HomeРазноеІсторична пісня минуле нашого народу: Твір на тему: «Історична пісня — минуле українського народу»

Історична пісня минуле нашого народу: Твір на тему: «Історична пісня — минуле українського народу»

Твір на тему: «Історична пісня — минуле українського народу»

загрузка…

Твір на тему: “Історична пісня – минуле українського народу” 3.86/5 (77.14%) 7 votes

Історична пісня – минуле українського народу
З давніх часів людина вивчає та опановує мистецтво співу. І це зовсім не дивно. Одним з першим засобів вербального спілкування став саме спів, місцями випередешви навіть мову.
Гучні та яскраві щодо змісту пісні відображали всі подробиці людського життя. Від народження до самої смерті пісня крокувала поруч, не залишаючи без уваги ключові подіїї в історії.
Так спочатку народні співці, а потім їх нащадки кобзарі, у сумних і веселих піснях і баладах зображали часи Київської Русі, набігів монголо-татар, польского княжіння, часів казаччини.
Кожна пісня немов тисяча історії, яку зібрали в одну єдину.

Наприклад, усім відома пісня «Ой Морозе, Морозенку, ти славний казаче…» втілює в собі долі багатьох козаків, які зазнали смерті через зраду татарів. Або ж не менш відома пісня «Ой з-за гори високої», де має місце трагічна доля казацького повководца Данила Нечая часів визвольної боротьби 1648-1654рр.
І хоча народна пісня у своєму розуміні близька до історичної, не слід їх плутати. Як народна, так і історична пісня наділені елементами романтизму та так званої людської правди (суб’єктивної оцінки). Але що стосується міфологічних та фантастичних сюжетів, вони як правило відстутні в історичній пісні.
Сюжет обертається навколо реальних людей та реальних подій. Це може пояснити той факт, що історична пісня як окремий жанр почала формуватися на прикінці середніх віків. Обряди та язичництво вивітрилися із людьскої свідомості, їм на зміну прийшла боротьба за визволення з-під іноземеного загарблення.
Отже, минають сторіччя, змінюється світ, а історична пісня досі живе в людському сердці. Народ шукає в них своє коріння, а історична пісня бере свій початок у народі, його мудрості, хоробрості і славетній історії.





Схожі твори

  • Твір на тему: вогонь прометея світло свободи

    Твір «Вогонь Прометея – символ свободи»

    Титан Прометей — це персонаж з міфології Стародавньої Греції. Як йдеться у цій міфології, […]
  • Твір на тему: мої права

    На дворі 21 століття, а, отже, кожна людина має свої чітко окреслені права. Права, яка надаються їй із самого народження. Їх […]
  • Твір на тему: опис місцевості

    В кожної людини є улюблений куточок, де вона має можливість побути насамоті, зануритися в думки, отримати натхнення і сили іти далі по […]
  • Твір на тему: моя бабуся

    У мене найкраща бабуся у світі. Вона живе разом з нами, тому я маю можливість щодня бачити її, спілкуватися з нею. Усі говорять, що я […]
  • Твір на тему: я українка

    Я українка і цим я пишаюся. В моїй країні зараз не кращі часи, ми зубожілі, корумповані, розбратовані. Та не за багатство люблять […]


Українські народні пісні про історичне минуле, українська народна творчість, шкільна програма

Українські народні пісні про історичне минуле, українська народна творчість, шкільна програма

З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про важливі події країни. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники, але залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди.

І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині. Народ уславив історичну боротьбу і загиблих своїх синів.

Так в історичних піснях розповідається про боротьбу нашого народу з турецько-татарськими нападниками, які часто спустошували міста і села, розправлялися з людьми. Захисниками українського народу в ті далекі часи були козаки. Вони не шкодували свого життя, обороняючи рідну землю. Багато було хоробрих козаків, а про одного з них ми дізнаємося з «Пісні про Байду». Це Ярема Вишневенький, прозваний на Січі Байдою. Під час бою він потрапив у полон до турецького султана. Султан пообіцяв козакові визволення за зраду, але Байда відмовився. Тоді султан жорстоко покарав козака, зачепивши його за гак ребром. Зазнаючи нестерпних мук, Байда знаходить в собі сили і вбиває султана, його дружину і доньку. Мужній воїн загинув, залишившись у людській пам’яті вірним сином свого народу. Смерть Байди — це ще один крок у безсмертя.

А в другій пісні «Ой Морозе, Морозенку» розповідається про героїчну боротьбу українського народу проти панської Польщі. Очолив цю боротьбу Богдан Хмельницький. Головною силою у цій війні були селяни. Інколи їм допомагали кримські татари. Але були випадки, коли татари робили грабіжницькі набіги на міста і села України. Загони Хмельницького карали нападників. Але в боях гинуло багато козаків.

Саме в цій пісні розповідається про козацький загін, який розбили татари, а ватажка покарали. Мелодія цієї пісні сумна, бо то за Морозенком вся Вкраїни плаче. Морозенко — славний козак, бився до ночі глухої. Бій тривав довго, козаків полягло багато, але ворогів — утроє більше. Морозенка замордували ворогі прокляті. Загинув Морозенко, але пам’ять про нього житиме вічно. А пісня про нього є заповітом мужності й вірності рідній землі. А скільки ще є таких пісень. У них відбилась безсмертна і жива історія нашого народу, вся минула доля, справжній характер України.

Любіть, юні друзі, нашу українську пісню.

Твір на тему: Українські народні пісні про історичне минуле, українська народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Шкільні твори з української літератури. Шкільні твори з української мови

Повернутися на сторінку Твори з української літератури (скорочено)

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, український фольклор, шкільна програма

Твір на тему: «Історичні народні пісні – пам’ять нашого народу»

 

На долю українського народу випало так багато лиха, що вилити його можна було лише в пісні – тужливій, як скімлення чайки, та могутній, як Дніпрова течія. Так виникли історичні пісні – перлини в діадемі народнопісенної творчості.

«Зажурилась Україна, бо нічим прожити…» – це пісня, у якій змальовано досить віддалені історичні події, коли наші предки безстрашно боронили рідну землю від ворогів-бусурманів.

Бери шаблю гостру, довгу 

Та йди воювати! –

закликає своїх сучасників безіменний автор твору. «Вражому турчину» прийдеться зле в Україні: усі готові до оборони, і не схибить козацька рука!

У пісні «Гей, не дивуйтесь, добрії люди…» оспівуються герої визвольної війни 1648–1654 років – Богдан Хмельницький та Максим Кривоніс. В основі твору лежить конкретна історична подія – Пилявська битва між польським військом і козаками Богдана Хмельницького. Тоді українці дали доброго прочухана шляхтичам! Полковника Кривоноса (у пісні його названо Перебийносом) у цій історичній пісні згадано недаремно: він прославився в Пилявській битві серед найперших героїв:

Од нас, козаків, од нас, юнаків, 

Ні один панок не вкрився.

Перемога була повною. Тепер ворогам надовго заказано шлях до нашої землі:

Загнали панів геть аж за Віслу, 

Не вернуться і в три роки.

Народ у своїй творчості ніколи не помиляється. Так сталося з піснею «Чи не той то хміль», де оспівується народний улюбленець, мудрий полководець Богдан Хмельницький. Народ полюбив цього відомого державного й воєнного діяча за мудрість, освіченість, великий досвід. Ось такі слова вклав автор у вуста Богдана Хмельницького, який переміг у битві під Жовтими Водами:

А я ляхів не боюся і гадки не маю, 

За собою велику потугу я знаю,

Іще й орду за собою веду: 

А все, вражі ляхи, на вашу біду.

Український народ, очолюваний Богданом Хмельницьким, постає в цій пісні як необорна сила, здатна здобути перемогу за найтяжчих та найнесприятливіших умов.

Більш складною за структурою є народна дума «Хмельницький і Барабаш» . У творі відбувається конфлікт між Богданом, який є уособленням національного визволення, і прибічником польського панування в Україні черкаським полковником Барабашем.

Нащо нам, козакам, козацькі порядки давати? 

Нащо нам за віру християнську 

достойно праведно стояти? –

каже підступний Барабаш, готовий задля власної вигоди занапастити український народ. Хмельницький дізнався про зраду, а згодом отримав докази Барабашевої вини – «шкатулку з королівськими листами». Народний співець, автор думи, особливо вражений саме підступністю Барабаша: «пропагандистську промову» черкаського зрадника він повторює кілька разів. Але Богдан Хмельницький аж ніяк не збирається «з ляхами, з мостивими панами, хліб-сіль з упокоєм вічний час вживати» . Ляхів знищено. Полковника Барабаша страчено, а його сім’ю подаровано турецькому султану. Такий учинок Богдана Хмельницького може здатися жорстоким, але такі то вже були часи. Навіть власного кума Барабаша не пожалів гетьман, адже інтереси державні для Хмельницького були набагато важливіші за власні. Дума завершується словами, які адресовані козаками своєму улюбленому ватажкові:

Ей, пане, пане Хмельницький Богдане Зиновію, 

Наш батю, полковнику чигиринський.

 Дай, Господи, щоб ми за твоєї голови пили й гуляли, 

А неприятеля под нозі топтали, 

А віри християнської на поталу в вічний час

не подали!

Минають століття, але живе в народі історична пісня. Добре знаючи ці твори, годі помилитися в історичних реаліях минулого. Українці добре навчилися розрізняти своїх та чужих, біле та чорне, добро та зло. І нехай ворогам надано інколи зайвої негативності, але ж постаті героїв України відтворені в піснях якнайповніше: це сильні й мудрі люди, гідні сини своєї батьківщини.

Складні події нашої історії, датовані XVII століттям, назавжди лишилися в народній пам’яті. Саме історичні пісні й думи є втіленням цієї пам’яті. У сучасній Україні усна народна творчість, зокрема згадані жанри, є одним з провідних джерел поновлення національної самосвідомості наших співвітчизників. І там, де лунають пісні про минуле Батьківщини, є надія на її світле й щасливе майбутнє.

 

1800 кращих творів медалістів з української та зарубіжної літератури для 5-11 класів / Укладач С.В.Музичук. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО» , 2003. – С. 339-342.

 

Історичні народні пісні — пам’ять нашого народу |




Історичні народні пісні — пам’ять нашого народу 1.71/5 (34.29%) 7 голос[ов]

На долю українського народу випало так багато лиха, що вилити його можна було лише в пісні — тужливій, як скімлення чайки, та могутній, як Дніпрова течія. Так виникли історичні пісні — перлини в діадемі народнопісен­ної творчості.

“Зажурилась Україна, бо нічим прожити…” — це пісня, у якій змальовано досить віддалені історичні події, коли наші предки безстрашно боронили рідну землю від ворогів-бусурманів.

Бери шаблю гостру, довгу

Та йди воювати! —

закликає своїх сучасників безіменний автор твору. “Вражому турчину” прийдеться зле в Україні: усі готові до оборони, і не схибить козацька рука!

У пісні “Гей, не дивуйтесь, добрії люди…” оспівуються герої визвольної війни 1648—1654 років — Богдан Хмель­ницький та Максим Кривоніс. В основі твору лежить конкретна історична подія — Нилявська битва між польським військом і козаками Богдана Хмельницького. Тоді українці дали доброго прочухана шляхтичам! Полковника Кривокоса (у пісні його названо Перебийносом) у цій історичній пісні згадано недаремно: він прославився в Пилявській битві серед найперших героїв:

Од нас, козаків, од нас, юнаків,

Ні один панок не вкрився.

Перемога була повною. Тепер ворогам надовго заказано шлях до нашої землі:

Загнали панів геть аж за Віслу,

Не вернуться і в три роки.

Народ у своїй творчості ніколи не помиляється. Так сталося з піснею “Чи не той то хміль”, де оспівується народний улюбленець, мудрий полководець Богдан Хмельницький. Народ полюбив цього відомого державного й воєнного діяча за мудрість, освіченість, великий досвід. Ось такі слова вклав автор у вуста Богдана Хмельницького, який переміг у битві під Жовтими Водами:

А я ляхів не боюся і гадки не маю,

За собою велику потугу я знаю,

Іще й орду за собою веду:

А все, вражі ляхи, на вашу біду.

Український народ, очолюваний Богданом Хмельниць­ким, постає в цій пісні як необорна сила, здатна здобути перемогу за найтяжчих та найнесприятливіших умов.

Більш складною за структурою є народна дума “Хмель­ницький і Барабаш”. У творі відбувається конфлікт між Богданом, який є уособленням національного визволення, і прибічником польського панування в Україні черкаським полковником Барабашем.

Нащо нам, козакам, козацькі порядки давати?

Нащо нам за віру християнську достойно-праведно стояти? —

каже підступний Барабаш, готовий задля власної вигоди занапастити український народ. Хмельницький дізнався про зраду, а згодом отримав докази Барабашевої вини — “шкатулку з королівськими листами”. Народний співець, автор думи, особливо вражений саме підступністю Барабаша: “пропагандистську промову” черкаського зрадника він повторює кілька разів. Але Богдан Хмельницький аж ніяк не збирається “з ляхами, з мостивими панами, хліб-сіль з упокоєм вічний час вживати”. Ляхів знищено, Полковни­ка Барабаша страчено, а його сім’ю подаровано турецько­му султану. Такий учинок Богдана Хмельницького може здатися жорстоким, але такі то вже були часи. Навіть власного кума Барабаша не пожалів гетьман, адже інтере­си державні для Хмельницького були набагато важливіші за власні. Дума завершується словами, які адресовані ко­заками своєму улюбленому ватажкові:

Ей, пане, пане Хмельницький Богдане-Зиновію,

Наш батю, полковнику чигиринський!

Дай, Господи, щоб ми за твоєї голови пили й гуляли,

А неприятеля под нозі топтали,

А віри християнської на поталу в вічний час

не подали!

Минають століття, але живе в народі історична пісня. Добре знаючи ці твори, годі помилитися в історичних реа­ліях минулого. Українці добре навчилися розрізняти своїх та чужих, біле та чорне, добро та зло. І нехай ворогам надано інколи зайвої негативності, але ж постаті героїв України відтворені в піснях якнайповніше: це сильні й мудрі люди, гідні сини своєї батьківщини.

Складні події нашої історії, датовані XVII століттям, назавжди лишилися в народній пам’яті. Саме історичні пісні й думи є втіленням цієї пам’яті. У сучасній Україні усна народна творчість, зокрема згадані жанри, є одним з провідних джерел поновлення національної самосвідомості наших співвітчизників. І там, де лунають пісні про минуле Батьківщини, є надія на її світле й щасливе майбутнє.


Твір на тему: «Історичне минуле в баладах та народних піснях»

Toggle navigation GDZ4YOU

  • ГДЗ
    • 1 клас
      • Англійська мова
      • Буквар
      • Математика
      • Німецька мова
      • Основи здоров’я
      • Природознавство
      • Російська мова
      • Українська мова
      • Я досліджую світ
    • 2 клас
      • Англійська мова
      • Інформатика
      • Математика
      • Основи здоров’я
      • Природознавство
      • Російська мова
      • Українська література
      • Українська мова
      • Читання
      • Я досліджую світ
    • 3 клас
      • Англійська мова
      • Інформатика
      • Математика
      • Німецька мова
      • Природознавство
      • Російська мова
      • Українська мова
      • Я і Україна
      • Я у світі
    • 4 клас
      • Англійська мова
      • ДПА
      • Інформатика
      • Літературне читання
      • Математика
      • Німецька мова
      • Основи здоров’я
      • Природознавство
      • Російська мова
      • Українська література
      • Українська мова
      • Французька мова
      • Я і Україна
      • Я у світі
    • 5 клас
      • Англійська мова
      • Інформатика
      • Історія
      • Математика
      • Німецька мова
      • Основи здоров’я
      • Природознавство
      • Російська мова
      • Світова література
      • Українська література
      • Українська мова
      • Французька мова
    • 6 клас
      • Англійська мова
      • Біологія
      • Географія
      • Інформатика
      • Історія
      • Математика
      • Німецька мова
      • Основи здоров’я
      • Природознавство
      • Російська мова
      • Світова література
      • Українська література
      • Українська мова
      • Французька мова
    • 7 клас
      • Алгебра
      • Англійська мова
      • Біологія
      • Географія
      • Геометрія
      • Інформатика
      • Історія
      • Німецька мова
      • Основи здоров’я
      • Російська мова
      • Світова література
      • Українська література
      • Українська мова
      • Фізика
      • Хімія
    • 8 клас
      • Алгебра
      • Англійська мова
      • Біологія
      • Географія
      • Геометрія
      • Інформатика
      • Історія
      • Німецька мова
      • Основи здоров’я
      • Російська мова
      • Українська література
      • Українська мова
      • Фізика
      • Хімія
    • 9 клас
      • Алгебра
      • Англійська мова
      • Біологія
      • Географія
      • Геометрія
      • ДПА
      • Інформатика
      • Історія
      • Креслення
      • Німецька мова
      • Основи здоров’я
      • Російська мова
      • Українська література
      • Українська мова
      • Фізика
      • Хімія
    • 10 клас
      • Алгебра
      • Англійська мова
      • Біологія
      • Географія
      • Геометрія
      • Інформатика
      • Історія
      • Математика
      • Німецька мова
      • Правознавство
      • Російська мова
      • Українська література
      • Українська мова
      • Фізика
      • Французька мова
      • Хімія
    • 11 клас
      • Алгебра
      • Англійська мова
      • Астрономія
      • Біологія
      • Геометрія
      • ДПА
      • Економіка
      • Інформатика
      • Історія
      • Математика
      • Німецька мова
      • Російська мова
      • Українська література
      • Українська мова
      • Фізика
      • Хімія
  • Література
    • Аналізи творів
    • Повні тексти
    • Стислі перекази
    • Шкільні твори
  • Презентації
    • Англійська мова
    • Астрономія
    • Біологія
    • Всесвітня історія
    • Географія
    • Інформатика
    • Інші
    • Історія України
    • Математика
    • Мистецтво
    • Німецька мова
    • Світова література
    • Українська література
    • Фізика
    • Хімія
  • Підручники
    • 1 клас
      • Англійська мова
      • Буквар
      • Іспанська мова
      • Математика
      • Мистецтво
      • Музичне мистецтво
      • Німецька мова
      • Образотворче мистецтво
      • Основи здоров’я
      • Польська мова
      • Природознавство
      • Російська мова
      • Румунська мова
      • Трудове навчання
      • Угорська мова
      • Українська мова
      • Французька мова
      • Я дослідж

В історичних піснях — історія народу

Пісні для України — все: і поезія,
і історія, і батьківська могила.
М. Гоголь
Здавна люди складають пісні про своє життя, про важливі суспільні події. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їхні учасники. Давніми стають і самі пісні, однак вони не забуваються — люди продовжують їх співати, бо народна творчість — безцінна духовна скарбниця нації. А в її творах — немеркнуча слава нашого народу, його болі, його страждання й великі надії.
Оскільки фольклор та історичне життя народу невіддільні, то історичними піснями можна вважати всі народні пісні, адже в кожній в них розцовідається про якийсь період історії. Обрядові голосіння й рекрутські пісні, весільні пісні й пісні про кохання, соціально-побутові пісні — це теж якась частка нашої історії. Проте саме історичними прийнято вважати пісні, в яких зображені важливі події минулого й видатні національні герої.
У стародавніх історичних піснях розповідається про героїчну боротьбу народу з іноземними завойовниками й поневолювачами. Вони відзначаються високим духом патріотизму. У цих піснях розповідається про славні походи і блискучі перемоги, важкі дороги ратної слави. У них також виявлялися людські мрії і надії. В історичних піснях знайшли своє відображення й характер українського народу, і його доброта, і його щедрість, і його щиросердність.
Історія багатьох місць відбита в усній народній творчості. Так, в історичних піснях згадуються Дон, Дунай, Київ; Запорожжя, Жаботинь, Умань, Кременчук, річечка Самарка і наша славетна Савур-могила, оспівуються українські «широкі, низові» степи-поля. Розповідають ці пісні про народних героїв: про трьох братів, що тікали з города Азова, з турецької неволі, про козака Залізняка, Морозенка, про Богдана Хмельницького, Довбуша й Кармелюка та їхні героїчні вчинки.
Основна ідея таких пісень — вираження жадання волі. Ця ідея звучить не стільки в сюжеті, скільки в ліричному ладі почуттів, вона відбиває найтаємніші думки і сподівання селянства, починаючи вже з XIV століття і до реформи 1861 року.
Конкретність змісту багатьох історичних пісень дозволила виробити їх класифікацію за хронологічно-тематичним принципом, тому такі пісні поділяються на певні цикли.

Найдавніший цикл історичних пісень — це пісні про боротьбу з турецько-татарськими нападниками: «Пісня про Байду», «Зажурилась Україна, що нічим прожити…», «Із-за гори, гори, з темненького лісу» та інші.
У XVII столітті складалися історичні пісні про козацько-польські війни та Хмельниччину, серед яких відомі: «Чи не той хміль», «Гей, не дивуйтесь, добрії люди», «Засвистали козаченьки», «Ой з города Неми-рова».
Потім були пісні часів Руїни й колонізації України про поступове закабаления України московським царатом після Переяславської угоди: «Ой ви, хлопці-за-порожці», «Я сьогодні щось дуже сумую», «У Глухові, у городі», «Світ великий, край далекий». Складалися пісні й про еміграцію до Америки й Канади тощо.

У XVIII — першій половині XIX століття складалися пісні про соціально- і національно-визвольну боротьбу. То були пісні про народні повстання, гайдамацькі, опришківські, антикріпосницькі пісні й пісні про ватажків повстань проти панщини Устима Карма-люка, Лук’яна Кобилицю та інших. У цей час у жанрі історичної пісні виникла й велика кількість солдатських пісень, оригінальних за своїм змістом. У них одержали відображення найважливіші військові події тих років, тяготи тривалих військових переходів. Це пісні, в яких правдиво відбите повсякденне життя, солдатів « на далекій чужині», важкі навчання, туга за батьківщиною і рідною родиною. Солдатські пісні тієї пори поповнили народний пісенний репертуар новою тематикою, новими образами, думками, почуттями й емоціями.

Історичні пісні складалися і в XX столітті. Чимало пісень створено про Першу імперіалістичну війну. Основним жанром пісень того часу був жанр пісні-роз-повіді учасника чи очевидця тих чи інших подій. Усі ці пісні сумного змісту, з нальотом трагічності. Були пісні Січових Стрільців, пісні про голодомор, про загибель Євгена Коновальця, про Карпатську Україну, повстанські пісні ОУН та УПА й інші.
Історичні пісні не можна назвати простим літописом подій. їхнє значення ширше. У них — не тільки об’єктивна оповідь про те, що відбувалося, насамперед вони є вираженням народного співчуття до своїх героїв і гордості за їхню славу.’
Як бачимо, в процесі історичного розвитку змінюється жанровий склад народної лірики. Проте основні закономірності знаходять своє продовження й у сучасній народній творчості. Головне в народних піснях — ставлення відношення народу до різних життєвих явищ. А в історичних піснях відбите відношення простого народу до найважливіших подій історії, починаючи з давніх часів і до сьогодні.
Історичні пісні, побутуючи упродовж усієї української історії, свідчать про волелюбність нашого народу, невмирущість його духу. Тим-то сьогодні, по-ново-му осмислюючи їх, ми наче вникаємо у найсокровен-ніші глибини власної душі

(2)

Великий М. Гоголь писав: «Пі,сні для України — все: і поезія, і історія, і батьківська могила». Цими словами відомий письменник прагнув підкреслити не тільки високу поетичну обдарованість українців, але й те, що усна народна творчість нашого народу відтворює його минуле, зберігаючи для нас, нащадків, події і дух попередніх історичних епох.
3 історичних пісень віє дух непокори нашого народу, його вічне прагнення до волі, незалежності. Але шлях до волі — це шлях страждань і боротьби з ворогами, які впродовж багатьох віків поневолювали наш народ, намагалися уярмити, позбавити його рідної землі, країни, мови, культури, історії. Почуття наших предків, їхні погляди і переживання виливалися в пісні, що сьогодні відкривають нам їхній світогляд.
У переважній більшості історичних пісень головними героями виступають козаки-запорожці, що дозволяє простежити той значний етап історії українського народу, коли існувала Запорозька Січ.

Історичні пісні відбивають походи славних запорожців у Туреччину і Крим. Так, народ оспівував морські походи гетьмана Сагайдачного до міст Варна, Сіноп і Кафа, де він захопив фортеці й визволив з неволі своїх братів; похід Івана Сірка до міста Бахчисарая після того, як татари несподівано напали на Січ під час Різдвяних свят, про визволення ним з неволі багатьох полонених.
Велика кількість історичних пісень розповідає про часи визвольної війни 1648-1654 років, що відбувалася під проводом Богдана Хмельницького. У цих піснях відображено боротьбу українського народу проти польської шляхти, оспівуються народні ватажки. Так, у пісні «Чи не той то хміль» відтворюється широковідома битва в урочищі Жовті Води:
Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду,
Гей не один лях лежить головою в воду…

Про цю ж битву згадується і в пісні «Гей, не дивуйтесь, добрії люди». У ній окрім Богдана Хмельницького возвеличується і Максим Кривоніс, що прославився у Пилявській битві на Волині. У пісні народного героя названо Перебийносом. І якщо Богдан Хмельницький возвеличується як мудрий гетьман, хитрий ватажок і досвідчений воїн, то Кривоноса змальовано сміливим, хоробрим воїном, який до того ж може повести за собою людей.
У всіх піснях, що присвячені національно-визвольній війні 1648-1654 років, козаків змальовано надзвичайно відважними, сміливими лкЬдьми, Які мають у серці велику любов до Батьківщини і яким краще померти, ніж бути поневоленими. У піснях відчувається велика любов до оборонців Батьківщини, своїх захисників, які на смерть билися з ворогами, і нестерпна ненависть до завойовників і
Історичні пісні відбивають славну історію українського народу, яка дала чимало прикладів самовідданого служіння рідному краю, своїй землі. І хоча не в усіх піснях конкретизуються ті чи інші історичні події, усі вони відтворюють нашу історію.

(3)

У фольклорі немає першорядного і другорядного, у ньому все важливе. Кожна високохудожня лірична, обрядова чи історична пісня, легенда чи казка — це справжні діаманти духовної культури українського народу, це безсмертні пам’ятки життя.
Фольклорні твори не виникали на пустому місці, їх створення — складний і тривалий процес. Народна творчість — це живе джерело літератури, науки, мистецтва, історії. Завдяки їй ми дізнаємось про славне минуле нашого народу, що відтворене в історичних піснях, думах, баладах і легендах.
Історичні пісні насичені подихом героїзму, волі, правди. Вони створені, щоб викликати почуття поваги до власної історії. В історичних піснях відтворено волелюбний, незламний дух нашого мужнього і сильного народу:
Слава не вмре, не поляже од нині до віка!
Даруй, Боже, на многі літа!

Як відомо, у історичних пісень немає одного окремого автора, їх творцем є вся Україна. Саме тому в них зображується величезна кількість дійсних історичних фактів, осіб і навіть більше того — народ дає свою власну оцінку тим чи інших подіям минулого, по-своєму оцінює діяльність кожної історичної особи»
Історичні пісні насичені колоритом тогочасної дійсності, читаючи їх, ми ніби зазираємо в наше славне минуле. У народі вони стали дуже поширеними, їх вивчали напам’ять, діди-прадіди передавали їх своїм онукам… Цей процес безперервний, споконвічний.
Невідомі автори часто звертаються у молитвах до самого Бога, сподіваючись, що він допоможе і підтримає їх вірну справу:
Визволь, Господи, всіх бідних невільників
З тяжкої неволі турецької,
З каторги басурманської на тихії води,
На яснії зорі у край веселий,
У мир хрещений, в городи християнські.

Найчастіше «автор» протиставляє позитивного народного героя і негативного ворога-загарбника. Наприклад, якщо козак — то молодий, на вороному коні, з блискучою зброєю в руді, очі горять жагою до перемоги, хоча вдягнутий бідно й злиденно, а ворог — татарин, навпаки — сивий, бородатий, у бархатному одязі, весь у золоті.
На козаку, бідному нетязі, Три сіром’язі, опанча рогозовая, Пояснина хмельовая.
Ми розуміємо, що погано вдягнутий молодий сильний козак з палаючим серцем обов’язково переможе свого ворога, що намагається посягнути на найцінніше, що є в кожної людини — на свободу, адже його незламна воля і мужня вдача дійсно непереможна.
Усе це ми бачимо на прикладі таких історичних народних творів, як «Туман яром»’, «Розлилися круті бережечки», «ІванБогун», «Втеча трьох братів із города Азова» і багатьох інших.

Тема непереможного, незламного українського народу є провідною і дуже плідною в історичних піснях. Герої їх є правдивими прикладами мужності, сильної, загартованої в боях волі і дійсної нерушимої любові і відданості справі захисту своєї рідної Батьківщини.
Я впевнений, що історичні пісні будуть жити ще не одне покоління, адже вони несуть у собі чарівний подих свободи, волі, загального щастя.

.

Що я дізнався з історичних пісень про минуле українського народу

Всі публікації щодо:
Фольклор

6 КЛАС
Твори з української літератури
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Український народ неможливо уявити собі без пісні. Пісня — це душа народу, його славна історія. Але пісень існує чимало. Фольклористи відзначають, що пісенна класика українського народу налічує більше 300 тисяч пісень. Обрядові, ліричні, соціально-побутові, історичні. Особливо цікаву сторінку українського фольклору становлять історичні пісні, які справили на мене велике враження. Читаючи їх, я наче гортав славні сторінки історії нашого великого, волелюбного народу. Улюбленими героями історичних пісень є козаки-запорожці — люди надзвичайної відваги, що мають у серці велику любов до Батьківщини. Немеркнучою славою покрили себе козаки — захисники Батьківщини — славний козак Байда — Дмитро Вишневенький, козак Морозенко, які, не шкодуючи свого життя, мужньо боронили свою Батьківщину від польських, турецьких та татарських загарбників. Обидва вони віддали своє молоде життя за нашу Вітчизну, народ. А «Пісня про Байду» летить через роки і століття, передається із покоління в покоління, і герой її зачищається для нас зразком мужності й відваги, лицарської доблесті й честі.

Багато історичних пісень вибивають славну історію українського народу в боротьбі проти польських панів. Прикладом цього може служити відома українська народна пісня «Ой Морозе, Морозенку», де розповідається про героїчну боротьбу наших козаків під проводом гетьмана Богдана Хмельницького проти панської Польщі. Головною силою у цій кровопролитній війні були козаки та селяни. Інколи союзниками козаків виступали й татари. Але часто траплялося, що колишні союзники переходили на бік поляків, а то й самі чинили грабіжницькі набіги на села й міста України. Козаки, звичайно, карали нападників, але в цих боях гинуло багато козаків. Так трапилось із загоном козаків, який очолював Морозенко.

Бились зранку козаченьки до ночі глухої.

Козаків лягло чимало, а татар — утроє.

Нерівними були сили: у цій кривавій січі був розбитий козачий загін, а самого Морозенка «замучили татари прокляті». Нелюдських тортур завдали Морозенку ці жорстокі варвари. «Вони його не стріляли, і на часті не рубали, тільки з нього, молодого, живцем серце виривали». Загинув славний син землі української. Та пам’ять про нього живе. Сум і туга лине від Савур-могили, де закатували Морозенка кляті вороги. А подвиг його є прикладом самовідданого служіння рідному краю, своїй землі.

Отже, українські народні історичні пісні — це глибока криниця, яка щедро дає нам знання про наш народ, його героїчну і водночас трагічну історію, через віки проносить пам’ять про загиблих героїв, вчить нас бути справжніми патріотами Батьківщини. Хай же ніколи не міліє ця чудесна криниця, даруючи все новим і новим поколінням красиві, чарівні, ніжні українські пісні.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.

IELTS Writing Task 2 Sample 498

На это задание нужно потратить около 40 минут.

Насколько вы согласны или не согласны с этим мнением?

Обоснуйте свой ответ и включите соответствующие примеры из ваших собственных знаний или опыта.

Вы должны написать не менее 250 слов.


Пример ответа 1: (Несогласие)
Это факт, что языков в этом мире много, но каждый год некоторые из них просто исчезают.Группа людей считает, что исчезновение некоторых языков не является серьезной проблемой, поскольку общение будет более эффективным с меньшим количеством языков. Хотя некоторые люди думают, что исчезновение некоторых языков не является серьезной проблемой, я верю, что разнообразие мировых языков имеет много преимуществ для человека и общества.

Для начала, нельзя отрицать, что из сотен языков, которые существовали, несколько языков вымерших каждый год. Считается, что исчезновение произошло из-за глобализации и вестернизации европейцев и американцев, которые вынудили людей общаться на международных языках, таких как английский, немецкий или французский.Другие люди считают, что исчезновение языков не представляет серьезной угрозы для мира, поскольку большинство из них вымирают, это языки меньшинств, на которых говорят несколько человек. Поэтому они не окажут существенного влияния на мир. Кроме того, использование нескольких международных языков облегчило деловое взаимодействие или дипломатические переговоры между странами или континентами.

С другой стороны, бесчисленное количество существовавших языков свидетельствует об уникальности мировых культур.Необходимо поддерживать разнообразие мировых языков, поскольку каждый из языков представляет собой идентичность сообщества или племени. Кроме того, хотя на некоторых языках могут говорить только несколько человек, у него есть важная функция. Многие традиционные мифы написаны или задокументированы на языках меньшинств, и если они вымрут, то культура также будет потеряна.

В заключение я лично не согласен с мнением, что с несколькими языками, которые существуют в мире, жизнь станет проще.Я считаю, что разнообразие языков показывает богатство мировых цивилизаций и их следует передать следующему поколению.

[Автор — Дарвин Лесмана ]

Образец эссе 2: (Соглашение)

Возможно, человек — единственное живое существо, у которого есть отличительные и разнообразные языки для общения друг с другом. Основное средство языков — эффективное общение. У каждой нации, племени и страны есть свой уникальный язык, и эти языки и их формации сильно отличались от того, как их видят сейчас.Если общение является основной причиной того, что у нас есть собственные языки, я бы сказал, что меньшее количество языков намного лучше для эффективного общения, и, следовательно, нам не следует так сильно беспокоиться, потому что некоторые из языков вымирают.

Некоторые утверждают, что язык сохраняет культуру, традиции и историю группы людей. В определенной степени это верно, и невозможно расшифровать историю, когда языка уже нет. Например, разве наши исследователи в наше время не расшифровали рукописи и письменные символы культур и цивилизаций, которые больше не существуют?

Невозможно предотвратить изменение языков и их оценку.Даже современный английский язык, который мы используем сегодня, сильно отличается от того, каким он был столетие назад. Язык меняется, потому что людям нужен лучший и простой способ общения. С этой точки зрения, если во всем мире будут использоваться некоторые богатые и современные языки, общение между людьми будет лучше, чем когда-либо. Это уменьшит языковой и культурный барьер, который существует в нашем мире.

На теряющихся языках в основном говорит меньше людей. Нередко лишь несколько человек говорят на определенном языке, и поэтому он находится в опасности.На большинстве таких языков говорит племя, и люди этого племени развились в плане образования и образа жизни и приняли новый язык. В некоторых случаях нам следует уделять больше внимания уровню жизни людей, а не языку, на котором они говорят.

Наконец, модернизация — это естественная тенденция, и мы не можем ее предотвратить. Основные языки мира будут преобладать, и на них будет говорить и на них будет говорить больше людей как естественная тенденция. Чем меньше языков, тем богаче и эффективнее они будут.

В заключение, мы должны поощрять и принимать разнообразие языков из-за его уникальности и традиций, но также должны принимать естественные тенденции модернизации и меняющийся характер языка. Мы не должны слишком беспокоиться об исчезновении языка и должны принять тот факт, что меньшее количество языков в мире означает лучшее общение и лучшее понимание между народами.

Пример эссе 3: (Несогласие)
Языковые мосты соединяют людей по всему миру.Ежегодно в этом современном обществе исключаются несколько языков. Некоторые специалисты по социологии считают, что люди могут жить легко, если они могут ясно общаться с представителями других национальностей. Они предполагают, что необходимо изучать несколько языков, однако я не согласен с этим убеждением, потому что другие языки вносят вклад в древнюю культуру и цивилизацию.

Мы никогда не можем отрицать других, кто считает, что изучение нескольких языков — это стресс и трудность. Например, понимание Нихонгго требует интенсивного изучения слов и идиом.Кроме того, их письменная структура отличается от других стран. В результате для других людей становится обузой изучать язык, к которому они не привыкли. Более того, они устают и сбиваются с толку, если не знакомы с культурой страны. По мнению других, изучение одного языка устраняет коммуникационные барьеры во всем мире. Например, использование английского в качестве основного языка объединяет большинство людей во всем мире. Люди, использующие этот язык, легко понимают друг друга, потому что его обычно учат в школе.Если люди используют один язык, то в общении не будет проблем.

Однако в других частях страны язык считается частью их культуры. Например, цивилизация в Египте зародилась благодаря языку и общению. Более того, в Испании один язык, потому что он напоминает их самобытность и гордость. Язык не может быть легко взят из других стран из-за его исторического значения. Людей не следует заключать в ограниченный язык.

В заключение, другие люди считают изучение меньшего числа языков несложной задачей; однако некоторые языки имеют историческую ценность, и им следует придавать большое значение.

[Автор — Чино А. Боке ]

Модель Ответ 4: (Несогласие)
В сегодняшнем современном мире мы постоянно боремся с проблемой исчезновения языков по всему миру в газетах. Некоторые люди считают, что это не окажет на нас негативного воздействия; в свою очередь, они могут вести простой образ жизни, поскольку им не нужно изучать так много языков в двадцать первом веке. Однако я категорически не согласен с этой точкой зрения, потому что она принесет в нашу жизнь множество пагубных побочных эффектов.

Язык, несомненно, является идентичностью расы, на которой каждая раса в мире может говорить на своем собственном языке. Фактически, это должен быть изучен каждым человеком, чтобы он мог передать свой особый язык своим потомкам. Тем не менее, исследование, проведенное в Индии, показало, что каждый индиец в Индии знает, как говорить на тамильском языке, тогда как не все индийцы в Малайзии могут общаться со своими друзьями или семьей на тамильском языке. Таким образом, очевидно, что скоро у нас останется только один или два языка, если мы не примем эффективных превентивных мер, чтобы избежать исчезновения языков.

Конечно, меньшее количество языков в мире будет означать, что многие культуры и традиции в конечном итоге будут потеряны в ближайшем будущем. Это потому, что культура и традиции своей расы могут быть хорошо изучены только на ее родном языке. Без изучения определенного языка, который однажды вымрет, некоторые культуры, которые являются ключевой чертой расы, будут забыты сами по себе. Согласно недавнему исследованию, оно показало, что все больше и больше культур и традиций быстро теряются после исчезновения некоторых языков в некоторых странах за последние десять лет.Таким образом, когда языки вымирают, культуры и традиции неизбежно исчезнут и из этого мира.

В заключение, я считаю, что утрата многих языков определенно вызовет множество непредвиденных негативных воздействий на нашу жизнь, и, следовательно, мы должны принять некоторые полезные, но эффективные способы их защиты и передачи нашим детям.

[Автор — Ли Вин Куин ]

Образец эссе 5: (Несогласие)
В нашем современном обществе широко распространен вопрос о том, чем меньше языков в мире лучше и проще для повседневной жизни обсуждали.Изрядная часть людей считает, что важно сохранить как можно больше языков, в то время как другие придерживаются противоположной точки зрения. Что касается меня, то я на стороне первого.

Во-первых, разные языки представляют свою историю и культуру. Например, китайский язык похож на тот, который использовался в старые времена. Несмотря на то, что у Китая тысячелетняя история, с тех пор как язык был исключен все время, нетрудно хорошо понять нашу историю и культуру. Когда китайский язык вымрет, люди, говорящие на других языках, таких как английский и французский, не будут знать, чем празднуют китайские фестивали, и каковы значения всех архитектур в Запретном городе.В этом случае языки являются решающим способом изучения культуры и истории. Следовательно, мы должны сохранить разнообразие языков в мире.

Во-вторых, если в нашем мире будет использоваться только несколько языков, мы потеряем бесчисленные драгоценные знания, написанные на определенных языках. Например, если английский, французский, испанский и китайский станут единственными четырьмя языками, используемыми во всем мире, люди не смогут хорошо понять, как заваривать японский чай и как готовить японские и корейские блюда, такие как суши и кимчи.В повседневной жизни людям может быть удобно и легко общаться, используя всего несколько языков. Однако, если это произойдет, мы будем знать меньше информации, написанной на ограниченном количестве языков.

В заключение, мы должны сделать все возможное, чтобы сохранить как можно больше языков, чтобы предотвратить потерю культуры и знаний.

[Автор — Ван Чжэ, Вета ]

Образец ответа 6: (Соглашение)
Это правда, что многие языки исчезают с каждым годом из-за все большего влияния международного языка.Хотя это явление оказывает негативное влияние на общество, я считаю, что оно делает жизнь намного проще и удобнее в гораздо более широком смысле.

Начнем с того, что общение людей разных национальностей было бы намного проще и эффективнее, если бы языков было меньше. Показательный пример заключается в том, что людям не нужно изучать новые местные языки других, а также они никогда не сталкиваются с трудностями языкового барьера. Это привело бы к повышению базовой способности людей общаться и взаимодействовать друг с другом на повседневной основе.Например, часто бывает так, что люди общаются с иностранцами через социальные сети, используя только английский язык, который считается международным языком, и они также делятся своими взглядами и идеями, которые имеют глобальный масштаб.

Кроме того, эта тенденция в значительной степени сокращает социальную и культурную дискриминацию между людьми, поскольку большинство из них используют общий язык для поддержания социальных отношений независимо от страны, расы, религии, экономического статуса и так далее.Например, в Англии существует небольшая разница в социальном статусе между англичанами, тогда как индийцы демонстрируют значительную социальную, культурную и религиозную дискриминацию из-за большого количества местных языков в каждом штате.

Однако есть еще одна точка зрения, согласно которой он разрушает традиционные формы развлечений, основанные преимущественно на местном языке и культуре. Чтобы прояснить ситуацию, люди не могут наслаждаться видами исполнительского искусства в месте, если они не знакомы с местным языком, поэтому крайне важно, чтобы правительство приняло меры для предотвращения дальнейшего ухудшения ситуации.

В заключение, меньшее количество языков всегда помогает улучшить коммуникационный процесс во всем мире и укреплять дух общности и единство среди людей, несмотря на некоторые пагубные последствия для местных форм искусства и культуры.

[Автор — Джой Томас ]

.

Исторические основы современного английского правописания

:

(936)
(6393)
(744)
(25)
(1497)
(2184)
(3938)
(5778)
(5918)
(9278)
(2776)
(13883)
(26404) )
(321)
(56518)
(1833)
(23400)
(2350)
(17942)
(5741)
(14634)
(1043)
(440)
(17336)
(4931)
(6055)
(9200)
(7621)

411. Алфавитный способ написания (в отличие от иероглифического, пиктографического и слогового письма) изначально был основан на фонетическом принципе: он был разработан, чтобы дать точное графическое представление о произношении с использованием букв для обозначения звуков, орфография Mod E отображает множество отклонений от этого принципа . Различия между произношением и написанием слов очевидны, особенно для тех, кто знаком с использованием латинских букв в других языках. Причины этих расхождений и особенностей английского правописания можно найти в истории английских звуков.

412. OE орфография была фонетической: нотариусы OE использовали латинские буквы в соответствии с латинским письменным соглашением, чтобы записывать английские слова как можно лучше. Они попытались использовать отдельную букву для каждого отдельного звука; звуковые значения букв были по большей части такими же, как в латыни. Их написание, однако, не было абсолютно последовательным, поскольку некоторые буквы, насколько мы можем судить сегодня, указывали на два или более звука: буква ʒ обозначала четыре разных фонемы, c — две; f, ð , p и s обозначают по два аллофона каждый (которые позже превратились в фонемы).В целом древнееврейское написание представляло собой неплохую транскрипцию слов, сделанную с помощью латинских букв.

413. Нововведения в области орфографии ME включают в себя многие звуковые изменения, которые произошли с 9-10 веков, и все же орфография в целом стала более двусмысленной и условной. Во многих случаях однозначное соответствие буквы и звука терялось. У большего количества букв, чем раньше, было два звуковых значения: o обозначали [ɔ], [u], длинное [ɔ:] и [o:]; c для [s] и [k]; г для [г] и [dʒ] и т. Д.; u может даже обозначать три звука: гласные [u] и [y] и согласный звук [v]. Один и тот же звук обычно изображался разными способами: [dʒ] мог обозначаться как g, j или dg, [k] как k, c и q, и т. Д. (См. 360). Диграфы, представленные в ME, выглядят знакомыми для современного редера, поскольку многие из них все еще используются, но их применение в ME было довольно противоречивым: так что они не делали орфографию более точной или более фонетической.Например, для [u:] и [ou] использовались как ou , так и ow ; двойные o обозначают открытые и закрытые длинные позиции [ɔ:] и [o:] рядом с o ; длинные [e:] и [ɛ:] были показаны без разбора , то есть , двойной e и одинарной буквой e. Использование диграфов было отклонением от фонетического принципа, поскольку оно основывалось на традиционной ассоциации между звуками и их графическим представлением (например, th или dg не указывали последовательности звуков, а использовались как символы отдельных звуков. , [θ, ð] и [dʒ]).Традиционный принцип правописания был позже усилен фиксацией письменной формы слова в печатном виде и обширными изменениями звука.

414. Введение книгопечатания и распространение печатных книг увековечили письменные формы слов, воспроизведенных из рукописей. Они отражали произношение возраста и принятые орфографические приемы; многочисленные варианты написания, характерные для рукописей, неограниченно использовались в печатных книгах конца 15 — 16 вв.

Фонетики и реформаторы орфографии XVI в. стремились ограничить свободу вариаций и улучшить английскую орфографию более последовательным использованием букв и диграфов, а также введением новых символов.

Они настаивали на строгом различии между u и o , когда они используются для обозначения гласной и согласной: [u] и [v], например Ранний NE loue, selues, незрелый, непоколебимый , позже записанный как любовь; я, незрелый, непоколебимый; при регулярном использовании последнего немого e , чтобы показать длину гласной в предыдущем слоге, e.g., rode, rose, и даже beene, moone (правда, в двух последних словах длина указывалась двойными буквами). Они ввели новые орграфы, чтобы показать разницу между некоторыми открытыми и закрытыми гласными, а именно орграф ea для [ɛ:] в отличие от e, ee, и , т.е. , используемый для закрытого [e:], и диграф oa рядом с o в открытых слогах для [ɔ:], в отличие от oo , показывающий длинный закрытый [o:] Cf.ME eech, seke с [ɛ:] и [e:] и Early NE каждый, seek; ME хули, сапог [ɔ :, o] и ранний NE святой, лодка, сапог. Использование двойных согласных стало реже, за исключением традиционных написаний, таких как поцелуй, продавать, , но иногда использовались двойные буквы, чтобы показать, что предшествующий гласный был коротким: ранний NE sitten, shott, dipped (позже сэр, выстрел, ближний вид ) .

Однако большинство рекомендаций, сделанных учеными раннего NE, никогда не были приняты; например, было предложено указать [θ] и [ð] перевернутой буквой t или увеличить количество букв до тридцати четырех (Th.Smith, 1568), или что все длинные звуки во всех словах должны быть последовательно обозначены двойными буквами (J. Hart, 1569).

415. Деятельность ученых в период нормализации конца 17 — 18 вв. оказал стабилизирующее влияние на развитие орфографии английского языка. Словари и грамматики зафиксировали письменные формы слов в качестве обязательных стандартов; многочисленные варианты написания раннего периода NE вышли из употребления. Помимо стандартизации орфографии, что, безусловно, было большим достижением того времени, было сделано лишь несколько нововведений: было принято несколько новых диграфов с заимствованными словами, например ph, ps NE фотография, психология ch NE химия, Схема и автомат, жанр Г.

В 18 в. звук меняется медленнее. Стандартное произношение (позднее известное как RP Received Pronunciation) и стандартное правописание были [твердо установлены, и разрыв между устной и письменной формами слова был увековечен. Традиционное использование букв преобладало над их первоначальным «фонетическим» использованием.

416. Орфография всегда отставала от изменения произношения, но это несоответствие увеличивалось в период Северо-Востока. В раннем NE гласные и согласные подвергались значительным изменениям, в то время как орфографические изменения были небольшими и недостаточными.Орфография Mod E показывает произношение слов в конце 14-го и в 15-м веках, то есть до изменения звучания раннего NE. Вот почему современное правописание в значительной степени условно и консервативно, но редко фонетично.

Это основные исторические причины разрыва между орфографией и произношением в Mod E, а также специфического английского использования латинских букв. Чтобы объяснить современное написание, необходимо проследить историю звуков и их графическое представление, особенно в ME и раннем NE.Следующая таблица содержит список современных звуков и их наиболее распространенное написание; он предоставляет информацию о происхождении и истории звуков, которые объясняют их написание (не включает наиболее очевидные фонетические варианты написания типа not, it, bed, , которые не требуют какого-либо специального исторического объяснения).

Таблица 12

417. Основные исторические источники современного правописания

Звук Правописание Примеры Звуковые изменения с учетом орфографии Примечания и ссылки
Гласные
Монофтонги
ME NE
Короткий
æ а кот, человек a> æ 392
ɔ a после w был, хочу wa> wɔ 392
e ea перед d, th голова, смерть ɛ:> e:> e 383, 400
u oo до т, к стопа, книжка o:> u:> u 383, 400
ʌ o, u приходят, гайка u> ʌ В ME и u и o могут обозначать [u].359, 393
oo до d паводок о:> и:> 383, 393, 400
u> ʌ
ə -er, -re, -или читатель, центр, репетитор r
ə
> ə 397
Длинный
я: ee, ie, e, ea встреча, поле, он e:> я: 383
мясо ɛ:> я: 383
а: ар рычаг ar> a: 397
a перед st, nt, ft взрыв, завод, после а> а: 399
ɔ: или, весло, ar после w для, доска, теплая или> ɔ:
война> wɔ:
397
392, 397
au, aw причина, ничья au> ɔ: 359, 383
ə: эр, ик, ур она, птица, поворот ИК
ur> ə:
э
397
u: oo луна o:> u: 383
Дифтонги
ei ai, ei, ay дождь, поводья, день ai
эй
> et 359, 380
a в открытых слогах марка, поздняя a:> ei 372, 383
ai i, y в открытых слогах раз, мой i:> ai 359, 383
i перед ld, nd, mb мягкий, добрый, подъем i:> ai 371, 383
i до gh, ght вздох, ночь ix ‘> i:> ai 383, 395
а.е. оу, вл звук, сейчас u:> au 359, 383
оу o в открытом виде rode, no, дуб ɔ:> ou 383, 386
слога, oa 359, 380
оу, оу, о до- соул, ряд, старый оу от оригинального производителя [a / ea]
передний ld ɔ:> ou Ранний ME [a:] 371, 383
ere, eer, ухо здесь пиво колос e: r> iə 383, 397
ɛ: r> iə Дифтонги и трифтонги с ə-скользящими формами возникли из-за вокализации [r] после долгих гласных на разных этапах Великого сдвига гласных.
ухо, а также медведь, там заяц ɛ: r> ɛə
a: r> ɛə
ɔə, ɔ: руда далее o: r> ɔə
шт. или плохая o: r> uə
Трифтонги
aiə ire Шир i: r> aiə
au наш, овер наши, мощность u: r> auə
Согласные
ð th между гласными ванна ð 139, 358
th первоначально в виде слов θ> S 358, 406
г s между гласными выбирай, легко z z 138
s наконец (если не предшествуют глухие согласные) е, сут с> г 406 (ср. остановок )
ʃ ш корабль телесный ʃ от OE [sk ‘],
358, 402
SSI, Ti страсть, действие sj ʃ 404
тʃ ч, тч подбородок, часы tʃ tʃ 357
тур природа tj> tʃ 404
ʒ г буржуазный ʒ 415
si, se удовольствие zj> ʒ 404
г пол dʒ dʒ 357 (ср. идти [г])
с с определенные с с 357 (ср. чашка [k])

ВОПРОСЫ И ЗАДАНИЯ

1. Докажите на примерах фонетических изменений, что ME был разделен на несколько диалектов.

2. Укажите на некоторые изменения, предшествующие Великому сдвигу гласных, которые отображают те же направления эволюции.

3. Ср. система гласных в OE с системой гласных в Позднем ME и говорит, в каких отношениях она стала менее симметричной.

4. Как могли гласные в оригинальном тексте talu, findan, hopa, prote, украденный , в конечном итоге развиться в дифтонги, хотя изначально они были короткими монофтонгами (NE сказка, находка, надежда, горло, украденный ) ?

5.Каковы причины смены гласных в NE keep, помещения; чувствовать чувствовал; мудрость, мудрость; оставить, слева; пять, пятая? Первоначально в др.-англ.языке слова в каждой паре содержали одинаковые долгие гласные.

6. Учет чередования гласных в NE child children, wild wild, bewilder (ME bewildren ) , за препятствием; в др. Н. Э. Коренная гласная в этих словах была [i].

7. Дайте историческое объяснение различных написаний следующих омофонов: NE сын, солнце; мясная встреча; видеть море; поводья, дождь; вены, напрасно; душа, подошва; основной, грива; прекратить, блокировать; Цветочная мука; итак, сеять; закон, знания; голый, медведь; корень, маршрут; или, весло; проехал, дорога. Были ли все эти парные омофоны в ME?

8. Почему буква e означает [e] в кровати , для [i:] в he, для ядер [ɪ] и [ɛ] дифтонгов в здесь, и там?

9. Почему буква o обозначает [ɔ] в нет, вместо [ou] в кости, [ʌ] в спереди и некоторых, а также для [ɔ:], когда за ним следует r . еще, порт?

10.Почему буква x обозначает [ks] и [gz] в следующих словах: осей волов, пример; исполнить исполнителя-исполнителя; упражнение изучить точные существуют?

11. Определите звуковые значения буквы c в следующих словах: [s] в NE mercy, center; [к] из меди , кл .; [ʃl в специальный, достаточно?

12. Объясните с исторической точки зрения произношение следующих слов с буквой g: хорошо, опять же, общее, изменение, режим.

13. Учет разницы в звуковых значениях s, th, f следующими словами: сын, занят, мудрость, мышь, восток, заслуживает (ME deserven [də’servən]), наблюдайте, похожи (ME похожи на [rə’semblən]), книг (ME bookes [‘bo: kəs]), халатов (ME халаты [‘ ro: bəs]), платья, тысяч , угроза, ты, рот, пасти (ME рот [‘mu: ðəs]), они, прекрасные, забор.

14. Что подразумевается под «несоответствием» произношения и написания в Mod E? Приведите примеры фонетического и условного написания. Докажите, что письменная форма слова обычно отстает от его устной формы и указывает на его более раннее произношение.

15. Объясните происхождение различных звуковых значений следующих диграфов: ea in seat, dead; т.е. в главный, ложь; оу в фунтах, суп, соул, грубый; ow в sow и как. Почему они указывают другие звуки до р, например милая, груша; пирс, носилки; налить, прокиснуть; нижняя, мощность.

16. Вспомните развитие OE [y, y:] и объясните различия в произношении и написании merry, kilt, busy, buy, evil, bury (все происходит от слов OE с коротким [y]) и рукав, кулак, мыши, прочее (происходит от слов OE с длинным [y:]).

17. Покажите, как современное правописание может помочь восстановить фонетическую историю слов; используйте следующие слова в качестве примеров: NE drive, might, keen, mete, lead, lake, loaf, boot, about, буксировать, рисовать, аплодировать, бросать, телега, шнур, муравей, предупреждать, птица, борода, сжечь, определенное , первый, монахиня, нет, кровавый, костлявый, колено, комар, часто, конечность.

18. Дайте современным потомкам следующие слова, которые возникли в соответствии с регулярными фонетическими и орфографическими изменениями: OE hind, spēdiʒ, dūst, sceaft, sclnan, snāwan, rǣdan, hearm, sceal, wearm, cēap [k ‘ ], butere, bōc, b ā t, дыня, mētan, hund, сто, hwæt, tūn, steorfan, prǣd, smoca, drifan, bona, dēop, āð.

19. Восстановите фонетические изменения, чтобы доказать, что слова произошли от одного корня: NE слушайте и громко; веселые и веселья; глубина и глубина ; фол и гадость ; муж и дом; длинные и длины; овцы и пастух ; Расскажи, сказки и поговорим; вор и кража; золото, позолота и желтый ; человек и пастор.

20. Учитывать немые буквы в поздно, взгляд, неправильно, часто, бомба, осень, курс, знание, честь, что, целая, гость, пневмония, псалом.

21. Постарайтесь учесть появление немых букв в следующих словах: NE thumb ( OE puma ) ; NE дом (OE hūs ) ; NE восторг (ME delite ) ; NE лошадь (OE hors ) ; NE конечность (OE lim ) ; NE целиком (OE hāl ) .

Глава XV
РАЗВИТИЕ ГРАММАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ОТ 11 ДО 18 В. (418-555)


.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *