HomeРазноеТвір роздум на тему майбутнє української мови: Твір-роздум майбутнє української мови

Твір роздум на тему майбутнє української мови: Твір-роздум майбутнє української мови

Содержание

Твір-роздум майбутнє української мови

Без минулого немає майбутнього. Минуле нашої мови – гірке та сумне. Варто лише полистати сторінки підручника, щоб побачити ту величезну кількість історичних дат, які підвереджують цей факт. Її винищували, її забороняли. Періодично знищували україномовні книжки. А яким болючим був початок 20 століття! Скільки прекрасних та талановитих українських митців, письменників та поетів винищила новоприбула радянська влада. Українській мові насаджувався стереотип неповноцінності. Люди, що говорити нею, вважались темними, неосвіченими, дурними. Багато десятків років нас намагалися переконати в тому, що ця мова нездатна на створення літератури, вона є непридатною для науки та розвитку, нею лише в селі розмовляють, а село, мовляв, це щось таке темне та дрімуче, про що і говорити не варто.

Тепер все змінюється. Україна здобула незалежність. Ще довго до неї долітали відголос ся тих стереотипів та упереджень, але поступово вони відходять в минуле. Нашою мовою пишуть книги, вірші, пісні, вона лунала на Євробаченні, ми чуємо її на радіо та по телевізору, можемо читати журнали та газети. Поступово вона відроджується і все більше молоді прагне нею говорити, але все рівно знаходяться люди, які незадоволені цим. Одного разу в кінотеатрі я спостерігала, як якийсь чоловік обурювався українським озвучуванням фільму. «Що ж це таке, — нарікав він, — не можна вже і фільми подивитись! Чому він українською? Як можна це дивитися». Сусід по ряду на це йому ввічливо відповів: «Ви, напевно, забули, де живете». Чоловіку стало соромно, бо він промовчав, а, може, просто думав про своє. Але така поведінка просто обурює! Жити в країні, яка вже більше 20 років має свою державність, мову, конституцію та валюту, і дивуватись, чому фільми мають озвучення українською мовою. Дивина та й годі!

Сподіваюсь, у майбутньому таких людей буде все менше. Людям має бути звично слухати українську музику та дивитись українською фільми. Це не повинно дивувати! Сумніваюсь, що в Німеччині хтось дивується книжкам німецькою мовою. Через 10, 20, 30 років таких питань не буде. Я бачу українську мову розвиненою, я бачу великий вибір журналів та книг, підручників, різної літератури українською мовою. Мама розповідала мені, що коли я була маленька, проблематично було знайти кубики з українськими буквами. І вчити доводилось на російських, малюючи окремо на листочках букви, яких не вистачає. Сьогодні вже все інакше! В магазинах повно книжечок, букв, різних іграшок для того, щоб вивчати з малюками українську абетку. А ще через століття ми взагалі забудемо цю проблему.

Майбутнє українська мова має. Вона буде єдиною мовою, яка використовується в освіті та державних установах. Люди не будуть соромитись того, що вони народились в селі і говорять українською, а в магазинах та ресторанах можна буде почути обслуговування рідною мовою і не ніяковіти від того, що до вас звертаються російською. Діти будуть іти в 1 клас і не лякатися рідно мовних слів через те, що в родині все життя чули лише російську.

Ми не будемо забувати сумну історію, завжди будемо пам’ятати, якою ціною вона до нас прийшла. Це не дає нам права забути її та занехаяти! Від кожного з нас залежить те, якою мова буде для наступних поколінь. Це вона буде вважатися престижною та красивою чи знову, як 50 років тому, мовою неосвіченої маси? Нею будуть розмовляти відомі люди, інтелігенція, митці та письменники. А вони є прикладом для всіх інших. І тоді не буде байдужих. Майбутнє повністю у наших руках, треба завжди про це пам’ятати. Воно знаходиться в кожній миті сьогоднішнього дня і залежить від кожного нашого рішення.


Еще сочинения автора:


Твір на тему: «Майбутнє української мови»

Про українську мову відомо досить багато. Досвідчені мовознавці та просто небайдужі можуть заглибитися в історію її появи, дослідити деталі, властивості функціонування в різні часи. Для цього достатньо мати інтерес, час і доступ до величезних ресурсів.

Зараз кожен з нас може приєднатися до аналізу стану мови та особливостей сучасного спілкування. Досить помітним для сьогодення є явище спрощення. Носії рідної мови намагаються звести до мінімуму словники труднощів, прибираючи виключення й прирівнюючи слова до загальних правил. З одного боку, це полегшує життя для тих, хто прагне знати українську мову, з іншого – істотно збіднює її лексичний і граматичний склад.

Технічний прогрес невпинно крокує вперед, стирає межі між різними сферами життя, формуючи глобальний світ, у якому мова стає не просто засобом спілкування, а засобом існування. І тепер саме час поставити питання щодо майбутнього української мови: вона переходить на новий етап розвитку чи, навпаки, регресує?

Далеко не всі можуть похизуватися тим, що володіють мовою на належному рівні. Більшість українців – покоління, що виховувалися в радянські часи, коли українська мова зазнавала певних утисків та мала надто вузьке коло користувачів. Зараз ситуація значно поліпшилася у зв’язку зі зростанням самосвідомості українців та достатньою увагою до мовного питання. Хоч у деяких російськомовних регіонах люди не наважуються спілкуватися українською на побутовому рівні, прагнення молоді до самовизначення України як окремої нації з окремою мовою дає надію на краще.

Інша річ – якою буде якість цієї «майбутньої» мови. Враховуючи те, що до української мови невпинно потрапляє безмежна кількість варваризмів, неологізмів та слів іншомовного походження, прогнози щодо чистої мови є невтішними. Але ж мова – це душа народу! А жоден народ не захоче мати забуту, занедбану душу. Тому кожне слово, кожен звук має нести в собі неповторну українську ментальність, і, перш за все, оспівану віками неймовірну милозвучність нашої мови. Її майбутнє, її право бути красивою — в наших руках. Відроджуймо, плекаймо українську мову!



Помітили помилку? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть CTRL + ENTER.

Твір на тему Моє майбутнє

Моє життя – це низка білих і чорних смуг. Моє майбутнє завжди залишалося для мене загадкою, або принаймні, до певного віку. Що буде в майбутньому? Не завжди хочеться про це думати занадто серйозно, хочеться припускати, мріяти, але зовсім не діяти. У дитинстві я мріяла о багатьох професіях, які тоді здавалися мені прекрасними, тепер я стала думати про це більш серйозно, ніж раніше. Стала замислюватися про справжнє життя, про її проблеми, адже я сама зіткнулася з ними.

І все ж, іноді я уявляю собі своє майбутнє, таким, що мені необхідно, щоб я була щаслива. Це майбутнє в моєму більш дорослому житті – виглядає саме так. Я – дівчина, заможна, красива і освічена. Що важливіше з цих трьох якостей, не впевнена, хоча кожне з них по-своєму мене характеризує. Хочу, щоб у майбутньому окрім хорошого забезпеченого життя, у мене була сім’я, яка змогла б про мене дбати, як і я про неї. Хочу, щоб у мене був чоловік, здатний захистити мене від усіх бід, або хоча б спробувати зробити це, вірячи в перемогу. Я хочу, щоб в майбутньому – мене оточували тільки позитивні і оптимістичні люди, так як не хочу бачити розчарування і повний песимізм у своєму житті, так як важче – посміхатися крізь негоду.

Мати гарний будинок – куди б я змогла прийти після роботи, де мене чекали мої маленькі вихованці – ось чого б дуже хотіла б побачити в моєму майбутньому. І щоб у мене з чоловіком — було багато дітей, які не були б дуже слухняними, адже так не цікаво, але щоб у нас в родині панувала любов, незважаючи ні на що. Але я не хотіла б, щоб в майбутньому у мене в житті дуже часто перед очима стояли гроші, я хотіла б, щоб гроші стали просто чимось невід’ємним від моєї майбуття, але не більше цього. Не хотіла б, щоб мої діти в майбутньому думали про гроші так, як часто думала я в їхньому віці. Головне, взагалі-то, щоб моє майбутнє було щасливим, нехай і без грошей. Ось як я хотіла б його бачити.

Другие сочинения:

моє майбутнє

Несколько интересных сочинений

  • Темы и мотивы лирики Лермонтова

    Мир лирики Лермонтова не менее сложен и противоречив, чем пушкинский. Каждое стихотворение требует при­стального внимания и изучения как само по себе, так и в ряду других, близких по теме

  • Примеры человечности из литературы

    В жизни каждого человека имеют место и равнодушие, и злоба, и доброта, и человечность. Но каждый делает самостоятельно выбор, от которого будет зависеть дальнейшая судьба.

  • Образ и характеристика Хозяйки Медной горы сочинение по рассказу Бажова

    Хозяйка Медной горы – это главная героиня одноименной детской сказки «Медной горы Хозяйка» Бажова Павла. Все, в детстве, либо видели мультфильм, либо слушали из родительских уст сказку. Писатель рассказал нам именно об этом мифологическом существе

  • Для чего нужна история? сочинение 5 класс

    История — это не просто наука и склад готовых истин. Это не только про то, кто мы, откуда, но и в общем то про, то куда. И можно конечно рассматривать историю как нечто такое уже сложившиеся раз и навсегда, что зачем-то нужно знать.

  • Сочинение на тему Гениальность

    Гениальность. Что значит это понятие? Я думаю это способность придумать что-то новое, возможность совершить открытие. Все знают великих ученых и деятелей искусства, которые благодаря своему таланту

10 тез про минуле й майбутнє української мови

Діти подеколи ставлять надзвичайно гострі запитання, що приводять батьків у ступор і викликають почуття розгубленості.

І як не дивно, йдеться не про сексуальні стосунки, а про суспільні відносини в Україні. Ймовірно, до запитань “про це” батьки якраз десь готуються психологічно. Натомість запитань руба про становище українців у рідній країні очікують в останню чергу.

Торік влітку моя 14-річна донька побувала в дитячому таборі у Болгарії, де зібрались 500 дітей з різних куточків України. Повернувшись додому, дитина поставила мені два запитання:


1. Чому в таборі з 500 дітей тільки 5 спілкувалися українською мовою — двоє дівчат зі Львова і троє із Києва?


2. Чому в школі я ніколи не вчила російської мови, але вільно спілкуюсь російською. Натомість багато з моїх ровесників неспроможні та не хочуть послуговуватися українською, хоча в школі її вивчають?


Я, кандидат наук, був здивований запитаннями і не відразу знайшовся, як відповісти. Тоді відповів так.


1. Україна тривалий час була колонією Російської імперії, згодом СРСР. Її не можна назвати класичною імперією, оскільки українці та представники інших народів мали майже ті самі можливості для реалізації та просування по соціальній драбині, як і росіяни. Ключем, який відкривав усі двері, була лояльність до держави. Оскільки окремі народи, що населяли імперію, тяжіли до національного самовизначення (передовсім поляки, фіни та українці), Росія вбачала своє завдання у тому, щоби пригнітити їхню національну свідомість.


2. “Нації не вмирають, спочатку їм відбирає мову” — писала Ліна Костенко. Розуміння, що національна свідомість прямо пов’язана з національною мовою (немає мови — немає свідомості — немає нації), власне, й визначила політику Москви щодо не-росіян. Ця політика передбачала русифікацію. Українська та інші мови за часів Російської імперії були витіснені з усіх суспільних сфер — освіти, діловодства, церкви, преси тощо. За часів СРСР відбувався той самий процес, але не так явно. Тепер імперія діяла значно хитріше.


3. Аби створити враження, що українська мова в Українській РСР не пригнічується і почуває себе прекрасно, радянська влада видавала 100-тисячними тиражами зібрання творів Шевченка й Франка, друкувала українською мовою газети, випускала телепрограми. В шаленій кількості ставили пам’ятники Кобзареві. Але паралельно вживалися заходи для системної русифікації.


4. Однією із надважливих сфер, з яких було витіснено українську, була вища освіта. Україномовним потрібно було прищепити комплекс меншовартості, нижчості, меншої освіченості. Під приводом того, що фахівці й науковці з різних республік мають знаходити спільну мову, а не перекладати (хімічні, фізичні, географічні тощо) поняття з естонської на вірменську і з азербайджанської на казахську, вищу освіту було переведено на російську мову. Українською викладалися хіба література й історія.


5. На Західній Україні українська протрималася значно довше, проте й тут наприкінці 80-х вдалися до хитрощів: включали до академічних груп іноземців із країн Азії й Африки (яких попередньо навчили російської) й змушували викладачів задля них читати лекції російською мовою. Будучи 1988 року аспірантом у ЛНУ, сам зітккнувся з такою вказівкою: на курс прислати студента із Анголи, тому не варто напружувати його українською мовою. З якого дива задля одного студента з Анголи 65 українців мають бути позбавленими права слухати лекції рідною мовою — мені толком не пояснили. Мовляв, вказівка з ректорату.


6. Але це на Західній Україні. Східну, Центральну й Південну русифікували значно жорсткіше. Наприкінці 1980-х у Донецьку не залишилося жодної школи, в якій навчальний процес вівся би українською мовою! Відтак її стали сприймати як мову селюків, колгоспників та диваків.


7. У такий спосіб, продовжую оповідь доньці, українці були найбільше русифіковані саме в моєму поколінні — в поколінні тих, хто народився в 1950-60-ті. Якщо діди й баби твоїх однолітків, кажу доньці, що народилися в 1930-40-ві, ще спілкувалися українською, то їхні батьки вже перейшли на російську чи суржик. Ясна річ, що, народивши дітей, вони виховали їх російською мовою.


8. 495 українських дітей з того табору у Болгарії, вочевидь, не є винними в тому, що спілкуються винятково російською та не хочуть знати української. Бо це діти. Як їх виховали — у родині, у школі, деінде — так вони і живуть. Але винні у тому є ми — через те, що за 25 років незалежності України не спромоглись ні самі перейти на рідну мову, ні створити умови для того, щоб нею розмовляти діти.


9. Є й добрі приклади. Особисто знаю і донеччан, і кримчан, і луганчан, які, первісно будучи російськомовними, у дорослому віці зробили свідомий вибір на користь української й перейшли у спілкуванні на неї. Вони будуть виховувати своїх дітей українською. На жаль, сьогодні це не масове явище, тому наше (й твоє, доню) завдання полягає у тому, аби ці випадки стали тенденцією. Аби сьогоднішні молоді люди або перейшли на українську самі, або, принаймні, виховували українською мовою своїх дітей.


10. Якщо цього не станеться, ми втратимо мову, національну свідомість і націю.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

НА ГОЛОВНУ

Майбутнє за нами! — Студенти

Напевно,
кожен із нас вже задумувався про те, що він буде робити після закінчення
університету. У кожного є якийсь план дій або ж уже готовий «сценарій життя», і
у всіх він різний. Кожна людина уявляє майбутнє по різному, але всі наші з вами
шляхи є пов’язані, бо ми живемо в одній країні – Україні, і хотілося б, щоб
наше майбутнє було хоча б наближено таким, яким ми його собі уявляємо.

Зараз
від багатьох людей можна почути різні песимістичні прогнози про майбутнє  України, і, мені здається, що до них варто
прислухатись, але не для того, щоб їх прийняти, а для того, щоб не допустити їх
здійснення.

Нашу
націю сотнями років гнобили інші держави, цим самим  деморалізовуючи народ  та пригнічуючи українську гідність. У різні
часи по- різному жилось українцям, але ми завжди змушували загарбників
пам’ятати про себе, як про справжню націю, яка живе на своїй Богом даній землі
і не є просто статистичними цифрами про заселення Центральної Європи. Боротьба
за незалежність тривала завжди, починаючи від падіння Київської Русі і
закінчуючи сьогоднішніми днями.

Нещодавно
один з відомих істориків України виступив зі своїм баченням сучасного та
майбутнього України, де порівняв нашу державу з слимаком, який рухається дуже
повільно, але впевнено. Україна за недавній час втратила дуже багато шансів та
можливостей, і, деколи здається, що вона майже нікуди не рухається або ж
рухається назад. Прийшов час, коли ми самі повинні вирішувати за себе та
обирати своє майбутнє. Зараз, через 19 років незалежності, вже з’явилось нове
покоління людей, свідомість яких вільна від почуття національної
неповноцінності та меншості у порівнянні з іншими народами – це ми! Ми –
майбутнє України! Жоден з нас не повинен залишатись пасивним і перекладати свої
обов’язки та відповідальність на інших.

 Багатьох людей відлякують труднощі, і вони
вважають, що краще плисти за течією, посилаючись на неможливість що-небуть
зробити, ніж самому задавати напрям руху. Або ж інші вважають, що єдиним шляхом
що приведе нас до кращого майбутнього є радикалізм та силовий спротив аж до
застосування зброї. Зараз виникло багато організацій, що вважають себе
націоналістичними і котрі ведуть свою діяльність під гаслами «чистота нації!»,
«смерть ворогам!» та ін. найгірше те, що свої гасла вони застосовують на практиці
і таким чином лише дискредитують український націоналізм. Проблема нашого
суспільства полягає не в жидах, грузинах чи неграх, проблема має набагато
глибше коріння. Сьогодні настав час, коли збройні методи вже не можуть нічого
принести окрім смерті та страждань. В новий період боротьби треба застосовувати
і нову стратегію та тактику ведення «бою».

Якщо
порівняти націю з живим організмом, то, чесно кажучи, українська нація має
багато болячок. Чому, ми – нація яка має більш як тисячолітню християнську історію,
нація, що невагаючись ставала на захист своєї землі та гідності, нація, що за
велінням долі розвивалась в центрі Європи, яка вважається центром цивілізації,
зараз перетворюємся в націю-лідера, але не за показниками в економіці чи
культурі, а за першими показниками по поширенню підліткового алкоголізму, за
кількості ВІЛ-інфікованих, за кількістю наркоманів та злочинності? Вся проблема
в тому, що ми поступово піддаємся на всю ту деградуючи спрямовану пропаганду
яку нам підсовують кожного дня на кожнім кроці! Ми вже звикли до американських
комедій, де вважається звичним розпусне життя та зневага до елементарної
моралі. Нам здається нормальним дивитись по телевізору сцени насильства  і переконувати самих себе, що це на нас не
має впливу. Звичною справою стало випити кухлик пива та викурити сигаретку вже
з підліткового і навіть дитячого віку, а найгірше що дівчата ні вчому не
відстають від хлопців. Не рідкісними є випадки, коли йдучи по вулиці можна
побачити молоду матір з маленькою дитиною на лівій руці і з сигаретою в правій.
Все це є серйозними хворобами з якими необхідно боротись, але бортиьс треба з
певним підходом, не викликаючи різкого спротиву людей, що звикли до такого
життя.

Що
краще, лікувати організм таблетками кожного дня одночасно шкодячи йому, чи
виховати загартований та здоровий організм, що в майбутньому буде сам оператись
всім хворобам? На мою думку, кращим є другий варіант! Що ж означає виховати
здорову та загартовану націю? Багато хто з людей хоче почути простий рецепт, що
конкретно треба робити і, на мою думку, цей рецепт таки є, але на жаль мало хто
хоче його зрозуміти! Та по великому рахунку, нічого надзвичайного робити і не
треба (хоча можливо для когось це може видатись незвичайним)!

Треба
на самперед задуматись над самим собою, над своїми вчинками, над своєю
поведінкою та життям в загальному. Загартування нації – це процес виховання
справжніх людей для яких мораль є правилом життя, що  володіють широким кругозором, умінням мислити
та мають почуття любові та гордості до своєї землі, та народу. Але для
виховання інших спочатку треба самому стати прикладом для наслідування. Треба
пам’ятати, що все велике починається з малого! У кожній життєвій ситуації треба
діяти так, щоб подавати приклад іншим людям. Не можна забувати, що ми – нащадки
багатьох поколінь волелюбних і миролюбних людей, котрі любили свою Батьківщину
і часто ставали на її захист, віддаючи в боротьбі свої життя вірючи, що їхня
жертва не є марною і вже після них не буде більше наша земля зрошена кров’ю її
дітей.

 Для декого зараз стає просто модно називати
себе націоналістами, але на жаль мало хто розуміє зміст справжнього
українського націоналізму. Він є по суті унікальним, бо зародився в нації, що майже
ніколи не мала своєї держави, але всетаки не зникла! Український націоналізм
ніколи не ґрунтувався на ненависті та пориві до насильства! Його основи беруть
свій початок від любові до української землі, до української культури, мови та
просто до наших українських людей, що завжди відзначались своєю доброзичливістю
та привітністю. Я не розумію, яким чином можна закликати до пролиття крові на
нашій землі та одночасно називати себе націоналістом?

Деградація
дійшла і до національної ідеї! Переконання, за які помирали покоління людей
тепер викривлено трактує кожен по своєму і ніхто не хоче визнавати свої
помилки, вважаючи, що його думка істинна. Це все веде Україну до занепаду та
розбрату ще більшого ніж є зараз! Головною метою всіх сьогоднішніх патріотів
повинна бути консолідація української нації навколо національної ідеї, яку
творив український народ віками, а не навколо ідей насильства та чиєї-небуть
зверхності! Насильство ще ніколи не привело до добра! Всі політичні системи, що
операють свою владу на грубу силу та агресивність з самого свого зародження
приречені на зникнення, бо людині від природи насильство є фізіологічно не
прийнятним. Хто цього не розуміє, той не зможе ніколи обєднати навколо себе
інших людей, хіба що купку таки х же як він сам.

Нам
всім треба зрозуміти, що наш час – це час дій! Хто буде зволікати, той нічого
не досягне. Дім в якому ми хочемо жити ніхто нам не збудує! Ми хочемо доброго
майбутнього для себе, але відмовляємось просто почати творити його, а не лише
на нього чекати – воно саме не прийде!

Коли
ти бачиш, що навколо тебе відбувається щось так, як воно не мало б бути, то
пробуй це змінити! Не можеш сам, то знайди однодумців! Головне не залишатись
осторонь подій що відбуваються сьогодні, бо завтрашні події будуть вже
наслідками сьогоднішнього дня!

Сьогодні
через те, що нашою державою керують люди, основною метою яких є задоволення
власних інтересів та власна нажива, Україна знаходиться в небезпеці! Кожного
дня може статись якась подія, за яку ми будемо відповідати роками. Не можна
покладати всю відповідальність за це на діючу владу. Кожен громадянин несе
відповідальність за дії влади доти доки мовчки погоджується з її вчинками.
Існує лише два варіанти, лише біле і чорне. Сірого не існує! Я або приймаю
дійсність такою якою вона є, і одночасно погоджуюсь з тим, що відбувається в
країні, або ж пробую її змінити і цим самим виказую протест та незадоволення!
Сидіти в куточку та чекати поки щось зміниться саме собою, або чекати поки
хтось інший почне діяти, рівноцінно відмові від можливості жити краще! Кажучи,
що «Моя хата скраю» треба пам’ятати, що саме крайні хати б’ють першими!

Нам
кажуть, що український народ, з різних причин історії розколовся і це вже
назавжди. Говорять, що за час незалежності ми так і не змогли стати однією
нацією із усвідомленням того що ми українці! – ці всі заяви то лиш відверта
брехня спрямована на людей, котрі роками дезінформуються і стали добрими
мовчазними слугами, або ж, навпаки, палкими прихильниками та активними
учасниками тих безчинств, що зараз відбуваються із Україною. За всіма тими
популістськими закликами та вчинками влада хоче приховати свої злочини проти
українського народу. Їм вигідно, щоб ми забували про їхні вчинки,
відволікаючись на сварки з різних причин ними ж нам і підкинутих!

Будьмо
по-справжньому розумними, добрими, вольовими людьми, гідними носити звання  українців, адже саме нам писати історію
завтрашнього дня, і, хто б там що не казав, але наше майбутнє в наших руках.
Головне вірити у свої сили та у правильність своїх дій. Майбутнє за нами!

(C) Андрій Канак

Мова розуму – мова душі

Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.

О. Гончар

Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша. Це – загальновідома істина. Чи відчуваємо велике таїнство живого Слова, зокрема Рідного, Українського? Чи достатньо уважні ми до своєї мови? Мова – неоціненний скарб народу, найголовніший літопис його життя. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль, усвідомлюючи, що існує складна наука рідної мови.

З того, як говорить та чи та людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Оселя буття духу – це мова, в оселі мови живе людина. Поводитися з мовою як-небудь – значить і мислити як-небудь: неточно, приблизно, неправильно. Мова – знаряддя мислення: у ній відбивається інтелігентність людини, її повага до інших, її охайність у широкому розумінні цього слова.

Боротьба за чистоту й високу мовну культуру – це боротьба за культуру взагалі. Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, виробленні етичних норм, способу суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні одне до одного, до праці, до мови. З культурою мови пов’язують уміння правильно говорити й писати, майстерно добирати, вживати мовновиражальні засоби відповідно до конкретної ситуації, мети і обставин спілкування. Є люди, що їх можна слухати, є люди яких не можна слухати, і люди, яких не можна не слухати. Не забуваймо, що успіх стосунків між людьми часто залежить від мовлення, яке є активним, динамічним виявом вільної творчої діяльності людини, відображає її досвід. Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини. Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше має володіти, звичайно, рідною мовою. Є мови більш-менш розвинені, є мови, що своїм чарівним звучанням здобули світову славу, та наймиліша й найдорожча для людини – її рідна мова. Нелегко вберегти музику рідного слова в постійному іншомовному наокружжі, але це треба робити, бо кожен є повноважним представником рідної мови.

Стає престижно розмовляти вишуканою українською мовою, приходить розуміння того, що добре знання мови – важлива професіограма людей різних спеціальностей. Тож вслухаймося, друзі, в рідне Слово, плекаймо його, бережімо його!

Після здобуття Україною незалежності єдиною сферою, де українська мова набула широкого вжитку, стала освіта. В усіх навчальних закладах почали поступово впроваджувати українську мову як обов’язкову мову навчання, але й сьогодні в українській державі питання про культуру повсякденного мовлення українців, на жаль, не втратило свого драматизму. Відродження мови є актуальним і безальтернативним, завбачливо-своєчасним, зорієнтованим як на історичну перспективу, так і на майбутню інтелектуально розвинену еліту нації, яка б відчувала себе сучасними людьми, українцями не тільки розумом, але й душею, гідними громадянами передусім України, а також і всього світу.

Nov 29, 2007 || Автор: Г.І.Лоза, зав. редакційно-видавничого відділу ВПІ ВПК “Політехніка”

Твір на тему “Моє майбутнє” ❤️

Як сповіщають кожного дня телевізійні новини та Інтернет, я живу в країні, де немає стабільності. То революції проходять, то нас війнами лякають. Оскільки майбутнє кожної людини пов’язане з долею її Батьківщини, то я замислився над наступним питанням.

Яким буде моє власне майбутнє?

Я дійшов висновку, що моє майбутнє більшою мірою залежить все ж від мене самого. В моїй родині все досить стабільно. Хіба що в моєї мами неповний робочий тиждень, невеличка платня, тому що її підприємство ледь виживає у кризах.

Проте ми з татом задоволені

тим, що вона більше часу проводить удома. Бог з тією зарплатнею, як говорить тато.

Мої батьки підтримують мене у навчанні та корисних зайняттях. Адже від того, чого я навчуся, залежить те, де я буду вчитися після школи, як працювати. Я впевнений, що батьки мені допоможуть, наскільки зможуть.

Але це не означає баловства. Мій тато швидше дасть грошей на басейн, ніж на модні речі.

Своє майбутнє я хотів би бачити успішним. Хочу мати цікаву та оплачувану роботу до душі – для цього потрібно розвивати свій розум, практичні навички, наполегливість, старанність. Хочу спілкуватися з цікавими людьми, які варті спілкування,

а не з пустушками – варто розвивати вміння розбиратися у людях.

Ще я б хотів мати змогу багато подорожувати. Можливо, не по роботі, а у вільний час, з друзями, а потім і з власною родиною. Хочу побачити світ на власні очі.

Навіть пожити деякий час за кордоном – не емігрувати, але набратися досвіду.

Також хочу в майбутньому мати родину, просторий дім або велику квартиру для неї, особисте щастя, кохану людину поруч, з якою ми б розуміли один одного. Тому хочеться бути людиною доброю, чесною та сильною водночас. Можливо, це найголовніше у моєму майбутньому.

Твір-роздум “Моє майбутнє”

Майбутнє починається сьогодні – є такий вислів. Він означає, що фундамент того, що відбуватиметься з нами через якийсь час, закладається у теперішньому. Це мені подобається, бо я вбачаю у цьому можливість вплинути на те, яким буде моє життя в майбутньому.

Можу впевнено сказати, чого я чекаю від свого майбутнього. Звичайно, можуть втрутитися обставини, що не залежать від мене, та зруйнувати мої плани. Проте, це нікому не відомо напевне.

Тому я вважаю, можна й треба планувати своє майбутнє та прикладати зусилля для того, щоб втілити їх у життя. Бо може бути дуже гірко колись зрозуміти, що твоє життя занедбане через те, що в минулому ти не старався зробити його гідним.

Як на мене, важливі речі для людини – то добрі стосунки з близькими та друзями, надійні друзі, однодумці, що розділяють твої інтереси та захоплення, це також матеріальна забезпеченість та успіхи в професії, яку людина обирає. Є ще багато чого доброго у житті, та я хочу зосередитися на тому, що залежить від нас, а не від зовнішній обставин.

Саме тому я намагаюся будувати щирі стосунки з тими, хто мене оточує. Хочу, щоб мої друзі назавжди залишилися близькими для мене. Також я потроху цікавлюся різними професіями, шукаю інформацію, пробую займатися різними речами, щоб зрозуміти, до чого в мене є здібності та як їх застосувати в майбутньому, щоб забезпечити себе матеріально.

Я хочу, щоб моя робота мені подобалась.

Ось це й є мої плани на майбутнє – шукати власний шлях у житті, щоб прожити його не дарма.

Рецензия на фильм и краткое содержание фильма (1985)

Мы встречаем их. Флория, около 14 лет, живет неподалеку со своей семьей. На дворе 1943 год, гитлеровские войска вторгаются в Советскую республику Белоруссию, и Флория (Алексей Кравченко) мечтает стать героическим партизаном и защитить свою Родину. Он хочет уйти из дома и стать волонтером. Его семья запрещает ему. Но по мере развития событий он уходит, принимается в боевую часть, вынужден сменить свою новую обувь на изношенную ветерана, и его берут под крыло этих усталых в боях пеших солдат.

Он еще молод. Он кажется моложе своих лет в ранних сценах и намного, намного старше в более поздних. Сначала он хочет хорошо выполнять свою работу; поставленный часовым, которому велено стрелять в любого, кто не знает пароль, он бросает вызов девушке, которая едва старше его. Он не стреляет в нее; действительно, он никогда никого не стреляет. Они становятся дружелюбными. Глаша (Ольга Миронова), невинная и теплая, мечтает о своем будущем. Флория не умеет говорить и может быть медлительным в умственном развитии, но он тронут.

Фильм следует за ним на всем протяжении, иногда останавливаясь, чтобы взглянуть в сторону на детали ужаса.Он не видит всего. В частности, есть сцена, где он и девушка, отделенные от армейской части, возвращаются на свою семейную ферму, где его ожидает теплый прием. Там никого нет, мебель перевернута, но вроде только что уехали. Кастрюля с супом еще теплая. Он внезапно убеждается, что знает, куда они ушли, и тянет ее бежать с ним на остров в болотистой местности. Затем она видит то, чего не видит он.

Такой отход от его точки зрения не дает нам расслабиться.Все, что он видит, — это ужас, и все, что он не видит, тоже ужас. Позже Флория оказывается в деревне, когда прибывают нацистские оккупанты. Они систематически собирают всех жителей деревни и запирают их в сарае. Образы вызывают Холокост. Когда он входит в бурлящую толпу, глаза Флории не отрываются от окон высоко над полом. К настоящему времени его единственный инстинкт в жизни — избежать смерти. Родители и дети, старики и младенцы — все забиты. Нацисты призывают всех трудоспособных мужчин выйти.Отцы остаются со своими семьями. Флория выбегает из окна и смотрит, как нацисты сжигают сарай, его запертые двойные двери вздымаются от отчаяния внутри. Это ужасающая сцена, в которой избегают поверхностных сокращений и просто отстраняются и рассматривают.

Film Review — новости, статьи, биография, фотографии

Во французской «Оскар» Мартин Шевалье и Барбара Сукова играют замкнутых любовников, с нетерпением ожидающих новой совместной жизни.

Молодожены опасаются худшего в пандемии, стирающей воспоминания людей.

Два брата-фермера, которые не разговаривали в течение 40 лет, должны работать вместе, чтобы спасти свои отары овец в австралийском ремейке исландского оригинала 2015 года.

Дензел Вашингтон и Рами Малек играют полицейских, выслеживающих серийного убийцу в мрачном триллере Джона Ли Хэнкока.

Ральф Файнс и Кэри Маллиган играют главную роль в дуэте за крупным археологическим открытием, настоящим событием, которое поразило британских ученых накануне Второй мировой войны.

Разрушительная болезнь и нестандартный образ жизни раздвигают границы дружбы в этой драме с Дакотой Джонсон, Кейси Аффлек и Джейсоном Сигелом в главных ролях.

Документальный фильм Дрора Мореха дает закулисный взгляд на 30-летие израильско-палестинских мирных переговоров с точки зрения американских переговорщиков.

Антиутопическое выступление Украины на «Оскар» происходит в загрязненном ландшафте, усеянном брошенным оборудованием и замороженными трупами.

В венгерской премии «Оскар» нейрохирург беспокоится, что сходит с ума после того, как мужчина, которым она влюблена, утверждает, что не знает ее.

Молодой индиец поднимается по социальной лестнице в эпической адаптации Рамина Бахрани получившего множество наград романа Аравинда Адиги.

В момент выхода Швейцарии на Оскар драматург укрепляет связи со своим умирающим близнецом.

Глупые махинации во время пандемии, когда Энн Хэтэуэй и Чиветел Эджиофор — вороватые бывшие любовники, все еще живущие вместе.

В англоязычном дебюте венгерского режиссера Корнела Мундручо женщина изо всех сил пытается справиться с ситуацией, когда ее домашние роды заканчиваются трагедией.

Этот потрясающий документальный фильм, снятый по мотивам одноименного бестселлера, раскрывает внутреннюю жизнь невербальных детей с аутизмом, которые, тем не менее, находят способы самовыражения.

В новом наборе Criterion представлены три поздних фильма испанского режиссера-сюрреалистов и подрывников.

Отчаявшаяся мать двоих детей смешивает прагматизм с оптимизмом в вдохновляющем характере Филлиды Ллойд.

В дебютном фильме Эквы Мсанги семья, давно разлученная, теперь воссоединилась, должна найти правильные шаги, чтобы начать новую жизнь.

Роскошный роман Юджина Эша в Гарлеме вносит изменения в историю Голливуда.

Том Хэнкс играет главную роль в последнем фильме Пола Гринграсса о бедном вдовце, который пытается помочь молчаливой брошенной девушке в 1870 году.

Последние новости Pixar показывают, как джазовый пианист пытается решить самые важные экзистенциальные вопросы.

обзоров фильмов и комментариев к новым и классическим фильмам: NPR

Фильмы: обзоры фильмов и комментарии к новым и классическим фильмам: NPR

Фильмы: обзоры фильмов и комментарии к новым и классическим фильмам NPR Подкаст фильмов, обзоры фильмов и комментарии к новым и классическим фильмам. Интервью с режиссерами, актерами и актрисами.

На кадре из фильма « Зиндаги Тамаша, » изображен главный герой Рахат Хваджа.

Зиндаги Тамаша или «Цирк жизни»


скрыть подпись

переключить подпись

Зиндаги Тамаша или «Цирк жизни»

Ислам Мубарак в роли Сакины в фильме «« Ты умрешь в двадцать »», первом суданском фильме, представленном на премию «Оскар».

Фильм движение


скрыть подпись

переключить подпись

Фильм движение

«Ты умрешь в двадцать» — первая запись Судана на премию Оскар

Фрейзер Харрисон / Getty Images

Не моя работа: актер Оуэн Уилсон играет в игру под названием «Уилсон, знакомьтесь с сыном Уилла»

Кристофер Пламмер родился в Торонто и стал классическим актером, сыграв Шекспира на Стратфордском фестивале в Канаде и Королевской шекспировской труппе в Англии.Сниматься в кино начал в 1950-х годах.

Чарльз Сайкс / AP


скрыть подпись

переключить подпись

Чарльз Сайкс / AP

Кристофер Пламмер, звезда сцены, Screen, ‘Sound Of Music’, умер в возрасте 91

Джон Дэвид Вашингтон и Зендая звезды в Malcolm & Marie .

Доминик Миллер / Netflix


скрыть подпись

переключить подпись

Доминик Миллер / Netflix

Мартин Шевалье и Барбара Сукова играют лесбийскую пару, у которой проблемы со здоровьем, во французском фильме « Двое из нас».

Магнолия Картинки


скрыть подпись

переключить подпись

Магнолия Картинки

Эти международные фильмы демонстрируют силу и постоянство любви

Зендая и Джон Дэвид Вашингтон снимаются в фильме Netflix Малькольм и Мари.

Любезно предоставлено Netflix


скрыть подпись

переключить подпись

Любезно предоставлено Netflix

«Малькольм и Мари» есть что сказать и нечего сказать

Эмилия Джонс появляется в новом фильме Сиана Хедера CODA , который выиграл U.S. Приз Большого жюри кинофестиваля Sundance 2021.

Сеасия Павао / Предоставлено Институтом Сандэнс


скрыть подпись

переключить подпись

Сеасия Павао / Предоставлено Институтом Сандэнс

Великие фильмы, которые мы видели на кинофестивале в Сандэнсе 2021 года

«Я могу уничтожить тебя » Микаэлы Коэль в прошлом году был фаворитом критиков, но не получил ни одной номинации на «Золотой глобус».

Натали Сири / HBO


скрыть подпись

переключить подпись

Натали Сири / HBO

Фрейзер Харрисон / Getty Images

«Я всегда хотел быть просто актером…. это все, чем я когда-либо хотел быть, играя разные роли, — сказал Хэл Холбрук NPR в 2008 году. Он показан выше в своей квартире в Нью-Йорке в феврале 1973 года.

Джерри Мози / AP


скрыть подпись

переключить подпись

Джерри Мози / AP

Актер Хэл Холбрук, сыгравший Марка Твена дольше, чем он сам, умер в возрасте 95 лет.

Сисели Тайсон изображает бывшую рабыню в телевизионном фильме 1974 года Автобиография мисс Джейн Питтман .

Фотоархив CBS / CBS через Getty Images


скрыть подпись

переключить подпись

Фотоархив CBS / CBS через Getty Images

Наши любимые выступления Сисели Тайсон

Дерек ДельГаудио на сцене во время шоу In & Of Itself , сейчас транслируемого на Hulu.

Мэттью Мерфи / Хулу


скрыть подпись

переключить подпись

Мэттью Мерфи / Хулу

Иллюзия и идентичность: «Дерек ДельГаудио в себе»

«У молодых людей часто возникает желание сделать свою жизнь интересной», — говорит актер, писатель и режиссер Итан Хоук. «Жизнь так интересна сама по себе. Вам не нужно пытаться гусять жизнь». Он на фото выше в Париже 25 ноября 2019 года.

Мартин Бюро / AFP через Getty Images


скрыть подпись

переключить подпись

Мартин Бюро / AFP через Getty Images

Актер и писатель Итан Хоук: сценарий «Заставляет думать о вещах»

Джастин Тимберлейк (слева) и Райдер Аллен играют Эдди и Сэма в новом фильме « Палмер » на Apple TV +.

Apple TV +


скрыть подпись

переключить подпись

Apple TV +

Джастин Тимберлейк надеется, что «Палмер» откроет глаза, откроет уши и откроет сердца »

Дензел Вашингтон и Рами Малек — маловероятная пара, охотящаяся за серийным убийцей в сериале The Little Things.

HBO Max


скрыть подпись

переключить подпись

HBO Max

«Маленькие штучки» — звездный, олдскульный серийный триллер-убийца

Омар Си играет Ассана Диопа в новом французском сериале Netflix Lupine .

Эммануэль Гимье / Netflix


скрыть подпись

переключить подпись

Эммануэль Гимье / Netflix

Сисели Тайсон присутствует на гала-вечере TIME 100 в 2012 году. Знаменитая актриса умерла в возрасте 96 лет.Тайсон вдохновлял поколения афроамериканских актеров, которые выросли, наблюдая за ее выступлениями на сцене и на экране.

Фернандо Леон / Getty Images for TIME


скрыть подпись

переключить подпись

Фернандо Леон / Getty Images for TIME

Сисели Тайсон, которая принесла на экран благодать и авторитет, умерла на 96

Клорис Личман, изображенная в 1974 году, казалась игрой на все: от роли жуткой домработницы в фильме Мела Брукса « Молодой Франкенштейн » до участия в «Танцах со звездами» на канале ABC .

Джордж Брич / AP


скрыть подпись

переключить подпись

Джордж Брич / AP

Актриса Клорис Личман, сыгравшая одновременно глупо и серьезно, умерла в возрасте 94

Патрик Фугит и Кейт Хадсон в фильме Кэмерона Кроу 2000 года « Почти знаменитый ».

Нил Престон / Dreamworks Llc / Kobal / Shutterstock


скрыть подпись

переключить подпись

Нил Престон / Dreamworks Llc / Kobal / Shutterstock

Фильм « Почти знаменит» недавно исполнилось 20 лет.Сценарист и режиссер Кэмерон Кроу изучает экосистему, окружавшую восходящую рок-группу начала 70-х. В главных ролях Патрик Фугит, Кейт Хадсон, Билли Крадап, Фрэнсис МакДорманд и многие другие. Это история о взрослении, затрагивающая журналистику, секс, рок-н-ролл, отцовство и опасность попытки быть крутым.

20 лет спустя, «почти знаменитый» по-прежнему золотой бог

Сисели Тайсон говорит, что ее мать не хотела, чтобы она была актрисой. «Но в глубине души я знал, что есть кое-что, для чего меня поставили сюда», — говорит Тайсон.

Купер Нил / Getty Images для MegaFest 2017


скрыть подпись

переключить подпись

Купер Нил / Getty Images для MegaFest 2017

‘Как я есть’: Сисели Тайсон размышляет о своей долгой карьере

Режиссер Фернандо Фриас прибывает на показ сериала HBO Los Espookys в июне 2019 года в Нью-Йорке.

Йоханнес Эйзеле / ​​AFP через Getty Images


скрыть подпись

переключить подпись

Йоханнес Эйзеле / ​​AFP через Getty Images

Мексиканские режиссеры, получившие «Оскар», приветствуют восхождение Фернандо Фриаса де ла Парра

Загрузить больше историй

100 величайших фильмов, снятых женщинами

Была одна суровая статистика, которая выскочила из результатов прошлогоднего опроса BBC Culture по выявлению 100 величайших фильмов на иностранном языке всех времен: только четыре из этих 100 были сняты женщинами . И такая же нехватка женщин-режиссеров была характерна для каждого из наших ежегодных опросов: в опросе 100 величайших комедий в 2017 году их было четыре. Двенадцать фильмов женщин-режиссеров вошли в сотню величайших фильмов XXI века в 2016 году, но ни один из этих фильмов не вошел в двадцатку лучших. И в нашем первом опросе кинокритиков, чтобы найти 100 величайших американских фильмов, только два были Режиссер — женщина.

Узнайте больше о 100 лучших фильмах BBC Culture, снятых женщинами:

— Что критики сказали о 25 лучших фильмах
— Кто голосовал? Critics A-K
— Кто голосовал? Критики L-Z
— Почему Фортепиано номер один
Почему Аньес Варда была самым популярным режиссером

Итак, в 2019 году мы решили сосредоточить внимание на женщинах-режиссерах.Результатом стал самый крупный и международный опрос BBC Culture: за 761 фильм проголосовали 368 киноэкспертов — критики, журналисты, программисты фестивалей и ученые — приехавшие из 84 стран, от Афганистана до Зимбабве. Мы попросили такое же количество женщин внести свой вклад, как и мужчин, чтобы создать гендерно сбалансированный опрос, в котором приняли участие 185 женщин-избирателей, 181 избиратель-мужчина, один небинарный человек и один, который предпочел не отвечать. Каждый избиратель перечислил свои 10 любимых фильмов, снятых женщинами, которые мы оценили и оценили, чтобы составить 100 лучших фильмов, перечисленных ниже.

В результате получилась потрясающая коллекция фильмов, демонстрирующих силу, креативность и разнообразие кинематографа, созданного женщинами всего мира, из немого фильма Лоис Вебер «Обувь» (1916) — вплоть до самых ярких моментов 2019 года «Сувенир» (Джоанна Хогг) и «Портрет». Дамы в огне (Селин Скиамма). Большинство фильмов в списке были сняты с 1990-х годов, и хотя США, Франция, Великобритания, Германия, Италия, Бельгия и Канада были самыми популярными странами-производителями, фильмы из Аргентины, Ирана, Украины, Саудовской Аравии, Индии, Тунис и Чехия входят в первую сотню. Покойная великая Аньес Варда была самым популярным режиссером в целом, с шестью фильмами в топ-100, за которыми следовали Кэтрин Бигелоу, Клэр Дени, Линн Рамзи и София Коппола. Шедевр Джейн Кэмпион «Пианино» (1993) стал достойным победителем, и почти 10% критиков отметили его как лучший фильм в своих бюллетенях. В своем эссе о фильме-победителе Ханна Вудхед хвалит его уникальную новозеландскую чувствительность и сложных, настоящих женских персонажей в «пронзительной сказке, которая говорит о всеобщем желании любить и быть любимым».

Итак, что в списке? Фильм о немой пианистке, заново открывающей для себя страсть, находится рядом с экзистенциальным кризисом парижской городской девушки; подрывная сюрреалистическая чешская комедия, запрещенная в ее родной стране; три дня из жизни матери-одиночки в Бельгии; подавленная сексуальность и ревность во Французском Иностранном легионе и странная дружба между стареющей кинозвездой и молодым выпускником в токийском отеле — и это только пятерка лучших. В ближайшие дни BBC Culture опубликует серию статей, отражающих результаты, гений женщин-режиссеров и силу их повествования.Прежде всего, вы можете узнать больше о победившем отборе, поскольку международные кинокритики спорят, почему каждый фильм в топ-25 заслуживает быть там.

Как всегда, мы не ожидаем, что этот список будет исчерпывающим, а станет отправной точкой для открытий, дискуссий и дебатов. Расскажите нам, что вы думаете — и чего, по вашему мнению, не хватает, — используя хэштег # 100FilmsbyWomen в социальных сетях BBC Culture. Мы надеемся, что этот список вдохновил вас так же, как и нас; это праздник блеска и удивительного разнообразия фильмов, снятых женщинами.

100. С детьми все в порядке (Лиза Холоденко, 2010)
99. Сувенир (Джоанна Хогг, 2019)
98. Где-то (София Коппола, 2010)
97. Усыновление (Марта Месарош, 1975)
96. Встречи Анны (Шанталь Акерман, 1977)
95. Ритуал в преображенном времени (Майя Дерен, 1946)
94. Новости из дома (Шанталь Акерман, 1977)
93. Красная дорога (Андреа Арнольд, 2006)
92. Сырье ( Julia Ducournau, 2016)
91. Белый материал (Клэр Дени, 2009)
90.Быстрые времена в Риджмонт Хай (Эми Хекерлинг, 1982)
89. Пляжи Агнес (Аньес Варда, 2008)
88. Тишина дворца (Муфида Тлатли, 1994)
87. 35 стопок рома (Клэр Дени, 2008) )
86. Ваджа (Хайфа Аль-Мансур, 2012)
85. Один поет, другой нет (Агнес Варда, 1977)
84. Портрет Джейсона (Ширли Кларк, 1967)
83. Бессонница в Сиэтле (Нора Эфрон, 1993)
82. На суше (Майя Дерен, 1944)
81. Девушка идет домой одна ночью (Ана Лили Амирпур, 2014)
80.Большой (Пенни Маршалл, 1988)
79. Туфли (Лоис Вебер, 1916)
78. Яблоко (Самира Махмальбаф, 1998)
77. Сорванец (Селин Шиамма, 2011)
76. Девичье детство (Селин Скиамма, 2014)
75 . Обрезка Мика (Kelly Reichardt, 2010)
74. Chocolat (Claire Denis, 1988)
73. О теле и душе (Ildikó Enyedi, 2017)
72. Europa Europa (Agnieszka Holland, 1980)
71. Морская ракушка и Священник (Жермен Дюлак, 1928)
70. Наездник на китах (Ники Каро, 2002)
69.Связь (Ширли Кларк, 1961)
68. Байу Евы (Каси Леммонс, 1997)
67. Немецкие сестры (Маргарет фон Тротта, 1981)
66. Крысолов (Линн Рамзи, 1999)
65. Не оставляй следов (Дебра Граник, 2018)
64. Всадник (Хлоя Чжао, 2017)
63. Мария-Антуанетта (София Коппола, 2006)
62. Странные дни (Кэтрин Бигелоу, 1995)
61. Индийская песня (Маргарит Дюрас, 1975)
60 Собственная лига (Пенни Маршалл, 1992)
59.Долгое прощание (Кира Муратова, 1971)
58. В отчаянии в поисках Сьюзан (Сьюзан Зайдельман, 1985)
57. Бабадук (Дженнифер Кент, 2014)
56. 13-е (Ава ДюВерне, 2016)
55. Монстр (Пэтти Дженкинс, 2003)
54. Яркая звезда (Джейн Кэмпион, 2009)
53. Женщина без головы (Лукреция Мартель, 2008)
52. Счастливая как Лаззаро (Алиса Рорвахер, 2018)
51. Округ Харлан, США (Барбара Коппл, 1976)
50. Возмущение (Ида Лупино, 1950)
49. Салам Бомбей! (Мира Наир, 1988)
48.Астенический синдром (Кира Муратова, 1989)
47. Ангел за моим столом (Джейн Кэмпион, 1990)
46. Почти темнота (Кэтрин Бигелоу, 1987)
45. Триумф воли (Лени Рифеншталь, 1935)
44. Американский мед (Андреа Арнольд, 2016)
43. Девственницы-самоубийцы (София Коппола, 1999)
42. Приключения принца Ахмеда (Лотте Рейнигер, 1926)
41. Капернаум (Надин Лабаки, 2018)
40. Мальчики Дон ‘ t Cry (Кимберли Пирс, 1999)
39. Портрет дамы в огне (Céline Sciamma, 2019)
38.Пэрис горит (Дженни Ливингстон, 1990)
37. Олимпия (Лени Рифеншталь, 1938)
36. Венди и Люси (Келли Райхардт, 2008)
35. Матрица (Лана и Лилли Вачовски, 1999)
34. Морверн Каллар ( Lynne Ramsay, 2002)
33. Youre Never Really Here (Lynne Ramsay, 2017)
32. The Night Porter (Liliana Cavani, 1974)
31. Собиратели и я (Agnès Varda, 2000)
30. Zama (Лукреция Martel, 2017)
29. Свадьба в сезон дождей (Мира Наир, 2001)
28. Le Bonheur (Agnès Varda, 1965)
27. Сельма (Ava DuVernay, 2014)
26. Истории, которые мы рассказываем (Сара Полли, 2012)
25. Дом — черный (Forugh Farrokhzad, 1963)
24. Леди Берд (Грета) Гервиг, 2017)
23. Автостопщик (Ида Лупино, 1953)
23. Нам нужно поговорить о Кевине (Линн Рамзи, 2011)
21. Кость Винтера (Дебра Граник, 2010)
20. Бестолковая (Эми Хекерлинг) , 1995)
19. Орландо (Салли Поттер, 1992)
18. Американский психопат (Мэри Харрон, 2000)
17.Семь красавиц (Лина Вертмюллер, 1975)
16. Ванда (Барбара Лоден, 1970)
15. Болото (Лукреция Мартель, 2001)
14. Разрыв на точку (Кэтрин Бигелоу, 1991)
13. Бродяга (Агнес Варда, 1985)
12. Zero Dark Thirty (Кэтрин Бигелоу, 2012)
11. Восхождение (Лариса Шепитко, 1977)
10. Дочери пыли (Джули Дэш, 1991)
9. Аквариум (Андреа Арнольд, 2009)
8. Тони Эрдманн (Марен Аде, 2016)
7. The Hurt Locker (Кэтрин Бигелоу, 2008)
6.Маргаритки (Вера Хитилова, 1966)
5. Трудности перевода (София Коппола, 2003)
4. Бо Травай (Клэр Дени, 1999)
3. Жанна Дильман, 23 Quai du Commerce, 1080 Брюссель (Шанталь Акерман, 1975)
2. Клео от 5 до 7 (Аньес Варда, 1962)
1. Фортепиано (Джейн Кэмпион, 1993)

Подробнее о 100 лучших фильмах BBC Culture, снятых женщинами:

— Что критики должны были говорят о 25 лучших
— Кто голосовал? Critics A-K
— Кто голосовал? Критики L-Z
— Почему «Фортепиано» — номер один
— Почему Аньес Варда была самым популярным режиссером

Сколько фильмов вы видели? Дайте нам знать, используя хэштег # 100FilmsbyWomen на нашей странице Facebook или напишите нам на Twitter .

Любовный фильм? Присоединяйтесь к BBC Culture Film Club на Facebook, сообществе фанатиков кино со всего мира.

Если вы хотите прокомментировать эту историю или что-нибудь еще, что вы видели на BBC Culture, зайдите на нашу страницу Facebook или напишите нам на Twitter .

И если вам понравилась эта история, подпишитесь на еженедельник BBC.com предлагает информационный бюллетень , который называется The Essential List. Специально подобранная подборка историй из BBC Future, Culture, Worklife и Travel, которые доставляются вам на почту каждую пятницу.

Найдите аудио-описанный контент в приложении Apple TV или iTunes Store

Узнайте, как найти фильмы со звуковыми описаниями в приложении Apple TV или iTunes Store.

На вашем iPhone, iPad и iPod touch

  1. Откройте приложение iTunes Store.
  2. Внизу экрана нажмите «Поиск», чтобы найти конкретный фильм. Или введите «AD», «описание аудио», «описания аудио», «описание видео» или «описания видео», чтобы просмотреть все доступные заголовки с описаниями аудио.
  3. Нажмите фильм, чтобы перейти на страницу его описания
  4. В верхней части страницы описания фильма найдите значок звукового описания.

Прокрутите страницу продукта вниз и найдите в разделе «Языки» информацию о доступных языках звукового описания.

На вашем Mac

  1. Откройте приложение Apple TV.
  2. Используйте строку поиска в правом верхнем углу, чтобы найти определенный фильм.
  3. Щелкните фильм, чтобы перейти на страницу его описания.
  4. Найдите значок описания аудио под описанием.

Чтобы просмотреть доступные языки звукового описания, прокрутите страницу описания фильма вниз и найдите раздел «Языки».

На вашем компьютере

  1. Откройте iTunes для Windows.
  2. Щелкните iTunes Store.
  3. Используйте строку поиска в правом верхнем углу, чтобы найти определенный фильм. Или введите «AD», «описание аудио», «описания аудио», «описание видео» или «описания видео», чтобы просмотреть все фильмы с аудиоописаниями.
  4. В правой части окна щелкните Фильмы, чтобы сузить область поиска.
  5. Щелкните фильм, чтобы перейти на страницу его описания.
  6. Найдите значок аудиоописания под ценой.

Чтобы просмотреть доступные языки звукового описания, прокрутите страницу описания фильма до низа и найдите раздел «Языки».

На вашем Apple TV

  1. Выберите «Настройки»> «Основные»> «Специальные возможности».
  2. Включите аудиоописание.
  3. Откройте приложение Apple TV.
  4. Найдите фильм.
  5. На странице описания фильма найдите значок звукового описания.

Проведите пальцем вниз по пульту дистанционного управления, чтобы перейти к нижней части страницы описания фильма. Информацию о доступных языках звукового описания см. В разделах «Языки» и «Специальные возможности».

На смарт-телевизоре или потоковом устройстве

  1. Откройте приложение Apple TV.
  2. Вверху экрана перейдите в Фильмы. Или перейдите в «Поиск», чтобы найти конкретный фильм.
  3. На странице описания фильма найдите значок звукового описания.

Прокрутите страницу описания фильма вниз и найдите в разделах «Языки» и «Специальные возможности» информацию о доступных языках описания аудио.

Узнать больше

Доступность звукового описания зависит от страны и региона.

Узнайте, как включить аудиоописание на различных устройствах, выполнив следующие действия:

Некоторый контент в приложении Apple TV или iTunes Store также содержит скрытые субтитры и субтитры для глухих и слабослышащих. Узнайте, как найти контент с субтитрами.

Информация о продуктах, произведенных не Apple, или о независимых веб-сайтах, не контролируемых и не проверенных Apple, предоставляется без рекомендаций или одобрения.Apple не несет ответственности за выбор, работу или использование сторонних веб-сайтов или продуктов. Apple не делает никаких заявлений относительно точности или надежности сторонних веб-сайтов. Свяжитесь с продавцом для получения дополнительной информации.

Дата публикации:

.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *