HomeРазноеВірші про зиму: 40 віршів про зиму, які легко легко вивчити дітям

Вірші про зиму: 40 віршів про зиму, які легко легко вивчити дітям

Содержание

40 віршів про зиму, які легко легко вивчити дітям

Перед вами добірка з дитячих віршів українських поетів про зиму, які легко вивчить будь-яка дитина.

1. Падав сніг на поріг

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

Автор: Воронько Платон

2. Крихти хліба

З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
Де не стало корму і тепла,
Перебрались лагідні синиці
У садки до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози
Стукають синиці у вікно,
З горобцями ділять на дорозі
Крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниці
І почав нарешті відчувать,
Що для когось крихта — це дрібниця,
А для пташки — жить чи замерзать.

Автор: Качан Анатолій

Читайте також 15 новорічно-різдвяних мультфільмів для усієї родини

3. Випав сніг

Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.

У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.

Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!

Автор: Забіла Наталя

4. Два плюс два

Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.

А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!

Автор: Качан Анатолій

Дивіться також 7 сучасних українських анімацій про зимові свята від Миколая до Йордану
 

5. Зимонька

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.

Автор: Забашта Любов

6. На лижах

Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях,—
Візьму я бистрі лижі,
Полину наче птах.

Засніжена дорога
Зникає десь у млі —
Коли б летіти змога
На голубі шпилі.

В далеку Верховину,
Що мріє у півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!

Автор: Марійка Підгірянка

Читайте також 19 грудня День святого Миколая: найцікавіші традиції в Україні та світі

7. Дивні квіти

Дивні квіти
Розпустились
На шибках вікна.
Це Морозкові
Приснилась
Уночі весна.

Автор: Качан Анатолій

8. Ялиня

Сива матінка-зима
Молоду яличку
Одягала крадькома
В снігову спідничку.

Обтрусило ялиня
Снігову спідничку,
Бо зелене убрання
До лиця яличкам.

У своєму убранні
Юні ялинята
Дуже милі, осяйні
В новорічні свята.

Автор: Воронько Платон

9. Веселий сніг

Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
— Ой, зима, зима, зима!

Автор: Сенатович Оксана

10. Віхола

Віхола, віхола
До мороза їхала,
Саночки мальовані,
Снігом напаковані,
Кониками зайчики,
Сірі Побігайчики.
Сани розігналися,
Зайчики злякалися,
Віхола схопилася,
В полі закрутилася.
Віхола, віхола,
Ти куди заїхала!

Автор: Перелісна Катерина

11. Ой летять сніжинки

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій…
Здрастуй, свято — Рік Новий!

Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!

Автор: Бойко Григорій

Читайте також 10 безкоштовних розмальовок на тему «Святий Миколай»

12. Ковзани-пустуни

Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!

Автор: Бойко Григорій

13. Снігурі

Звідкіль налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі…
Де взялась весела зграя,
Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки…
На горах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув.
Вгору знявся, й дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина — і, як в казці,
Враз осипались квітками
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.

Автор: Олесь Олександр

14. На санчатах

Я лечу, лечу, лечу —
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз —
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду —
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору — не хотять…

Автор: Бойко Григорій

15. Січень

Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.

Автор: Коваленко Олена

16. Гість зими

Ось і знову зима білоброва
Побілила поля і хати,
Заквітчала у іній діброву,
Через річку наводить мости.

Поспішає зима, поспішає,
Підганяє мороз, холоди:
Скоро, скоро з далекого краю
Рік Новий завітає сюди.

Під кружляння веселих сніжинок
Почали готуватись і ми,
Щоб зустріти при світлі ялинок
Найдорожчого гостя зими.

Автор: Качан Анатолій

17. Метелики

Журавлики-веселики
Одлинули й нема.
Із рукава метелики
Витрушує зима.

Метеликів ми ловимо,
Стрибаєм, біжимо,
По килиму пуховому
До хати несемо.

Автор: Діденко Василь

Читайте також Новорічний календар з 31 завданням

18. Грудень

Грудень тихо наступає,
Землю снігом посипає.
Подивись лишень сюди –
Та це ж зайчика сліди.

Де ж наш сірий заховався? –
Він у білу шубку вбрався.
Більше зайчик не боїться
Ні вовчиська, ні лисиці.

Автор: Коваленко Олена

19. Зелений острів

Лягла на землю біла тиша,
В новому році — все нове.
Снігами січень око тішить,
Але морозом вухо рве.

Вже поховались від морозу
Під кучугурами в садку.
Немов ведмеді у берлозі,
Кущі калини, кущ бузку.

Та як зелений острів літа,
Стоїть сосна за ворітьми,
Хоч їй і сумно зеленіти
Одній у таборі зими.

Я протоптав по білій тиші
Рипучу стежку до сосни:
Удвох нам буде веселіше
Дозимувати до весни.

Автор: Качан Анатолій

20. Лісова ялинка

В лісі випав білий сніг,
Наступає Новий рік.
Стали думати звірята,
Як зустріть чудове свято.

— Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.

Білка принесла горішки,
Їжачок – гриби та шишки,
Ведмежатко – пряники
Та смачні медяники.

Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».

Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!

Автор: Паронова Віра

21. Моя ялиночка

Ялиночко зеленая,
Ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму

І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить!
Я хочу ту Снігуроньку
Колядки научить!

Автор: Перелісна Катерина

Читай також 6 анімацій до Дня святого Миколая

22. Зимова пісенька

Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду…
А зима гукає: – Йду!

Автор: Бойко Григорій

23. Пісня Сніжинок

Зима – це наша мати,
А хмара – наша хата.
Усі ми сестри рівні,
Сніжиночки – царівни.

Наш коник, скорий вітер,
Розносить нас по світу.
Ланам осиротілим
Тчемо тепленький килим.

Ми бідному садочку
Тепленьку тчем сорочку.
І навіть кожну стежку
Вдягаємо в одежку.

Ми любим танцювати,
Літати і кружляти,
А як затихне вітер —
Лягти і відпочити.

Автор: Віра Ворскло

24. Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

Автор: Кленц Володимир

Читайте також Зимові експерименти для дітей

25. Леви

А мої дерева
схожі на лева.
Разом лапи склали
в гриви заховали.

А хто каже: леви,
леви кришталеві.
Разом лапи склали
в гриви заховали.

Ой випало снігу —
левам не до сміху.
Разом лапи склали
в гриви заховали.

Автор: Віть Вітько

26. Зима і Весна

— Насуплю я брови, — говорить зима,
— І вітер з морозом повіє:
Усе скрізь загине — рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
— А я засміюся, — весна відмовля,
— І сонце пекуче засяє:
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.

Автор: Черкасенко Спиридон

27. Снігобуд

Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд
Носить сніг дітвора —
У дворі росте гора.

З снігу робимо цеглини,
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний дім!

Автор: Бойко Григорій

28. Снігу, білий сніжку

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору.

Тут дітки маленькі,
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.

Автор: Перелісна Катерина

29. Зима

День надворі білий-білий,
біле все навкруг,—
наче лебеді летіли
і губили пух…

Наче з вишень у садочку
вітер цвіт зірвав…
Наче Львів нову сорочку
спозаранку вбрав…

Білий коник спозарання
білим шляхом біг…
Притягнув на білих санях сніг.

Автор: Хоросницька Марія

Читайте також Для школи чи для дому – готові новорічні календарі

30. Зима ось-ось прилине

Пов’яли пишні квіти,
Затих осінній сад.
Туманом ліг на віти
Холодний листопад.

Повільно на світанні
Бреде він у степах,
Де листячком останнім
Легкий мороз пропах.

В полях затихли луни,
Замовкли трактори,
А над зеленим руном
Розносяться вітри.

Зима ось-ось прилине,
В снігах засне земля,
І пісня хуртовини
над нею загуля.

Навстріч вітрам крилатим
В долину до ріки
Із гірки на санчатах
Помчаться малюки.

Автор: Мегелик Дмитро

31. Йде в кожусі Дід Мороз

Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Дід Мороз —
Аж сніЖок порипує.

Зупинився у дворі,
Розв’язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов’язав хустинку.

Автор: Талалай Леонід

32. Для потішечки

Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
— Де ж це дітоньки малі
Поховалися,
Та невже ж вони мене
Ізлякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Анітрішечки,
Тільки носика вщіпну
Для потішечки!

Автор: Перелісна Катерина

33. Лютий

Лютий морозець гукає –
Малюки нехай тікають.
То пройма до кісточок —
Одягаю кожушок,
Починаю в сніжки грати —
Він хапає рученята,
Одягаю рукавички —
А мороз щипає щічки.

Автор: Коваленко Олена

34. Сніжинки

Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.

Каже мама здивовано доні:
— А чи знаєш, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.

І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
— Мамо, — каже, — тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!

Автор: Кузьменко Світлана

35. Зима

Встав із ліжечка Борис,
До вікна — аж біло скрізь.
Щось летить, неначе цвіт
Засипає цілий світ.

«Мамо, — закричав Борис, —
— У віконце подивись!
Ні дороги, ні стежок!ђ»
Мама каже: «Це сніжок.

Осінь зникла і нема,
Це до нас прийшла зима.
Так багато білих хвиль,
Бо була тут заметіль».

«Мамо, мамо, подивись!
З чороного став білим ліс.
На шибках покреслив хтось».
Мама каже: «Це — мороз».

Автор: Віра Ворскло

Читайте також Найкращі дитячі книжки, які треба прочитати до Дня святого Миколая

36. Сніжинки

Тоненькі сніжинки
На мене сідають,
Мене за ялинку,
Напевне вважають.
Не знають сніжинки —
Смішинки тоненькі,
Що я — не ялинка,
А просто — Оленка!
А. Костецький

37. Іде кіт через лід…

Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима
Його біла підзива.
— Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
— Бо я чорний,— каже кіт,—
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна.
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!

38. Білі мухи налетіли —

Білі мухи налетіли —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху.
Щоб спіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим

39. Пада сніг

Пада сніг, пада сніг,
Білий танець біля ніг.
Білі взули черевички
Вже ворони і синички.
Білі стали димарі,
Сніг кружляє угорі.
Біла хустка у шипшини,
Біла сукня у ялини,
Срібно-білі стежечки,
Білі в кленів сорочки.
Пада сніг, пада сніг,
Стелить килим на поріг.
Л. Новикова

40. Сніжинки

Білі-білі лебеді
Налетіли,
Ніжним пухом-пір’ячком
Сад укрили.
Я одну сніжиночку
Упіймала,
Та вона сльозинкою
Раптом стала.
Бавтеся, сніжиночки,      
Веселіться,
Лиш долоньки теплої
Стережіться.
Л. Дяченко

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Вірші про зиму для дітей і дорослих — красиві твори відомих поетів

Українські вірші про осінь зачаровують своєю красою. Зібрали для вас найкращі поезії для дітей, які легко вивчити напам’ять, а також красиві твори, які сподобаються навіть дорослим.

Взимку у всіх з’являється справжній святковий настрій, а також посилюється віра у чудеса. І це не дивно, адже сніг нагадує про найтепліші сімейні спогади дитинства. Однак зимова пора року надихає не тільки робити приємне близьким, а й довше грітись під ковдрою, читати затишні книжки та дивитись атмосферні фільми.

Це цікаво: Вірші про Святого Миколая для дітей і дорослих: ТОП 40

Про цю казкову пору року можна чимало розповідати, але краще це зробити мовою поезії. До вашої уваги вірші про зиму, які змусять вас побачити красу засніженої природи та подарують відчуття гармонії зі світом. Упевнені, що така поезія сподобається не тільки дітям, а й дорослим.

Тисніть на пункт, який вас цікавить, і переходьте до потрібного вам розділу:

Грудень

Уночі мороз поволі

Інеєм упав на шлях…

Спотикається на полі

Місяць грудень по грудках.

І тому такий він гнівний,

Дружить з вітром крижаним.

А хуртеча рівно-рівно

Засипає слід за ним.

Сипле сніг мов стеле килим,

Щоб за груднем із дібров

Тим рипучим снігом білим

Рік Новий до нас ішов.
(Михайло Литвинець)

***

Лягла зима, і білі солов’ї

Затьохкали холодними вустами.

В холодні землі взулися гаї.

І стали біля неба як стояли.

Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,

Сорока з глоду водить небо оком,

І вітер пише вітрові листа,

Сорочим оком пише білобоко,

Що гай з землі дивився і стояв,

Що солов’ї маліли, як морельки,

А Київ, мов скажений, цілував

В степах село чиєсь, чуже, маленьке.

Що я з тобою ще одні сніги

Зимує на щасті, як на листі.

Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.

І пам’ять наша — мак в колисці.
(Микола Вінграновський)

***

Новорічна колискова

Сніг приліг на землю льольо,

Притуливсь до тебе я,

І гойднулась біля болю

Новорічна ніч твоя…

Йди додому, старший болю,

І малому накажи:

Не дивиться нам ніколи

По той бік, де ніч лежить.

Може бути, що й не буде

Того щастячка і нам,

Але тепло пахне грудень

Молодим своїм снігам…

Ти б сказала: не змерзає

Ні мороз, ні заячня,

І душа твоя не знає,

Де твоя, а де моя…

Спи і слухай: вітер шаста

То в діброви, то з дібров…

З Новим роком, з новим щастям

Вас, гіркото, вас, любов!
(Микола Вінграновський)

***

Снігу, снігу сиплеться довкола.

І садів травнева білизна.

Тільки плаче на морозі гола

Під холодним вітром бузина.

Тільки діти витягли санчата

І, б’ючи підборами об сніг,

Мчать, веселі, весну зустрічати,

Розсипаючи щасливий сміх.
(Василь Симоненко)

***

Дзвенять у відрах крижані кружальця.

Село в снігах, і стежка ані руш.

Старенька груша дихає на пальці,

Їй, певно, сняться повні жмені груш.

Їй сняться хмари і липневі грози,

Чиясь душа, прозора, при свічі.

А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.

У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,

і тин упав, навіщо городить?

Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,

улітку він під грушею сидить.

І хата, й тин, і груша серед двору,

і кияшиння чорне де-не-де,

Все згадує себе в свою найкращу пору.

І стежка, по якій вже тільки сніг іде…
(Ліна Костенко)

Поезія про зиму для дітей

Сніг падав безшелесно й рівно,

Туманно танули огні,

І дальній дзвін стояв так дивно

В незрозумілій тишині.

Ми вдвох ішли й не говорили,

Ти вся засніжена була,

Сніжинки грали і зоріли

Над смутком тихого чола.

І люди млисто пропливали,

Щезали й гасли, як у сні, —

І ми ішли й мети не знали

В вечірній сніжній тишині.
(Максим Рильський)

***

Дивися – стелеться перший лід

на наших з тобою вулицях зранку,

і кров на смак ніби дикий глід,

а на губі залишився слід

від поцілунку, маленька ранка;

дивись, як обтріпуються краї

кишень від рук в шкіряних рукавичках,

як забуваються всі твої

легковажні вчинки, шкідливі звички;

як тісно сплять на гілках птахи,

як сивим береться в повітрі подих,

як сонце пестить міські дахи,

і чорні гострі дерев верхи,

і сонних риб у повільних водах;

як світ підносить тобі дари –

холодні яблука, пізні квіти,

раптові безвітряні вечори

та інші радості – їж, бери,

тримай, бережи, забувай про літо;

як зріє в легенях нове тепло,

не стороннє, м’яке, небачене,

тендітне, ніби живе стебло.

І все, що з тобою колись було,

раптом не має жодного значення.
(Катерина Бабкіна)

***

Перший сніг

Падав сніг, ласкавий і лапатий,

обнімав нас, крилами немов…

І хотілось вічно так стояти…

Перший сніг і першая любов.

Як співала кров у юних жилах!..

Вечір той весну в серця нам ніс…

На щоках твоїх, до болю милих,

я губами пив алмази сліз…

Ми стояли. Падав сніг без звуку.

Твої очі зорями цвіли…

І в руках моїх кохані руки

ніжними й покірними були.

Білі квіти розсипало небо,

і співала в жилах юна кров…

Ми мовчали… Слів було не треба…

Перший сніг і першая любов.
(Володимир Сосюра)

***

Зима, ніби справжня любов, починається в ліжку зранку –

спільним теплим повітрям, шепотом або сміхом,

коли світло, занадто біле, пробивається крізь фіранки

і розтікається по кімнаті так, що ним можна дихати –

довго-довго, якщо лежати тихо там.

Зима, ніби срібло з мережив, розсипається по оселі,

осідає між аркушів книг і в шафах між рушниками,

опановує поступово найдальших полиць пустелі

шапками, рукавицями, муфтами і шарфами,

різними сумнівами, вицвілими страхами.

І коли ти спитаєш, де тепер все те, у що ми вірили,

що станеться із домашніми янголами й святими,

я покажу тобі, як потвори з снів і добрі уявні звірі

сповільнюютьться, незвичайні і незнищимі,

і пересуваються в зиму, перетворюється на зиму.

А вона, як млява пропасниця, ходить з тіла у тіло

через позичені светри чи з одним на двох чаєм,

викидає суцвіття, достигла і обважніла,

випускає стріли і плодить зарості лілій,

зближує і розводить, вистуджує, зігріває.
(Катерина Бабкіна)

Зимова поезія

Для малят 2-3 років

***

Наша ялинка

За вікном летять сніжинки

І сідають на вікні.

Ми танцюєм круг ялинки

І співаємо пісні.
(Наталя Забіла)

***

Через поле, через ліс,

З пагорбка в долинку

Подарунки зайчик віз

Діткам на ялинку.

***

У вогнях ялиночка

В новорічний час,

На гілках ялиночки

Тисячі прикрас.

***

Свято ми зустрічаємо,

Ялинку прикрашають,

Вішаємо іграшки,

Кульки хлопавки.

***

Мені на долоню

Злетіли з хмаринки

Дві білі сніжинки

І ще дві сніжинки.

А разом виходить

Якась дивина —

А разом виходить

Краплина одна!
(А. Качан)

ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ 4-5 РОКІВ

***
Перший сніг

Вранці кіт

Приніс на лапах

Перший сніг!

Перший сніг!

Він має

Смак і запах,

Перший сніг!

Перший сніг!

Він кружляє,

Легкий,

Новий,

У хлопців над головою,

Він встиг

Хустку пухову

Розстелити

На бруківці,

Він біліє

Вздовж паркану,

Задрімав на ліхтарі, —

Значить, скоро,

Дуже скоро

Полетять санчата

З гірок,

Значить, можна буде

Знову

Будувати фортецю

У дворі!
(Я. Акім)

***

Хризантеми

На вікні, срібному від інею,

Точно хризантеми розквітли.

У верхніх стеклах — небо яскраво-синє

І застреха в снігового пилу.

Сходить сонце, бадьорий від холоду,

Золотиться відблиском вікно.

Ранок тихо, радісно і молодо,

Білим снігом все запушено.

І весь ранок яскраві і чисті

Буду бачити фарби у височині,

І до півдня будуть сріблясті

Хризантеми на моєму вікні.
(Бунін І.)

***

Зимові свята

Вже перший сніг кружляє над землею.

І тихо падає. Уже вода

Замерзла на озерах. Опада

Останнє листя і яснить алею.

Останній сніг, там бурий, там блакитний,

Іще лежить в окопах і ярах,

Ще в пам’яті метелиць білий жах,

Ще сонце спить.
(М. Рильський)

***
Грудень

Дорожний майстер грудень

Мости будує всюди,

Вкриває ріки кригою,

Воює із відлигою:

Дороги підморожує

Ще й снігом припорошує,

Щоб на дзвінких санчатах

Новому року мчати.
(Т. Коломієць)

***
Вже зима в дорозі

Спить під листям їжачок,

Під камінчиком – жучок,

Дідусь – під кожухом,

Зайчик вкрився вухом.

Вже зима в дорозі

На скріпучім возі.
(О. Богемський)

***

Зимонька

Зимонько, голубонько

В білім кожушку,

Любимо ми бігати

По твоїм сніжку.

Всім рум”яниш личенька

Ти о цій порі

І ладнаєшь ковзанки

В нашому дворі.
(Л. Забашта)

Вірші відомих поетів про зиму

Для дітей 1-2 класу

***
Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки

На поле, ліс і сад,

Веселий свій таночок

Танцює снігопад.

Надворі – лютий холод,

Тепла давно нема.

Заліз в копичку зайчик

І солодко дріма.

Мете хвостом лисичка

Сніжок біля сосни.

В барлозі спить ведмедик,

Солодкі бачить сни.
(В. Кленц)

***

Білі слони

Із холодних країв,

з далини,

поприходили білі слони.

Он під вікнами стали, вухаті,

аж стемніло трішечки в хаті.

Будуть з нами вони до весни —

білі-білі замети-слони.

А весна засміється в гаю —

підуть знову на північ свою.
(Віктор Терен)

***

Веселий сніг

Падав сніг,

Падав сніг –

Для усіх, усіх, усіх,

І дорослих і малих,

І вселих і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,

Він тихцем сідав на ніс.

А роззяв, як на сміх,

Залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз

І довів його до сліз.

А веселі грали в сніжки –

Сніг сідав їм на усмішки

І сміявся з усіма:

— Ой, зима, зима, зима!
(Оксана Санатович)

***

Гра у сніжки

На галяві край доріжки

Полетіли влучні сніжки,

І почався білий бій,

Закрутився у сувій.

Закрутився, покотився,

Під горою зупинився.

Зверху сніг

І знизу сніг,

І ніхто узнать не міг,

Де чиї стирчали ніжки.

Ой, весела гра у сніжки!
(Платон Воронько)

***

Сніжинки

Зайчикові вуха

Сіє, віє, завіва

Снігом завірюха,

А у зайчика, хоч плач.

Дуже змерзли вуха.

Він і валянки узув,

І вдягнув кожуха,

А з-під шапки, ну, хоч плач.

Виглядають вуха.

— І чого ти зажуривсь? —

Цокотять синички.

— Ти б собі вдягнув на вуха

Теплі рукавички!
(В. Каменчук)

Для учнів 3-4 класу

***
Випав сніг

Вдягнувшись тепліше,

Морозяним ранком

Мариночка вийшла

І стала на ганку.

– Як гарно навколо!

Все вкрилось кругом

Пухнастим та чистим

Блискучим сніжком.

У білому вбранні

Зелені ялини.

Під сніг, як під ковдру,

Сховались рослини,

Щоб їх не дістали

Морози страшні,

Щоб взимку заснути

Й ожить навесні.

***

Ставаймо на лижі,

Сідаймо в санчата,

Берімо коньки,

Щоб стрілою помчати!

Хай щоки щипає

Мороз жартома!

Хороша погода!

Весела зима!

Сніговик

Як сумно в нашому дворі

Сніговику малому.

Та він не скотиться з гори,

Не побіжить додому.

Від снігу вся земля блищить –

Сніговику не зимно.

Ледь–ледь в повітрі мерехтить

Сніжинка – цятка синя.

Та не одна! Їх цілий рій

Спустився з неба долі,

їх стільки, скільки в тебе мрій, –

Танцюють в дружнім колі.

А сніговик один стоїть

Йому страшний не холод:

– У мене друга, уявіть,

Ще не було ніколи.

І ні з ким гратись у сніжки… –

Його проймає туга,

А навкруги – пусті стежки,

Нема, немає друга.

Нема – так буде, не журись!

Ось вуглики, морквина,

А замість шапки хтось приніс

Старе відро з–під тину.

І грають весело в сніжки Надворі два сніговики!
(Володимир Кухалашвілі)

***
Перший сніг

Новину сьогодні зранку

День вчорашній нам приніс:

Білі стріхи, білі призьби,

Біле поле, білий ліс.

Ліс стоїть такий поважний,

Мов дідусь сарий та сивий.

Погляда на шлях широкий,

На просторі білі ниви.

Темні сосни та ялини

Простягли далеко віти

І поблискують на сонці,

Снігом-інеєм укриті.

З-між дерев не обізветься

Ні звірина, ані птаство, —

Та кортить санчата взяти

І піти в зимове царство.

Там бадьорістю подихать,

Побродити білим шляхом

Чи із пагорба спуститись,

Пролетіти бистрим птахом!

А опісля в теплу хату

З мандрування повертатись —

І мамусі любій-милій

Всі пригоди розказати.
(Олена Пчілка)

***

Сніжинки

Білесенькі сніжиночки,

Вродились ми з води;

Легенькі, як пушиночки,

Спустилися сюди.

Ми хмарою носилися

Від подиху зими,

І весело крутилися

Метелицею ми.

Тепер ми хочем спатоньки,

Як дітоньки малі.

І линемо до матінки —

До любої землі.

Матуся наша рідная

Холодна і суха,

Бо дуже змерзла, бідная,

Вона без кожуха.

Отож її нагріємо,

Устелимо сніжком.

Мов ковдрою, накриємо

Легесеньким пушком.

Нехай зимою злючою

Вона спочине в сні,

Щоб зеленню пахучою

Прибратись навесні.

Щоб з ниви колосистої

Був добрий урожай, —

То й долі променистої

Зазнає рідний край!
(Микола Вороний)

Гарний вірш про зиму

Для учнів 3-4 класу

***
Випав сніг

Вдягнувшись тепліше,

Морозяним ранком

Мариночка вийшла

І стала на ганку.

– Як гарно навколо!

Все вкрилось кругом

Пухнастим та чистим

Блискучим сніжком.

У білому вбранні

Зелені ялини.

Під сніг, як під ковдру,

Сховались рослини,

Щоб їх не дістали

Морози страшні,

Щоб взимку заснути

Й ожить навесні.

Ставаймо на лижі,

Сідаймо в санчата,

Берімо коньки,

Щоб стрілою помчати!

Хай щоки щипає

Мороз жартома!

Хороша погода!

Весела зима!

***

Сніговик

Як сумно в нашому дворі

Сніговику малому.

Та він не скотиться з гори,

Не побіжить додому.

Від снігу вся земля блищить –

Сніговику не зимно.

Ледь–ледь в повітрі мерехтить

Сніжинка – цятка синя.

Та не одна! Їх цілий рій

Спустився з неба долі,

їх стільки, скільки в тебе мрій, –

Танцюють в дружнім колі.

А сніговик один стоїть

Йому страшний не холод:

– У мене друга, уявіть,

Ще не було ніколи.

І ні з ким гратись у сніжки… –

Його проймає туга,

А навкруги – пусті стежки,

Нема, немає друга.

Нема – так буде, не журись!

Ось вуглики, морквина,

А замість шапки хтось приніс

Старе відро з–під тину.

І грають весело в сніжки Надворі два сніговики!
(Володимир Кухалашвілі)

***
Перший сніг

Новину сьогодні зранку

День вчорашній нам приніс:

Білі стріхи, білі призьби,

Біле поле, білий ліс.

Ліс стоїть такий поважний,

Мов дідусь сарий та сивий.

Погляда на шлях широкий,

На просторі білі ниви.

Темні сосни та ялини

Простягли далеко віти

І поблискують на сонці,

Снігом-інеєм укриті.

З-між дерев не обізветься

Ні звірина, ані птаство, —

Та кортить санчата взяти

І піти в зимове царство.

Там бадьорістю подихать,

Побродити білим шляхом

Чи із пагорба спуститись,

Пролетіти бистрим птахом!

А опісля в теплу хату

З мандрування повертатись —

І мамусі любій-милій

Всі пригоди розказати.
(Олена Пчілка)

Для дітей старших класів (5, 6, 7 класи)

***
Навкруги казкові шати —

Сиве плетиво гілок.

Спробуй зразу відгадати,

Де тут в’яз, а де дубок.

Де калина, де шипшина,

Де черешенька мала?

Все зима запорошила,

Запушила, замела.

Сплять над озером ялинки,

Як сестрички в сповитку.

Біла віхола хустинки

Їм зіткала нашвидку.

І берізка — мов лілея

В платті з ніжних пелюсток.

Замість бантика у неї —

З клена зірваний листок.
(Вадим Скомаровський)

***

Дід Мороз

Є чарівне місце на землі,

Де сніжок не тане взагалі,

Завірюхи віють навкруги,

Срібні розсипаючи сніги.

Там палац із кришталю стоїть

І ялинка у вогнях горить,

Над палацом сяйво золоте,

А в палаці Дід Мороз живе.

В Дідуся є палка чарівна,

Яка творить непрості дива,

Стукнув палкою у льодовик,

Вмить з`явивсь гуляка-сніговик,

З ним Дідусь готує дітворі

Подаруночки на Новий рік,

А як свято в дзвони задзвенить,

Дід Мороз до всіх дітей спішить.

Ось і казка – зорі-зірочки

Падають всім дітям на дахи

На ялинках, що є у вікні

Теж з`явились вогники-вогні,

Щоби Дід Мороз не заблукав

І хатинок довго не шукав,

Бо в цю нічку дітвора уся

З подарунками чекає Дідуся!
(А. Стасюк)

***

Зимовий відпочинок

Зі вікном летять сніжинки

На дерева і будинки,

На мости і ліхтарі,

На дороги і двори.

Все довкола біле-біле,

Снігопад дарує диво:

Він пухнастим покривалом

Землю ніжно укриває.

Вибігли у двір малята

В сніжки з друзями пограти

І маленькі топчуть ніжки

В свіжому снігу доріжки.

У веселому танку

Всі кружляють на катку.

Звідусіль лунає сміх:

Кіт Мурко упав на сніг.

Ось взялися дружно діти

Бабу снігову ліпити.

Очі – чорні дві вуглинки,

Ніс зробили із морквинки.

Час додому повертатись

І до свята готуватись:

Скоро-скоро Новий Рік

Завітає на поріг.

Прикрашають всі ялинки –

Кульки, блискітки, сніжинки

Їм на віти одягають,

З чудом зустрічі шукають.
(О. Прокопчук)

***

Падав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.
(Воронько Платон)

***
З неба падають сніжинки

Зимонько, де ти?

Намети замети.

Ми тебе стрічатимем

З лижами й санчатами,

З ковзанами на льоду.

А зима гукає: — Йду!
(Г. Бойко)

***
Перший сніг

Перший сніг на землю ліг,

Кіт по снігові побіг.

На снігу лишив сліди,

Щоб по них назад прийти.

Та поки він десь гуляв,

Сніг на вулиці розтав.
(Л. Новикова)

***

Добре киці в кожушку,

Ходить сміло по сніжку.

Я сплету їй теплу шапку,

Рукавиченьки на лапки.

А тоді — ще й на санчатах

Зможу кицю покатати.
(М. Пономаренко)

***

Пісня про ялинку

Цвіте, горить, красується

Ялинка лісова….

Стрибає сірий заїнько

І пісеньку співа:

— Ялинка, ялинка

У лісі росла,

Ти щастя і радість

Усім принесла.
(І.Нехода)

Це цікаво: Найкращі вірші Лесі Українки, які вразять вас до мурашок

Читай максимум цікавих новин у
Viber

Найкрасивіші вірші про зиму та Новий рік для дітей українською мовою

А ви вже вирішили, який вірш про зиму ваша дитина буде розповідати на новорічному святі? Ми зробили підбірку красивих віршів про зиму та Новий рік для малят та дошкільнят на українській мові.

В нашій підбірці ви знайдете і короткі вірші українських поетів про зиму для дітей 3-4 років, і вірші про зиму та Новий рік для дітей 5- 6 років.

Вірші про зиму та Новий рік для дошкільнят (5-6 років)

Вірш про зиму для дітей: Гра у сніжки

Із доріжки до доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.

Закрутився, покотився.
Під горою зупинився.

Зверху сніг і знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!

П. Воронько

Вірш про зиму для дітей: Два плюс два

Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.

А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!

А. Качан

Вірш про зиму для дошкільнят: Зимові свята

Вже перший сніг кружляє над землею.
І тихо падає. Уже вода
Замерзла на озерах. Опада
Останнє листя і яснить алею.

Останній сніг, там бурий, там блакитний,
Іще лежить в окопах і ярах,
Ще в пам’яті метелиць білий жах,
Ще сонце спить.

М. Рильський

Вірш про зиму для дітей 5-6 років: Подарунки від зайчика

Через поле, через ліс,
З пагорбка в долинку
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.

Їхав навіть уночі,
Не боявсь нічого,
Бо летіли два сичі
Попереду нього.

І освітлювали путь
Очі їх — вуглинки.
Подарунки привезуть
Вчасно на ялинку.

А. Музичук 

Вірш для дітей: Дід Мороз

Дід Мороз несе мішок —
В ньому теплий кожушок.

Ой ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю!

Розв’яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,

Надінь валянки на ніжки.
Хай вона пограє в сніжки!

Вірш про зиму: Зайчикові вуха

Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.

Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.

— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!

В. Каменчук

Вірш для дошкільнят: Йде в кожусі Дід Мороз

Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Дід Мороз —
Аж сніЖок порипує.

Зупинився у дворі,
Розв’язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов’язав хустинку.

Леонід Талалай

Вірш для дітей: Новорічна ялинка

Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
– грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.

Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!

Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!

М. Рильський

Вірш для дітей: Завірюха

Розгулялась завірюха —
Виє, стогне і свистить. 
Затуля Оксанка вуха 
І від страху аж тремтить. 

— Ти не бійся, — каже тато. — 
Завірюха не страшна. 
Це ж бо лижам і санчатам 
Намітає сніг вона. 

Кучугури встануть вранці 
Будуть гірки дітворі… 
Скинуть ягоди Оксанці 
Із калини снігурі.

О. Винокуров

Вірш для дітей: Пряля

Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна,
на хустину й укривало —
мало — мало — мало — мало —
сніг іде — іде — іде —
а вона пряде й пряде…

Л. Костенко

Вірш для дітей: Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі — лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

В. Кленц

Вірші для дітей про зиму (Наталя Забіла)

Вірш для дітей: Зима

Одяглися люди в шуби,
Натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
Миші в норах у землі.

Сплять ведмеді в теплих лігвах,
Сосни в інею застигли.
І під кригою на дні
Сплять у річці окуні.

А під снігом в підземеллі,
В земляній м’якій постелі,
Де немає світла дня,
Причаїлося зерня.

Там не холодно зернинці —
Спить вона, мов на перинці,
Й тихо снить хороші сни
Про веселі дні весни.

Наталя Забіла

Дитячий вірш: Десь затрималась Зима

Дecь зaтpимaлacь Зимa,
Снігу білoгo нeмa.
Хoчeтьcя з гopи нa лижaх,
І нa pічку з кoвзaнaми…

Мoжe, paзoм вcім пoчaти
Нaм перини вибивaти?
Мoжe, нaм пoдушки тpeбa
Гeть уcі пopoзpізaти?

От тoді Зимa швидeнькo
Пpилeтить, щoб пoдивитиcь:
Щo ж кpужляє тaм білeнькe,
І пухнacтe, і мякeнькe.

І здивуєтьcя Зимa:
Сніг вжe є —
мeнe ж нeмa!

Вірш про зиму: Зайчикова ялинка

Де ти бігав, зайчику?
— В темному ліску.
Там знайшов ялиночку,
Гарну отаку!

Я ж оту ялиночку
Вирубав та взяв
І собі за плеченьки
Міцно прив’язав.

Тільки в путь-доріженьку
Рушив, поспішив,
Як до мене зайчики —
Плиг із-за кущів.

— Ой, куди ж це, братику,
Ти зібрався йти?
Чи не хочеш з нами ти
Танці повести?

— Ні, не можу, братики,
Прошу, не держіть.
Віднести ялиночку
Краще поможіть.

Бо давно вже діточки
Ждуть у дитсадку
На рясну ялиночку,
Гарну отаку!

От коли вквітчаємо
Ми її як слід
Та засяють вогники
Між зелених віт, —

Тут почнуться радощі
Для малих діток:
Разом з ними зайчики
Підуть у танок!

Наталя Забіла

Віірш про зиму для дітей: В лісі

Метелиця-хурделиця
Замела лісок.
Як біла ковдра, стелиться
Під соснами сніжок.

Стрибають прудко білочки
По соснах угорі.
Напудрились на гілочках
Поважні снігурі.

Зайчата стали білими, —
Ну зовсім наче сніг! —
Щоб в лісі не зуміли ми
Відшукувати їх.

Наталя Забіла

Короткий вірш про зиму для дітей 3-4 років 

Падав сніг на поріг

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

Воронько Платон

Вже зима в дорозі

Спить під листям їжачок,
Під камінчиком — жучок,
Дідусь — під кожухом,
Зайчик вкрився вухом.
Вже зима в дорозі
На скріпучім возі.

Олександр Богемський

Зимонька

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум`яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.

Л. Забашта

Вірш для дітей: Зима

Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.

Л. Куліш-Зіньків

Вірш для дітей: Білий кіт

Котик вибіг за ворота,
А на вулиці — зима!
Білий сніг і білий котик —
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота.

В. Бондаренко

Вірш для дітей: Сніг іде

Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий,
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ганку,
Вийде мама з хати
І почне питати:
— Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?

М. Познанська

Наша ялинка

За вікном летять сніжинки 
І сідають на вікні. 
Ми танцюєм круг ялинки 
І співаємо пісні.

Наталя Забіла

Вірш для дітей: Білий світ

Біле місто, білі сквери
І трамваї, і таксі,
Білі міліціонери.

Білі діти — білі всі.
Це ж зима, холодна й біла,
Білим снігом землю вкрила.

В. Бондаренко

Короткий вірш для дітей: Білий іній

На деревах білий іній,
Кущ — мов білий їжачок,
На паркані, вчора синім,
Безліч білих голочок!
Навіть дідова руда побіліла борода.

Красиві вірші про ялинку та Новий рік для дітей 7-8-9-10 років 

Дитячий вірш: Зайчикова ялинка

Де ти бігав, зайчику?
— В темному ліску.
Там знайшов ялиночку,
Гарну отаку!

Я ж оту ялиночку
Вирубав та взяв
І собі за плеченьки
Міцно прив’язав.

Тільки в путь-доріженьку
Рушив, поспішив,
Як до мене зайчики —
Плиг із-за кущів.

— Ой, куди ж це, братику,
Ти зібрався йти?
Чи не хочеш з нами ти
Танці повести?

— Ні, не можу, братики,
Прошу, не держіть.
Віднести ялиночку
Краще поможіть.

Бо давно вже діточки
Ждуть у дитсадку
На рясну ялиночку,
Гарну отаку!

От коли вквітчаємо
Ми її як слід
Та засяють вогники
Між зелених віт, —

Тут почнуться радощі
Для малих діток:
Разом з ними зайчики
Підуть у танок!

Наталя Забіла

Вірш для дітей: Ялинка

Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати.

Я-сюди, а він — туди…
“Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!

Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:
Порубаєте ліси —
Ніде буде і сховатись.

А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці!.

Страшно стало… “Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, —
Я не буду більш ніколи!”.

Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку…
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.

О. Олесь

Вірш для дітей про Новий рік: Новорічна пригода

В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
І говорить: “Із темних дібров
Я до вас дуже довго ішов…”

А мене бере сумнів чогось:
Хто насправді оцей Дід Мороз?
Може, він не із темних дібров?
А з бюро добрих послуг прийшов?

Дід Мороз ці думки відгадав,
Та ні слова мені не сказав.
Він лише мені руку потис —
І я інеем білим обріс!

Качан Анатолій

Вірш для дітей: Дід Мороз

Дід Мороз несе мішок —
В ньому теплий кожушок.

Ой ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю!

Розв’яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,

Надінь валянки на ніжки.
Хай вона пограє в сніжки!

Вірш для дітей: Новорічні подарунки

За віконцем зимонька 
Снігу намітає, 
А дитяче серденько 
В мріях завмирає.

Бо, либонь, опівночі 
Дід Мороз зайде. 
Купу подаруночків 
Під гілки складе!

Тож в чеканні солодко 
Серце завмирає, 
Дитинча замріяне 
Дивини чекає…

С. Гордієнко

Вірші про сніг та зиму на українській мові для дітей 6-7-8 років

Вірш для дітей про сніг: Білі мухи

Білі мухи налетіли, —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.

— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.

М. Рильський

Дитячий вірш про сніг: Веселий сніг

Падав сніг,
Падав сніг —
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки —
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
— Ой, зима, зима, зима!

Оксана Санатович

Вірш для дітей про сніг: Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.

Надворі — лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.

Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

Володимир Кленц

Вірш для дітей: Ой летять сніжинки

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!

Сніг лапатий, сніговій…
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!

Г. Бойко

Вірші Івана Франка про зиму та Новий рік для дітей 

З Новим роком!

З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров”ю,
В мирі, з братньою любов”ю,
Відтепер ішов нам час.
Щирій праці Бог поможе!
Дай вам Боже все, що гоже!

Іван Франко

Вірш про зиму для дітей

Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні,
Міріадами летять
Ті метелики холодні.

Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.

Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.

Сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає…
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.

Іван Франко

Джерело

Вірші про зиму — Мала Сторінка

     


      * * *


 


Леонід Талалай


  Бурулька


Зима відступає.

На вулиці мокро.

Іржава бурулька 

Висить,

Наче морква.


Від променів сяє – 

Поглянути любо,

Аж сонячний зайчик

Облизує губи.


 


        * * *


 


  Микола Вороний


     СНІЖИНКИ


Білесенькі сніжиночки, 

Вродились ми з води; 

Легенькі, як пушиночки, 

Спустилися сюди.

Ми хмарою носилися 

Від подиху зими,

І весело крутилися 

Метелицею ми.


Тепер ми хочем спатоньки, 

Як дітоньки малі.

І липнемо до матінки — 

До любої землі.


Матуся наша рідная 

Холодна і суха,

Бо дуже змерзла бідная 

Вона без кожуха.


Отож її нагріємо, 

Устелимо сніжком.

Мов ковдрою, накриємо 

Легесеньким пушком.


Нехай зимою злючою 

Вона спочине в сні, 

Щоб зеленню пахучою 

Прибратись навесні.


Щоб з ниви колосистої

Був добрий урожай,— 

То й долі променистої 

Зазнає рідний край!


 


             * * *


 


  Вадим Скомаровський


НАВКРУГИ КАЗКОВІ ШАТИ


Навкруги казкові шати — 

Сиве плетиво гілок.

Спробуй зразу відгадати,

Де тут в’яз, а де дубок.

Де калина, де шипшина,

Де черешенька мала?

Все зима запорошила, 

Запушила, замела.


Сплять над озером ялинки, 

Як сестрички в сповитку. 

Біла віхола хустинки 

Їм зіткала нашвидку.


І берізка — мов лілея 

В платті з ніжних пелюсток. 

Замість бантика у неї —

З клена зірваний листок.


 


          * * *


 


Дмитро Павличко


   НІЧНИЙ ГІСТЬ


Хтось постукав уночі. 

Швидко я знайшла ключі, 

Відчинила, і до хати 

Зайченя зайшло вухате.


Стало в кутику сумне, 

Каже: «Заночуй мене!

Бо надворі завірюха

І мороз хапа за вуха!»

 

Батьків я взяла кожух, 

Вкрила зайця з ніг до вух 

І гадала, що гульвісу 

Вранці одведу до лісу.


Встала рано, та дарма — 

Зайченяти вже нема.

Чи запізно я збудилась,

Чи зайча мені приснилось?

Зимова казка: сніжні й ніжні вірші про зиму

Довгі й затишні зимові вечори – саме час для теплого пледа й улюблених віршів під чашку ароматного чаю, кави чи какао. Зима – чарівна пора, яка ніби дає людині паузу, щоб віддихатися, подумати про минуле і помріяти про майбутнє. Звичайно ж, її особливі шати і атмосфера багато років є джерелом натхнення для поетів і прозаїків, художників і композиторів. Пропоную і вам таку творчу підпитку: сьогодні для вас нова поетична колекція, цього разу вся про зиму, мороз, сніг, завірюхи й заметілі. Читаємо майстрів української поезії: в рядках Ліни Костенко, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Івана Франка, Максима Рильського, Юрія Іздрика та інших поетів сніжинка за сніжинкою збирається душевний і надихаючий зимовий пейзаж.

***
Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй, певно, сняться повні жмені груш.

Їй сняться хмари і липневі грози,
чиясь душа, прозора при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.

І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
все згадує себе в свою найкращу пору.

І стежка, по якій вже тільки сніг іде…

(Ліна Костенко)

***
Вже неминуче буде сніг
З хвилини на хвилину…
Завіє сніг і наш поріг,
І в полі бадилину.

За ногу вхопить вітер дим,
А сніг і дим завіє,
Ще й білим язиком твердим
Прилиже дим, як вміє.

Хвоста розпушить курці сніг
І пожене за вітром,
Останні яблучка із ніг
Зіб’є із віт над світом.

До айстр останніх припаде
Губами сніговими
І тихо їм щось доведе,
І забіліє з ними…

Під самим садом обрій ліг
На сіру павутину…
Вже неминуче буде сніг
З хвилини на хвилину…

(Микола Вінграновський)

***
На віях тиші мерехтять сніжинки.
Зима крізь вії дивиться на світ.
Шляхи і діти їх – стежинки –
шукають вранці згадку до воріт.
Село в снігах, як чаша кришталева,
у срібних жилках скованих джерел.
Ідуть у білих каптурах дерева,
понамерзали брови у дерев.
Їм білий вітер розвіває поли,
вони бредуть похилені, на шлях,
де гайвороння, чорне як ніколи,
шматочок сонця ділить у полях.

(Ліна Костенко)

***
Сніг падав безшелесно й рівно,
Туманно танули огні,
І дальній дзвін стояв так дивно
В незрозумілій тишині.

Ми вдвох ішли й не говорили,
Ти вся засніжена була,
Сніжинки грали і зоріли
Над смутком тихого чола.

І люди млисто пропливали,
Щезали й гасли, як у сні, —
І ми ішли й мети не знали
В вечірній сніжній тишині.

(Максим Рильський)

***
Синиця в шибку вдарила крильми.
Годинник став. Сіріють німо стіни.
Над сизим смутком ранньої зими
Принишкли хмари, мов копиці сіна.

Пливе печаль.
Біліють смолоскипи
Грайливо пофарбованих ялин –
Вони стоять, немов у червні липи,
Забрівши в сивий і густий полин.

Полин снігів повзе до видноколу,
Лоскоче обрій запахом гірким.
Лапаті, білі і колючі бджоли
Неквапно кружеляють понад ним…

(Василь Симоненко)

***
Сніги метуть. У вікнах біле мрево.
Антени ловлять клаптики новин.
На білий вальс запрошую дерева,
на білий вальс вітрів і хуртовин.

Хай буде сніг, і музика, і вечір.
Хай серце серцю сплачує борги.
О покладіть гілки мені на плечі,
з мого життя пострушуйте сніги!

Я вас люблю за те, що ви дерева.
Що ви прийшли до мене, що ви тут.
Зима стоїть, скляна і перкалева.
Метуть сніги. Сніги метуть, метуть…

(Ліна Костенко)

***
Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо, легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, ані доріг…
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Все присипав – доли, гори,
Вже ввесь світ – мов біле море,
Біле море без доріг.
Сипле, сипле, сипле сніг.

(Марійка Підгірянка)

***
Вже стоять за парканом до свята запряжені коні.
І годинник старий припиняє сполоханий хід.
І стають почуття на морозі прудкі і червоні.
І дарує ріка цей наповнений втіхою лід.

Вже несеться зима в круговерті нестримного танцю.
І важливі слова ти говориш крізь лагідний сміх.
І з корицею чай нам несуть на коричневій таці.
І в горнятка бажань рафінований падає сніг.

(Олена Багрянцева)

***
Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні
Міріадами летять
Ті метелики холодні.

Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.

Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.

Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає…
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.

(Іван Франко)

***
І перший сніг, і плавний супокій.
Цвіте різдвяник — в домі тихе свято.
Так мало нам потрібно й так багато —
всього в нас є на вуличці вузькій.

Тут на снігу з’являються сліди
колишніх свят, і голоси минулі
уґвинчуються в стіни, ніби кулі,
і кличуть нас до себе назавжди.

Ті погуки — блаженні й больові.
Щось вічне зацвітає у крові
і стугонить навально, мов кіннота.
Сліди згорають легко, мов папір,
коли нагряне день, але повір,
що ми без них — немов свіча без ґнота.

(Юрій Андрухович)

***
Лягла зима, і білі солов’ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.

Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,

Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов’ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.

Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам’ять наша – мак в колисці.

(Микола Вінграновський)

***
Падав сніг, ласкавий і лапатий,
обнімав нас, крилами немов…
І хотілось вічно так стояти…
Перший сніг і першая любов.

Як співала кров у юних жилах!..
Вечір той весну в серця нам ніс…
На щоках твоїх, до болю милих,
я губами пив алмази сліз…

Ми стояли. Падав сніг без звуку.
Твої очі зорями цвіли…
І в руках моїх кохані руки
ніжними й покірними були.

Білі квіти розсипало небо,
і співала в жилах юна кров…
Ми мовчали… Слів було не треба…
Перший сніг і першая любов.

(Володимир Сосюра)

***
Холоднеча. Кохана моя, чи ти чуєш, яка холоднеча?
“Смертний протяг”, – сказала би Марта, а Марта знає сенс.
Не врятує ніщо – ні мовчання, ні зустріч, ні втеча, –
не врятує ніщо, бо у холод зникає все.
Хоч неначе немає зими – ні заметів, ані заметілі.
Холоднеча суха, мов запущений туберкульоз.
Лиш на тілі відбитки одеж, що недавно безславно зотліли
в намаганні згоріти. Можливо, згоріти всерйоз.
Проростає цибуля, і яблука в’януть потроху.
Розсипається в прах великодній вінок на стіні.
Допиваю вино, що бродило минулого року,
і жбурляю пляшки за вікно, в неіснуючий сніг.
Холоднеча стерильна, і марно чекати предтечу.
Це Різдво не прийшло і, напевно, уже не прийде.
Я ховаюсь в кімнатах, натягую шкури на плечі,
та сховатись від цього, кохана, не можна ніде.
Треба вбрати, кохана, ці шкури, поїджені міллю,
і виходити з дому, і переступати поріг,
і рушати на південь, у край, де ще є заметілі,
щоб упасти обличчям у білий, незайманий сніг.

(Юрій Іздрик)

***
Зима-фотограф проявляє плівку.
Працює майстер впевнено, уміло.
Ось — чорний птах упав на чорну гілку.
За мить — на білій гілці птаха біла.

Ще мить — і негативи днів минулих
Проявить снігу біле покривало.
Де нас удвох між ліхтарів і вулиць
Зимова ніч на літо повінчала.

(Наталка Позняк)

***
І вже коли ти спиш, починається сніг.
Прийшовши з ночі,
виявившись із нічого,
з чорного шепоту,
з горизонту нічного,
з повітрь усіх,
із розламів усіх.

Коли ти спиш, він рухається з передмість,
рухається між дерев,
падає над стежками,
над цегляними брамами,
над ганками й хідниками,
над кожним із перехресть,
над кожним з обійсть,

над кожною з колій,
над кожним із бездоріж,
над школами,
над вокзалами,
над мостами,
падає до безкінечності,
падає до нестями.
Коли нічого немає.
Коли ти спиш.

Над кожним із вікон,
над кожною із осель,
падає над крамницями,
падає над дворами,
засипаючи русла,
огортаючись прапорами,
влітаючи до підвалів,
сягаючи стель.

Над кожним із пустищ,
над кожною з новобудов,
над кожною із веранд,
над кожною із віконниць.
Пробираючись вглиб.
Рухаючись від околиць.
Сніг входить до міста так,
як під шкіру входить любов.

Глибоко.
До крові.
До сухожиль.
До темних місць,
з яких починається подих.
Солодко, наче втома, наче наркотик.
Гостро, наче впевненість, наче біль.

Уздовж нервів,
ніби уздовж рік.
На дні легень, мовби на дні копалень,
свідченням всіх майбутніх
безсонь і запалень,
свідченням всіх зупинок
і всіх доріг,

свідченням всіх перевтілень,
які постають,
свідченням всіх початків
і всіх повернень,
ламка, мов березень,
зріла, неначе серпень,
любов підіймається тілом,
як гріта ртуть.

Прогріваючи горлом
промерзле скло.
Над усіма алеями,
над домами.
Коли ти спиш,
коли нічого немає.
Коли немає навіть того,
що завжди було.

…Тримай це відчуття
солоду й гіркоти,
відчуття пекла,
що в пальцях тобі запеклося,
коли торкаєшся її одягу і волосся,
коли простягаєш їй руку,
виводячи з темноти.

Це вона всотується в хребта високу пітьму.
Це вона чередами жене
золоті заметілі.
Радій цій чорній любові у власному тілі.
Не дивлячись ні на що.
Всупереч усьому.

(Сергій Жадан)

***
Сніги – мов окупація душі.
Живеш до комендантської години,
а там – чатуй! У тебе цілять дивні,
нічим не мотивовані вірші.
Тебе вполює дня остання п’ядь,
де тінь стріли поціленої довша.
Сутужно на слова, що не гірчать
і не риплять, як сніг із-під підошви.
Впадеш як звір. Отаннє слово звіриш
горбам старого бруку. Все так просто.
І тільки другий, з милосерця, постріл
начорно зачервонить сніг і вірш.

(Галка Крук)

Можливо, вас зацікавить попередня добірка віршів про любов чи поезія про осінь від українських мастрів слова. Також пропоную до вашої уваги повну добірку віршів за програмою ЗНО з української літератури.

Вірші про зиму для дітей | Стихи про зиму на украинском

Зима – найхолодніша пора року, але все одно дуже цікава та весела. Коли, як не зимою можна покататися на санчатах, ковзанах, зліпити снігову бабу, погратися в сніжки. А ввечері, сидячи біля вікна, можна довго дивитися як падають білі пухнасті сніжинки.

ТАКЖЕ РЕКОМЕНДУЕМ:

В дитячих садочках та школах зимі також приділяють багато уваги. Діти готують різні роботи, малюнки на зимову тему, а найголовніше – розказують вірші. Саме для цього ми підготували добірку віршів про зиму, яка допоможе вам вибрати той, який найбільше подобається та підходить вашій дитині за віком.

Вірші для школярів ви можете знайти тут.

  • Слідкуйте за оновленнями Эти-дети у соціальних мережах: ВКонтакте и Facebook.

КОРОТЕНЬКІ ВІРШИКИ

ПУХНАСТА ХАТА
Н. Замрія

Біла скатертина впала біля тину.
Загорнулась в хустку, як маля, хатина.
За ніч нічого не впізнати:
Пухнастий тин, пухнаста хата!

СНІГ

Сніг вкриває всі шляхи,
Йому раді дітлахи,
Чується веселий сміх,
Ой, який пухнастий сніг!
Треба гору збудувати,
Покататися встигати,
Цілий день така турбота —
У малят кипить робота.

БІЛИЙ КІТ
В. Бондаренко

Котик вибіг за ворота,
А на вулиці — зима!
Білий сніг і білий котик –
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота.

ПЕРШИЙ СНІГ
П. Воронько

Голуби злетілися біленьки,
Мабуть хтось їм хліба накришив, —
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив.
Не спурхне сніжок цей голубами,
Як весінне сонце припече,
Він струмком зів”ється між горбами
І в далеке море утече.

* * *
Я зими дитинка, Красуня Сніжинка.
Морозець — то мій татусь,
Дід Мороз — то мій дідусь.
Колисала мене Віхола,
А Зима на щічки дихала.
І тому така я гожа,
На Матінку-Зиму схожа.

ПІСНЯ ПРО ЯЛИНКУ
І. Нехода

Цвіте, горить, красується
Ялинка лісова….

Стрибає сірий заїнько
І пісеньку співа:
— Ялинка, ялинка
У лісі росла,
Ти щастя і радість
Усім принесла.

ВЖЕ ЗИМА В ДОРОЗІ
О. Богемський

Спить під листям їжачок,
Під камінчиком – жучок,
Дідусь – під кожухом,
Зайчик вкрився вухом.
Вже зима в дорозі
На скріпучім возі.

* * *
Ми сніжинки, наша мама – це зима,
А Мороз – наш рідний батько,
В світі кращого нема!
Він малює сріблом вікна,
Самоцвіти роздає,
І до танцю нам, снижинкам,
Він на вітрі виграє!

ЗИМОНЬКА
Л. Забашта

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум”яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.

ЗАЙЧИКОВІ ВУХА
В. Каменчук

Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!

УСІ ДЕРЕВА В ІНЕЇ
А. Камінчук

Усі дерева в інеї —
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.
Гілки похитує вітерець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко-пустунець
Нам вікна розмальовує.

СНІГОВА БАБА
М. Підгірянка

Що за гамір?
Що за гра?
Ліпить бабу
Дітвора.
Ой, у баби
Горб на спині
І ломака
Он яка!
Ніс у баби
З картоплини,
Рот у баби
З буряка!
Ой же, баба снігова,
Біла в баби голова.

ПОДРУГИ
Н. Замрія

Засоромилася Осінь,
Що все листя скинула.
Їй Зима пухову хустку
На плечі накинула.
Глянь – у хусточці вона
Вже не Осінь, а Зима…

СНІГ ІДЕ
М. Познанська

Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий:
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.

Ми прокинем зранку
Стежку біля ґанку,
Вийде мама з хати
І почне питати:
— Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?

МЕТЕЛИКИ
О. Олесь

Погляньте, погляньте, яка благодать!
Дивіться ж: метелики з неба летять!
Квітки повмирали усюди надворі, –
Морозець малює на шибках узори…

Картинкою гарною стане віконце,
Як трошки поблискає золотом сонце.
Погляньте, погляньте, яка благодать!
Метелики з неба летять і летять!

МОРОЗ
М. Підгірянка

Ходить Мороз надворі
По широкій оборі,
Ще й по горах – дібровах –
У чоботях пухових.
Старий він, сивий він,
З бородою до колін.
Ходить-бродить у шубі,
Біла шапка на чубі.
Ходить лютий, сердитий,
Хоче когось вкусити.
Старий він, сивий він,
З бородою до колін.

ВРАНЦІ БІЛЯ ХАТИ
Л. Куліш-Зіньків

Вранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчатко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.

ВІРШІ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ

ЗАБІЛІЛИ СНІГИ
А. Качан

Стала зима вже на ноги,
Там, де шуміли луги,
Там, де курились дороги, —
Знов забіліли сніги.
Сніг на кущах верболозу,
Снігом укриті хати…
Як тепер Діду Морозу
Наше сіло віднайти?
Вранці до гаю стежинку
Нам протоптати довелось,
Щоб і до нас на ялинку
Теж завітав Дід Мороз!

КОЖУШОК
П. Воронько

Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок.
Кіт купив того кожуха,
Загорнувсь по самі вуха.

Як забіг у нім до хати,
Хутро стало розтавати.
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком.

МОРОЗ
П. Амбросій

Хмура осінь наступила,
Лист зелений пожовтила.
Світанкової пори
Дід Мороз зійшов з гори.
На городі біля тину
Заморозив капустину.
Гей, Морозе, не лютуй
Та капусти нам не псуй!
Скоро сніг уже впаде,
В полі травку замете.
Прибіжать малі зайчата, —
Чим їх будем пригощати?..

ПОРОША
Г. Демченко

Мов хазяєчка хороша,
Побілила все пороша.
Любо глянути довкола —
Білі луки, ліс і поле!

Навіть зайчик між снігів
До краплиночки збілів.
Всі радіють: «Ну й хороша
Ця хазяєчка пороша!»

ЙДЕ ЗИМА
В. Паронова

Йде зима, красуня мила.
В неї сукня сніжно-біла,
Черевички з кришталю –
Дуже зимоньку люблю!
Йде в засніженім уборі,
Очі сяють, наче зорі.

Щоб своє побачить личко,
Дзеркало зробила з річки.
Білі коси розпустила,
Землю лагідно укрила –
Хай спочине до весни
І чарівні бачить сни.

СНІЖИНКИ

Сніжинки зранку вже кружляють,
Одна одній промовляють:
— “Ми сьогодні загадкові,
Сяєм, ніби іграшкові.

Прикрашала нас сама
Красуня Матінка-зима.
З нею Рік Новий крокує,
Свято й радість всім дарує”.

ЗИМА
В. Бичко

Дорога біла стелеться,
І краю їй нема.
Сніжок мете. Метелиця.
Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,
Спинилася ріка.
Повита тихим сном вона,
Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистною
Верхівкою поник.
Над ним пісні висвистує
Лиш вітер-сніговик.

ГОСТІ

Ось зима вже землю вкрила,
До себе в гості запросила
Завірюху й заметіль,
Вони злетілись звідусіль,
І мороз не запізнився —
Іще звечора з’явився,
І всі добре знаєм ми:
Це справжні друзі у зими.

ПОДАРУНКИ ВІД ЗАЙЧИКА
А. Музичук

Через поле, через ліс,
З пагорбка в долинку
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.

Їхав навіть уночі,
Не боявсь нічого,
Бо летіли два сичі
Попереду нього.

І освітлювали путь
Очі їх — вуглинки.
Подарунки привезуть
Вчасно на ялинку.

ЗИМА ПРИЙШЛА

Мороз з зимою посварились:
— “Ми з тобою забарились!”.
І мерщій вже працювати —
Землю снігом укривати.
Вкрили поле, ліс, садок,
Для ковзанів тут є льодок
І горбки є для санчат —
Всі розваги для малят.

ЗИМОЮ
Б. Лепкий

Сипле, сипле сніг,
Криє переліг;
Білим килимом лягає
Аж під наш поріг.

Легкий білий пух,
Наче той кожух,
Криє землю, щоб не знала
Стужі й завірюх.

Тишина кругом.
Спи спокійним сном,
Заки збудешся весною
З рутяним вінком.

ЧАРІВНИК

Цілу ніч мороз малює,
Візерунками дивує,
Ніби казку розказав,
Тут її намалював
І природа милувалась,
Тут вночі, мов диво сталось.
Яскраво ж так малюнки сяють,
Він – чарівник, всі добре знають.

ГОСТЮЄ В НАС ЗИМА
В. Кленц

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.

Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

ЗАМЕТІЛЬ

Вітер віє звідусіль
І кружляє заметіль,
Білим снігом все вкриває,
Під кожен кущик заглядає,
Засипає всі шляхи,
Сховались звірі і птахи,
А вона сильніш кружляє,
Свої пісеньки співає.

СНІГОВА АБЕТКА
В. Скомаровський

Є абетка снігова,
А сліди – її слова.
Заєць слід кладе шнурочком:
Риска — в ряд,
І риска — збоку.
Хто рядочок рівно вишив?
Це пробігла щойно миша.

Рись взуває в капці лапки —
Має слід чотири крапки.
Лось пішов на водопій,
Слід його серед полів —
Наче слід від ковзанів.

ЗИМОВА КАЗКА

Зима кружляє і сміється,
Вітерець за нею в’ється,
Сніг, мов хутро, розвіває,
Білі крила розправляє.
Вкриті килимом всі стежки,
Бурульки сяють, мов сережки,
І зима, як справжня птиця,
В білій казці – чарівниця.

СНІЖИНКИ
А. Мічан

Наловила я сніжинок
І біжу до хати.
Які білі та пухнасті —
Мамі ж показати.

— Відчиніть скоріше двері, —
Весело гукаю. —
Відгадайте, будьте ласка,
Що ось тут я маю.

Мама радо усміхнулась:
— Що в тій рукавичці?
Дуже легко відгадати —
Крапелька водиці.

ПОДАРУНОК
М. Пономаренко

Сніговик для сніговички
Сплів із снігу рукавички.
Попросила сніговичка:
— Подаруй ще й черевички
Із бурульок крижаних,
Буду ковзати у них.

ЯЛИНКА
П. Сінгаївський

Дей поділись заметілі
Із морозами й вітрами,
Лиш тумани сніжно-білі
Ходять-бродять вечорами.

Понад лугом, понад ланом,
Біля тину, біля хати…
А ялинка за туманом –
Як ведмедик волохатий.

Ніби вибігла із гаю
Й зупинилась на узгір”ї –
І чекає-виглядає,
Чи не йдуть за нею звірі.

ХВОЇНКИ
К. Пасічна

Просить мишка у ялинки:
— Дай мені свої хвоїнки,
Дай гостреньких колючок,
Буду я, мов їжачок.
Як зустріне кіт мене,
Геть від страху дремене.

ЗИМОВА ПІСЕНЬКА
Л. Глібов

Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком!
Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком,
Бабу здоровенную,
Уночі страшенную,
Зліпимо гуртом.
Зробим очі чорнії,
Рот і ніс червонії –
Буде, як мара!
День і ніч стоятиме
З нашого двора.
Гляне ясне сонечко
В весняне віконечко –
Бабу припече,
Де й мороз той дінеться,
Геть від баби кинеться,
З ляку утече!

ПЕРШИЙ СНІГ
П. Савченко

Білі метелики,
Ніжні метелики
З неба летять.

Білим метеликам.
Ніжним метеликам
Ніде сідать.

Поле з ярочками,
Луки з гайочками,
Хутір з селом.

Все ними вкрилося,
Все застелилося
Білим рядном.

Білі метелики,
Ніжні метелики
Впали й лежать.

Білим метеликам,
Ніжним метеликам
Вже не літать.

ВЕСЕЛИЙ СНІГ
О. Санатович

Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
— Ой, зима, зима, зима!

СНІЖИНКИ
С. Кузьменко

Пролітають біленьки сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?
Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!

Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.
Каже мама здивовано доні:
— А чи знаєшь, чому це так є?
Бо у тебе тепленька лодоня,
А сніжок від тепла розтає.
І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
— Мамо, – каже, – тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!

ПЕРШИЙ СНІГ
О. Туманян

— Мамо, мамо, ти поглянь,
Як надворі біло!
Скільки тих метеликів
Раптом налетіло.

Ще такого не бувало!
Просто мене здивувало!
Щоб летіло, коливало
Й не переставало!

— Ні, це просто йде сніжок,
Та такий лапатий,
Крильцями тріпоче він,
Білий, пелехатий.

СИПЛЕ СНІГ
І. Франко

Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо, легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, ані доріг…
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Все присипав – доли, гори,
Вже ввесь світ – мов біле море,
Біле море без доріг.
Сипле, сипле, сипле сніг.

ГРА У СНІЖКИ
П. Воронько

Із доріжки до доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився,
Під горою зупинився.

Зверху сніг і знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!

ЗМЕРЗЛА ЗИМА
В. Верховень

Морозом дихає зима.
Та, мабуть, змерзла вже й сама!
Бо закрутила білі
У танці заметілі.
Без рукавичок хуга
У руки змерзлі хука.
Прохає завірюха
Позичити кожуха.
І тільки дітвора
Кричить зимі: — Ура!

БІЛИЙ СВІТ
В. Бондаренко

Біле місто, білі сквери
І трамваї, і таксі,
Білі міліціонери.
Білі діти — білі всі.
Це ж зима, холодна й біла,
Білим снігом землю вкрила.

СНІЖИНКИ
А. Костецький

Тоненькі сніжинки
На мене сідають,
Мене за ялинку,
Напевне, вважають.
Не знають сніжинки —
Смішинки тоненькі,
Що я — не ялинка,
А просто — Оленка!

ДІДІВ ПОРТРЕТ
П. Воронько

Ми ліпили сніжну бабу,
Доки вечір наступив.
А вночі якийсь незграба
Шапку й вуса приліпив.
Підійшов Омелько-дід,
Усміхнувся: «Все як слід.
Шапка, вуса й борода,
Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,
Мій портрет зробили діти!»
Вмить зібрався цілий рід:
«Справді, з баби вийшов дід!»

ЗИМА І СТРУМОК
К. Сухоцька

Із гори біжить струмок,
А навстріч йому зима
Крижаний несе замок,
Тільки ключика нема.
Зачиня струмок дверима —
Він собі біжить під ними,
Ще й приспівує струмок,
Повен сонячних думок.

ГОСТІ ГРУДНЯ
А. Качан

Сиджу я біля підвіконня,
Коли дивлюся — у садку
На груші… яблука червоні
Висять на самому вершку.
Та от підкрався кіт-гульвіса,
На грушу глипнув, як сова, —
Червоні яблука знялися
І — полетіли! Ну й дива!
Взяв олівець я із пенала
І записав в календарі:
«Сьогодні вперше прилетіли
До нас у гості снігурі».

ПЕРШИЙ СНІГ
Г. Усач

Зима така недобра,
Така скупа зима,
Бо снігу для хлоп’яток
У неї ще нема.

Послухай, чорна зимо,
Пора уже, пора:
Санчатам нашим сниться
Засніжена гора.

І лижі дуже хочуть
Побігти по лижні,
А діти марять лісом
У срібному вбранні.

І от одного ранку
Ми бачим у вікні:
Все біло, біло, біло,
Немовби уві сні.

Це сніг на білих лапах,
Нечутних і м’яких,
Підкрався, наче кицька,
І біля хати ліг.

ЗЕЛЕНИЙ ОСТРІВ
А. Качан

Лягла на землю біла тиша,
В новому році — все нове.
Снігами січень око тішить,
Але морозом вухо рве.
Вже поховались від морозу
Під кучугурами в садку,
Немов ведмеді у барлозі,
Кущі калини, кущ бузку.
Та як зелений острів літа,
Стоїть сосна за ворітьми,
Хоч їй і сумно зеленіти
Одній у таборі зими.
Я протоптав по білій тиші
Рипучу стежку до сосни:
Удвох нам буде веселіше
Дозимувати до весни.

БІЛИЙ ІНІЙ

На деревах білий іній,
Кущ — мов білий їжачок,
На паркані, вчора синім,
Безліч білих голочок!
Навіть дідова руда побіліла борода.

ПРИВІТ, ЗИМО!
А. Житкевич

Привіт, зимо!
Чекала я тебе.
Скажи, зимо,
Де ти блукала, де?
Літала вечорами
Холодними ярами,
Чи не втомилась ти?
А я тебе шукала,
А я тобі співала:
— Прийди, прийди, прийди.
Привіт, зимо!
Я знала, ти прийдеш.
Скажи, зимо,
Чи сніжною будеш?
Так хочеться ковзати
На лижах і санчатах
Там, де сніги, сніги.
Лиш стану біля річки,
Щоби зігріти щічки,
А ти кричиш: «Біжи!»
Привіт, зимо!
Не поспішай в світи.
Собі, зимо,
Дорогу замети.

Побачиш гарні квіти.
Зустрінеш тепле літо,
Все буде, як завжди.
А я тобі на свята
Пісень буду співати:
— Прийди, прийди, прийди.

ОЙ ДАРМА-ДАРМА
А. Баголіка

Ой дарма-дарма.
Що тепла нема.
Це тому, це тому,
Що у нас зима.
Ми санчата візьмемо,
В двір кататись підемо.
Сніг-сніжок пухнастий,
Любимо тебе!

Дід Мороз вусатий,
Подарунки де?
Біло стало, гарно стало
Надворі, надворі,
Прилетіли на калину
Снігурі, снігурі
Ой, як добре на санчатах
Нам із гірочки кататись!

ІЗ СНІЖКОМ МИ ДРУЖИМО
В. Кленц

Там, де поле, там, де луг,
Ходить завірюха,
Сипле сніг із рукавів
І морозить вуха.
Ой сніг, сніжок,
Біленький, лапатий,
Ти звідки до нас
Прийшов погуляти?
Щоки полум’ям горять,
Та біжать малята,
Щоб везти із гірки сміх
На своїх санчатах.
Ти, вітриську, зупинись,
Йди із нами гратись,
На санчатах цілий день
Будемо кататись.

ЗАВІРЮХА
О. Винокуров

Розгулялась завірюха –
Виє, стогне і свистить.
Затуля Оксанка вуха
І від страху аж тремтить.
— Ти не бійся, – каже тато. –

Завірюха не страшна.
Це ж бо лижам і санчатам
Намітає сніг вона.
Кучугури встануть вранці
Будуть гірки дітворі…
Скинуть ягоди Оксанці
Із калини снігурі.

СНІЖОК
К. Перелісна

Ой, летить сніжок, летить,
Заміта дороги!
Ходять діти по снігу —
Загрузають ноги.
Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку.
Насип цілу гору
Біля цього двору.
А лопатки наші де?
Нащо їх сховали?
Та ж вони якраз на те,
Щоб сніг розгрібати.
Ой, летить сніжок, летить,
Пада на доріжки!
Та не глибоко тепер —
Не загрузнуть ніжки!

ПЕРШИЙ СНІГ
С. Гордієнко

Ще вчора листячко кружляло
У золотавому танку.
На ранок враз зима настала
І свіжість принесла п’янку.
І цей тонкий та ніжний запах
Прийшов до мене уві сні.
А ранком кіт приніс на лапах
Пухнастий білий перший сніг!

ЗУСТРІЧ
А. Качан

До нас прийшла зима-чаклунка,
Засклила річку, як вікно,
Намалювала візерунки,
Яких не бачив я давно.
А на моєму підвіконні
Вже тиждень, ніби жартома,
Горять жар-квіти у вазоні,
Яких не бачила зима.
Зима зустрілася із літом, —
Оце так диво! Навіть кіт
Весь день мурликав біля квітів
І обережно нюхав цвіт.

СНІЖОК
К. Перелісна

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору!
Тут діти маленькі
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.

* * *
Ходить, ходить зима гаєм — білосніжка,
Килимочки простеляє по доріжках.
Беріз коси стрічками заплітає,
По ярочках з потічками розмовляє.
Ходить, ходить зима в полі, білосніжка,
Розклада в полях перини на ліжках.
Накрива дбайливо ниви в час негоди,
Щоби спали без пригод озимі сходи.
Ходить зима то узбіччям, то в діброві,
То шелесне, то шепоче в чар-розмові.

ПОГАС УЧОРА ДЕНЬ
Л. Глібов

Погас учора день —
Заплакав Рік Старенький.
Сьогодні розсвіло —
Сміється Молоденький.
Старенького нам жаль,
А плакать не годиться,
Бо Молоденький Рік
Почне на нас свариться.

БІЛІ МУХИ
М. Рильський

Білі мухи налетіли, —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.

ЗИМОВИЙ РАНОК
Я. Щоголів

Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ґанок
І на шлях за ворітьми
Упаде із неба промінь,
Дим пов’ється з димарів.
На току підніме гомін
Зграя галок і граків.
Сніг ясним кришталем блище,
Лютий холод допіка;
Сонце вгору плине вище,
Та не гріє здалека.

ЗИМОВИЙ ГРИБ
В. Заєць

Дід Мороз по лісі йшов,
Під кушем гриба знайшов.
Брав за ніжку так і сяк —
Не подужає ніяк.
Окуляри дід надів,
Подививсь і аж присів:
— Та який же це грибок?
Це ж засніжений пеньок!

СИПЛЕ СНІГ
І. Франко

Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо, легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, ані доріг…
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Все присипав — доли, гори,
Вже ввесь світ — мов біле море,
Біле море без доріг.
Сипле, сипле, сипле сніг.

ГРУДЕНЬ
Т. Масенко

Всі річки тепер в обнові,
Біле скло над бережком.
Ходить грудень по діброві,
Застеляє світ сніжком.
Вишні в інею розквітли,
В білих шубах всі дубки.

Позирають ночі світлі
В розмальовані шибки.
Є вже саночки новенькі,
Є хороші ковзани.
А мороз веселий дзенька,
Налітає з далини!
І така привітна й люба
Тиша білої зими.
І в кімнаті тепла груба,
Й нові книги на столі.

ЗИМОВА КОЛИСКОВА
В. Верхівень

Ось послухай, завірюхо,
Не лютуй, не злись, не вий!
Хай зайча, укрившись вухом,
Сон побачить морквяний.
Хай зайча у морквяному
Уві сні забуде страх.
Завірюхо, йди додому,
Поки ще видніє шлях!
А я тихо колискову
Про ялиночку святкову
Заспіваю діткам всім.
Ось лише зберу по слову
У торбинку колядкову —
І зайду у кожний дім!

БАБА СНІГОВА
М. Ровенко

Баба, баба, баба,
Баба снігова.
З гірки позирає
Начебто жива.
Очі — як вуглини
І морквяний ніс.
Зайчик як побачив —
Дременув у ліс.
Шапка із бляшанки,
Віник у руках.
Не лиш для зайчаток,
Для лисички — жах.
Всі тремтять від страху:
Звірі і птахи.
Тільки не бояться
Раді малюки.
Всіх вона лякає
Баба снігова.
Діток потішає
Сніжна голова.
Сонечко пригріє,
Забринить трава,
Потече струмочком
Баба снігова.

ЗИМОВЕ
М. Лисич

Пада, пада
Сніг лапатий,
Стеле ковдру пухову.
Гей, хлоп’ята,
Зліпим бабу снігову!
Ой як хороше надворі,
Вже давно так не було.
Біля двору
Снігу гори,
Можна взяти
Ще й санчата —
Не з’їжджали ж бо давно!
А у хаті кіт вусатий
Сумно дивиться в вікно.

Пада, пада
Сніг на хати,
Це до нас прийшла зима,
Кіт би теж пішов гуляти,
Та санчат ось, бач, нема.
Ой ти, коте,
Наш воркоте,
Не журися, далебі:
Завтра зранку зробим санки, —
Буде весело й тобі!

ОЙ ЛЕТЯТЬ СНІЖИНКИ
Г. Бойко

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій…

Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!

СНІЖИНКИ
М. Познанська

Ми в небі народилися,
Сніжиночки малі,
А нині ми спустилися
До рідної землі.

Веселими, грайливими
Літаєм навкруги
І стелем білі килими
На поле, на луги.
Хай живиться водицею
Вся матінка-земля,
Щоб буйною пшеницею
Прослалися поля.

МОРОЗ
К. Перелісна

Дід Мороз засніжений,
Руки крижані,
У віконце стукає:
— Відчиніть мені!
Та впустіть погрітися,
Хоч біля дверей…
Бачу, вам тут весело!
Скільки тут дітей!
Ох, якби на вулиці
Я їх упіймав!
Ніжки поморозив би,
Щічки пощипав!
А то, бач, за стінами
У теплі сидять
І пороздягалися,
Та ще й цвірінчать.

МОРОЗЕНКО
В. Скомаровський

Височенько чи близенько,
В кожушку чи в шубі —
Умостився Морозенко
На столітнім дубі.
Раз дихнув — і облетіли
Жолуді доспілі.
Ще дихнув — і задзвеніли
Віти посивілі.
Потім дмухав без угаву
І з гори, і з долу,
Шарпав крону кучеряву
Зовсім охололу.
Після хуги снігової
Голо в лісі й в лузі.
Тільки дуб стоїть, як воїн,
В листяній кольчузі.

СНІЖИНКИ
С. Кузьменко

Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.
Каже мама здивовано доні:
— А чи знаєш, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.
І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
— Мамо, — каже, — тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!

ГРУДЕНЬ
Т. Коломієць

Дорожний майстер грудень
Мости будує всюди,
Вкриває ріки кригою,
Воює із відлигою:
Дороги підморожує
Ще й снігом припорошує,
Щоб на дзвінких санчатах
Новому року мчати.

А МЕТЕЛИЦЯ…
В. Ярмуш

А метелиця
Полем стелиться,
Долом падає
Сива тьма…
То з-за лісу,
Наче з кріса,
Вдарила полум’ям
Білим зима.
І як зойкнуло
Сніговертями,
Та на радість,
Та на добро…
Цвітом інею
Сад обсіяний.
Там є господарем
Дід Мороз.
А метелиця
Долом стелиться,
Перекочує через яр…
Усміхаючись,
Роздуваючи
Біле полум’я
Аж до хмар!

ЗИМА
Н. Вернигора

Понад луки, ліс і поле
Пролітає трійка коней
І карета кришталева,
В ній красуня-королева.

Поспішає ця чаклунка,
Бо везе усім дарунки.
Для хлоп’яток і дівчаток —
Сніжну гірку для санчаток,
Для зайчаток — шубки нові,
Ведмежаткам — колискові.

В діаманти й самоцвіти
Заплела вербові віти.
Сипле срібло на ялини,
Стеле килим на долини.

В дитсадку на шибках вікон
Змалювала диво-квіти,
Що ніде таких нема.
Це до нас прийшла зима!

ЗИМА-ХУДОЖНИЦЯ
С. Гордієнко

Зима казково біла
Впрягла Чумацький шлях
І все навкруг встелила,
Змінила на очах!

Сніжинки вирізала
І сіяла весь час.
Казкові діаманти
Розсипала для нас.

Ще й пензликом чарівним
Водила по шибках,
Де розквітали дивні
Метелики в казках.

Місточок старовинний —
В далекому кутку
І квіточки чарівні
В забутому садку!

Бурульки, як дарунки,
Розвішала зима.
Казковим візерунком
Милується сама!

ПІСЕНЬКА ЗЕЛЕНОЇ ЯЛИНКИ
С. Гордієнко

В ніч новорічну
Падає сніг,
Вдома лунає
Радісний сміх.

В небі кружляють
Зірки золоті,
Наче танцюють
В напівзабутті.

Срібна ялинка
Голками тремтить.
Свята чекає —
Ні хвильки не спить!

Бо о дванадцятій
Гість дорогий
Прийде в оселю —
Рік молодий!

Щастя з собою
Цей гість принесе.
Року новому
Радіє усе!

СНІГУРІ
О. Олесь

Звідкись гості налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі…
Де взялась весела зграя,
Жарогруді снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки…
На городах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув,
Вгору знявсь, і дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Ще хвилина, і, як в казці,
Враз розсипались квітки,
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.

ЗИМОВІ ЗАБАВИ
Ю. Ференцева

За віконцем заметілі
Розкидають віхті білі —
На стежинці, на ялинці,
На Оленчиній хустинці!

На пухнастий килимок,
Що укрив горбки й лісок,
Налаштовують санчата
І дівчатка, і хлоп’ята.

Щічки в нашої Дарини
Наче ягідки калини,
Оченятка у діток
Яскравіші від зірок.

Снігурів барвиста зграя,
Мов ліхтарики засяє.
Галас, сміх, весела гра —
Дітки, що то за пора?

ЗИМА
Н. Вернигора

Понад луки, ліс і поле
Пролітає трійка коней
І карета кришталева,
В ній — красуня королева.

Поспішає ця чаклунка,
Бо везе усім дарунки.
Для хлоп’яток і дівчаток —
Сніжну гірку до санчаток.

Для зайчаток — шубки нові,
Ведмежатам — колискові.
В діаманти й самоцвіти
Заплела вербові віти.

Сипле срібло на ялини,
Стеле килимом долини
В дитсадку на шибках вікон
Змалювала диво-квіти,
Що ніде таких нема.

Це до нас прийшла зима.

НАВКРУГИ КАЗКОВІ ШАТИ
В. Скоморовський

Навкруги казкові шати –
Сиве плетиво гілок.
Спробуй зразу відгадати,
Де тут в’яз, а де дубок.

Де калина, де шипшина,
Де черешенька мала?
Все зима запорошила,
Запушила, замела.

Сидять над озером ялинки,
Як сестрички в сповитку,
Біла віхола хустинки
Їм зіткала нашвидку.

І березка – мов лілея –
В платі з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї –
З клена зірваний листок.

previous post: Привітання з Днем Святого Миколая
| next post: Музей игр «The Strong» в Рочестере

Вірші про зиму для дошкільників і малят

З НЕБА ПАДАЮТЬ СНІЖИНКИ
Зимонько, де ти?

Намети замети.

Ми тебе стрічатимем

З лижами й санчатами,

З ковзанами на льоду.

А зима гукає: — Йду!
Г. Бойко

ВЕСЕЛИЙ СНІГ
Падав сніг, падав сніг —

Для усіх, усіх, усіх:

І дорослих, і малих,

І веселих, і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,

Він тихнем сідав на ніс.

А роззяві, як на сміх,             

Залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз

І довів його до сліз.

А веселі грали в сніжки

Сніг сідав їм на усмішки

І сміявся з усіма:

— Ой, зима, зима, зима!
О. Сенатович

ОЙ, НЕ ЖАРТИ…
Ой, не жарти, не сміх —   

Уночі випав сніг.

Вийшов рано в двір Гусак,

Міряв сніг і так і сяк.

І поважно мовив він:

— Випав сніг до колін.

Качка снігом побрела:

— Ках! Тут буде до крила!

Як поміряв Горобець

По двору з кінця в кінець

Із підстрибом — гоп та гоп!

Каже: — Сніг — по самий дзьоб!
Л. Повх

ПАДА СНІГ
Пада сніг, пада сніг,

Білий танець біля ніг.

Білі взули черевички

Вже ворони і синички.

Білі стали димарі,

Сніг кружляє угорі.

Біла хустка у шипшини,

Біла сукня у ялини,

Срібно-білі стежечки,

Білі в кленів сорочки.

Пада сніг, пада сніг,

Стелить килим на поріг.
Л. Новикова

СНІЖИНКИ
Білі-білі лебеді

Налетіли,

Ніжним пухом-пір’ячком

Сад укрили.

Я одну сніжиночку

Упіймала,

Та вона сльозинкою

Раптом стала.

Бавтеся, сніжиночки,      

Веселіться,

Лиш долоньки теплої

Стережіться.
Л. Дяченко

ПЕРШИЙ СНІГ
Перший сніг на землю ліг,

Кіт по снігові побіг.

На снігу лишив сліди,

Щоб по них назад прийти.

Та поки він десь гуляв,

Сніг на вулиці розтав.
Л. Новикова

ГОСТІ ЗИМИ
Сиджу я біля підвіконня,

Коли дивлюся — у садку

На груші — яблука червоні

Аж на самісінькім вершку.

Та ось підкрався кіт-гульвіса,

На грушу глипнув, як сова, —

Червоні яблука знялися

І— полетіли! Ну й дива!

Взяв олівець я із пенала

І записав в календарі:

«Сьогодні вперше прилітали

До нас у гості снігурі».
А. Качан 

ГОДІВНИЧКИ
Я ладнаю годівнички

Для горобчика й синички,

Для малого снігурця

Крихт насиплю і пшонця.

Прилітайте, друзі милі,

Не лякайтесь заметілі!
А. Камінчук

СНІГУРІ В САДУ
У саду зимовому —

Білий дим.

На гілках ліхтарики —

Блим та блим.

Ой, яке ж то

Видиво чарівне

У пташинок

Пір’ячко вогняне!
О. Плавенчук

ДОБРЕ КИЦІ В КОЖУШКУ
Добре киці в кожушку,

Ходить сміло по сніжку.

Я сплету їй теплу шапку,

Рукавиченьки на лапки.

А тоді — ще й на санчатах

Зможу кицю покатати.
М. Пономаренко

СНІЖИНКИ
Тоненькі сніжинки

На мене сідають,

Мене за ялинку,

Напевне вважають.

Не знають сніжинки —

Смішинки тоненькі,

Що я — не ялинка,

А просто — Оленка!
А. Костецький

ЗИМА  

Розпашілись горобини,

Ніби щічки у Галини.

Завогніли снігурі,

Грає віхола в дворі.

Хто на сани, хто на лижі

Білий сніг аж очі ріже.

А Івась на ковзани:

— Гей, Артемку, дожени!

На морозі сніг іскриться,

Сумувати не годиться.

Зустрічають залюбки

Жваву зиму малюки.
Л. Дяченко

ЗАЙЧЕНЯТКО
Зайченятко вийшло з хати:

— Ну й морозива багато!  

На дахах і на ялинах,

На горбочках і в долинах!  

Усміхнулася зайчиха

І на те сказала тихо:

— Втіха, синку, для усіх —

Це ж бо випав перший сніг!
В. Кленц

СНІГ
Перший сніг, білий сніг

Скрізь заметами заліг.

Скочив песик наш кудлатий

В кучугуру біля хати,

Окрутнувся, в диві став

І на білий сніг: «Гав-гав!»
Г. Биченюк

СНІЖИНКИ
Сніжинки із хмари

Повилітали,

Сніжинки повільно

У небі кружляли,

А потім тихенько

Спустились до ніг,

І землю закутав

Білесенький сніг…
М. Пономаренко

ЗАЙЧИКОВІ ВУХА
Сіє, віє, завіва

Снігом завірюха,

А у зайчика, хоч плач,

Дуже змерзли вуха.

Він і чоботи узув,

І вдягнув кожуха,

А з-під шапки, ну хоч плач,

Виглядають вуха.

— І чого ти зажуривсь? —

Цокотять синички,

— Ти на вуха одягни

Теплі рукавички!
В. Каменчук

КОВЗАНКА
У горах ковзанку з води

Збудували холоди.

Взявши крила в білі боки,

Танцювали там сороки.

Білки, лиски і зайчата

Вчились їздить на санчатах.

Не ловив і вовчик ґав —

На льоду пісні співав

Так цікаво, так завзято,

Що забудеш їсти й спати!

Аж ведмедик клишоногий

Вухо висунув з барлоги!
В. Каменчук

ПРИЛЕТІЛИ ДОБРІ ГОСТІ
Дві синиці-жовтогрудки

Прилетіли до вікна,

Де в новеньку годівницю

Ми насипали пшона.  

         

Дві синиці-жовтогрудки

Кличуть в гості снігурів.

Прилетіли гості добрі —     

Білий сніг замайорів.   

  

Хай танцює годівниця            

Серед білої зими.

Хай злітаються всі птахи —

Добрим гостям раді ми!
В. Кленц

РУКАВИЧКИ
Усміхнулась радість

Братику й мені:

Маєм рукавички —

Гарні і зручні.

Їх бабуся наша

Із ниток сплела.

Наче разом з ними

Нам тепла дала.

І тепер здається,

Холоду й нема.

Рукавички гріють —

Не страшна зима.
В. Кленц

 

Помоги другим! Жми

< Предыдущая   Следующая >

³. Зимние стихи


.

Самые популярные английских стихотворений про зиму вы можете найти здесь. Удачи

Январь

Окна ночью синие.
Но утром они белые.
И падают снежинки
Выходи зовут.

февраль

Вставай с постели и бери санки
В этот холодный морозный день.
Солнце яркое, снег правильный.
Для зимнего дня на свежем воздухе.

Новый год

Приходите, дети, собирайтесь вокруг меня,
Что-то вот-вот должно быть.
Сегодня вечером тридцать первого декабря
Что-то вот-вот взорвется.
Слушайте, сейчас полночь, дорогие дети,
Гек, вот и новый год!

Новый год

С Новым годом!
День такой ясный,
Снег такой белый,
Небо такое яркое, Мы кричим изо всех сил:
«С Новым годом!»

My Wish

С Новым годом меня,
С Новым годом тебя,
С Новым годом всех!
Я хочу — делаю! Идет снег

Идет снег, Идет снег.

Как много снега!
Сделаем снежки
Мы все любим кидать.
Идет снег, идет снег.
Давайте кататься на санях и на лыжах!
Когда я мчусь под гору
Расчисти мне дорогу!

Робин

Зимой
Когда дни холодные,
Малиновка сидит у меня на подоконнике.
Я кладу хлеб
Ему поесть,
И крошки тоже
Как угощение.
Он берет их.
Так мило,
Потом поет мне «Спасибо»
Песня.

Зима.

Это время года
Когда утром темно,
И птицы не поют
В лесах и парке.

Это сезон
Когда дети катаются на лыжах
А Дед Мороз принес
Елку!

Новый год.

Новое, чему нужно научиться, и новые друзья, которых нужно встретить.
Новые песни для пения, новые книги для чтения.
Новые вещи, которые стоит увидеть, новые вещи, которые стоит услышать.
Новые дела в этом Новом году!

День Нового Года

День Нового Года, счастливого дня!
Мы все рады и очень веселы.
Мы все танцуем, поем и говорим:
«Добро пожаловать! Добро пожаловать! Новый год!»

Зимние месяцы.


Холодный декабрь приносит мокрый снег,
Пылающий огонь и рождественское угощение.
Январь приносит снег,
Заставляет наши ноги и пальцы светиться.
Февраль приносит дождь,
Снова оттаивает замерзшее озеро.

Снеговик.

Я маленький снеговик, невысокий и толстый.
Вот моя метла, вот моя шляпа.
Когда наступает веселый солнечный свет
Тогда я медленно таю!

Новогодняя елка.

Ой, Новогодняя Елка, Ой, Новогодняя Елка,
Кого мы любим тебя видеть!
Мы сделаем для вас некоторые украшения.
Из красного, золотого, зеленого и синего.
Ой, Новогодняя ёлка, Ой, Новогодняя ёлка,
Кого мы любим тебя видеть!

Елка.

О, новогодняя елка, о, новогодняя елка
Вы доставляете нам столько удовольствия.
Зимний снег не увянет.
Вы цветете огнями, когда дует холодный ветер.
О, новогодняя елка, О, новогодняя елка
Вы доставляете нам столько удовольствия.

Наверное, Санта.

1. У кого длинная белая борода?
У Санты длинная белая борода.
Кто приходит в особенную ночь?
Санта приходит в особенную ночь.

Особая ночь, белая борода —
Должен быть Санта, должен быть Санта,
Должен быть Санта, Санта Клаус.

2. У кого ботинки и красный костюм?
У Санта-Клауса ботинки и красный костюм?
Кто носит на голове длинную шапку?
Санта носит длинную шапку на голове?

Кепка на голове, красный костюм,
Особая ночь, белая борода —
Должен быть Санта, должен быть Санта,
Должен быть Санта, Санта Клаус

3. У кого большой вишневый нос?
У Санты большой вишневый нос?
Кто так смеется: «Хо, хо, хо»?
Санта так смеется: «Хо, хо, хо»?

Хо, хо, хо, вишневый нос,
Кепка на голове, красный костюм,
Особая ночь, белая борода —
Должен быть Санта, должен быть Санта,
Должен быть Санта, Санта Клаус.

По льду.

Скольжение, скольжение, лед крепкий.
Быстро, быстро скользите!
Двигайся и не медли,
На морозе твое лицо будет светиться!

Приближается Рождество.

Приближается Рождество гусь толстеет.
Пожалуйста, положите копейку
В старичковую шапку.
Если у вас нет ни гроша, вам подойдет
Пенни.
Если у вас нет гапенни,
Тогда да благословит вас Бог.

Дует северный ветер.

Дует северный ветер,
И будет снег,
И что тогда будет делать бедная малиновка,
Бедняжка?
Он будет сидеть в сарае,
И согреться,
И спрятать голову под свое крыло, бедняжка.

Звон колокольчиков

Рывок по снегу,
В открытых санях, запряженных одной лошадью,
За полями мы идем, всю дорогу смеясь.
Колокольчики на кольце бобтейл, оживляющий дух,
Какое удовольствие кататься и петь
Песня о санях сегодня вечером!

Колокольчики, колокольчики,
Звонок полностью.
Ах, как весело кататься
В открытых санях, запряженных одной лошадью!

Снежинки.

Так мягко спустились снежинки
Что никто не слышал во всем городе.
И правильно; боком они тоже приземлились,
Как и эльфы-парашютисты.

Итак, когда настало утро — сюрприз!
Мир белел перед вашими глазами.
С хлопковой крышей и холмами a-blur
И аллейками из кроличьего меха

Снежинки.

Снежинки плывут и плывут вниз,
Они покрывают все в нашем городе.
Они плавают и дрейфуют, и дрейфуют, и плывут,
И затем оседают на земле.





, Ͳ!
, Ͳ!

Virshi — [DOCX Document]

  • 1. Abzhlverse (Abzhlreime) * * * Eins, zwei, du bist frei. Drei, vier, du bleibst hier. Fnf, sechs, alte Hex.Sieben, acht, gute Nacht. Neun, zehn, du kannst gehn! * * * Frau Quitte, Frau Queck, Frulein Quick und Herr Quack essen Quarkkuchen von Frau Quelle. * * * Ich bin Peter, du bist Paul, ich bin fleiig, du bist faul! * * * A a a, der Winter ist schon da! E e e, wir spielen gern im Schnee. О о о, вир геен в зоопарке ден. Я, я, Vergiss die Eltern nie! * * * Mein, dein, sein, der Tisch ist noch rein, der Magen ist noch leer und du brummst wie ein Br. * * * Eichen, Buchen, Tannen, und du musst fangen. Эйхен, Таннен, Бухен,

2.und du musst suchen. * * * Rote Rosen, rote Rosen, stehen auf dem Stengel. Der Herr ist schn, die Frau ist schn, das Kind ist wie ein Engel. * * * Die Frsche, die Frsche, ein lustiger Chor. Sie haben, sie haben wie komisch! kein Ohr. * * * Раттатам, раттатам, вир фарен мит дер Айзенбан. Wir fahren in die groe Stadt, die viele schne Huser hat. * * * ABC, Kopf in die Hh! DEF, бородавка, ich treff! GHI, das macht Mh! IKL, nicht so schnell! MNO, auch nicht so! PQR, das ist schwer! СТЮ, hr mir zu! VWX, mach nen Knicks! YZ, geh zu Bett! * * * 1, 2, 3, 4, auf dem Klavier sitzt eine Maus, und du musst raus.* * * Eins, zwei, drei, du bist frei! 3. * * * 10, 20, 30, Mdchen, du bist fleiig, 40, 50, 60, Mdchen, du bist prchtig, 70, 80, 90, Mdchen, du bist einzig, 100, 1000, Million, Mdchen, du verdienst die Kron! * * * Itzli-pitzli-Rabenfu, rate mal, wer suchen muss! Itzli-pitzli-buh, nmlich du! * * * Automobil, fahr nicht so viel, Benzin ist knapp, und du bist ab! * * * Hexe Minka, Kater Pinka, Vogel Fu, raus bist du! * * * Liebe, liebe Mutter! Ich bin klein, mein Wunsch ist klein. Du sollst froh und glcklich sein.* * * Schau ссылки, schau rechts, geh geradeaus! So kommst du sicher gut nach Haus. * * * Генриетта, goldene Kette, goldene Schuh, wie alt bist du? * * * Эйнс, цвай, дрей, полицай. Wer will fahren? Steigt schnell ein! 4. * * * Ofen, Ofen, Tpfen, Milch hab ich ein Trpfen, bin so hungrig und so arm, mache mir mein Spplein тепло! * * * 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, wo bist du so lang geblieben? Bei dem Schuster tick, tick, tick, der hat mir mein Schuh geflickt. * * * 1, 2, 3, 6, 7, ein Zigeuner hat geschrieben: Liebe Tante, sei so gut, schick mir den Zylinderhut.Nicht zu gro und nicht zu klein, morgen soll die Hochzeit sein. * * * Blumen auf den Wiesen, viele Bienen fliegen, Vgel singen Lieder, ich will drauen spielen. * * * Im Haus ist die Maus auf den Ofen gekrochen, ist heruntergefallen, hats Schwnzchen gebrochen. * * * Jedes Kind sich kmmen sollte, der der Peter nie das wollte. Da wuchsen ihm die Luse, так что быстро умри Muse. Die zogen ihn ins Holz hinaus, und o Jammer, 5. und o Graus, sie fraen ihn samt Haut und Haar, so dass bald nichts mehr von ihm war.* * * Frau von Hagen, darf ichs wagen, Sie zu fragen, welchen Kragen Sie getragen, vor acht Tagen auf der Fahrt nach Kopenhagen? * * * Es war einmal ein Mann, mein Mrchen fngt an, der hat ne arme Htte, das Mrchen ist in der Mitte, der hat ein kleines Haus, nun ist mein Mrchen aus. Die Familie Der Vater heit Eiko, die Mutter heit Heike. Die Tochter heit Lilli, der Sohn heit Willi. Der Bruder heit Ronny, die Schwester heit Toni. Der Opa heit Klaus, er sitzt nicht gern im Haus. Die Oma heit Emilie.Das ist die ganze Familie. * * * Гнсе, Гнсе! Га, га, га! Wollt ihr fressen! Ja, ja, ja! Kommt nach Hause, aber merkt: Der Wolf wartet unterm Berg. 6. * * * Sieben Kinder warten Vor dem Kindergarten. Es ist Mitternacht, Die Mutter ist nicht weit. * * * Meine Mutter ist sehr tchtig, alles macht sie schnell und richtig. * * * Meine Hndchen sind noch klein, knnen aber fleiig sein. * * * Vorn ist die Tafel, und hinten ist die Bank. Links ist das Fenster, und rechts ist der Schrank. * * * Eins, zwei, drei, vier, fnf, sechs, sieben Nennt die Tiere, die sich nicht lieben! Hund und Hase, Katz und Maus wohnen nicht im selben Haus.Meine Hnde Ich habe zwei kleine Hnde, sie arbeiten ohne Ende: Sie kochen fr die Puppe Kakao, Brei und Suppe. Sie helfen der Mutter zu Haus und fegen das Zimmer aus. Sie waschen Augen, Ohren, Nase, Hals und Mund, und ich bin immer gesund. * * * 7. Wir haben fr alle etwas. Теплая каминная полка из зимы. Warme Hosen fr kaltes Wetter. Blusen aus Baumwolle, Wolle in allen Farben. * * * Die Rose ist in der Tasse. Die Schneeflocke ist bunt. Der Wald ist in der Klasse. Miauen kann der Hund. * * * Ritze kritze, ratze kratze, das ist meine schwarze Katze mit der weien Tatze.* * * 1, 2, 3 Vater isst ein Ei 3, 2, 1 Mutter isst keins 4, 5, 6 Thomas macht nen Klecks 6, 5, 4 Rudi mag kein Bier 7, 8, 9, 10 Das kann ich leicht verstehn 10, 7, 3 Das Gedicht ist vorbei * * * 1, 2, 3, 4 alles gibt es hier: Vogelfutter, Milch und Butter, greifen Sie nur zu! Erntedank Wir wollen danken 8. fr unser Brot. Wir wollen helfen при аллергии Нет. Wir wollen schaffen, die Kraft gibst Du. Wir wollen lieben; Herr, hilf dazu! Аминь. * * * In dem Hi Ha Haus ist die Mi Ma Maus. Rennt zur Tr hinaus, und du bist aus.* * * Osterhas, Osterhas, leg mir Eier in das Gras, Ostereier rot und blau, grn und gelb und grau! Im Zoo Das Krokodil, das Huhn, der Hahn, der Lwe, Affe und Fasan, der Elefant, der Br, der Strau sie leben — все в einem Haus. * * * Erst fnf Jahre bin ich alt, bin im Kindergarten. In die Schule will ich gehen, muss ein Jahr noch warten. Das Frhstck Auf dem Tische steht die Butter, Zucker, Tee und frisches Brot. Und die liebe, gute Mutter macht fr mich ein Butterbrot. * * * Im Park sind viele Blumen: wei, rot und blau und bunt.9. Wir lachen, spielen, springen, und lustig bellt der Hund. * * * Miez ist krank, Miez ist krank, sie sitzt traurig auf der Bank, will nicht laufen, will nicht springen, will nicht essen, will nicht trinken. Traurig sitzt sie in dem Haus, kann nicht fangen eine Maus. Der Schneemann Der Schneemann auf der Strae trgt einen weien roten Rock, hat eine rote Nase und einen dicken Stock. Herbstnacht Eulen heulen laut. Gras wird heute feucht. Feuer leuchten weit. Leute freuen sich. * * * Wecker, Wecker, wecke mich, wecke mich am Morgen! Liebes Kind, ich wecke dich.Mach dir keine Sorgen! * * * Была ли gibt es zu essen? Был ли steht auf dem Tisch? Gibt es eine Suppe? Fleisch oder Fisch? Gibt es Kartoffeln? Гибт-эс-Салат? Gibt es Tomaten? Gibt es Spinat? * * * Der erste April! Der erste April! Man schickt die Narren, wohin man will. * * * Ich hab keinen Garten, hab nur ein Tpfchen, dort wachsen Blmchen mit bunten Kpfchen. 10. Ich gie es abends, ich gie es frh, mein liebes Blmchen vergess ich nie. * * * In der Wolke wohnt im Sommer Regen, Hagel, Blitz und Donner.Habt ihr einen neuen Hut? Эйнен Ширм? Dann ist es gut. * * * Auf dem Berge Si — na — i wohnt der Schneider Kikriki, seine Frau, die Margarete, sa auf dem Balkon und nhte, fiel herab, fiel herab, und das linke Bein brach ab. * * * Auf einem Gummi-Gummi-Berg, da wohnt ein Gummi-Gummi-Zwerg, der Gummi-Gummi-Zwerg hat eine Gummi-Gummi-Frau, die Gummi-Gummi-Frau hat ein Gummi-Gummi-Kind, das Gummi -Gummi-Kind hat ein Gummi-Gummi-Kleid, das Gummi-Gummi-Kleid hat ein Gummi-Gummi-Loch, und du bist es doch! * * * Хокус, покус, асе! Und du bist ein Hase! Хокус, покус, аус! Du bist eine…! Хокус, покус, ольф! Du bist ein! 11. Хокус, покус, мм! Du bist eine …! Gedichte * * * Mein Freund heit Jura, dein Freund heit Schura, meine Freundin heit Natascha, deine Freundin heit Lubascha. * * * Hell ist die Klasse, und wei ist die Wand. Schwarz ist die Tafel, und braun ist die Bank. * * * Ич бин Дитер, дю бист Хельга. Er ist Friedrich, sie ist Elke. Wir sind hier, und ihr seid dort. Wer wei mehr, setz bitte fort! Der Regenbogen Ein Regenbogen, komm und schau: rot und orange, gelb, grn und blau.Йозеф Гуггенмос Ин дер Шуле Ин дер Шуле представил: Лезен, Рехнен, Спорт унд Шпиль, Бастельн, Зинген, Турнен, Шрайбен Ниманд будет ein Dummkopf bleiben. 12. * * * Ура! Ура! Neujahr ist da. Wir lachen und singen. Wir tanzen und springen. Wir sind all lustig und rufen: Ура! Ура! Ура! Die Ferien sind da. Frauentag Frauentag! Frauentag! Welch ein schner Feiertag! Der Mutti gratulieren wir und wnschen alles Gute ihr. Die Familie Krause Auf dem Bilde seht ihr da Vater, Mutter, Monika, Bruder Kurt und Schwester Elli, die Geschwister Paul und Nelli.Rechts den Opa seht ihr hier, links die Oma am Klavier. Die Familie des Herrn Krause sitzt am Sonntag gern zu Hause. Alle wohnen friedlich hier, in der Wohnung Nummer vier. Клаус Jeder freut sich ber Klaus, weil er fleiig ist im Haus, hilft der Oma und der Mutter, принесет schnell Milch und Brot und Butter. In der Schule ist der Klaus auch so fleiig wie im Haus. Er verliert da keine Zeit und ist immer hilfsbereit. Im Zimmer In dem Zimmer sehen wir Tische, Sthle, ein Klavier. An der Wand steht связывает Эйн Шранк, 13.an dem Fenster eine Bank. Hier ein Sofa, da ein Bett, Blumen auf dem Fensterbrett. Auch ein Bcherschrank steht hier, denn die Bcher lieben wir. Das Jahr Dreiig Tage в сентябре, апреле, июне и ноябре. Februar hat achtundzwanig, nur im Schaltjahr neunundzwanzig. Alle andern ohne Frage haben einunddreiig Tage. Der lustige апрель апрель, апрель махт погружение, было не так. Лысый Sonnenschein, лысый Schnee, лысый regnet es o weh! Апрель, апрель — все было не так. Fliegen will ich zu den Sternen In der Schule будет их lernen und will immer fleiig sein.Fliegen will ich zu den Sternen, will da auch zu Hause sein. Wissen будет их, wie das Brot wchst und warum der Vogel singt, wie die silberne Rakete Menschen zu den Sternen givet. ber allen scheint die Sonne ber allen scheint die Sonne, ber allen in der Welt. Alle Kinder wollen Frieden, Frieden, der das Glck erhlt. Froh und lustig will ja spielen mit den Freunden jedes Kind, 14. ob es weie oder schwarze, gelbe oder braune sind Hrt, ihr Menschen, unsre Bitte: Kmpfet fr den Frieden ihr, dass die Kinderaller Lnder froh und lustig si

Vasyl Махно — w3ki



Василий Махно Орест Попович Спуйтен Дуйвиль, 2011 г. и, совсем недавно, Я хочу стоить Jazz & Rock’n’Roll Тернополь, Крок, 2013.Он также опубликовал две сборники эссе: Мемориальный парк культуры и отдыха Гертруды Стайн, 2006 и Рог изобилия 2011. Махно перевел стихи Януша Шубера с польского на украинский. Его стихи и эссе были переведены на 25 языков, и в 2013 году он получил премию Сербии имени Повеле Мораве в области поэзии. В настоящее время Махно проживает в Нью-Йорке.

Биография


Поэт Василий Махно родился в г. Чортков украинской губернии]

.

Ранние сборники стихов Махно, в том числе «Книха пахорбив та ходын» 1996; т: книга холмов и часов и Liutnevi elehii ta inshi virshi 1998; t: Февральские элегии и другие стихи все еще находятся в этой модернистской традиции.После его путешествия в Западную Европу и после преподавания в]

«Поэтический мелос Махно сформирован рядом просодических систем — верлибром, метрическим стихосложением, строфовым расположением, что делает его богато полифоническим. Он богат резонансными аллитерациями, внутренними и непересекающимися рифмами, но без излишне музыкальности и не нарушая его. центральная функция — повествовательная склонность ». — Джон Физер, почетный профессор]

«Основываясь на международном литературном сообществе, Winter Letters напоминает нам об универсальной силе искусства» .-]

«Тот, кто верит в энергию языка и образов, которые оглушают, а не объясняют реальность, также полюбят эти стихи. Дар Махно — его дотошные риффы, подпитываемые памятью и воображением. единая интенсивность, которая пронизывает читателя, как рифф саксофона, или ночная метель, настигающая ее / его в зимних садах улиц Нью-Йорка ». -]

«Живая речь Махно о реальности своей Родины сочетается с его стремлением к новым открытиям, и вместе они наполняют себя богатой и пронзительной поэзией.это живая речь новой украинской поэзии, освобожденная от дискурса освобождения. Или, возможно, это не совсем так; возможно, поэзия — это пространство молчания между домом и дивным новым миром; между старым домом и новым домом; поэзия освобождена ». — Оксана Луцишина примерно сборник Зимние письма []

«Василий Махно празднует Нью-Йорк со всеми его взлетами и падениями, даже если поначалу он делает это с некоторой долей заметных колебаний, если не с явным сопротивлением.Его Нью-Йорк производит впечатление археологического памятника, места, в котором он слой за слоем раскапывает текстовые отложения, оставленные его предшественниками и современниками ». — Мария Ревакович, приблизительно коллекция Cornelia Street Café []

Библиография


На украинском языке:

Самиздат — Особые коллекции и университетский архив

Дремлуга, г. Владимир, Свидетельства процесса

Ящик 1: 1

Дремлуга, Владимир, Святина

Ящик 1: 2

Дремлуга, г. Владимир, Девятый этаж охраны

Ящик 1: 3

Горный, Владимир, Палачи evo Master

Box 1: 4-13

Ингул, В., В Пути

Box 1:14

Фрязино, Дорогацев Из, Сонеты Шекспира

Box 1:15

Фрязино, Дорогацев Из, Сказка о Жизни шекспира

Box 1:16

Бокштейн, Илья, Стихи

Box 1:17

Альникин Николай, Рифмованные Кончики

Box 1:18

Альникин Николай, Сполох

Box 1:19

Аранзон, Леонид, Стихи

Коробка 1:20

Khalif, Lev, Tse, de, el

Box 1: 21-24

Холин, И., С. Минусом Единица

Box 1: 25-27

Худяков, Генрих, Коктесель

Box 1:28

Худяков, Генрих, Коментарии / Автограф

Box 1:29

Худяков, Генрих, Лаэртид

Box 1:30

Худяков, Генрих, Лаэртид / Примэчания К Поэма Лаэртид

Box 2:31

Худяков, Генрих, русские / английские стихи

Box 2:32

Худяков, Генрих, СС Тт Ии ХХ

Box 2:33

Худяков, Генрих, Тоска по Родине

Box 2:34

Хвостенко, А., Тоска по Родине Верны »

Box 2:35

Хвостенко А., Выполнение эвакуационного выхода, 1979 г.

Коробка 2: 35A

Ковшин В., Кольба Света

Box 2:36

Кукловская, Елизавета, Белое

Box 2:37

Кукловская, Елизавета, Метель

Box 2:38

Кукловская, Елизавета, Сказки

Box 2:39

Кукловская, Елизавета, Скауты

Box 2:40

Лимонов, Эдуард, Автопортрет С Елены

Box 2:41

Лимонов, Эдуард, Стихи разные

Box 2:42

Малов, В., Ot Kaaina K Hristu

Box 2:43

Мамлеев Юрий, Последний след Спинозы

Box 2:44

Мамлеев, Юрий, Ковор-Самолет

Box 2:45

Мамлеев, Юрий, Деревня Лайф

Box 2:46

Мамлеев, Юрий, Вступление / Вобок

Box 2:47

Мамлеев, Юрий, Жених

Box 2:48

Мария, Для чево мий живем на свете

Box 2:49

Мятлев, И., Украинская Эпопея

Box 2:50

Миролюбов Юрий, Бабушкин Сундук

Box 2:51

Миролюбов Юрий, Родина Мать

Box 2:52

Молл, Виктор, Вирши

Box 3:53

Монастырский, Андрей, Сочинение 73-ово года

Box 3:54

Монастырский, Андрей, Сталин-Стихотворения

Box 3:55

Монастырский, Андрей, Пунктирная Композицкая с Рисунками

Box 3:56

Палей, Питер Н., Повести дней военных 1941-1945: Родин

Box 3:57

Перельшин, Валерий, Поэма Без Предмата

Box 3: 58-61

Ромер, Виктория, Стихи

Box 3:62

Савинский, Виктор, На Северном Донце в начале Века

Box 3:63

Савинский, Виктор, Побеждающая

Box 3:64

Щапова, Елена, Стихотворения

Box 3:65

Щетинский, Тяжесть

Box 4: 66-75

Волохонский, Анри, Запасной выход

Box 4: 76-78

Старицкий Мария, Сборник общеупотребительного нового выражения

Box 4:79

Бахчанян, Вагрич, 1968-1974 гг.

Box 4:80

Тетенов Николай, Брошюры

Box 4:81

Альтман, Моисей, Бессмертный лебедь

Box 4:82

Миролюбов, Юрий, Прабкино учение

Box 4:83

Кукловская, Елизавета, Лирические стихи

Box 5:84

Саптир, Генрих, Стихи разних лет,

Box 5:85

Саптир, Генрих, Молчание

Box 5:86

Ерофеев, Бенедикт, Москва-петушки

Box 5:87

Бодак, Ростислав, Стихи, пьесы, очерки, 1970-1976 гг.

Box 5: 88-90

Палей, Питер Н., Повести дней военных 1941-1945

Box 5: 91-92

Грессеров П.С., От тройки до самолета-части

Box 6-7: 93-102

Грессеров П.С., От тройки до самолета-Эпилог

Box 6-7: 103

Палей, Питер Н., Повести дней военных 1941-1945: Золушка из Киева

Box 8: 104

Лен, Владислав. , Иноходец Миша Барышников. Заявление на получение паспорта, Михаил Барышников

1973

Box 8: 105

Лен, Владислав, Автобиография

Box 8: 106

Лен, Владислав, Обереутяна.Москва, 1974

Box 8: 107

Лен, Владислав, Вожественные стихи. Москва, 1972

Box 8: 108

Лен, Владислав, Книга посланий. Москва, 1976

Box 8: 109

Лен, Владислав, Книга посланий. Москва, 1976 Б »(спектакль) Москва, 1970

Ящик 8: 110

Мамонова Татьяна, Стихи (Ленинград, 1978)

Ящик 8: 111

Мамонова Татьяна, (Стихи, 1977)

Box 8: 112

Часы; Альманах, (микропленки)

Box 8: 112a

Серия 3.Социальная и политическая критика текущих событий

Зварун А.А., Международные Сахаровские слушания. Англ. изд.

Box 9: 116

Зварун А.А., Международные Сахаровские слушания. Русские

Box 9: 117

Белонольский, А., Международные Сахаровские слушания. Россия на Фон Прошлово России ССР »

Box 9: 118

Cahiers du samizdat

Box 9: 119

Современное советское право

Box 9: 120

Евангельское слово

Box 9: 121

Индекс цензуры, 3/74

Box 9: 122

Суслов, Александр, Плакун город, часть 1

Box 10: 124

Суслов, Александр, Плакун город, часть 2

Box 10: 125

Суслов, Александр, Рассказы

Box 10: 126

Комитет помощи, Алексей Хвостенко

Box 10: 127

Марко, Курт, Алексей Хвостенко Дело Леонида Плюща »

Box 10: 128

Остеуропа, 10/75

Box 10: 129

Отрадин, Н., Попутные Заметки

Box 10: 130

Пятницкий, В., Свобода есть Свобода

Box 10: 131

Савинский, Виктор, Для Лектика Современности

Box 10: 132

Савинский, Виктор, Разныщения о положении религии

Box 10: 133

Солженицын, Александр, Шлезингер и Киссинджер

Box 10: 134

Вишневская, Юлия, В.Войнович Н.

Box 10: 135

Вершина права на ахов, приматов. Стихи, стихи на белорусском языке поэта Якуба Коласа

Ответ от ВероНика [гуру]
вершины великого прырода — здесь:
Выбирайте:
Не пишите со следующей вершиной …
Не пишите с остановкой вверх
Пра мой Дняпро, стамлены и агорклы.
Чим йон яще, атручаный, да здравствует
Пад для взглядов библейской Чорнай зорьки?
Я жалуюсь на им.
Они будут вечными, не бог, но памира.
Привет, крыши не злые,
Ничего страшного.
Найди далеко, угадай, чалавек,
Загинеш хутка будет крепкой улыбкой.
У меня столько стоек паспелей,
Боюсь боюсь, як бассмирця.
Я не в восторге от слов
Наши панищанские святыни,
Хиба вада аттрутнае папа,
Трахни свою душу знабудзецца, астин …
И сё з вінаваты я и я
И все выигрыши и я:
Суладдзе ў прыродзе.
Паменшала птичка здесь «Я,
Я рыбачу бяздумна патручана.
Няма чым віну апрадац,
Сумленне майо цярушана:
Боюсь, крыша открыта,
И только даводзин нязмушана.
У меня відзин нязмушана.
у меня відзин нязмушана.
у меня відзин нязмушана.
Напена, i ў word maim
Тревога сапог прыгнула.
Сосны тревожно шелестят,
Какая лузе без книжак циха,
Патрабна закрылась,
А я, птичка, ціўкаў. сів гісінец…
Апала синяя … цветение па-над ранинай …
Белалосе
Белорусский вечер
Бяда, Сябры Май! Бяда!
Бялутки чистый первый снег …
Бяросе
Бяроза
Бяроза, сосны, верасы ….
Вадзяник
Верасень
Вечер на Жадзе ў pople tushyts …
Vozera
Eight
Eight
Vouling
Vyasyas
Vyasyas
Vowling 91 Весна идзе
Снежный запах ясен …
Вячерная казка
Гуляй, непагадз…
Гром далёкий
Дятлик
Дождь
Дождь на Вячах
Дуб
Дуб
Душа ізноў звуковые слова …
Жизнь камбэка …
3-х летняя малышка
Зима
Зима
Зимой
Зайшо уже за стойки …
Заранак сребный
Зацишки Росня Палян
Зорных шаляк, вихор, не виляй ….
Тупое колебание на рынке
Замля джо нас рвет …
Такси у адпачынку на Природье …
Калыханка
Канцы с канцами ледзвезды летом…
Уже год не чувствую зязюли …
Крыница
Крыница
Крынички, школа крыничков …
Душ
Душ
Вши каштановые
Ласиха
Лес
Лес, маўклый ты мой субяседник. ..
Лес
Лето
Лето меньшинства
Летник
Летний забег
Луг нагреты пад веар ачах …
Луго залёнае міжброе …
Я люблю тебя, Нарочь, приток и тони …
Я люблю навальница раны шерим
Лясный рак
Маладзик
Мама, дай мне квяцистай хустки…
Майя радима
Милый мой кут, як ты мне милая !. …
Множество белых туманов
Мяне не папракат траба …
Ничто со мной так счастлива не дзеліц …
На той земле, дзэ зорный час …
Над телегами
Над ценными каренами, высокая ў синяя …
Разозлились …
Не надыхацца, не наталицца …
Небо есть. Быть мечтой …
Неман
Ночей
Ну лето!
Ну што для ясна …
Эх, птички…
Па-над белыми перьями вишни …
Падми безумие куча вок …
Бледный лес
Паляничий сезон
Пасадзілі для домашнего бярозку …
Счастливая и другая сторона
Паслухайсе, вясна идзе
Первая адталая земля. ..
Перший снег
В день свадьбы идет снег …
Плачущий каня
Плавать ў туман вечер разамлели …
Позні шипшыннік
Помник лася
Pra INTO geta think drevy …
Praleska
Jump — на одновременно страказы…
Прыдзі, мои госты …
Вяленое мясо
Прыда пресс чалавек
Рюкзак
Рачная калыханка
Ручей
Рельеф
Сила зямли
Святло галинки
Сенокосы и поля аснежаны 607 Бадівів 607 Бадівів 607 Бадіві 607 Бадіві 607 Бадіві 607 бадівы sonza
Sucky rain
Sonza kupaetsa ў сосны …
Sontsa — вялые, жўтае куранятка …
Pines
Spavadattsa byazhim yes geeks …
Spatkanne for eternity
Sintering
fallyav boruts
Sintering
fallyav boruts…
Столица живая зноў заліў …
Studzen
Szezhka ў вавеерки — для кожи галинцы …
Spyasheim

Белорусы

Якуб Колас

Stan’ce, ребята, stan’ce, братья!
Вставай, старушка наша!
Ожо глядзіц к нам по палатке
Жыця новага ясна.

Почему мы, ребята, руки не пожимаем?
Бог не дает нам силы?
Ци над нашей родной землей
Обмен не будет блищў?

Пойдем работать,
Мы подружимся, як стяна,
Я пракнеца хреновая
Мы стары для нас!

Якуб Колас

Светится бдительность от грубых валунов.
Вечное небо темнеет.
Да, есть ней сывязь, стая воды,
Только меня зовут, не знаю.

Ласкава кажу бдительность мне: спачын!
Ой мой вандроник, суцишья, нябожа!
В ношении жаль далячына,
Атам журботный святых падарожий.

Яркая зорька, яркая ты яркая,
Странно мои горки ўзняси ты на крыше,
Ну падара ты мне доволен!
О, нет, ты далеко, твоя жара ничтожна.
Мой вечер не должен быть плохим.
Арфа сломана — какой рукой?

Якуб Колас

Идзе есть ясна ўjo, дзякуй Боже!
Згіну снег из влажной земли;
Папсавала грязь дарогу,
Праздник веселья.

Сонно-серый, колючий;
Лед на речцах зарабатывает.
Цыплята vecer pavavae,
Хмар дажливых прыгнули к нам.

Восемь и бусел паказаўся,
Гусі дзікія крычатц,
Шпак на дубе тает,
Жураўли ужо ляцятс.

Я зима, як курю, папала!
Зеленая поляна, митинг.
Як ад болит, ачуняла
Родина наша.

Конец лета

Якуб Колас

Leuke you, summer,
Песня Guchna поется,
Было весело!
Brali poўnay charai
Щедраст тебе, дары —
Мечта и святое.
Цешыла ты зетак
Ты ласковый гетак —
Матч рукой
Волонтер малада
Целую с вадо
Я чувствую себя раком
Полем и лясами,
Спевам — галасами
Ясный дзен тваіх.
Помыл их в гонке,
Сонсавай касою
Уцирала их …
… Чарай асалоду
Черпалы, як вода,
Я так понимаю, через край.
Солёное лето!
Дык прымі ф для гета
Щырае «быть»!

Будз звезды

Якуб Колас

Не сжимайся, брат, николи
Ем пахилай,
Сама пружинит свою долю
Кузь ласнай силай!

Bo hots kazhuts, што на склоне
Do not balіts haloўka, —
Не жалко: из кокетки-перемычки
Geta slo слка вышла.

Не сжимайся, не падай
Ты на дапамога,
Береги себя,
Сам праби дарогу!

Хоть памогутс табэ лудзі
Адшукац Дароги,
И суб «ешься, знай ты будеш
Абивац пар.

Не ходи к сильным, друзья,
Zelleykam-byarozkai,
Бо не уходи век z-pad буксир,
Strass в образе bosky,

І ў народ ты гонар страциш —
И цябэ зракуцца:
Вольная змагацза лепш, брат,
Чим цярпец ды гнутца.

Дзед Мароз

Якуб Колас

Ходзіц дзэд белабароды
Поле, леса, пералескам,
Лед пожертвовать льду,
Брылянцы снежный блеск.

Посыпать бяросой,
Тюль Древа для светлого пуха,
Руны Крия, травы, виноградные лозы
Белей постсилкай-кажухам.

Джеда везде носит ноги,
І приезжай к нам по хвилинке
Адпачиц криху с дароги,
Сеансы на ялинке важны.

И ялинка! .. Чаго только
На я няма галинках!
Свет зорьки и вязки
На ярких павуцинках.

Есть лисічка, заяц, мышка,
Рыбки, буслик доўгавязы.
И як зятся на ее шишки,
Нибы іх гаратов алмазов!

Каля Елка Карагоды,
Песни, гутарка жива,
А этот джед белых
Только слабаки смеются.

Так разбросаем колу шырай,
Танцуем в памосе,
Песнь зов, песня щырай
Разрываем джеда-госться.

Якуб Колас

Хорошо luze ў час палудна!
Там легко дышится!
Хмарки белая марудна
Для бахромы плаваю.

Ветрик красить чутцы калыша,
Шаляццацкие травы,
Луга зеленые, дышащие жыцами —
Коник тращат.

лозы щебет не стичае,
шум сцены и свист,
посыпать ярким пламенем
Там лист на раков.

Поют гомики и звенят
Пойницца — весь луг,
Дрыжиц над им, тупой,
Живатворчий дух.

На ясном поле

Якуб Колас

Я люблю тебя
Широких пале,
Мертвая эпидемия
Рожь каласосў.

I высшее учебное заведение
Сялянский палос —
Люблю цябэ, поле,
Обожаю ваш плёс.

Старые груши,
Что жыце шумяц,
Бланшированные бордюры
Дальняя гладь.

Люблю подарки,
Что легло в горах,
Інзэ пад гарою
Ручча разгавор.

Люблю узгорки,
Я курган,
Я далеко
Пятна тумана …

Люблю пасірац
На чистом поле,
Як ветрык жарлева
Плавать збажиной.

Калышацца жыта,
Радами бяжиц,
И хвалебный паветр
Сухой и сухой …

Я люблю тебя
Широких палео,
Мертвая эпидемия
Сочная каласо.

На летнем адпачынаке

Якуб Колас

Оформление документов на столе,
Чернільніца, як мацыха, стіц…
А мне так хочется зирнута на дзвери,
К двору неба, правая сторона была далеко,
Agledzec hmar karalavuyu nіts.

Люблю их, люблю их знания
Свободен передвигаться по краю дороги,
Іх шпаркі рост, купчатый адзэнне,
Люблю глазец, як неба сутаренне
Исповедь и кудрявый страх.

Чарнільніца Май гладзіц з дакорам
Думаю, напена: «Ой, гултай!»
А я говорю тады с пакорай:
«Я же пакуриц, скорей,
Хвилиначку, галубка, пачакай! «

Я за дзверс! — Я свободен.
Таки навокала прастор!
кучмат лесной, луговой и полевой …
смотрю, што дзеецца ak блакитный лепесток,
я бачу — чмара циснеца за бор.

Иду ў ласок сачыц для хмарай гетай.
Между соснами дзюх калышацца гамак.
Я чувствую себя — гром глухоты гримну дзе-та.
Я гамак, -ну прелести, слодыч лета,
Чернільніца Думаю там: — Лайдак!

Моему другу

Якуб Колас

Мы жертвуем много хвалы
Па чужой и дорогой земли.
Адыходзіли родники и зимы,
Первые гады за гадами поплыли.

Шмат снавали мы кросен шакковых
З наш думак-лятунак и мар;
Суровы мы, Дубровы увяли,
І ласы подарили нам свой дар.

Па-овер речкай на лузе кяцистым
Мы хадзили, были, не раз;
Век дубов жотым листьям
Нававально нятямный нам сказка.

Жураўли пралатали над полем,
Забираучи летом с подводной,
Ды пагуливак вецер на воле
З накресленаи зихай с журналом.

Эх, дзе не ложился!
Возможно ли это измерение, зло?
Мы дзвэ каляины,
Але песня адна ў іх гучиц.

Ab той песней, INTO a sirtsa мне,
Ab tabe, kim Я живу какое-то время,
Я хачу, мой дорогой друг, напомни,
Прыгая мимо ублюдков.

Якуб Колас

Пустой ў карман. Только стеки
Паррыжешийя флок,
Ды шпаки каля дароги
Цели дзен адно крычат.

Гречка выдавливается. Гола ў поли.
Звезда съедена, да.
Только плавание на свободе
Кучи хмар, як валакно.

Дожджык этой убогости;
Вецер свища так, як зверь …
Колки лузын каля ганку!
А грац, грац, цяпер!

Трава засохла, я парился.
Слоты, флоп, холад, цма.
Эх, скарей бы закрыть
Замлю черную зиму!

Для науки

Якуб Колас

Зацихают проезд и дистанция,
Павучкі наткілі павуціны
Будем болтаться на закатах
Куча белых красёнцев.

Ходзіц ветцер с полем с суммой пряностей,
Дзе жыцо руна новым севам.
Адишло ад, лето,
Жаўталисцем адзета лес.

Кончилися, дзэци, твой гульны
Каля светлая речки, каля пуни,
Я по жўченькім мясу,
Я отвисший ремешок.

Пахавайце лес, стрелы, луки,
Приступице, дзэци, да навуки,
Каб был ўсё точен,
Каб вучицца на «выдал».

Дык павучий, у нас зимняя щыра;
Vyasna vernezza, а здесь — суши,
Мы знаем, что мы slana pagul,
Мы называем свежие ягады.

Белорусы

Якуб Колас

Змоўкні ты, сіхні, песня пакута,
Попадай в беду, земля наша!
Народ Беларуси! Rvi свайные стяжки!
Дайте волю новой песне!

Дружелюбны и готовы стоять.
Доля сама по себе не идет,
Воля нам не зоидзе по стараниям,
Збоку дарог йой няма.

человек! Практика: только мы сами —
Делим кучу кавалерии.
Госпожа Годзе, дремучие панукац нам,
Комары на нашу родную землю!

У нас нет языческих болей —
Будем жить без панорамы.
Сами вы дбайце мелкое право неба! —
Если так сказать, ксяндзоў да.

хиба мы забудем тыя границы,
что без нас?
Свежие комочные раны, ой, яще!
Помсты агон не паги.

Мы подзялили — хто? Инопланетяне,
Цемных дарог махляра.
К черту их границы! К дъяблу границ! ..
Наши гони здесь, бары!

Мы сами будем гаспадарам,
Давай достанем свои ратаваты!
Боже этой крыши! Ў братья ноги
Пойдем на нашу землю.

Ой, и вы получите кучу денег! ..
Мы злые ў хор гала:
Эх, разлогі родная земля,
Наши палитры, бах!

Родные ты сиртс нашам, хмах
Лес, луг и бледный!
Досыц щували нас пан-ляхи,
Циск маскале знаем …

Змокні жа, сіхні, песня стаи!
Попадай в беду, земля наша!
человек! Выходи, сними оковы,
Развяжи новые песни!

Адлет жураўле

Якуб Колас

Уайт катит
Селюцца над долами.
Не спят птицы,
Лес Шолам.

Szeluzza rolls,
Tchezza pavutsina —
Blіzka, blіzka vosn,
Тревожный час!

Зажги небо
Shovanae ў hmaras,
I agornuts sirts
Прошу прощения за мою мать.

Морозное лето
Зацихаюц дал,
Тихая рачка,
Халадзеутс хвала.

Стомлость, знамеласть …
Игрушка думка бора …
Тсс! что это для gooki
Chuyuzza prastors?

Jalasna-jump
Liuzza ў heaven guky,
Я слышу бахрому іх,
Луг, балота, лук.

В грубом небе
Рооненкім струны
Жураўли на вырай
Мкнуцца над ласочками.

шнурки Menshyzza,
At padneb и tae,
Восемь шнурков очаровательнее,
Mіg — і прапады.

Я ты, невнятный,
Doўga paziraesh,
Хотел бы отнести страничку,
А што — не знаешь.

Так что через час
З тым, хочу серцы любить,
Адчуваеш смутьяна
Подтяни стойки-зубья.

Я глядзиш макклыва
Закидываю в подарок,
ШТО Нясе ў подальше
Отдаю душу.

У местного мяса

Якуб Колас

Praz pyats gadoў I znoў принес в Vusce,
Prytulak dum, abran my kutok,
Dze высіцца Vuscianski моя грудь
I vezer light гайдацза на укусе.

Иду на сваю с павольным раствором.
Я умный, потому что я цяпер адзин,
Я шмат чаго иду в спамин,
Я не знал, что задыхаюсь с галавой.

Сундук вот так сморщился, как бы они рваные,
Гвазджичка белая, чабор на им,
Дай гляну, посмотрю на других,
Як старый дуб, аставшийся бяздзетный.

Я падаю, маше, смотрю на плоть, —
Змянились, трудно их мечтать.
Дубо маіх поменялась крысами,
Як и люди с нашей родины.

Бязлюддзе, циш. Высокорослая трава
Вустианский сияющий заросший.
Березничак занят в земле,
Атулва с раскидистой хвоей.

Дарожки, что, што сбежали в Балачанцы,
Няма нидзе — губилася grass трава,
В память о Мая Яна живая,
Як шмат з таго, што знал Палян.

Во-первых, потому что я такой слабак, есть какие-то знаки,
Уже няма: хто выселил себя
К темным прорезям на свече,
Дзе крыж статиз зурботна — нервный;

Other vaina дальний свет pagna,
І многие их не назад;
И троціх выщ, пубі фашистский кат,
Я не лазил на родину.

І Я туту, я не прошу работы,
Nagadwae ab zhorstkassyah vainy.
Оладьи в воздухе, а паразиты буйны.
Живая и вечная ткань.

Ідзе жыцё, боюц яго силы, —
Хай паспрабуэ хто сунятс яго, спыниц.
Я бегаю ради удовольствия, складываю гниды,
Я могу использовать крылья для взлета.

Знаю — загояцца ўсе раны:
З пажарыщ р-н Пастане, расцвице
Ты гора красоты и оконное стекло, —
Наши верны пути, йон с праўдай бавянчаны!

І только я шельфовый холм:
Няма таго, от ким думки и дзялин,
Вот стадо, а там стадо, —
Ты Пагасла, бдительный Яснюсена.

Асадзі обратно!

Якуб Колас

Дренна майо жыцце,
Ўшо ідзе не лад,
Повсюду открываю мне дверь:
«Асадзі назад!»

Боже, ты моя родная!
Б «юся я, сволочь як,
Только ф дзэ ни застрял —
» Асадзі назад! «

Помню, я Янися,
Моя сваха будет любезна.
К жукам, нос паткнули —
«Асадзі назад!»

Dzeka was important
Dy Soused Kandrat
I’m nagu padstavin —
«Асадзі назад!»

Ловушка сразу недалеко от города,
Шел парад
Лезу полным ходом —
«Асадзі назад!»

Засечки пустые
Жита выбіў град.
— Дай, старшая, взаймы.
— «Асадзи назад!»

Я сакэ,
Рад зарабатывать деньги.
— Сколько работы?
— «Асадзи назад!»

Я сам пропал,
халат Лезе.
— Памажече, народ!
— «Асадзи назад!»

Сын свайго ў люди
Выйти Игнат.
— Восемь сыночек, паночки!
— «Асадзи назад!»

Хлеб прислали ў курган,
Есть галантный шмат.
Я брызгаю шариками —
«Асадзі назад!»

I May Galava:
Будет депутатом.
— Цензу ты не маеш,
«Асадзі обратно!»

Prada, што тацца,
Бъю мой волшебник;
Дважды по жизни
Виша я пярод.

zbuntavaў Я подонок.
Ой, вот бы цяжки год!
Прязджае пристанў:
— Выхадзи ўпярод!

Гета ты, черт,
Ўzbuntavaў человек?
Gay, garadawyya,
Dats a яма ўpyarod!

Ответ от VeroNika [гуру]
вершин великого прырода — здесь:
Выбираем:
Не писать следующей вершиной…
Не пишите с упором наверх
Пра мой Дняпро, стамлены и агорклы.
Чим йон яще, атручаный, да здравствует
Пад для взглядов библейской Чорнай зорьки?
Я жалуюсь на им.
Они будут вечными, не бог, но памира.
Привет, крыши не злые,
Ничего страшного.
Найди далеко, угадай, чалавек,
Загинеш хутка будет крепкой улыбкой.
У меня столько стоек паспелей,
Боюсь боюсь, як бассмирця.
Я не в восторге от слов
Наши панищанские святыни,
Хиба вада аттрутнае папа,
Трахни свою душу знабудзецца, астин …
И сё з вінаваты я и я
И все выигрыши и я:
Суладдзе ў прыродзе.
Паменшала птичка здесь «Я,
Я рыбачу бяздумна патручана.
Няма чым віну апрадац,
Сумленне майо цярушана:
Боюсь, крыша открыта,
И только даводзин нязмушана.
У меня відзин нязмушана.
у меня відзин нязмушана.
у меня відзин нязмушана.
Napena, i ў word maim
Беспокойство подскочило.
Сосны тревожно шелестят,
Что лузе без книгавак циха,
Патрабна закрылась,
А я, птичка, ціўка.
А:
Абветраня Даляды
Ад дайджо сів гастсінец …
Апала синяя … Блум па-над ранинай …
Белалосе
Белорусский вечер
Бяда, Сябры Май! Бяда!
Белутки чистый первый снег …
Берёза
Берёза
Берёза, сосны, верас….
Вадзяник
Верасень
Вечер на Жадзе ў попл тушиц …
Возера
Восемь
Восемь
Воющая помста
Вясна
Вясна
Вясна идзе
Запах снега ясен …
Воя , непагадз …
Далекий гром
Дятлик
Дождь
Дождь на Вячах
Дуб
Дуб
Душа ізноў звуковые слова …
Жизнь камбэка …
3 года малышка
Зима
Зима
Зимой
Зайшоў уже над стойкой…
Заранак сребный
Зацишки Росня Палян
Зорных шаляк, вихор, не виляй ….
Тупое колебание на рынке
Замля джо нас рвет …
Такси у адпачынку на Природье ..
Калыханка
Канцы с канцами ледзве звёздзіц лето …
Уже год не чувствую себя зязюли …
Криница
Крыница
Крынички, школа крыничков …
Душ
Душ Ласихан
Вшей каштан

Лес
Лес, маўклый ты мой субяседник…
Лес
Лето
Лето меньшинства
Летник
Летний забег
Луг нагреты пад веар ачах …
Луго залёнае міжброе …
Я люблю тебя, Нарочь, приток и тони …
Я люблю навальница раны шерим
Лясный рак
Маладзик
Мама, дай мне квацистай хустки …
Майя радима
Милый мой кут, як ты мне милый !. …
Множество белых туманов
Мяне не папракат траба …
Ничто со мной так счастлив не дзеліц…
На той земле, дзе ў зорный час …
Над телегами
Над ценными каренами, высокими ў синими …
Разозлились …
Не надыхацца, не наталицца …
Небеса есть. Быть мечтой …
Неман
Ночей
Ну лето!
Ну што для ясна …
Ой, птички …
Па-над белыми перьями вишни …
Падми безумие ворс …
Бледный лес
Паляничий сезон
Пасадзілі для домашней бярозки …
Счастливы и другая сторона
Паслухайсе, вясна идзе
Первая адталая земля…
Перший снег
В день свадьбы идет снег …
Плачущий каня
Плавать ў туман вечер разамлели …
Позні шипшыннік
Помник лася
Пра INTO гета думают древы …
Пралеска
Прыжок — на заодно страказы …
Прыдзі, мои гости …
Вяленькая
Прыда жми чалавек
Рюкзак
Рачная калыханка
Ручей
Рельеф
Сила зямли
Святло галинки
Хайлаки и поля асне …
Слезы сліваў
Плохой пах
Snow pry sonza
Sucky rain
Sonza kupaetsa ў сосны …
Sontsa — вялые, жўтае куранятка …
Pines
Spavadattsa byazhim yes geeks7607
Спявают румяна, падают прыщи …
Столица живы зноў заліў …
Studzen
Szezhka ў вавеерки — для кожи галинцы …
Spyasheim

MO Productions и Виктор Морозов Дискография

1.НА

PRUS PLATZ
2. ПОСЛЕДНИЙ БАТИАР

3. МАНДОЛИН,
ГИТАРА И БАС
4. МОЙ СЛАДКИЙ ТАРТ
5. WOJTEK
6. В КУЛПАРКОВСКОМ ОХРАНЕ
7. МОЙ ПАПА
8. Мисс Фрэнни
9. БАТИАРСКИЕ БЛЮЗЫ
10. НА КЛАДБИЩЕ
11. ВЕЧЕРИНКА
12. ВЕЧЕРИНКА ЛОДКА
13. НА КРАКОВСКОМ РЫНКЕ
14. МАЛЯНЕК
15. МАРИСИЯ
16. В ПРОФЕССОРСКОМ РАЙОНЕ

17. ЛЬВОВСКАЯ ГИТАРА
18.БАТИАРСКАЯ КЭРОЛ
19. P.S.

20. МАНДОЛИН, ГИТАРА И БАС
21. ПАПА
22. ПОСЛЕДНИЙ БАТИАР

1. ZENYK
2. DOROTHA
3. ABRAHAM
4. Так давно

5. ДОБРО ПОЖАЛОВАТЬ НА БОМБАХЕ
6. МЯЧ НА БОМБАХЕ
7. БАТИАРСКАЯ ЛЮБОВЬ
8. БАТИАРСКОЕ СЕРДЦЕ
9. ДАЙВ-БАР
10. БАТИАРСКОЕ СЕРДЦЕ
11. БАТИАРСКОЕ НЕБО
12. УВАЖАЕМЫЙ МАДАМ
ВОРОТА ЗАКРЫТЫ

Бонусные треки:

14.ТРУБКА
15. ДАЙТЕ СЭНДВИЧ С КУСАЧКОЙ!
16. ЛЬВОВСКОЕ ПИВО
17. ЧЕРНЫЙ КОФЕ
18. ПОСЛЕДНИЙ БАГЕЛЬ
19. ЛАМПОЧКА


Кредиты

Тексты песен

Украинский)
Отзыв в УМКА (на английском, украинском и русском языках)
Отзыв в Parazitakusok.blogspot.com

Русский)

АРМИЯ СВЕТА

(2008)
(песни Кости Москальца)

Виктор Морозов и Четвертый
Уголок
(«MO Productions», CD, MOCD-5)

1.АРМИЯ СВЕТА
2. ДОЖДЬ
3. МАКИ
4. МАТРИЦА
5. ПОСЛЕДНИЙ ВОИН
6. АЛЛИЛУДЖА
7. ОНИ ПРИШЛИ ИЗ ДУНАБА
8. ПОСЛЕДНЯ ЗИМА
9. НЕ УБЕГАЙТЕ
10 ЯРКАЯ ЗВЕЗДА
11. ПРУЖИНА ЗДЕСЬ
12. НАПИШИТЕ МНЕ ПИНТ
13. ОН ЗЕЛЕНЫЙ ДУБ


Кредиты
Тексты песен

Украинский)
Отзывы в УМКА (на английском, украинском и русском языках) POST-POSTUP, KYIV ROCK CLUB и УКРАИНСКИЙ ЖУРНАЛ (на

Украинский)


АФРОДИСИАК
(2003)

Виктор Морозов и Мертвый
Пивень

(«РГ Музыка», CD, RGCD-295)

1.НАША ЗИМА [Реальный
Аудио]
2. ДЖУЛБАРС
[Реал
Аудио]
3. УВАЖАЕМЫЕ, ВЫ МОЖЕТЕ СЛЫШАТЬ
[Real Audio]

4. МУЗЫКА, КОТОРАЯ ОСТАВИЛА
[Real Audio]

5. ПРЕИМУЩЕСТВА РАБОЧЕГО РЕЖИМА
[Real Audio]

6. БЕЛЫЙ ЦВЕТОК
[Real Audio]

7. ОПАСНЫЕ ПРЕОБРАЗОВАНИЯ
[Реальный
Аудио]
8.Я НЕ УМЕРЮ ОТ ЭТОГО
[Real Audio]

9. CAROUSEL
[Реальный
Аудио]
10. ПЕСНЯ 551
[Real Audio]

11. MY HONEY
[Real Audio]

12. БУДЕТ ЛЕТО
[Real Audio]

13. О МОЯ ДОРОГАЯ УКРАИНА
[Реал
Аудио]

кредитов
обзоров в Bambook, FAMAJOR.COM и FDR (на украинском языке)

Отзыв в УМКА (на английском, украинском и русском языках)

[Скачать
Настоящий аудиоплеер]

ТОЛЬКО ВО ЛЬВОВЕ
(2002)

Виктор Морозов и
Батяр-Бэнд Галичина

(«MO Productions», CD, MOCD-4)

1.BATIAR
2. ТОЛЬКО В
ЛЬВОВ
3. В
СТРЫЙСКИЙ ПАРК
4.
ДОЧЬ МЯСНИКА
5. НА
ШАРИК ВЕТЕРАНА
6. КОГДА ИГРАЕТ МУЗЫКА
7. ПОДПЫКАЮЩАЯ ЛАДКА
8. Вдали от толпы
9. ТАНЦЫ В ПРИГОРОДЕ
10. ПОЛУНОЧЬ
11. ЛЫЧАКИВ ТАНГО
12. ТЕТЯ
13. ФАЙДУЛИ 91 ТОЛЬКО ВО ЛЬВОВЕ (ремикс)

Кредиты
Тексты песен
(на украинском языке)
Отзыв в УМКА (на английском, украинском и русском языках)
Отзыв в Слово просвещения

ПОДСТАВКА И
ОТПУСК
(2000)

Виктор Морозов и Четвертый
Уголок

(«MO Productions», CD, MOCD-3)

1.ВЫЙДИТЕ И ВЫЙДИТЕ [Real Audio]

2. ВЫСТАВКА СТАРЫХ ИЗОБРАЖЕНИЙ
[Real Audio]

3. ALINA
[Real Audio]

4. ГОРЕНИЕ ЛИСТЬЯ
[Real Audio]

5. GOLDEN NECTAR
[Real Audio]

6. О МОЯ ДОРОГАЯ УКРАИНА
[Real Audio]

7. СЛАДКИЕ СУМЕРКИ
[Настоящее
Аудио]
8.LOST IDOL
[Real Audio]

9. WANDERING
[Real Audio]

10. ПОСЛЕДНЯЯ ЗИМА
[Real Audio]

Кредиты

Тексты песен

Украинский)
Отзыв в Здоров

Отзыв в УМКА (на английском, украинском и русском языках)

[Скачать
Настоящий аудиоплеер]

ЧЕТВЕРТЫЙ УГОЛ
(1993)

Виктор Морозов и Четвертый
Уголок

(«МО Продакшн», кассета, МО2)

1.PASTORALE [Настоящее]
Аудио]
2. ОСЕННИЙ ДЕНЬ
[Real Audio]

3. CARNIVAL
[Реальный
Аудио]
4. ALABAMA CAT
[Real Audio]

5. SHE
[Реальный

Аудио]
6. МОЯ БОГИНЯ
7. ФЛИРТ
8. Я НЕ БУДУ ГАЛАНТНЫМ
9. ТИХИЕ СИЯНИЕ
10. ВОЗВРАТ

Кредиты

Тексты песен

Украинский)

[Скачать
Настоящий аудиоплеер]

ПИСНИ З-ЗА
ГРАТ
(1990)

Не Журысь!
(«AV-SYSTEMS», кассета, AVS C012)

1.ОТЧЕ НАШ
2. КОЛЫСКОВА

3. МОЙ YIDEMO V
КРАЙ
4. СОЛОВЕЮ-КАНАРЕЮ

5. МЕНИ
НЕ ЖАЛЬ
6. ОКСАНО
7. НАСТУПАЙЕ ОСИННИЯ ПОРА
8. ИДИ ВИД МЕНЕ
9. ЛЕТИ, МОЯ ДУМО / НЕ ЗАБУДУ ТЕМНОЙ НОЧИ
10. ЭЙ, СТЕПАМЫ
11. Я СИОХОДНИ ВИД607 12. ВАС НЕ ВИДАЙ 91 NYCHE TANGO
13. ПАМИАТ
14. ВЕЛЫКДЕНЬ У КОСМАЧИ
15.ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТЫ НЕ БОЮС Я.
16. СУМНЫЙ СВЯТ ВЕЧИР
17. НИЧКА ТЕМНА БУЛА
18. ТАМ ПОПИД ЛИСОМ
19. НИ СЛИЗ, НИ РЫДАНЬ
925 20. ВИЧНАЯ ПАМИАТЬ


OKSANA
БИЛОЗИР И ВИКТОР МОРОЗОВ

(1989)

Виктор Морозов («Не
Журысь! ») И Оксана Билозир (« Ватра »)


(«Кобза», кассета, КОБ C011)

1.А В ТОМУ
SADU
2. PID

ОБЛАЧКОМ
3. ДУНАЮ, г.
DUNAYU
4. ZA HORU SONCE ZAHORIAYE
5. KOLYSKOVA
[Real
Аудио]
6. HYLYA-HYLIA, SIRI HUSY
[Real Audio]

7. OY NA HORI DVA DUBOCHKY
[Real
Аудио]
8. OY TAM NA HORI
9. SLALA ZIRON’KA
[Real Audio]

10.ЯХИЛ-ЯХИЛОЧКА
11. OY KHMARYT’SIA TUMANYT’SIA
12. CHY DOMA DOMA
13. ЧОХО, КОЗАЧЕ, СУМНЫЙ ХОДЫШ
14. ИДУТЬ ВОЛЫ
15. ОЙ ТАМ У ЛЬВОВИ
8 [

16. А ВЫ МЕНЕ ПОХОВАЙТЕ
17. СТРИЛЕЦКИ МОГИЛЫ
18. НА РЫНКУ (РОМАНС МАРТОПЛИАСА)
19. ТРУБАЧ
20. ИСТОРИЯ
21. НАПУЧУВАННЬЯ СИЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ
22. ЛЬВОВСКИЙ ЛЬВОВЬЯ
22. НАПУЧУВАННА СИЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ
22. КАВА
24. ЗОНА
25. ПЛИВ КАЧА
26.MNOHAYA LITA

[Загрузить Real
Аудиоплеер]


ПОВИЯВ
ВИТЕР СТЕПОВЫЙ

(1989)

Не Журысь!
(«Кобза», кассета, КОБ C007)

1.СТРИЛЕЦКИ ПИСНИ

2. ЧЕРВОНА КАЛИНА
3. ВИРШ «ПИСНЕ»
4. ИДЕ СИЧОВЕ ВИЙСЬКО
5. OY Z-ZA HORY CHORNA KHMARA
6. OY VPAV STRILEC ‘
7. PYTAYET’SIA VITER SMERTY
» ЕДНАЙМОСИЯ »
9. ЧОРНА РИЛЛЯ ИЗОРАНА
10. ЖУРАВЛИ
11. БО ВИЙНА ВИЙНОЮ
12. ЮМОР
13. ПЫЙМО, ДРУЗИ
14. ЗЕЛЕНЫЙ ДУБОЧКУ
15. НАКРЫЛА760 17. НИЧКА 91 ВИРШ
19.ЗАКВИТЧАЛИ ДИВЧАТОНЬКА
20. ЗАЖУРИЛЫСЬ ГАЛЫЧАНКИ
21. ЮМОР
22. НЕ СМИЕ БУТЫ В НАС СТРАХУ
23. ВИРШ
24. КОЛЫ ВЫ ВМИРАЛЫ
25. О УКРАИНО
ВЕПИЛ 60 СТИЛЬ 91 МОХЫЛЫ
28. ГИМН («ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАИНА»)
[Реальный
Аудио]

[Загрузить Real
Аудиоплеер]


КАРТОТЕКА

ПАНА БАЗИЯ
(1989)

Не Журысь!
(«Кобза», кассета, КОБ C009)

1.ПАН БАЗИО
2. ШПЫХУН
3. КОЛЫ ВЖЕ ВОЮВАТЫ
4. МАДАХАСКАР
5. СТОПРОЦЕНТНЫЙ ХОЛОВИК
6. ДОБРОХО РАНКУ, ПАНЕ ВАСЫЛЮ
7. ЮМОР
10. ДИВАНЫ 91 СОНАЙ
10. ДЫВАНЬЯ 91. ЮМОР
10. ДЫВАНЫ 91. ‘A PSA (ДЗУЛБАРС)
11. ЧОРНА КАВА
12. ЛЬВОВСКОЕ ПЫВО
13. КОРОЛЕВА ДЕБИЛИВ
14. ВАМПИР
15. ВИДКЛАДЫ СВОИ СПРАВЫ ДО ЛИТА
(ЛОЛИТА)
16. КОРОЛЕВА МИСТА ЛЕВА


я
МЕРТВЫМ, И ЖЫВЫМ, И
НЕНАРОДЖЕНЫМ…

(1989)

Не Журысь!
(«Кобза», кассета, КОБ C008)

1. ВИРШ «МАЛЫЙ»
ТАРАС «
2. ПО ДИБРОВИ ВИТЕР ВЫЙЕ
3. ДЫВЫСЬ, ДИТИЯ
4. ПРИЙШЛА ДО МЕНЕ ПОСТАТЬ
5. МОЯ ВКРАИНО
6.ВИРШ
7. ЭЙ ЛИТА ОРЕЛ
8. У КЫЕВИ НА ПОДОЛИ, ВИРШ
9. ВИРШОВАНИ ПИСНИ
10. СВИТУ ТЫХИЙ, КРАЮ МЫЛЫЙ
11. НЕМА СИЧИ
12. ЦАРИАМ ВСЕСВИТЕНИМ
12. ЦАРИАМ ВСЕСВИТЕНИМ 9160 14. СМИХ НАД НАМЫ
15. ЧАЙКА
16. ВИРШ
17. ВСЯКОМУ ГОРОДУ НРАВ И ПРАВА
18. ВИРШИ
19. ВИРШИ, «ВИДДАЙТЕ МОВУ»
20. ВИРШ
21. И ЧУЖОМУ НАУЧАЙ.
НЕ ЦУРАЙТЕС
22.ВИРШ
23. УЧИТЕСЯ БРАТИ МОИ
24. ЗАПОВИТ
25. ПАМИАТНИК ШЕВЧЕНКУ, ВИРШ


VERTEP
(1989)

Не Журысь!
(«Кобза», кассета, КОБ C010)

1.ПОМИЖ
ТРИОМА ДОРОГАМИ
2. ПОХНАВ ИВАНКО ВОРОНЕ СТАДО
3. ЩЕДРЫЙ ВЕЧИР
4. ЩЕДРЫЙ ВЕЧИР
4. ЩЕДРОВЫЙ
5. СЧО Ж ТО СИА СВИТИТЬ
6. НЕБО И ЗЕМЛЯ
7. ЗАСТЕЛИЯЙТЕ СТОЛИЙ
60 8. ЗАСТЕЛИЯЙТЕ СТОЛЫ
60 8. ТЕМНИЙ ТЕМНИЙ 9 NOVYNA
10. OY ZIJSHLA ZORIA VECHOROVAYA
11. TRIYE TSARI
12. KOLIADA
13. IROD TSAR
14. NOVA RADIST ‘
15. PRYVITANNIA-VINSHUVANNIA
«МНОГАЯ ЛИТА»
16.НАРОДЫВСЯ БОХ НА САНЯХ
17. ЭЙ, ЛИТА ОРЕЛ
18. ЖУРАВЛИ
19. НАЛЫВАЙМО, БРАТЬЯ
20. OY ZIBRALYSIA ORLY
21. ВСЯКОМУ ГОРОДУ


НЕ ЖУРЫСЬ!
(1989)

Не Журысь!
(«Кобза», кассета, КОБ C006)

1.ВИЗИТ
2. ЗУБ
3. БРЕХУНЕЦ ‘
4. БЛАХОДАТЬ’
5. ЧЕРЕВИК
6. ЧЕРНИВЦЫ
7. ПАМЯТИ СИЧОВЫХ СТРИЛЬЧОВ
8. ДИКТАТОРЫ-МАСКАРАД
9. МЕТАЛЕВА З МИС
9. МЕТАЛЕВА З. ТУМАН ДОЛИНАМЫ
12. ОЙ ЗИЙШЛА ЗОРИЯ
13. КОЛЯДА
14. УКРАИНСКИЙ ЛЕВ
15. НАПУЧУВАНЯ СИЛЬСКОГО
ВЧИТЕЛЯ
16. ИСТОРИЯ
17. КАГАНОВИЧ
18. ЗРАЗКОВЫЙ ПИОНЕР
19. ДЕНЬ ЗЛОДИЯ
20.PLOSCHA LEONIDA ILLICHA
21. ВИДДАЙТЕ МОВУ!
22. ВЕЧОРЫ
23. УКРАИНО МОЯ
24. КВАДРАТОВЫЙ РАЙ


СКРИНЯ
(1989)

Виктор Морозов
поет украинские стихи

(«Мелодия», LP запись, C60
2

02)

1.УКРАИНСКИЙ ЛЕВ
2. О, ПАННО ИННО …
3. ТАК БАХАТО СУПЕРЗИРОК
4. НЕ ВИД ТОХО Я ПОМРУ
5. О, НЕ ВЗЫСКУЙ … / ШУКАЙТЕ
ЦЕНЗОРА В СОБИ
6. НАПУЧУВАНЯ СИЛЬСЬКОГО.
ВЧИТЕЛИЯ
7. ДЖУЛБАРС
8. ТРУБАЧ
9. БИЛА КВИТКА
10. МЕТЕЛИК
11. ДЕНЬ ЗЛОДИЯ

Крышка
ноты (на украинском языке)

ОЙ ТАМ У ЛЬВОВИ
НА ВЫСОКИМ ЗАМКУ

(1989)

Оксана Билозир
& Виктор Морозов

(«Мелодия», LP запись, C60
2

09)

1.OY TAM
У ЛЬВОВИ НА ВЫСОКИМ ЗАМКУ
[Реал

Аудио]
2. КОЛЫСКОВА
[Real

Аудио]
3. SLALA ZIRON’KA
[Real

Аудио]
4. OY NA HORI DVA DUBOCHKY
[Real Audio]
5. HYLYA-HYLIA, SIRI HUSY
[Real

Аудио]
6.A V TOMU SADU
7. CHY DOMA, DOMA
8. KOZACHE, KOZACHE
9. OY TAM NA HORI
10. CHOHO, KOZACHE, SUMNYJ
ХОДЫШ
11. ИДУТЬ ВОЛЫ

[Скачать

Настоящий аудиоплеер]

СМЕРИЧКА
(1986)

Смеричка
(«Мелодия», LP пластинка, C60
24835 006)

1.ПОРИЗАЛА-М ПАЛЬЧИК
2. ПЫСАНКА
3. КАПЕЛЮХ
4. ЧУЕШ, МАМО
5. ТЫ НА ЗЕМЛИ — ЛЮДЫНА
6. ЗАЧЕКАЙ
7. ОЙ У ЛИСИ ПИД ЯЛЫНОВ
8. РАНЬО
ЗЕМЛИ. ПОЛИСЯНОЧКА
10. СПЫТАЙ


КАРПАТЫ
И АРНИКА

(1976)

Карпаты / Арника

(«Мелодия», запись СП,
C62 — 12086)

КАРПАТЫ:


1.ПОСМИХНУЛАС ТУ

АРНИКА:

2. КОЛЫСКОВА ДЛЯ МАРИАНКИ

3. ПРОЩАЙ

ПИСНИ О.
ЕКИМЯНА

(О.Экимяна)
(1975)

Арника

(«Мелодия», ИП
запись, C62 — 07121-22)

1.СОНЯЧНЫЙ

ДОЩ
2. ВЫШНЕВА.

СОПИЛКА
3. ДОВА
ДОРОГА
4. КАТЕРИНА

Тексты
(на украинском языке)

АРНИКА
(1972)

Арника

(«Мелодия», LP
запись, C60 — 05183-4)

1.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *