстві («соціальна установка»).

Людина та суспільство спирається на систему цінностей під час порівняння та вибору речей.

Набір цінностей[ред. | ред. код]

У власному огляді Брейтуєн та Скот відносять зародження поняття сукупності цінностей до досягнутого у 1950-ті та 1960-ті роки консенсусу про відношення поняття цінностей не до характеристики предметів, а до характеристики людей і їх бажань — бажань саме людей, а не потреб до того, які бажання ніби мають бути в людей.

Не дивлячись на згоду дослідників з питань визначень, щодо кількості і набору цінностей в системах між психологами існують глибокі розбіжності, хоча деякі пишуть про «універсальний» характер базових цінностей.

Згідно Брейтуєну і Скоту.

  1. ↑ Оборотов Ю. М. Традиції та оновлення у правовій сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права). — О.: Юрид. л-ра, 2002
  • В. Лісовий. Цінність // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 707. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • Цінності (моральні) Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2
  • Естетична цінність // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 350.
  • Ціннісна орієнтація; Цінність // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 572.
  • Життя: ціннісні пріоритети + мотивована діяльність огляд, ранжування та історична девіація укр. цінностей
  • Шайгородський Ю. Ж. Цінності як детермінанти суспільного розвитку / Ю. Ж. Шайгородський // Сучасна українська політика. — К. : Центр соціальних комунікацій, 2012. — Вип. № 26. — С. 219—228.
  • Quotations on value
  • Union of International Association: Human Values Online — A comprehensive database and analysis of values
  • Humanity Quest: a community and portal for the exploration of human spirits, values, attitudes, principles and emotions; thematically exploring a growing list of over 500 human values
  • RespectResearchGroup: Multidisciplinary research project on the value of interpersonal respect, with additional quotes, gallery, literature
  • Integration of Human Values with Education

Класна година. Бесіда на тему «Життя людини – найвища цінність»

Життя людини – найвища цінність

Бесіда

Мета. Формувати усвідомлене розуміння понят­тя «життя», його унікальності, цінності, значу­щості для кожної особистості; спонукати учнів до роздумів над важливими життєвими проблемами; ставлення до власного життя та життя інших лю­дей, як до найвищої цінності.

Обладнення. Добірка віршів на тему уроку; духовний заповіт матері Терези про життя, вислови видатних людей.

Методика підготовки. Сценарій розробив вчитель з допомогою учнів, вони допомогали при доборі інформації та малювали плакати про життя людей.

Вступне слово вчителя.

Життя, як мить, єдина мить,

Махне крилом — і пролетить…

Але в цю мить, коротку мить,

Було і сонце, і блакить.

Я, поки серцем не зачах,

Вкарбую їх в своїх очах.

Бо нам дана мить для життя,

А вічність? То для забуття.

Найцінніше, що є у людини, — це її життя. Во­но дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, со­лодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожи­ти двічі.

Таємниця життя… Вона хвилювала людей завж­ди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливішим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників, художників, учених і навіть пе­ресічних людей — кожного, хто хоч раз замислю­вався над таємницею свого життя.

Один східний володар захотів пізнати всю історію людства. Мудрець приніс йому 500 томів. Зайнятий державними справами, цар відіслав йо­го, наказавши викласти все це в більш стислій формі. Через 20 років мудрець повернувся. Історія людства займала тепер 50 томів, але цар був уже занадто старий, щоб подолати стільки товстих книг і знову відіслав мудреця. Пройшло ще 20 років, і постарілий, посивілий мудрець приніс володарю один-єдиний том, який вміщав усю премудрість світу, яку той прагнув пізнати. Однак цар лежав на смертельному одрі і у нього не залишилось часу, щоб прочитати навіть одну цю книгу. Тоді мудрець виклав йому історію людства в одному рядку: людина народжується, старіє і помирає.

Тож для чого людина приходить у цей світ? Щоб помучитись, постраждати і безслідно піти у забуття? Який смисл у цьому всьому? В чому сенс життя?

Відповідь на ці, та багато інших запитань про цінність життя шукали люди у всі віки, у всі часи.

З античних часів людство користується прави­лом, сформульованим давньогрецьким філософом Протагером: «Людина є мірилом усіх речей, а цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю».

Учениця. Ось така історія. Чому ж вона вчить?

Цар звірів Лев десь почув, що найсильнішою істотою на Землі є нібито Людина, й зажадав помірятися з нею силою. Йде Лев, а назустріч йо­му — дитина. «Ти Людина?» — питає Лев. «Ні, я ще дитина і не скоро стану Людиною». Відпустив Лев дитину, пішов далі й зустрів сивого діда. «Ти Людина?» — запитав він. «Ні, я колись був Люди­ною, а тепер я старий дід». Відпустив Лев діда. Пішов далі й зустрів солдата. «Так, — відповів той, — Людина, а що ти від мене хочеш?» — «Давай силою поміряємося», — запропонував Лев. «Да­вай, погодився солдат, — тільки ти відійди трохи назад, і ми з розгону кинемося один на одного».

Лев відійшов, розігнався, а тим часом солдат зняв з плеча рушницю, прицілився, вистрілив… і вбив Лева. Він поборов царя звірів. Він — найсильніша істота на Землі, бо він — Людина.

Вчитель. Людина — найсильніша істота на Землі. Це відомо навіть дітям. Проте не тільки про це йдеться у казці, а й про інше: Людиною у пов­ному розумінні слова треба стати, тобто досягти певного рівня фізичного та інтелектуального, мо­рального і соціального стану, оволодіти певним ви­дом діяльності, іншими словами, — ствердити себе як суб’єкта суспільного розвитку, господаря влас­ної долі.

Людина є частиною народу, держави, суспільства в цілому. І, як суспільна істота, вона має свої права й обов’язки.

Основним правом людини є право на життя. Це одне з найважливіших і найвагоміших прав, яке сприяє здійсненню всіх інших прав і свобод. Це право, яке не може оновлюватися чи відбиратися. Тому захист прав на життя належить до найцінніших пріоритетів людської цивілізації.

Зазначу правові засади піклування держави про охорону життя, здоров’я громадян, що передбачені Конституцією України, де визначено, що найви­щою соціальною цінністю є людина, її життя і здо­ров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека. У статті 27 Основного Закону України зазначено: «Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань». Невід’ємне право дитини на життя визначено та­кож міжнародними документами, серед яких — Конвенція ООН про права дитини. Положення цих та інших документів відображено в Законі Ук­раїни «Про охорону дитинства», у Національній програмі «Діти України», Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України.

Кожен повинен керуватися положенням цих до­кументів, адже їх порушення, як свідчить історія, приводить до тяжких невиправданих наслідків.

Добре відомо, що найважчою і найбільш трагічною для українського народу була перша половина XX століття. Саме тоді відбулися дві найжорстокіші світові війни, які кривавим смерчем неслися українськими землями і забрали життя близько 12 мільйонів її жителів. Мільйони людей стали жертвами штучно створених голодоморів, масових репресій, насильного вивезення до Сибіру. Життя людини у той страшний час коштувало нічого. За жменю зібраних колосків, за п’ять хвилин запізнення на роботу, за необережно сказане слово, за відмову донести на свого ближнього, людину, нерідко без суду й слідства позбавляли волі й навіть життя.

Минуле століття принесло на землі України й іншу трагедію — Другу світову війну, яка для на­шого народу назавжди стала Великою Вітчизня­ною. Не згасає пам’ять про тих, хто, не вагаючись, віддав своє життя в ім’я свободи і незалежності. Найвищим виявом гуманізму є жертовність в ім’я інших людей. Не можна не згадати наших одно­сельчан, які загинули на фронтах Другої світової війни, пішли з життя молодими. Вони були роман­тиками, закоханими у рідну землю, у життя. Вони мріяли про майбутнє, молодість кликала їх у незвідане. Але прийшла біда — із почуттям відповідальності за долю держави, відчуття осо­бистої причетності до долі народу вони ступили у безсмертя.

Відзначаючи велику любов і повагу до інших людей, героїзм і самопожертву в ім’я держави та її народу, не можна обійти увагою гіркі сторінки су­часної історії України, пов’язані з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Ми пам’ятаємо іме­на перших пожежників, які закрили своїми тілами понівечений вибухом реактор, врятувавши світ від загибелі. Пізніше тисячі людей із різних куточків Землі взяли участь у ліквідації наслідків аварії: во­ни не думали про себе, не вагалися, хоча у них був вибір — рятувати себе чи рятувати інших. Вони обрали порятунок планети, адже розуміли: пере­могти стихію — значить врятувати життя на Землі; ціною власного життя подарували нам радість сь­огодення.

Вчитель. Юність — це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття — відкри­ваєте самих себе. А відкриття самого себе — найпрекрасніше, що може відчувати людина. У цих пошуках — глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб вияви­ти і розкрити їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і змогти оцінити. А це дасть можливість будувати, творити своє «Я».

Вдумаймося у слова славетного Леонардо да Вінчі, який повчав, що життя є великий дар, і хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує. А щоб цінувати життя, треба знати і розуміти своє місце в ньому. Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визначити, своє майбутнє. Та все ж, кож­ному під силу намітити власний шлях самотворен-ня, кожному слід знати, що він спроможний підси­лити в собі, а що відкинути, чи хоча б, пом’якшити.

Учень.

Так! Треба жити кожним днем,

Не відкладаючи на потім…

Що має бути не обминем

В своїх стараннях і турботі.

Нам треба жити кожним днем,

Не ждать омріяної дати.

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім» може й не настати…

(В. Крищенко)

Вчитель. Життя — це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто по­садити дерево, збудувати дім, виростити дитину.

Учениця. Ось послухайте притчу.

Прийшов молодий парубок до мудрого діда та й запитав:

— Як мені життя прожити, щоб потім не кая­тися?

Відповів йому мудрий:

— Якщо хочеш довго жити, посади сад, якщо хочеш, щоб тебе люди прославили, викопай кри­ницю, якщо хочеш безсмертним бути, учи добру дітей.

(Учень читає вірш «Хвилина» Марії Яковчук).

Запам ‘ятайте, наші діти,

Що мить безцінно дорога.

Що нам дано не просто жити

Не просто так горить зоря.

Кожна утрачена хвилина —

Ой, як важлива у житті!

На жаль, не позбираєш днини

Отак змарновані в путі.

Вчитель. І, врешті-решт, життя — смугасте. За темною смугою невезінь, неприємностей, печалей обов’язково повинна бути світла смуга радості. І якби не було в житті дощової погоди, ми б просто не вміли цінувати сонячних днів.

(Учениця читає вірш «Не плач» Тетяни Печончик).

Не плач, коли життя жорстоке

Тобі стежину шле лиху,

Ще знайдеш щастя синьооке

На вкритім тернами шляху.

І не сумуй, коли яскраве

Для тебе сонце вмить зайде,

Ще прийде час і зірка слави

Смарагдом в душу упаде.

Життя — це поле щастя й муки,

Тому до труднощів звикай,

Та головне безсило руки

Ніколи ти не опускай!

Вчитель. Істинне призначення людини — жити, а не існувати. (Джек Лондон).

Повноцінне життя. Яке воно? Насичене, бурх­ливе, невгамовне. Колись написався вірш:

Життя штормить, а я чекаю штилю,

Обридло борсатись в безодні шалу хвиль…

А потім дописалось:

Життя бурлить, той шквал не ущухає,

Поки життя штормить, доти воно триває/

Істинно так!

Як байка, так і життя ціниться не за довжину, а за зміст. Буває людина прожила кілька десятків років, а що можна про неї сказати хорошого, який слід залишено? І буває досить складно відповісти на ці питання. Буває зовсім навпаки. Галуа прожив 21 рік, а його ім’я залиши­лось в історії, в історії математики зокрема. А російські поети Пушкін, Лєрмонтов! їхні життя обірвались дуже рано, однак імена залишились у віках.

Пройти повністю свій «життєвий цикл», здійснити задумане в юності, передати естафету життя іншим, знаючи при цьому, що прожив його не даремно й зробив щось справжнє, що успадку­ють люди й згадають тебе. Звичайно, добре, коли людина живе довше, але, як вважав Леонардо да Вінчі, будь-яке гарно прожите життя, — є довге життя. Людина визнає, що цінує життя саме тому, що воно безкінечне.

Вчитель. Смисл життя — у твоїй необхідності жити. Вміти жити — це вміти аналізувати своє ставлення до життя й, якщо потрібно, змінювати його.

Життя має і світлі, і темні боки, завжди є щось добре і щось погане, піднесене і низьке, прекрас­не і потворне. Тому нерозумно бачити тільки одні сторони й не помічати інші, тобто сприймати все однобічно. Лише враховуючи всю складність і су­перечливість життя, можна виробити й правильне до нього ставлення. Загалом є досить прості істи­ни, якими слід керуватися, щоб правильно стави­тися до життя. Це, наприклад, уміти перетворюва­ти свої мінуси на плюси; уміти бачити в житті не тільки погане, а й добре; намагатися відкрити у житті все найкраще, що у ньому є, й не надавати надто важливого значення «дрібницям» життя; пам’ятати, що все швидкоплинне — і добре, і по­гане, тому слід насолоджуватися першим і не дуже засмучуватися другим; бути толерантним у стосун­ках із людьми.

Учениця.

Буде важко кріпись,

Буде вітер не гнись,

Боляче буде — не плач,

Очі в долоні не ховай.

Якщо грози іди,

Якщо сльози — зітри,

Якщо страшно тримайся,

Пам ятай, що життя це життя.

Пошук змісту життя — проблема складна! Нерідко вона пов’язана з певними невдачами, роз­чаруваннями в собі і в людях. Але ми повинні ке­руватися життєвими цінностями. В анкеті зазначе­ний перелік цінностей, біля яких ви повинні пос­тавити цифру за рівнем значимості для вас. Нап­риклад: здоров’я, життєва мудрість, цікава робота, матеріально забезпечене життя, сімейне життя, щастя..

Бесіда з учнями.

  • Як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно?

  • Що складніше і важливіше — будувати жит­тя чи пристосовуватись до нього?

— Чи хочеш стати видатною людиною, «зіркою» жити щасливо?

Вчитель. Питання про сенс життя хвилює кож­ного, адже воно випливає із природи самої люди­ни. Кожен має усвідомити цінність життя, цінність кожної його миті, знайти своє місце і призначен­ня, адже, на жаль, чимало людей даремно розтра­чують життя, живуть так, ніби у них попереду — безмежна вічність: для них нічого не варто згайну­вати годину чи день.

Римський імператор Марк Аврелій, котрий жив у II ст. до н.е., прославився не тільки тим, що був імператором і правив «вічним Римом», скільки своїми роздумами про життя, серед яких є й та­кий: «Живи так, немовби ти зараз повинен розп­рощатися з життям, немовби час, залишений тобі, є несподіваним подарунком».

Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Було б, звичайно, нерозумно спеціально ри­зикувати життям лише для того, щоб на повну си­лу відчути всю його чарівність, його справжній смак і сенс. Проте замислитися про цінність жит­тя, коли воно майже все ще попереду, все-таки треба, щоб оцінити по-справжньому те, що ми маємо й більш дбайливо ставитися до цього безцінного скарбу.

(Вірш «А що життя?» — І. Багрійчук).

А що життя? Поволі зупиняюсь,

Дивлюсь на неба зоряні мости

І без надії вкотре сподіваюсь

Сама собі на це відповісти.

А що ж життя дарунок загадковий

Від забуття закоханих сердець

Чи просто так, малюнок випадковий,

Що залишив сполоханий митець?

То що життя листочок поміж: вітру,

То десь впаде, то лине в небеса,

Чи тільки тон великої палітри,

Що помирає й знову воскреса ?

…І ось тепер народжений світанок

Мені шепнув: «Бувай, моє дитя!»

І залишив на гіллі наостанок

Одне питання: «Що воно, життя?»

Учениця. Життя — це шанс кожного. Доля при­хильна до тих, хто здатний триматися на плаву, навіть потрапляючи у вир.

Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, гро­мадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила тим, хто вступає на життєвий шлях, духовний заповіт, у якому сказано:

Життя — це шанс. Скористайся ним.

Життя — це краса. Милуйся нею…

Життя — це мрія. Здійсни її.

Життя — це виклик. Прийми його.

Життя — це обов’язок. Виконай його.

Життя — це цінність. Цінуй його.

Життя — це любов. Насолоджуйся нею.

Життя — це тайна. Пізнай її.

Життя — це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове. Не марнуй його.

Це твоє життя. Борони його.

(Вірш «Життя і ми» — Інна Дзіньовська).

А час біжить. Куди? Ніхто не знає.

Чому про це не думаємо ми?

Й життя кудись швиденько пропливає,

А нам здається, що даремно прожили.

Не можем свою долю ми змінити,

Але під силу нам покращити життя,

Ми можемо навчитися любити

І не тримати в собі ніжні почуття.

Ми можем дарувати свою ласку,

В підтримку слово вимовить чи два,

Дитині розказати щиру казку,

Щоб сни прекрасні бачила вона.

Усім потрібно завжди пам ‘ятати:

Не вічні в цьому світі, люди, ми,

Нам необхідно інших поважати,

Щоби не жити, як колись жили.

Любіть себе, та не безмежно,

Не бійтесь правди, хоч яка гірка,

Робіть, що хочете, та обережно,

І не лякайтесь сліз, що як ріка.

Життя це подарунок для людини

Це шанс безсмертним спробувати стать,

Це найдорожчий скарб, єдиний,

Який не можна обмінять.

Життя неповторне й у кожного своє. Людина від природи має певні, притаманні тільки їй обдарування, вона наділена розумом, то­му здатна творити свою долю, але для цього потрібно працювати над собою, формувати харак­тер, волю, набувати хороші звички, різноманітні вміння і навички, вдосконалювати дух і тіло, мати активну життєву позицію.

Вчитель. Життя є дар Божий. Ми повинні бе­регти цей дар, як святиню. Нехай Господь пошле в серця наші радість, душевний мир, здоров’я, успіх у добрих ділах і добробуті! Будемо ж постійно молитися, щоб він воскресив наші душі і дарував нам любов, яка є основою земного і вічно­го життя!

Література:

  1. http://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/2183

  2. http://www.parta.com.ua/ukr/referats/view/451/

Цитати про життя (52 шт): про сенс, цінність життя та інші класні вислови

У цій статті онлайн журнал «Поличка» зібрав цитати про життя і різні крилаті вислови. Відомі люди багато сказали про сенс життя, цінність життя, найкращі з їх висловів часто цитують у фільмах, книгах, журналах, соцмережах.

Деякі з цих цитат про життя добре підійдуть в якості підпису під фото в «Інстаграмі», інші стануть вашим статусом о соціальній мережі, треті просто змусять вас замислитися.

Найкращі цитати про життя

Почнемо з висловів і цитат про цінність життя і його сенс.

Про сенс і цінність життя

У людини два життя, і друге починається тоді, коли ми розуміємо, що життя лише одне. Том Хідлстон

Прагни не до того, щоб домогтися успіху, а до того, щоб твоє життя мало сенс. Альберт Ейнштейн

Життя – це мить. Її не можна прожити спочатку на чернетці, а потім переписати на чистовик. Антон Чехов

Життя вимірюється не кількістю зроблених вдихів і видихів, а кількістю тих моментів, коли від щастя захоплює дух. з фільму «Метод Хітча»

Найкращі цитати про життя

Сенс життя не в тому, щоб чекати, коли закінчиться гроза, а в тому, щоб вчитися танцювати під дощем. Вівіан Ґрін

Один із законів життя свідчить, що як тільки закриваються одні двері, відкриваються інші. Але вся біда в тому, що ми дивимося на замкнуті двері і не звертає уваги на ті, що відкрилися. Андре Жід

Життя занадто коротке, щоб бути маленьким. Бенджамін Дізраелі

Ніхто не жив в минулому, нікому не доведеться жити в майбутньому; сьогодення і є форма життя. Артур Шопенгауер

Дія не завжди приведе до щастя, але до щастя привести може лише дія. Бенджамін Дізраелі

Я не можу дати універсальної формули успіху. Зате, я можу дати формулу провалу: спробуй всіх задовільнити. Герберт Баярт Своп

Вміння ігнорувати речі є одним із способів досягнути внутрішнього спокою. Роберт Сойєр

Життя — це те, що відбувається з тобою, поки ти будуєш інші плани. Джон Леннон

Життя не в тому, щоб жити, а в тому, щоб відчувати, що живеш. Ключевський Василь

Цитати про життя українською

Життя – не тягар, а крила творчості і радість; а якщо хто перетворює її в тягар, то в цьому він сам винен. Вікентій Вересаєв

Наше життя – подорож, ідея – путівник. Немає путівника, і все зупиняється. Мета втрачена, і сил наче й не було. Віктор Гюго

Тільки ви здатні змінити своє життя на краще, просто маючи намір зробити це. Східна мудрість

Життя – гора: піднімаєшся повільно, спускаєшся швидко. Гі де Мопассан

Сенс життя в красі і силі прагнення до цілей, і потрібно, щоб кожен момент буття мав свою високу мету. Максим Горький

Цитати відомих людей

Кожен, хто живе в межах свої можливостей, страждає нестачею уявя. Оскар Уальд

Коли ти кажеш, що зараз трішки пригальмуєш, то якраз це трапляється з твоїм життям. Джон Кеннеді

Не має різниці між песимістом, який говорить: «О, це безнадійно. Не трать сил попусту»; і оптимістом, який каже: «Нічого не роби. І так все буде добре». В обох випадках нічого не стається. Івон Чоінард

Цитати відомих людей про життя

Читання після досягнення певного віку, понижує креативність. Кожен, хто читає занадто багато, занадто слабо використовую свій мозок і виховує ліниву звичку не думати. Альберт Ейнштейн

Ми не можемо заборонити птахам пролітати над нашою головою, але ми не дозволяємо їм сідати нам на голову і вити на ній свої гнізда. Подібно до цього ми не можемо заборонити поганим думкам інколи приходити до нас в голову, але ми повинні не дозволяти їм гніздитися в нашому мозку. Мартін Лютер

Люди шукають задоволення, кидаючись з боку в бік, тільки тому, що відчувають порожнечу свого життя, але не відчувають ще порожнечі тої нової потіхи, яка їх притягує. Блез Паскаль

Про моральні якості людини потрібно судити не по окремих її зусиллям, а по її повсякденному життю. Блез Паскаль

У цьому житті не важливо, як ти падаєш. Важливо, як ти піднімаєшся. Шерон Стоун

Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя. Демокріт

В світі не має обмежень крім тих, яки ти сам для себе встановлюєш. Автор невідомий

Ніхто не може дати тобі свободи. Ніхто не може дати тобі рівності чи правосуддя. Якщо ти людина, візьми це. Малкольм Х.

Створення є кращим способом самореалізації ніж володіння. Суть життя розкривається через створення, а не володіння. Віда Скудер

Філософські цитати про життя

Завершеність життя, і короткого і довгого, визначається тільки метою, заради якої воно прожите. Девід Стар Джордан

Важко жити, коли нічого не зробив, щоб заслужити своє місце в житті. Dmitry Venevitinov

Все, що відбувається з нами, залишає той чи інший слід в нашому житті. Все бере участь у створенні нас такими, якими ми є. Йоганн Вольфганг Гете

Життя людське подібна залізу. Якщо використовувати його в справу, воно стирається, якщо ж не використовувати, іржа його з’їдає. Катон Старший

Благо не в тому, щоб життя було довгим, а в тому, як ним розпорядитися: може трапиться, та й трапляється нерідко, що той хто живе довго проживає мало. Луцій Анней Сенека

Життя, як п’єса в театрі: важливо не те, скільки вона триває, а наскільки добре зіграна. Луцій Анней Сенека

Цитати про життя і любов

Мистецтво життя більш нагадує мистецтво боротьби, ніж танцю. Воно вимагає готовності і стійкості до раптового і непередбаченого. Марк Аврелій

Нехай справи твої будуть великими, якими ти хотів би їх згадати на завершенні життя. Марк Аврелій

Кожна людина – відображення свого внутрішнього світу. Як людина мислить, така вона і є (в житті). Марк Туллій Цицерон

Набагато краще для людини рухатися вільно і невідомо куди ніж прямувати чітко, але в кайданах. Томас Луксрей

Працюючи наполегливо вісім годин на день, ти можеш стати босом і працювати дванадцять годин на день. Роберт Фрост

Гарні цитати про життя

Справжнім дзеркалом нашого способу мислення є наше життя. Мішель де Монтень

Свобода означає відповідальність. Ось чому більшість бояться її. Джордж Бернард Шо

Якщо потрібно грати, виріши три речі спочатку: правила, ставки і час, щоб вийти з гри. Китайська приказка

Прикольні фрази про життя

Життя — це просто купа всякої фігні, яка відбувається. з мультсеріалу «Сімпсони»

Люди думають це класно бути мега генієм, але вони уяви не мають як це складно жити зі всіма ідіотами в світі. Кальвін, з комедійного мультика

Не всяке життя закінчується смертю; іноді воно закінчується весіллям.

Там, де нас нема, добре саме тому, що нас там немає.

Прикольні цитати про життя

Жити потрібно так, щоб депресія була у інших. Автор невідомий

Головне – не перейти вулицю на той світ.

Їсти можна всі гриби, але деякі – тільки один раз. Народна мудрість

Більшість хоче жити як меншість.

Життя – як туалетний папір. Здається, що довге, а витрачаєш на всяке лайно.

На цьому все, сподіваємося наша добірка виявилася корисною. Якщо знаєте ще якісь класні цитати про життя, обов’язково напишіть їх в коментарях нижче.

12 жизненных ценностей (для обеспечения счастья и удовлетворения)

Какие ценности важны для хорошо прожитой жизни?

Чем вы хотите прославиться?

Какими качествами вы восхищаетесь в других людях и стараетесь развивать в себе?

И как эти качества отражают ваши основные убеждения?

Ваши жизненные ценности — это те ценности, которые, как только вы их определите, помогут вам в принятии решений и предоставляют строительные блоки для вашего персонажа — в частности, тот, который вы хотите иметь.

Например, если одна из ваших главных жизненных ценностей — смелость, вы, вероятно, будете искать новые вызовы, чтобы действовать, несмотря на страх, который возникает, когда вы сталкиваетесь с возможностью неудачи или отказа.

И если прощение недавно стало одной из ваших ценностей, по которым вы должны жить, вы захотите напомнить себе о своем новом обязательстве, когда собираетесь провести время с кем-то, кто обидел вас в прошлом.

Но в чем смысл определения ваших ценностей и как они способствуют вашему росту и счастью?

Чтобы ответить на этот вопрос, мы исследуем 12 самых важных жизненных ценностей и покажем, как они влияют на все, что вы делаете.

Но прежде чем мы это сделаем, имеет смысл сначала объяснить, что такое ценности.

Примечание. Обретение страсти и цели может сделать вашу работу и жизнь увлекательными. Чтобы узнать больше, пройдите этот курс, который поможет вам узнать, что заставляет вас оживать.

Что такое ценности в жизни?

Ценности — это то, что вы считаете важным для жизни, которой вы хотите жить. Они определяют ваши приоритеты и, если их постоянно практиковать, формируют характер, который вы хотите иметь.

Они основаны на ваших основных убеждениях о том, что делает жизнь благополучной, и о поведении, которое вы хотите подражать другим (включая детей, если они у вас есть).

Общие значения являются основой общего кода — компаса, основанного на ценностях, — который ускоряет принятие решений и объединяет тех, кто разделяет этот код.

Выражая эти ценности, общий кодекс формулирует различные аспекты общей миссии и становится ключевым мотиватором для тех, кто ее разделяет.

Вы можете использовать каждый из следующих примеров жизненных ценностей, чтобы создать кодекс или девиз, который будет мотивировать вас практиковать эту ценность каждый день, чтобы она стала вашей второй натурой, когда это будет наиболее необходимо.

12 самых важных жизненных ценностей по

1. Мужество

Смелость заключается в том, чтобы делать то, что, по вашему мнению, необходимо делать — не в отсутствие страха, а вопреки ему.

Возможно, вы не захотите искренне извиниться из-за страха, что другой отвергнет его, но смелость в любом случае поможет вам извиниться, потому что это правильный поступок, из уважения к тому, кого вы обидели или обидели.Примут они ваши извинения или нет — их дело.

woman posing Values In Life

Смелость требует шага за пределы вашей зоны комфорта. Если у вас нет страха, вам не нужна смелость, но когда что-то, что вы знаете, что вам нужно сделать, заставляет вас чувствовать себя больным внутри, смелость — вот что заставляет вас делать это в любом случае.

Кодекс храбрости (или девиз): «Я делаю то, что должно быть сделано, даже когда страх приходит на помощь».

2. Доброта

Доброта заключается в том, чтобы относиться к другим так, как вы хотите, чтобы относились к вам.

Это больше, чем просто молчать, когда вы испытываете искушение сказать что-то недоброе; доброта ищет способы сделать жизнь других лучше. Нужно получать удовольствие, поднимая других и напоминая им, что они не одиноки, невидимы или незначительны.

Доброта и сострадание тесно связаны; последнее включает в себя готовность взглянуть на ситуацию с чужой точки зрения и дать им преимущество в сомнениях. Он также принимает во внимание то, через что прошел другой человек, и предпочитает отвечать добротой, а не гневом или мстительностью.

Оба демонстрируют, по крайней мере, подсознательное понимание взаимосвязанности всех живых существ; когда вы проявляете доброту и сострадание к другим, вы получаете (по крайней мере) столько же пользы, сколько и они.

Доброта к себе тоже важна, и это основа заботы о себе. Не забывайте относиться к себе так, как вы хотите, чтобы другие были.

Планируйте каждый день время для разумной и вдумчивой заботы о себе и практикуйте внимательность, чтобы полностью присутствовать при этом. Практикуя доброту по отношению к себе, вы также улучшаете свои способности проявлять доброту к другим.

Кодекс доброты: «Я отношусь к другим так, как хочу, чтобы ко мне относились — с заботливостью, терпением и уважением».

3. Терпение

Когда кто-то нажимает на ваши кнопки, отвлекает ваше время или внимание от того, что вы хотите закончить, или каким-то образом усложняет вашу жизнь, вы практикуете терпение, ставя себя на место других и пытаясь увидеть ситуацию с их точки зрения. , и отвечая добротой и уважением.

Никто не хочет, чтобы с ним обращались как с неудобством или обузой, и иногда приходится менять свои приоритеты, чтобы освободить место для чего-то (или кого-то) более важного или более способного помочь вам в росте.

Код терпения: «Независимо от того, что я чувствую, когда кто-то прерывает меня или встает у меня на пути, я всегда отношусь к ним с тем же терпением, на которое надеюсь со стороны других, когда необходимость вынуждает меня прерывать их или мешать им».

4. Целостность

Честность — это действовать и говорить в соответствии со своими убеждениями.

Если вы скажете одно, а сделаете противоположное, свидетели этого противоречия вряд ли узнают в вас честного человека.Они с большей вероятностью обвинят вас в лицемерии.

Хотя вы можете не полностью осознавать несоответствие между своими словами и действиями, если вы верите в одну вещь, но ваши действия исповедуют противоречивую веру, вы можете почувствовать растущее беспокойство и недовольство своим поведением.

Неправильно. И перед вами стоит выбор: либо изменить свои убеждения, либо изменить свои действия.

Кодекс честности: «То, во что я верю, становится ясно из того, что я говорю и делаю.”

5. Благодарность / признательность

Когда благодарность является основным убеждением, вы каждый день уделяете ей время. Вы ставите во главу угла чувство благодарности и ее выражение — в своих мыслях, в словах, которые вы говорите или пишете, а также в своем отношении и действиях.

Вы можете выработать привычку составлять ежедневный список благодарностей. И если вы осознаете важность эмоций для полного переживания благодарности, вы также придадите большое значение ежедневной практике осознанности.

Выражение признательности другим за их слова и действия также важно для того, чтобы сделать это основной ценностью. Точно так же, как вы цените, когда другие благодарят вас за хорошо выполненную работу, за продуманный подарок или за оказание необходимой им помощи, другие тоже ценят это признание.

И слишком часто мы действуем так, как будто другие уже знают, насколько мы их ценим. Не думайте, что это так; убедитесь в этом.

Код благодарности: «Утром, днем ​​и вечером я чувствую и выражаю благодарность за все хорошее в моей жизни.И я убеждаюсь, что все, кто сделал что-то хорошее для меня, знают, что я ценю их за это ».

6. Прощение

Прощение — это избавление от гнева и негодования по отношению к тем, кто причинил вам боль или оскорбил.

Вы не говорите, что то, что они сделали, было хорошо или неважно; вы признаете, что то, что они сделали, было обидно, но предпочитаете простить их, чтобы освободиться от гнева и обиды (по отношению к ним), которые делают вас несчастными.

Прощая их, вы забираете себе силу и выбираете для себя счастье и душевный покой, даже если тот, кто вас обидел, никогда не проявлял ни малейшего намека на раскаяние.

У каждого есть способность прощать — точно так же, как у каждого есть способность причинять боль другим своими словами и действиями — но не у всех есть привычка прощать.

Мы учимся прощать больше, прощая больше. Если вы пишете утренние страницы, добавьте короткий список людей, которых вы прощаете, добавив, за что вы их прощаете, и что вы цените в каждом человеке.

Код прощения: «Я прощаю тех, кто причинил мне боль, потому что я знаю, что совершал ошибки и причинял боль людям, и я хочу быть свободным от этого гнева и обиды.Я выбираю свободу и искренне желаю (и работаю) на благо тех, кто причинил мне боль ».

7. Любовь

Любовь видит в каждом добро и желает им добра. Возможно, вы не всегда знаете, что лучше для кого-то другого, но если вы любите его, вы хотите его полного счастья и хотите, чтобы он рос.

Вы признаете, что никто не достигает совершеннолетия с фиксированным и неизменным характером; мы все в стадии разработки. То, что скажет 20-летний «я», может шокировать 40-летнего.Это часть человеческого бытия, если вы человек, который продолжает расти.

Делал ли кто-то, кого вы любите, ужасные вещи в возрасте 20 или 30 лет — вещи, которые он никогда бы не сделал сейчас (в возрасте около 40 лет)?

Простите их за то, что они не знали лучшего до того, как узнали то, что мешало им делать эти ужасные вещи. И простите себя за то, что вы не знаете, что все люди способны на ужасные вещи — точно так же, как мы способны расти.

Когда вы любите кого-то, вы не основываете эту любовь на том человеке, которым он был десять или двадцать лет назад, или на человеке, которым вы надеетесь стать или которым вы хотели бы стать.Ваша любовь говорит им: «Тебя достаточно — таким, какой ты есть сегодня».

Вы понимаете, что их убеждения и поведение могут меняться по мере их роста, но поскольку ваша любовь не зависит от того, во что они верят, или от того, во всем ли вы согласны, ваша любовь не ослабевает со временем и с проблемами, которые эти изменения приносят.

Кодекс любви: «Я люблю страстью и пониманием; настоящая любовь бодрствует ».

8. Рост

Если рост — одна из ваших основных ценностей, вы ищите возможности расти как личность и помогать расти другим.

Вы находите время, чтобы определить свои ценности и свою общую миссию, чтобы жить в соответствии с ними и становиться все более и более тем человеком, которым вы должны быть, чтобы выполнить свою миссию.

Вы знаете, что рост — это не цель, а процесс, и вы хотите получать удовольствие от этого процесса и помогать другим наслаждаться своим собственным.

Вы можете проявлять интерес к коучингу или возможностям группового роста, где участники поддерживают и воодушевляют друг друга. Вы понимаете, что искреннее и искреннее сотрудничество является активом и средством роста, и вы ставите рост выше комфорта и безопасности.

Реальный рост может означать встряску дома или на работе, но чем больше вы преданы своему росту и росту тех, кто вам небезразличен, тем меньше вы возражаете, чтобы раскачивать лодку.

Код роста: «Каждый день я становлюсь тем, кем хочу быть».

9. Прослушивание

Если активное слушание является для вас основной ценностью, вы цените вклад других и вкладываете время и энергию в изучение того, как смотреть на вещи с их точки зрения.

Итак, имеет смысл, когда кто-то хочет вам что-то сказать, вы уделяете ему все свое внимание и вдумчиво обдумываете их слова.

Если раньше вы чувствовали напряжение в ожидании защиты своих убеждений от недружественной точки зрения, вы научились (на практике) слушать с искренней открытостью, а не из эгоцентричного страха оказаться неправым.

Вы осознаете, что не знаете всего, и не видите даже знакомые вещи со всех сторон, поэтому вы цените, когда другие делятся своими точками зрения. И ваш язык тела, и ваши отзывы показывают им, что вы слушаете и заботитесь о том, что они говорят.

Код слушания: «Я слушаю других со всем своим вниманием, поэтому могу учиться у них и внимательно относиться к их идеям».

10. Респект

Если вы хотите, чтобы вы относились ко всем людям (или живым) с уважением, вы, вероятно, основываете это уважение на чем-то более фундаментальном, чем чье-то звание или социальный статус.

В противном случае, почему вы считаете приоритетом одинаковое уважение ко всем людям — независимо от их возраста, дохода или происхождения?

Или зачем вам тратить больше энергии на то, чтобы к наименее возвышенным из вас относились с уважением, чем на то, чтобы другие относились к вам с таким же уважением.

Это не значит, что вы не считаете себя в равной степени достойным уважения, но вам легко поставить себя на место других людей, поэтому, убедившись, что они чувствуют себя уважаемыми, вы тоже чувствуете себя уважаемыми.

Кодекс уважения: «Я отношусь ко всем живым существам с таким же уважением, с каким мне нравится, когда ко мне относятся».

11. Самоотдача

Другое слово для обозначения самоотдачи — жертва, но самоотдача имеет более позитивный оттенок. По сути, вы отдаете себя — свое время, свое внимание, свою энергию, свое сокровище, свои способности — чтобы помочь или обогатить другого.

Настоящая любовь не стесняется отдавать сама себя, пока не причинит боль, зная, что кратковременная боль — ничто по сравнению с пользой, полученной этим самоотдачей.

Слово «бескорыстный» подразумевает, что кто-то отдал столько себя, что ничего не зарезервировал для собственного использования или удовольствия, но отдавая себя — если вы отдаете из любви — ваша радость заключается в том, что этот дар приносит другим. .

Самоотдачу можно переусердствовать, но только тогда, когда мотивом является гордость (или незащищенность), а не любовь.

Кодекс самоотдачи: «Я отдаю себя другим не только для связи с ними, но и для признания нашей связи. То, что я им даю, я тоже получаю ».

12. Видение

Возможно, вы привыкли говорить о видении в контексте «видения будущего» конкретного человека, но более широкое видение — это не то, что вам принадлежит или исходит от вас; он идет с по и вдохновляет вас и других.

Поскольку более широкое видение не ограничивается вашим эго, сила этого видения может свободно притягивать, освещать и течь через вас.

Ваше видение связано с тем, что бесконечно и недостижимо — вы существуете не для того, чтобы служить себе за счет других; вы существуете, чтобы сотрудничать с другими в создании сообщества, которое приносит пользу всем живым существам.

Ваше личное видение — то, что вы видите как ответ на более широкое видение, — определяет вашу личную миссию и процесс, с помощью которого вы ее реализуете.

Дело не в том, какой образ жизни вы хотите или что у вас будет, когда вы «добьетесь успеха».«Это больше связано с тем, чтобы позволить себе быть ведомым великим видением через ваши личные связи с ним — вашу интуицию и внутреннюю мудрость.

Код видения: «Я живу согласно видению, руководствуясь моей внутренней мудростью и суждением».


Другие статьи по теме:

50 лучших цитат для детей и учителей о росте

11 вещей, которыми нужно увлекаться прямо сейчас

Полный список личных ценностей


Теперь ваша очередь.

Каковы ваши ценности? И что вы сделаете сегодня, чтобы применить один (или несколько) из них на практике?

Одно маленькое действие сегодня имеет большее значение, чем вы думаете.

Думайте о каждом маленьком действии как о семени, которое вы сажаете, которое, пока вы взращиваете его по пути, вырастает в здоровое дерево с корнями и ветвями, которое само по себе сбрасывает семена.

Ваши ценности — это жизнь в каждом посаженном вами семени. Выберите наилучшие ценности и сделайте их частью своего плана личностного роста.

И пусть ваша смелость и страсть к росту влияют на все, что вы делаете сегодня.

.

Ценностей Жизни (58 цитат)

«Ошибка относительно жизни, необходимой для жизни. — Всякая вера в ценность и достоинство жизни основывается на ложном мышлении; это возможно только благодаря тому, что сопереживание универсальной жизни и страданиям человечества очень слабо развито в человеке. Даже те редкие люди, которые мыслят за пределами самих себя, имеют глаз не на эту универсальную жизнь, а на отгороженные ее части. Если кто-то знает, как держать исключения в основном в поле зрения, я имею в виду очень одаренных и чистых душой, принимает их производство для целей мировой эволюции и радуется эффектам, которые они, в свою очередь, производят, можно верить в ценность жизни. потому что один упускает из виду всех других людей, то есть думает ложно.Точно так же, если, имея в виду все человечество, он признает действительность только одного вида влечений, менее эгоистичных, и оправдывает их перед всеми остальными, тогда снова можно надеяться на что-то от человечества в целом и до такой степени верят в ценность жизни: таким образом, и в этом случае, из-за ложности мышления. Какую бы позицию ни придерживался человек, он делает исключение для мужчин. Подавляющее большинство терпят жизнь, не слишком много жалуясь; они верят в ценность существования, но делают это именно потому, что каждый из них существует только для себя, отказываясь выходить из себя, как это делают эти исключения: все, что находится вне себя, они вообще не замечают или, самое большее, как тусклая тень.Таким образом, для обычного, обыденного человека ценность жизни основывается исключительно на том факте, что он считает себя более высоко, чем мир. Сильный недостаток воображения, от которого он страдает, означает, что он неспособен нащупать свой путь в других существ и, таким образом, как можно меньше участвует в их судьбах и страданиях. С другой стороны, тот, кто действительно мог участвовать в них, должен был бы отчаяться в ценности жизни; если бы ему удалось охватить и ощутить в себе целостное сознание человечества, он рухнул бы под проклятием существования — поскольку человечество в целом не имеет цели, и отдельный человек, когда он рассматривает его общий ход, не может получить от него никакой поддержки или утешения. , но должно быть доведено до отчаяния.Если во всем, что он делает, перед ним предельная бесцельность человека, то его действия приобретают в его собственных глазах характер бесполезного расточительства. Но чувствовать себя растерянным не только как отдельные плоды, но и как человечество в целом, как мы видим, как растрачиваются отдельные плоды природы, — это чувство, превосходящее все другие чувства. — Но кто способен на такое чувство? Конечно, только поэт, а поэты всегда умеют утешать себя ».

Фридрих Ницше,

Человек, слишком человечный: Книга для свободных духов

.

Ценность жизни

ВОПРОСОВ НЕТ?

Я задаю вопрос: «Какова ценность самой жизни?» и меня поражает абсурдность вопроса, поскольку кажется очевидным и неоспоримым, что жизнь имеет ценность, поскольку это «все», вся энчилада …

Но тогда многие люди не видят, что такое ценность жизни.

ЧТО ОЗНАЧАЕТ «СТОИМОСТЬ»?

Определение : «То качество вещи, в соответствии с которым она или считается более или менее желательной, полезной, ценной, важной и т. Д .; ценность или степень ценности.То, что желательно или достойно уважения само по себе; мысль о том, что имеет внутреннюю ценность (ценность сама по себе)

Итак, ценность чего-либо — это ценность, которую мы вызываем в нашем сознании как нечто желаемое.

Или нет?

Что, если мы дойдем до того, что, как мы думали, будет иметь определенную ценность, и обнаружим, что это не имеет такой ценности?

Мы действительно плохо умеем оценивать последствия чего-либо, а также то, что нужно для счастья.

СТОИМОСТЬ .. .

Значит, значение может не совпадать с тем значением, которое мы ему присвоили. И когда мы получаем то, что, как нам казалось, мы ценили, на самом деле мы можем не получить ту же ценность. Мы будем исправлены. Мы не можем сделать все правильно заранее, но мы можем ограничить, сколько усилий мы вкладываем в то, что не принесет нам достаточной ценности.

Нам лучше всего перечислить все, что мы ценим. А затем сначала расставьте приоритеты по наибольшему значению и так далее по списку.(Вы даже можете назначить «единицы стоимости», например, от 1 до 10 или от 1 до 100.)

Но как только вы составите первоначальный список, вам лучше всего просмотреть его, чтобы проверить его — и это будет лучше если бы у вас был кто-то, кто действительно знает, его тоже пересмотрите, чтобы вы могли обнаружить то, что вы не исправили должным образом.

Разве не было бы глупо основывать свою жизнь на том, что не имеет для вас подлинной ценности? Многие люди делают это, но им не удается.

И ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО МЫ ОПРЕДЕЛЯЕМ, ЧТО ЯВЛЯЕТСЯ СТОИМОСТЬЮ — НО НАДЕЖДА НЕ СЛИШКОМ ПОЗДНЕЕ !

Поскольку ничто не имеет смысла само по себе, и поскольку мы «подразумеваем создание машин», мы создаем смысл, а затем считаем, что он имеет это значение (значение).

Звучит немного круглым?

Ну это так.

И есть способы повысить ценность любой вещи …

Когда мы ценим что-то, например, благодарны за это или признаем его желательность, мы ценим это. Мы увеличиваем ценность нашей первоначальной ценности, намеренно оценивая ее. («Оценка» в инвестициях означает «увеличение стоимости».)

ОРИГИНАЛЬНЫЙ ВОПРОС БЫЛ…

Я начал эту статью, основываясь на том, что кто-то ставит под сомнение ценность самой жизни и неявно спрашивает, какие элементы делают ее ценной.

Итак, это мой окончательный ответ …

Итак, ЦЕННОСТЬ САМОЙ ЖИЗНИ …

Если бы мы не были живы, мы не смогли бы ощутить «ценность».

Итак, ценность жизни заключается в том, что мы можем ценить наш опыт — и испытывать нашу признательность.

Значит, ценность жизни: Опыт частей жизни.

Хотя не существует реальных угроз, которые сохраняются в жизни, у нас есть несколько крошечных кусочков времени, когда мы «страдаем» от «неудобных» переживаний, когда существует реальная угроза . В этих точках у нас остается единственный жизнеспособный вариант — обратить внимание на химический сигнал (вызванный обнаружением угрозы) и как можно быстрее справиться с реальной угрозой.Тогда все быстро.

В своей книге «Почему зебры не болеют язвами» и в своих реальных исследованиях эксперт по стрессу Роберт Сапольски отмечает, что (перефразируя): «Зебра убегает от тигра. Тогда все кончено. Страх больше не действует. И он спокойно пасется … »

Мы действовали бы таким же образом, только отвечая на редкие реальные угрозы, но вместо этого мы позволяем множеству ложных убеждений заставлять нас создавать собственные иллюзорные угрозы, сопровождаемые постоянными разговор, который возобновляет угрозу (так как эмоция сохраняется без подкрепления менее 90 секунд).Если эмоции сохраняются, то мы их обновляем.

Итак, наша миссия как людей должна заключаться в том, чтобы узнать, как все работает на самом деле, и устранить ложные страхи, которые вызывают дискомфорт в жизни. Они извлекают из большого опыта, который является естественной частью жизни. Но мы можем устранить подавляющее большинство или даже почти все из них, пройдя и исправив наши убеждения и наши совершенно неверные ожидания. Прочтите «Угрозы и« страх »- Определение реальной угрозы», а затем стойте достаточно долго, чтобы узнать и решить, что вы не будете участвовать в иллюзорных страхах.Эти страхи делают некоторых людей очень несчастными — и затем они интерпретируют жизнь как врожденную болезненность, а не как положительную ценность. Но я говорю, что мы можем справиться и устранить те вещи, которые являются просто «умственными конструкциями», а не реальными, поэтому у нас очень редко возникают негативные чувства. В самом деле, то, что говорит Будда, верно: «Боль неизбежна, но страдание необязательно».

Опять же, когда у человека есть правильная перспектива, он больше не держится за созданный страх перед будущим.Однако животные этого не делают. Угроза воспринимается, они бегут или дерутся как в аду, а когда все закончено, они снова спокойно едят траву. У людей также нет дополнительных преимуществ для продолжения беспокойства.

И мы можем оценить сигнал, который мы получили от нашей чудесной системы сигналов / осведомленности. И тогда мы сможем оценить, что просто живы.

Когда мы устраняем ненужные вычитатели, наши «чистые» положительные стороны жизни резко увеличиваются !!!!

МЫ МОЖЕМ ОЦЕНИТЬ :

Делать то, что мы ценим (т.е. что-то, что приносит пользу, например, помогает кому-то чувствовать себя хорошо или помогает чувствовать себя хорошо).

Discovery (Вау! Я никогда этого не знал. Разве это не грандиозно! Или, черт возьми, я действительно могу использовать это, чтобы произвести что-то ценное!)

Красота, доставляющая удовольствие

Как все устроено они делают

Чувство удовольствия, еды, успокоения, тепла, секса, видения …

И так далее, и так далее.

Эта ценность существует практически всегда, когда мы переживаем саму жизнь — если мы ее ценим.

СЛОВО О ПРОЦЕССЕ ПЕРЕОЦЕНКИ

В инвестициях, если есть увеличение стоимости, мы называем это оценкой инвестиций. Когда оборудование немного изнашивается, мы называем это «износом» оборудования.

В нашем сознании мы можем выбрать что-то ценить, что означает, что мы, в некотором смысле, «добавляем ценность».

На наш взгляд, мы можем «обесценить» что-то, что означает, что мы вычитаем часть стоимости.

Это строго наш выбор.

Но мы создали такой образ жизни, который на самом деле дисфункциональный и неработоспособный, противоречащий целям самой жизни. Когда мы были маленькими детьми, мы думали, что это «выживание» — делать то, что правильно и что будет нас кормить и защищать. Отстраняясь от этого сейчас, став взрослым, я вижу, что вещи, которые я считал угрозами, на самом деле были просто сигналами, на которые нужно обратить внимание, чтобы получить больше того, что я хотел, и / или избежать получения того, чего я хотел.

Теперь я вижу, что у меня всегда достаточно, и что мне не нужно бояться потерять что-либо — что я всегда в порядке и в безопасности, когда я существую (когда меня нет, тогда, конечно, есть , нет угрозы, поэтому нет недостатка в безопасности, не о чем беспокоиться). Вопрос только в том, сколько будут бонусов. (См. «Что у меня есть, конечно».)

У меня нет выбора, когда я остаюсь на Земле. Я обязательно уйду в какой-то момент. Между тем, я «получаю» опыт жизни — и то, как я переживаю жизнь, полностью придуман мной, так что я могу проживать это так, как хочу.[Мне, возможно, придется отучиться от некоторых «плохих», которые означают, что я ошибочно воспринял это у окружающих или выдумал, а затем подумал об этом как об истине.) Мы придаем некоторым вещам отрицательную «валентность», а некоторым — положительную «валентность», но будьте ясны, что именно мы делаем эту «валентность». Да, есть некоторые вещи, которые естественным образом имеют кажущуюся отрицательную «валентность», так что мы двигаемся к решению этой «проблемы» (чтобы избавиться от отрицательного «чувства»), поскольку она развивалась, чтобы побудить нас делать то, что улучшило выживание.(

Конечно, «валентность» — это просто еще одно слово для обозначения ценности, хотя обычно оно ассоциируется с эмоциями. Но неявно нет ничего «неправильного» в любой эмоции, поскольку она подталкивает нас к чему-то желаемому — если только мы испортили значение некоторых вещей, связанных с выживанием (что, конечно же, мы сделали!).

У нас есть настроения. Мы «придумываем», что некоторые из них плохие, что они «не должны быть», но на самом деле это просто химические состояния, которые сохраняются, потому что у нас есть привычки вокруг них и / или потому, что они служат цели для нашего выживания.Но в них нет ничего явно «плохого». Они просто «есть». Неправда, что у вас «не должно быть этого настроения» (и / или что что-то не так в этой жизни или что-то не так в вас из-за того, что вы не уверены, что у вас его нет…).

Полагаю, это очень философское и мистическое звучание.

Но разве это не правда?

Нет смысла, пока мы его не добавили. Это не «дано» каким-то таинственным источником. У настроений есть цели по своей природе, так что так оно и есть.Неплохо, может быть, и хорошо (так как они служат цели!).

Если вы изучали буддизм и разгадывали некоторые мистические звучащие формулировки, вы могли бы понять, почему в вещах нет скрытого смысла и что у нас есть полный выбор в отношении этого (как только мы станем достаточно умными, чтобы увидеть это) и что вы можете создавать ваш жизненный опыт, каким вы хотите его видеть. Основное философское обоснование буддизма (до того, как к нему добавили немного мистики), на мой взгляд, абсолютно верно после всех моих исследований.И … разве это не имеет смысла, что на протяжении веков и столетий в него входило много мыслей, которые были исследованы и сделаны еще более прочными? !!!
.

Ценность жизни — Хасидская мысль

Время убивать, время лечить
Время войны, время мира

Экклезиаст 3: 3,8

Двойные стандарты якобы неэтичны. И все же иудаизм — этос, содержащийся в Библии и изложенный мудрецами Израиля — изобилует двойными стандартами. Фактически, эти двойные стандарты лежат в основе того, как мы живем и чему мы научили мир, и в основе того, что делает человека этичным.

Одним из примеров двойных этических стандартов является то, как мы по-разному относимся к трагедии в зависимости от того, кто является жертвой.Когда что-то плохое случается со мной, Тора говорит мне доверять помощи Б-га, оправдывать Его пути и исследовать свои пути на предмет того, что я мог сделать неправильно, чтобы я мог извлечь урок из того, что произошло. Как раз то, что я , а не должен делать в отношении чужих проблем. (См. «Когда случаются плохие вещи».)

Другой еврейский двойной стандарт — также связанный с различием в том, как мы относимся к себе и как мы относимся к другим, — это вопрос потенциального / актуального. Вкратце, мы должны судить о себе по тому, чего мы на самом деле достигли, и судить о других по тому, чего они могут достичь.(Подробнее об этом см. В этом эссе.)

Но, пожалуй, самый захватывающий — и важный — двойной стандарт в иудаизме — это то, как мы применяем Божественную заповедь «Не убий».

Много было написано о бесконечной ценности, которую Тора придает жизни каждой отдельной личности. После концепции монотеизма (от которой он произошел), это самая революционная идея, которую еврей представил человечеству — «революционная» в том смысле, что она бросает вызов всему, во что все верили ранее (как, впрочем, и перед лицом здравый смысл), и «революционность» в том, как она изменила облик цивилизованного общества.

Придание бесконечной ценности каждой человеческой жизни означает полный отказ от любой «шкалы», с помощью которой можно количественно оценить и оценить ее ценность. Жизнь младенца-инвалида имеет такую ​​же ценность, как и жизнь самого мудрого человека на земле. 80-летним «овощем» нельзя приносить в жертву жизнь 20-летнему гению. Талмуд рассказывает историю человека, которому хулиган, управлявший его городом, угрожал, что его убьют, если он не убьет определенного человека. Великий мудрец Рава сказал этому человеку: «Почему ты думаешь, что твоя кровь краснее крови этого человека?»

Закон Торы дошел до того, что постановил, что целый город нельзя спасти, отказавшись от одного человека.Потому что каждая жизнь имеет Божественное — и, следовательно, бесконечное — значение. Десять тысяч бесконечностей не «больше» одной бесконечности.

(Дальнейшее обсуждение этого принципа см .: Священное и хорошее , Что такого ужасного в идолопоклонстве , Практическое значение бесконечности и Первая заповедь .)

В свете вышесказанного удивительно найти в Торе следующий закон (кодифицированный в Талмудском трактате Санхедрин 72а, полученный из Второзакония 22:26): Хаба л’харгеча хашкем л’харго — «Если кто-то идет чтобы убить вас, восстаньте против него и убейте его первым.«(Этот закон в равной степени применяется к тому, кто пришел убить кого-то другого — вы обязаны убить убийцу, чтобы спасти его предполагаемую жертву.)

Этот закон, кажется, противоречит принципу бесконечной ценности жизни. Если никакая жизнь не может считаться менее ценной, чем любая другая, что делает жизнь жертвы более ценной, чем жизнь убийцы? Более того, это правило применяется ко всем, кто « идет , чтобы убить вас» — он еще даже ничего не сделал! Может, у него не получится? Может он передумает? Также в законе ничего не говорится о попытках сбежать.В нем говорится: «Если кто-то идет убить вас, восстаньте против него и сначала убейте его».

Та же самая Тора, которая говорит нам, что Всевышний вложил искру Себя в каждое человеческое существо, тем самым наделяя его или ее физическое существование Б-говой, бесконечной ценностью — та же самая Тора также говорит нам, что Б-г даровал бесплатно выбор каждому человеку. Включая выбор — и силу — испортить данную ему Б-гом жизненную силу и обратить ее против себя, используя ее для уничтожения жизни. Человек может сделать выбор в пользу убийцы — того, кто готов разрушить жизнь, чтобы достичь своих целей.В этом случае он уже не жизнь, а анти-жизнь.

Убийство антижизни — это не действие, разрушающее жизнь, это акт сохранения жизни. Это не нарушение заповеди «Не убий», а ее утверждение. Без закона «Если кто-то идет убить тебя, восстань против него и убей его первым», принцип бесконечной ценности жизни — не что иное, как пустой лозунг, простая идея.

Иудаизм — это не идея. Это образ жизни — воплощенные идеи Б-га.

.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *